Прес-центр

Підписатись на новини

«МаскиШоуСтоп» у дії

Березень 20, 2018

На прикладі обшуків в IT-компаніях. Коментар для Mind.ua надав партнер Ario Law Firm Євген Грушовець.

Наприкінці минулого тижня співробітники Головного слідчого управління СБУ провели у Вінниці обшуки в трьох IT-компаніях: Pillar, Vinconet та Ipan. Згідно з даними самих підприємств, їхня робота заморожена, вилучені жорсткі диски з 110 комп’ютерів, а також конфісковані шість офісних і близько 10 особистих ноутбуків. Прямий збиток оцінюється у понад $30 000. Ймовірні непрямі втрати можуть перевищити $100 000.

Цього тижня прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив Мін’юсту, Офісу бізнес-омбудсмена і Офісу підтримки інвестицій проаналізувати проведення на підприємствах обшуків, які відбулися минулого тижня. Крім того, він запропонував провести засідання спеціальної комісії, утвореної для моніторингу виконання закону про захист бізнесу за №2213-19, який отримав у народі назву «МаскіШоуСтоп».

Раніше прем’єр запевняв, що час свавілля правоохоронних органів пройшов: «Ми нікому не дамо чинити беззаконня над українським бізнесом». А президент Петро Порошенко наголошував під час підписання закону, що його нормами встановлено заборону на вилучення електронних інформаційних систем, якщо це прямо не передбачено рішенням суду, і обов’язок сторони обвинувачення – робити копії необхідної інформації.

Mind з’ясовував, як виконуються норми закону і обіцянки перших осіб держави, на прикладі обшуків у згаданих компаніях.

Версія СБУ. Mind звернувся в СБУ з проханням вказати, які статті ККУ інкримінуються цим компаніям, скільки обладнання там було вилучено, а також пояснити свою позицію. Прес-секретар СБУ Олена Гітлянська повідомила, що інформацію щодо цих обшуків буде розміщено на сайті відомства 19 березня.

Прес-реліз було опубліковано днем пізніше, 20 березня. У ньому повідомляється, що СБУ заблокувала фінансові операції з тимчасово окупованими територіями. «У рамках відкритого кримінального провадження правоохоронці встановили, що одна з вінницьких комерційних структур забезпечує приймання платежів з РОS-терміналів, які функціонують у так званих «Д/ЛНР» та тимчасово анексованому Криму, а також з інтернет-ресурсів небанківських фінустанов. Співробітники СБ України задокументували, що ділки здійснюють безпосередню технічну підтримку та обслуговування серверів, задіяних у протиправній діяльності. Вони, зокрема, забезпечували прикриття незаконного механізму через використання процесінгової системи як технологічної прокладки між терміналами тіньового ринку послуг та іншим процесінговим сервісом», – йдеться в релізі.

За даними відомства, під час санкціонованих судом обшуків у офісних приміщеннях комерсантів правоохоронці вилучили документацію з доказами нелегальної діяльності платіжної системи, жорсткі диски, ноутбуки, комп’ютери, на яких може міститися інформація в електронному вигляді, що підтверджує функціонування зазначеної платіжної системи на території, підконтрольній терористичним організаціям «ДНР/ЛНР».

«Підкреслимо, що під час обшуку співробітники СБУ для недопущення блокування роботи підприємства не здійснювали відключення та вилучення серверів. Уся комп’ютерна техніка, незадіяна у проведенні фінансових оборудок, після відповідної перевірки у максимально стислі терміни буде повернена власникам», – наголошується в прес-релізі.

У відомстві повідомляють, що кримінальне провадження відкрито за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ч. 2 ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення), ч. 3 ст. 27 (види співучасників), ч. 1 ст. 205 (фіктивне підприємництво), ч. 3 ст. 209 (відмивання доходів), ч. 1–3 ст. 258-5 (фінансування тероризму), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) ККУ.

Версія компаній. На думку адвоката компаній Pillar, Vinconet і Ipan Романа Корченюка, причини візиту силовиків не обґрунтовані. «Діяльність підприємств, в яких проведені обшуки, жодного відношення до кримінального провадження не має. В ухвалі суду на обшук навіть не були вказані їхні назви, лише адреса офісного центру, в якому орендують приміщення ці три IT-компанії», – зазначає Корченюк.

На думку адвоката, так само сумнівна сама суть кримінальної справи. «Наскільки ми зрозуміли з ухвали суду на обшук, є якась компанія, яка є власником платіжних систем. Вона підписувала договори з іншими фірмами, які встановлюють термінали. Одне з цих підприємств поставило термінал у Горлівці. Жителі окупованої території через нього поповнювали свої рахунки за користування мобільним зв’язком «Київстар». Гроші перераховувалися на територію України. СБУ визнала це фінансуванням тероризму», – розповідає Корченюк. Він вважав за краще не аналізувати логічність вибудуваної аргументації. За його словами, у СБУ припустили, що у вінницьких офісах сидять програмісти, які надають технічну підтримку платіжній системі.

Як вилучали обладнання? «Ми надавали слідчій групі документи, які підтверджують, що компанії, які обшукувалися, не співпрацюють ані з платіжною системою, ані з їхніми підрядниками. Крім того, в ухвалі суду на обшук суддя Шевченківського райсуду Києва дозволив вилучити тільки ту техніку, з якою проводиться техпідтримка платіжної системи. Ми пропонували перевірити всю нашу техніку, давали до неї доступ, буквально благали пошукати докази», – згадує адвокат.

Однак представники СБУ навіть не включали техніку. Компромісні рішення теж не були почуті. «Ми пропонували скопіювати для СБУ всю нашу інформацію з носіїв. Далі просили дозволити зняти копії з обладнання, що вилучається, аби робота компаній не зупинилася. Але «старший по обшуку», як він сам себе назвав, не захотів дозволити нам це зробити», – розповідає Роман Корченюк.

На декількох відео, викладених адвокатом у Facebook, видно, як «старший по обшуку» категорично відкидає всі пропозиції керівництва компаній. «Ви можете оскаржити мої дії де завгодно», – відповів на протести співробітник СБУ.

З незрозумілого редакцією: якби Pillar, Vinconet та Ipan дійсно надавали технічну підтримку сайтам платіжної системи, які статті ККУ вони б порушили?

Крім того, на думку адвоката, ще одним порушенням КПКУ стало проведення обшуку без посадових осіб компаній: «Коли на обшук приїхали адвокати з директорами, техніка була вже розібрана». Але за нормами КПКУ, перед початком заходу правоохоронці повинні зачитати посадовим особам ухвалу суду на обшук.

Про збиток. За словами адвоката, прямий збиток від вилучення техніки оцінюється в понад $30 000. Також партнери IT-підприємств можуть виставити штрафні санкції за договорами за простій (до $100 000). «Одна з компаній, які зазнали обшуку, працює з ізраїльським партнером – великим підприємством зі світовим ім’ям. Не виключено, що підприємство з Ізраїлю може розірвати відносини з нею, оскільки обшук – ймовірні репутаційні втрати і для нього. Якщо ця інформація стане відома в Ізраїлі та США, то акції ізраїльської компанії можуть «просісти». Нам уже дзвонили ізраїльські партнери і питали, як таке взагалі можливо. Я не знав, що їм відповісти», – розповідає Корченюк.

Подальші дії компаній. За словами адвоката, компанії мають намір звернутися до правоохоронних органи із заявою про скоєння злочину посадовими особами СБУ. А також подати позов до суду про визнання техніки, що була відвезена, майном, вилученим без законних підстав.

Адвокат вважає, що реальні причини обшуку не пов’язані з кримінальним провадженням. «У мене декілька версій. Вважаю, співробітники відомства відпрацьовували замовлення конкурентів – якоїсь платіжної системи або наших колег по ринку. Або ж співробітники СБУ такі непрофесійні, що нездатні перевірити вміст техніки», – вважає Роман Корченюк.

Версії сторонніх юристів. Mind попросив незаангажованих адвокатів проаналізувати виконання норм закону «МаскіШоуСтоп» на прикладі цих обшуків.

Адвокат, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець розповідає, що з грудня 2017-го змінився порядок проведення обшуку у зв’язку з прийняттям закону «МаскіШоуСтоп», яким покладено обов’язок допускати адвоката до обшуку, фіксувати хід проведення слідчої дії, а вилучення комп’ютерної техніки має відбуватися у виняткових випадках.

Здавалося б, з прийняттям цього закону випадки порушення прав осіб, що обшукуються, мінімізувалися. Але на практиці все виглядає по-іншому. Відразу після того як почали застосовуватися нові норми закону, адвокати констатували, що кількість обшуків не зменшилася, а комп’ютерна техніка, як і раніше, вилучається, а не копіюється інформація з неї. Адвокатам же не надається право фіксувати проведення обшуку у зв’язку з тим, що він не отримав статус захисника, бо жодна особа не має статусу підозрюваного», – пояснює Грушовець.

На його думку, описаний у статті приклад – не виняток.

Як і раніше, представники правоохоронних органів, зловживаючи своїми правами, продовжують вилучати комп’ютерну техніку. Обшук, який проводиться в ІТ-компанії, фактично зупиняє її діяльність, бо комп’ютерна техніка є єдиним засобом здійснення їхньої діяльності», – вважає партнер Ario Law Firm.

Він каже, що тільки суворе дотримання правоохоронцями принципів і норм КПКУ, а також притягнення до відповідальності винних у порушенні прав бізнесу та компенсація заподіяної матеріальної шкоди, зможе в подальшому виправити ситуацію. При цьому слідчий декілька разів подумає, як проводити слідчі дії, щоб не зашкодити бізнесу.

На думку адвоката Дениса Овчарова, зміни до КПКУ, які набрали чинності 7 грудня 2017 року, жодним чином не заважають слідчому проводити обшуки «всюди» і вилучати «все». «Маски зняті, але традиції залишилися ті самі. Крім піару, зміни до КПКУ були спрямовані на акцентування прописних істин, яким повинні були вчити слідчих і суддів ще у вишах», – вважає Денис Овчаров.

За його словами, порушення, допущені на вказаних обшуках, можна використовувати в суді при поверненні майна. «Якщо ж будуть виявлені «важливі» речові докази, то в суді вони, можливо, будуть визнані неприпустимими. За великого бажання можна ініціювати притягнення слідчого та інших осіб, які супроводжували «веселощі» до кримінальної відповідальності, якщо буде доведено факт зловживання службовим становищем і шкоду від нього», – впевнений адвокат.

На його думку, в подальшому багато чого залежатиме від активності потерпілих. «Зазвичай айтішники не люблять «інвестувати» в напад (в оплату роботи адвоката і експертиз). Як показує практика, все закінчується поверненням вилученої техніки, допитами та «обійняшками». А справи щодо фінансування тероризму, як і поширення порнографії – до суду не доходять», – зазначає Денис Овчаров.

У 2017 році правоохоронці подали до судів 118 884 клопотання про проведення обшуків – у 45 разів більше, ніж у 2012-му. Близько 85% таких «прохань» задовольняється суддями

За словами CEO юридичної компанії Axon Partners Дмитра Гадомського, обшуки в Україні давно перетворилися на подобу шкільних медоглядів: вони нікому не потрібні, але їх обов’язково потрібно пройти, бо інакше ніяк не можна. «Правоохоронні органи звели нанівець довіру до них. СБУ, ГПУ та інші не можуть перед обшуком банально погуглити компанію, до якої вони збираються навідатися. Вони не вміють формулювати свої думки здраво, адекватно і публічно пояснювати мету обшуку», – вважає Гадомський.

На його думку, ситуацію може змінити лише глобальне перезавантаження правоохоронної системи. «Я не хочу нікого ображати, в органах є прекрасні люди і відмінні фахівці. Особливо високою є їхня концентрація в кіберпідрозділах. Але всі разом вони являють собою організоване злочинне об’єднання з першочерговим завданням псувати бізнес-клімат. Жодні нововведення КПК не допоможуть змінити культуру і підходи. «МаскіШоуСтоп» – на моїй пам’яті друга ініціатива приструнити бажання правоохоронців обшукувати будь-кого з будь-якої підстави», – резюмує CEO Axon Partners.

Уже після публікації статті адвокат Роман Корченюк повідомив Mind, що компаніям Pillar, Vinconet та Ipan 20 березня повернули все вилучене раніше обладнання.

Джерело: https://mind.ua/publications/20182932-maskishoustop-u-diyi-yak-sbu-vikonue-normi-zakonu

читати далі

Центральний районний суд м.Миколаєва ухвалив рішення, в якому визнав дії Миколаївської міськради про дострокове припинення повноважень Олександра Сєнкевича та звільнення його з посади мера протиправними.

Про це повідомила сторона захисту мера Миколаєва, представлена старшим партнером Ario Law Firm Юліаном Хорунжим, радником Ario Law Firm Кирилом Юхном та юристом Ario Law Firm Наталією Швець.

Згідно з рішенням суду, позовні вимоги О.Сєнкевича задоволені у повному обсязі. «За словами судді, при рішенні депутатів міськради були порушені принципи верховенства права», – зазначають захисники.

Адвокати вказали, що в опонентів О.Сєнкевича є 30 днів для того, щоб подати апеляційну скаргу на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва.

Детальніше про справу О.Сєнкевича – тут.

Джерело: Закон і Бізнес

читати далі

Партнер ARIO LAW FIRM Євген Грушовець взяв участь в одному з головних заходів правників зі східних регіонів України – VI Східноукраїнському юридичному форумі Асоціації правників України. Під час панельної дискусії з модернізації КПК провідні в Україні юристи, які спеціалізуються на кримінальному праві, обговорили найактуальніші питання, що стосуються оновленого кримінального процесуального кодексу.

Оновлений КПК- топ-тема форуму

Зокрема, обговорювали нові механізми оскарження підозри, призначення  експертиз, дотримання розумних строків, а також дискутували щодо можливості посилити принцип змагальності у судовому процесі.

Євген Грушовець особливу увагу приділив питанню щодо встановлення строків досудового розслідування.

Згідно з оновленим кодексом на розслідування дається 18 місяців. З одного боку встановлення строків – зрозуміле рішення, адже не правильно, коли справа розглядається по декілька років.  Проте з іншого боку, ця новела несе неабиякі ризики, – зазначив Євген Грушовець. – Давайте відповімо на питання, чи достатньо слідчому 18 місяців, якщо був скоєний добре організований та інтелектуальний злочин? Окрім того, якщо ви – адвокат підозрюваного, звичайно у ваших інтересах затягнути процес для того, щоб через 18 місяців справу просто закрили. Якщо дивитися правді у вічі, у правоохоронних органів в сьогоднішніх реаліях просто не має можливості провести належне розслідування окремих справ у зазначені терміни. Як на мене, у даному випадку, суспільство програє. Щоб змінити ситуацію має бути політична воля відмінити так звані “правки Лозового”

Зазначимо, Східноукраїнський юридичний форум АПУ – одне з наймасштабніших професійних подій для правників України. Саме тут одні з найкращих юристів збираються, щоб обговорити найактуальніші питання та події правничого середовища. Оновлений КПК- топ-тема форуму

Оновлений КПК- топ-тема форумуОновлений КПК- топ-тема форуму

читати далі

Можна не бути аналітиком чи експертом з нерухомості для того, щоб помітити тренд: Україна невпинно забудовується житлом. Великі міста стають ще більшими, обростаючи новими мікрорайонами. Справжній бум зі зведення новобудов припав на минулий рік. Так, за три квартали 2017 року в Україні ввели в експлуатацію на 21,4% більше житла, ніж за аналогічний період 2016 року. Усього було здано 84,4 тисячі квартир загальною площею 6,8 млн кв.м.  Різноманіття варіантів, яке сьогодні постає перед покупцем жилої нерухомості – вражає. Здається, забудовники пропонують буквально все: за розміром, місцем розташування, інфраструктурою, площею, квадратними метрами, бюджетом, статусом тощо.

Коли людина вже упевнилися у власному намірі придбати нерухомість, коли справа стоїть за вибором місця майбутнього проживання, за зважуванням усіх «за» та «проти», вагома деталь, на яку багато хто не звертає уваги – те, яким чином забудовник запропонує оформити відносини з покупцем квартири-інвестором.

Щоб не потрапити у халепу, не стати жертвою аферистів (які, на жаль також іноді  зустрічаються серед забудовників), не бути ошуканим та «непопередженим» про непомітні, проте важливі нюанси, пропонуємо розібратися у деяких розповсюджених та досить заплутаних механізмах взаємовідносин між інвесторами та забудовниками. Отже, юристи Ario Law Firm – радник Кирило Юхно, старший юрист Сергій Деркач та юрист Наталія Швець – про «плюси» та «мінуси» кожного з них.

Фонд фінансування будівництва (ФФБ)

З-поміж  існуючих варіантів оформлення взаємовідносин між інвестором та забудовником, один з найбільш безпечних та зручних способів для покупця квадратних метрів, – співробітництво з Фондами фінансування будівництва (ФФБ). Цей механізм передбачає, що кошти передаються управителю ФФБ. У подальшому кошти використовуватимуться управителем на умовах правил фонду та договорів про участь у ФФБ виключно для будівництва житла.

Управителями такого фонду можуть бути комерційні банки, а також фінансові компанії, які мають відповідні ліцензії Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг на здійснення діяльності із залучення коштів фізичних осіб – установників  управління майном для фінансування об’єктів будівництва та здійснення операцій з нерухомістю (як винятковий вид діяльності).

Інвестор (фізична чи юридична особа) стає довірителем  ФФБ  за умови передачі коштів управителю ФФБ та укладання з ним договору про участь у ФФБ на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Після внесення інвестором (довірителем) коштів  до  ФФБ,  управитель має видати йому свідоцтво про участь у ФФБ. У подальшому після введення об’єкта будівництва в експлуатацію та здійснення остаточних розрахунків з управителем ФФБ , довіритель отримує в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ довідку за встановленою формою. Ця довідка є документом, що підтверджує право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об’єкта інвестування. Отриману від управителя ФФБ довідку про право довірителя на набуття у власність об’єкта інвестування, тобто жилої нерухомості, довіритель (інвестор) надає забудовнику для подальшої  державної  реєстрації за довірителем права власності  на  закріплений  за ним об’єкт інвестування.

Для того, щоб провести  державну реєстрацію права власності на закріплений за інвестором об’єкт, забудовник та інвестор мають підписати складений забудовником акт прийому-передачі об’єкта інвестування. Важливо! Державна реєстрація права власності на житло здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок. Органи, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводять державну реєстрацію права власності довірителя на об’єкт інвестування на підставі довідки про право довірителя на набуття у власність  об’єкта  інвестування, при цьому такі органи не мають права вимагати будь-яких інших документів щодо участі довірителя у ФФБ.

ФФБ може бути виду А чи Б. Зокрема, для виду А поточну ціну будівництва, споживчі властивості об`єктів нерухомості, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник. Разом з тим, саме забудовник бере на себе ризики у випадку недостатності залучених коштів на спорудження об’єкта будівництва, а також він зобов’язаний своєчасно ввести його в експлуатацію незалежно від обсягу фінансування. Отже, якщо, наприклад, введення в експлуатацію будинку затяглося на декілька місяців, то у інвестора (покупця нерухомості) є можливість звернутися з заявою до фонду. Відповідно до законодавства (ст.20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»), сума коштів,  яка підлягає поверненню інвестору, повертається протягом  п’яти  днів  після  здійснення управителем   наступної  повної  реалізації  відповідного  об’єкта інвестування   або   після   введення   об’єкта   будівництва    в  експлуатацію.

У ФФБ виду Б забудовник бере на себе зобов’язання дотримуватися рекомендацій управителя щодо споживчих властивостей об’єктів інвестування, здійснювати спорудження об’єктів будівництва без порушення графіків будівництва та відповідно до проектної документації і в межах загальної вартості будівництва, погодженої з управителем, та своєчасно ввести їх в експлуатацію у разі виконання управителем графіка фінансування будівництва. У свою ж чергу, саме управитель визначає поточну ціну об’єкта будівництва, коефіцієнти поверху та комфортності, а також бере на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об’єкта будівництва.

Отже, які переваги ми можем виділити у цьому механізму для покупців житла.

По-перше, це повна легальність цього способу інвестування будівництва. Механізм фінансування регламентується Законом України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”.

По-друге, управителю фонду забороняється укладати договори управління майном з довірителями та залучати кошти довірителів для фінансування спорудження об’єкта будівництва до отримання забудовником у встановленому законодавством порядку дозволу на виконання будівельних робіт для спорудження об’єкта будівництва.

По-третє, виконання зобов’язань забудовника за договором, укладеним між ним та  управителем фонду, забезпечується встановленням іпотеки (в т.ч. майнових прав  на нерухомість, яка є об’єктом будівництва).

По-четверте, цей механізм передбачає обов`язковий контроль цільового використання коштів. Цей механізм унеможливлює використання коштів ФФБ як гарантії, поручительства та застави за власними зобов’язаннями фінансової установи, у тому числі й при її ліквідації.

Для інвесторів цей варіант є одним із найбільш надійних та законодавчо врегульованих, у той час як для забудовника він – один із найдорожчих.

На що слід звернути увагу покупцю квартири. При відмові довірителя брати участь у ФФБ, вже внесені кошти повертаються йому тільки після того, як закріплений за ним об’єкт буде проданий іншому інвестору, або після введення будинку в експлуатацію.

Нагляд за функціонуванням ФФБ здійснює фінансова компанія або комерційний банк, який є управителем фонду фінансування будівництва. Усі ризики щодо діяльності забудовника беруть на себе саме вони, відповідаючи за виконання угоди власною репутацією. А враховуючи те, що зараз банківське регулювання дуже суворе і для того, щоб залишатися на ринку, фінустановам слід дотримуватися наджорстких норм регулятора. Сьогодні у фінсекторі залишились лише найсильніші гравці – ті, хто в змозі дотримуватися високих стандартів. І це неабиякий аргумент на користь саме такого виду інвестування у житло. Комерційні структури, для яких у конкурентній боротьбі за клієнта, репутація важить найбільше, можуть виявитися куди більш ефективними та зацікавленими у якісному завершенні будівництва та введенні будинку в експлуатацію, аніж будь-який з державних контролюючих органів.

Купуєте житло? Що варто знати

Придбання цільових облігацій  підприємства-забудовника

Ще один з варіантів інвестицій у житлову нерухомість – придбання цільових облігацій забудовника. Виконання зобов`язань за цільовими облігаціями здійснюється шляхом передачі товарів або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом емісії облігацій, а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій. Таким чином, забудовник має погасити цільові облігації квадратними метрами у новобудові.

Схема покупки цільових облігацій проста: забудовник випускає облігації в установленому НКЦПФР порядку. У цільових облігаціях вказується, що базовим товаром виступає одиниця нерухомості (наприклад, 0,01 кв.м). Після емісії весь обсяг цінних паперів за номінальною вартістю купує фінансовий посередник (наприклад, венчурний інвестиційний фонд або банк). Далі, фінансовий посередник продає цільові облігації інвесторам (майбутнім власникам квартир) одним лотом (лот відповідає площі однієї квартири).

Слід зауважити, що у цільовій облігації зазначається лише серія, номер, кількість квадратних метрів і не вказується конкретна квартира (з описом її точного місця розташування). Через це забудовник укладає з фінансовим посередником, який, у свою чергу, укладає з інвестором спеціальний договір – «бронювання», «резервування» або з іншою назвою. За цим договором забудовник визначає за конкретним власником облігацій певний об’єкт нерухомості (квартиру або нежиле приміщення). Так, у тексті договору зазначаються характеристики приміщення, зокрема, секція, поверх, загальна і житлова площа, номер тощо. Окрім цього, описуються умови і порядок передачі об’єкта нерухомості покупцю з точним списком документів, які будуть потрібні для реєстрації права власності.

Після введення новобудови в експлуатацію, покупці в обумовлений термін (вказується в проспекті емісії) пред’являють емітенту свій лот облігацій. Забудовник погашає цільові облігації шляхом передачі інвесторам вказаної в облігаціях кількості квадратних метрів. Фактично, емітент викуповує свої облігації, а на виручену суму інвестор купує квартиру, зазначену в договорі «резервування». Після цього інвестор реєструє за собою право власності на об’єкт нерухомості.

Серед переваг такого способу придбання житла, можемо виділити у першу чергу те, що ця схема регламентується українським законодавством, обсяг емісії цільових облігацій обмежений і не перевищує вартості об’єкта нерухомості відповідно до проектної документації, умови випуску цільових облігацій можна змінити (за згодою інвесторів можуть змінюватися лише терміни погашення), цільові облігації – матеріальне майно покупця.

Також слід звернути увагу на те, що цінні папери можуть оформлятися як застава для отримання кредиту. Також у цьому випадку відсутній ризик втрати документів, у тому числі через протиправну діяльність третіх осіб – зберігаються цільові облігації на рахунках інвесторів. Емісія облігацій може бути проведена шляхом публічного або приватного розміщення облігацій. Будь-яка з цих процедур досить тривала і достатньо складна, що і є основним недоліком для усіх сторін угоди.

Також серед «мінусів» цього механізму для покупця квартири слід виділити той факт, що НКЦПФР не контролює хід будівництва та дотримання термінів здачі в експлуатацію об’єкта. Ці функції покладені на фінансового посередника, наприклад, венчурний інвестиційний фонд або банк. Як і у попередньому варіанті саме вони беруть на себе основні ризики за дії забудовника.

Окрім того, емісія облігацій може бути визнана недійсною в судовому порядку, наприклад, якщо емітент (тобто забудовник) оголошує дефолт за цими облігаціями. Отже, інвестор може розраховувати тільки на виплату номінальної вартості цільових облігацій в разі визнання емісії недійсною – тобто, емітент буде зобов’язаний сплатити суму, яку йому ви заплатили при купівлі облігацій, не більше, ні менше.

Серед ризик-факторів для покупця – й необхідність  пред’явити облігації для погашення в певний термін, адже в іншому випадку є шанс втратити об’єкт. Більш за це, покупець має нести додаткові витрати при відкритті рахунків для зберігання цінних паперів.

Проте, якщо ви вже остаточно вирішили вкладати кошти у нерухомість саме через такий механізм, ми рекомендуємо обов`язково звернути увагу на наступні аспекти:

  • кредитні рейтинги, які присвоюються рейтинговими агентствами кожному випуску цільових облігацій;
  • можливість розміщення цільових облігацій з додатковим забезпеченням у вигляді поруки, гарантії або страхування ризиків непогашення основної суми боргу, що передбачено законодавством. Простими словами, забудовник може застрахувати виконання свої зобов’язань перед покупцем. Не передасть вчасно квартиру – покупець отримає страхове відшкодування. Конкретні вид і розмір забезпечення вказуються емітентом у рішенні про розміщення облігацій;
  • можливість забезпечення виконання зобов’язань емітента іпотекою майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва – тобто можливість придбати майнові права на незавершене житло в кредит, під заставу майнових прав, і не сплачувати одразу усю суму;
  • наявність документів, що підтверджують право на земельну ділянку (державний акт на право власності, постійного користування чи договір оренди), надають дозвіл на будівництво, виконання будівельно-монтажних робіт, договір підряду, проектно-кошторисна документація і рішення про її затвердження, ліцензія на будівельно-монтажні роботи тощо. Ці документи необхідні для реєстрації випуску цільових облігацій;
  • загальна сума випуску облігацій не може перевищувати вартість об’єкта будівництва згідно із затвердженою проектною документацією;
  • облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу;
  • забудовник має надавати щоквартальні звіти про фінансовий стан і про стан будівництва об’єкта, яким здійснюватиметься виконання зобов’язань по облігаціях;
  • цільова облігація є цінним папером і може бути продана, подарована, передана у заставу, в вигляді внеску учасника у статутний капітал господарського товариства і т.п.

Важливо! Дані по випущених облігаціях можна перевірити на офіційному сайті НКЦПФР  https://www.nssmc.gov.ua/  у розділі реєстри, увівши назву компанії чи банку, що продає облігації у розділі «Торговці».

Купуєте житло? Що варто знати

Укладання договору купівлі-продажу майнових прав

Один з найрозповсюдженіших варіантів інвестування у будівництво – укладання договору купівлі-продажу майнових прав. Це так званий договір «прямого інвестування», нотаріальна форма договору є необов’язковою, проте він може нотаріально завірятись за бажанням сторін. Інвестор, після введення будинку в експлуатацію звертається до забудовника з вимогою про виконання умов договору та виготовлення технічної документації на квартиру, складаються акти прийому-передачі майнових прав на квартиру між інвестором та забудовником, здійснюється державна реєстрація права власності.

Обов`язково слід звернути увагу на те, що майнові права, які придбаваються за договором купівлі-продажу, автоматично не надають покупцю право власності на нерухоме майно, у тому числі після введення будинку в експлуатацію. Для оформлення такого права має бути дотримана процедура, передбачена Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Якщо ж процедура не дотримується, то й право власності, відповідно, не виникає. Більше того, якщо продавець ухиляється від передачі покупцю квартири і права власності на неї, суди відмовляються визнавати за покупцем право власності в судовому порядку у зв’язку з тим, що від забудовника отримується лише право на набуття права власності, а не само право власності на нерухоме майно. І це, безумовно, ризик для покупця. Його треба враховувати, але й переоцінювати не варто.

Згідно з нормами українського законодавства, майнове право, яке є предметом договору купівлі-продажу, – це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Договір купівлі-продажу майнових прав складається в письмовій формі, при цьому до його форми немає жодних спеціальних вимог, але до такого роду правовідносин застосовуються загальні вимоги, передбачені Цивільним кодексом України. У договорі мають бути прописані абсолютно всі деталі угоди: терміни, коли майнові права будуть передані; будівельна адреса будинку; загальна і житлова площа нерухомого майна; номер квартири; кількість кімнат; терміни отримання правовстановлюючих документів на квартиру.

Окрім цього, цим договором може бути передбачено, що у разі його розірвання, інвестору буде повернута уся сплачена ним сума, але також може бути передбачений й інший варіант: повернення відбувається тільки у разі продажу квартири третім особам.

Серед основних ризиків для інвестора в укладанні договору купівлі-продажу майнових прав слід виділити неможливість відслідкувати укладання договорів на одну і ту ж саму «квартиру» (жодної реєстрації такого роду договорів не відбувається, окрім ситуації, коли інвестор бере кредит у банку – у цьому випадку укладається договір іпотеки). Тобто є ймовірність стати жертвою афери недобросовісних забудовників, які можуть продати одну й ту саму квартиру різним людям. При цьому, слід зауважати, що шахрайство буде досить складно довести у судовому порядку.  Як зазначалося вище, виходячи з судової практики, договір може бути визнаний недійсним у суді за позовами третіх осіб через відсутність чіткої позиції вищих спеціалізованих судів щодо законності такої схеми інвестування. Тобто для того, щоб повернути власні гроші необхідно буде пройти усі кола пеклу у судах, і навіть після затяжної судової тяганини, не факт, що ви отримаєте все те, що вам належить.

При укладанні угоди найбільші ризики на себе бере покупець. Отже перед тим, як укладати подібні договори, дуже уважно ознайомтеся з історією та репутацією забудовника, законодавством, що регулює такого роду взаємовідносини, інакше у вас є неабиякі шанси стати черговою жертвою аферистів.

Купуєте житло? Що варто знати

Укладання попереднього договору купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна

Сьогодні в Україні існує заборона на укладання прямих інвестиційних договорів між забудовником та інвестором. Це закріплено статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Починаючи з 14 січня 2006 року вказана норма передбачає, що інвестування та фінансування будівництва фізичними та юридичними  особами може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю,  інститути спільного інвестування, а також шляхом випуску цільових облігацій. Тобто, закон забороняє забудовникам «напряму» залучати кошти у будівництво житла від інвесторів. Однак, на практиці дуже поширеним є укладення попереднього договору купівлі-продажу нерухомості.

Прихильники використання попереднього договору стверджують, що за відсутності у законодавстві прямої заборони, цей варіант залучення фінансування можна використовувати поряд з варіантами, прямо передбаченими статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Попередній договір – це договір, сторони якого зобов’язуються впродовж певного терміну укласти договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором. Таким чином цей документ закріплює наміри сторін укласти в майбутньому основний договір купівлі-продажу квартири, після виконання якого буде зареєстровано право власності на квартиру за покупцем.

Попередній договір купівлі-продажу обов’язково має бути нотаріально засвідчений – тобто у тій самій формі, що і основний договір. Серед основних ризиків подібного механізму для покупця жилої нерухомості –  банкрутство забудовника та перенесення термінів завершення будівництва. На практиці, недобросовісні забудовники можуть використати цей спосіб залучення фінансування для досягнення таких цілей.

Отже інвестори мають остерігатися:

  • можливості подвійного продажу однієі квартири (навіть нотаріальне посвідчення договору не  виключає цей ризик, оскільки квартира як об’єкт права власності не існує на момент укладення попереднього договору);
  • відсутності наявності дозвільної документації, прав на землю;
  • ухилення забудовника від укладення основного договору купівлі-продажу.

Попередній договір не є правовстановлюючим документом, який надає будь-які права на нерухомість, що буде збудована у майбутньому. Тобто, у тому випадку, коли будівництво не закінчилось у встановлені терміни, покупець буде позбавлений можливості вимагати укладення договору купівлі-продажу нерухомості, оскільки для укладення такого договору необхідно мати вже збудований та введений в експлуатацію будинок. У цьому випадку покупець зможе лише претендувати на повернення сплачених коштів на виконання до попереднього договору купівлі-продажу квартири.

Також варто звернути увагу на те, що, як правило, попередній договір не визначає точної ціни нерухомості, а вказується «орієнтовна вартість», яка може залежати від цілого ряду факторів: курсу валют, інфляції, зміни оподаткування, вартості будівельних матеріалів, порядності самого забудовника, який може в односторонньому порядку змінити вартість нерухомості. Крім того, на відміну від використання ФФБ, об’єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку не управителю ФФБ, а третій особі, яка не має жодних відносин із покупцями-інвесторами.

Незначним, але все ж недоліком цієї схеми для покупця також є додаткові витрати на нотаріальне посвідчення попереднього договору.

Якщо все ж таки ви вирішили інвестувати у власне житло саме через укладання попереднього договору, вважаємо за необхідне, перерахувати базові умови, які мають у ньому міститися. Покупцеві обов`зково слід звернути увагу на:

  • Визначення термінів (будинок, об’єкт – місцезнаходження, поверх, номер, площа, кількість кімнат, замовник будівництва, документація на об’єкт, фактична загальна площа об’єкту, комплектація і устаткування об’єкту);
  • Предмет договору (термін укладення та істотні умови основного договору, розподіл витрат при укладенні основного договору);
  • Вартість об’єкта нерухомого майна (як правило, вказується, що вартість дорівнює розміру забезпечувального платежу та може бути змінена в певних випадках);
  • Забезпечення виконання основного договору та порядок оплати (визначається вартість 1 кв.м та загальна вартість об’єкту, графік оплати, умови розстрочки платежу);
  • Права та обов’язки  сторін (зокрема, право продавця на перегляд ціни кв.м, право покупця на відступлення (передачу) своїх прав за договором іншим особам, можливість зміни об’єкту на інший, меншої або більшої площі);- Порядок передачі об’єкту покупцеві;
  • Відповідальність сторін;
  • Інші умови (прикінцеві положення).

Досить часто сторони оформляють додатком до попереднього договору проект основного договору купівлі-продажу.

Купуєте житло? Що варто знати

Усі вищевикладені способи інвестицій мають як і ризики, так і переваги і який би з механізмів ви не обради, слід дуже уважно ставитися до усіх навіть найнепомітніших, на перший погляд, деталей угоди. І навіть, якщо ви обрали для себе найзручніший варіант інвестування, не полінуйтеся та уважно вивчіть усю можливу інформацію про забудовника: його фінансову звітність, рейтинги, кількість введених в експлуатацію будинків тощо. Якщо вас щось бентежить, обов`язково ставте це питання до того, як вкладати кошти і не заспокоюйтеся,  поки не отримаєте вичерпну відповідь. Якщо забудовник чи його представник уникає відповіді, чи надає не всю потрібну вам інформацію – краще відмовтеся від співпраці з ним.Також при укладанні будь-якої угоди з купівлі житла найкраще – залучати кваліфікованого юриста, витрати на якого будуть у десятки разів менші, аніж ваші можливі втрати, якщо раптом ваші “партнери” виявляться шахраями.

читати далі

Ще одне політичне полювання відкрито на чергового регіонального лідера політичної сили «Самопоміч». Цього разу під приціл потрапив обраний містянами у 2015 році мер Миколаєва Олександр Сєнкевич, якого восени 2017 року депутати Миколаївської міської ради в обхід прозорої та правомірної процедури, проти волі виборців, звільнили з посади мера. Причини «імпічменту» міського очільника – вже за законами жанру – абсурдні. Захистом мера Миколаєва займаються адвокати Ario Law Firm – старший партнер Юліан Хорунжий, радник Кирило Юхно та юрист Наталія Швець.

Керуючись судовими рішеннями, які були винесені по деяких буденних робочих моментах у діяльності Олександра Сєнкевича на посаді міського голови, вочевидь заздалегідь домовившись між собою, депутати міськради ухвалили рішення про дострокове припинення повноважень Сєнкевича та звільнення його з посади мера.

Зокрема, рішення депутатів ґрунтується на тому, що Сєнкевич звільнив керівників двох комунальних підприємств. При цьому слід зауважити, що він діяв у межах власних повноважень та виключно на підставі подання керівника профільного управління, який повідомив міського голову про порушення в діяльності цих директорів комунальних підприємства.

У жовтні 2016 року Олександр Сєнкевич зупинив дію рішення міської ради «Про внесення доповнень до переліку об’єктів групи «А» комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації», чим не допустив продаж комунального майна за безцінь. При цьому міський голова потім неодноразово пропонував депутатам доопрацювати це питання та і винести його на повторне обговорення. До порядку денного це питання депутатами більше не включалося.

І третє, що закидають Сєнкевичу – це дві нібито неналежних відповіді на звернення громадянина з-поміж тисяч інших підписаних ним за два роки на посаді. Цікаво, що сам автор звернення, який отримав «неналежні» відповіді, з діями депутатів не погоджується і навіть написав і нотаріально завірив заяву-пояснення про те, що особисто Сєнкевич його прав не порушував. Дослівно наводимо витяг з пояснення:

«Однією з підстав для висновку міської ради про порушення міським головою прав громадян є те, що суд задовольнив два моїх позови про визнання наданих мені відповідей за підписом міського голови такими, що не відповідають Закону України «Про звернення громадян»… Такий висновок міської ради є помилковим, оскільки Сєнкевич О.Ф. ніколи не порушував мої права та навпаки намагався допомогти мені у вирішенні моїх побутових проблем на відміну від попередніх міських голів та теперішньої в.о. міського голови – секретаря міської ради Казакової Т.В. Перш за все, звертаю увагу суду на те, що відповідно до Положення про юридичний департамент Миколаївської міської ради (пункт 3.2.) саме на цей департамент покладені повноваження із перевірки на відповідність чинному законодавству України проектів будь-яких розпоряджень міського голови. Надані мені письмові відповіді, що стали предметом оскарження у справі … та у справі…, були підготовлені Управлінням комунального майна, були перевірені юридичним департаментом і тільки після цього міський голова їх підписав. Міський голова фізично не в змозі опрацювати сотні звернень, які надходять до нього та до міської ради щотижня, та підготувати відповіді на такі звернення. … Я визнавав в суді неправомірною бездіяльність Миколаївської міської ради і після припинення повноважень Сєнкевича О.Ф…. Депутати Миколаївської міської ради використали судові рішення у вищезазначених справах для звільнення Сєнкевича О.Ф. з посади міського голови абсолютно безпідставно, оскільки підняті мною питання у зверненні до міського голови стосувались зниження тарифів на водопостачання та крадіжки моїх коштів (призначеної мені пільги по сплаті за воду) керівництвом КП «Миколаївводоканал». Ці питання не відносяться до компетенції міського голови…».

Політичні розправи у Миколаєві (Інфографіка) Політичні розправи у Миколаєві (Інфографіка) Політичні розправи у Миколаєві (Інфографіка)
Окрім абсурдних звинувачень та абсолютно непропорційного для цього випадку «покарання», сама процедура «імпічменту» була проведена з грубими порушеннями.

Нижче, у інфографіці ми зібрали основні аргументи адвокатів Ario Law Firm – захисту Олександра Сєнкевича. Юристи сформували довгий перелік порушень (з обґрунтуванням) депутатів Миколаївської міської ради, виходячи з чого можна зробити недвозначні висновки, що справа Олександра Сєнкевича– черговий приклад політичних переслідувань лідерів опозиційної до влади політсили «Самопоміч».

Політичні розправи у Миколаєві (Інфографіка)

читати далі

Мера Скадовська Олександра Яковлєва переслідують за економію коштів міськради і здоровий глузд. Здавалося б, позбавлене сенсу твердження. Як можна переслідувати мера за економію коштів міськради? Проте, за версією поліції та прокуратури Херсонської області, це називається боротьбою з корупцією.

20 лютого 2018 року о 13-30 в Апеляційному суді Херсонської області продовжиться розгляд скарги міського голови Скадовська Олександра Яковлєва на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 28 грудня 2017 року про позбавлення його права обіймати посаду Скадовського міського голови терміном на один рік.

Нагадаємо, засідання розпочалося 30 січня, проте рішення не було ухвалено – суддя Володимир Заіченко оголосив перерву для витребування додаткових матеріалів.

Переслідують за економію і порядність

6 грудня 2017 року до Скадовського районного суду Херсонської області з Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшли протоколи про вчинення Олександром адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією за ознаками правопорушень, передбачених ч.3 ст. 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».

28 грудня 2017 року цей суд виніс постанову, якою визнав Яковлєва  винним у вчиненні адміністративного правопорушення, стягнув з нього штраф у розмірі 6800 грн та вирішив позбавити його права обіймати посаду Скадовського міського голови терміном на один рік.

«Гріхи» Яковлєва полягають у тому, що:

  • За 2 роки, поки він займав посаду мера Скадовська, міськрада закупила канцтоварів у підприємства, пов`язаного з дружиною мера, на суму 1167 грн. При цьому, перед тим, як Яковлєв став міським головою, мерія закупила канцелярського приладдя у того самого підприємства на суму майже 22 тис грн (у 2013-2015 рр.). Тобто, «провина» Яковлєва – у тому, що ставши мером, він у 19 разів зменшив закупівлю канцтоварів у крамниці, що належить пов`язаній особі.
  • Частка закупленого канцелярського приладдя в магазині дружини міського голови складає 1% (один відсоток) загальної суми коштів, витрачених міськрадою на закупівлю канцтоварів для мерії Скадовська у 2016-2017 роках (1167 грн. із загальної суми 100 тис. грн, витраченої на канцелярські товари для міськради).
  • Канцелярське приладдя закуповувалося у магазині дружини, з єдиної причини: це єдине місце, де у Скадовську продається штемпельна продукція, яку потребувала бухгалтерія міськради. В іншому випадку, Яковлєву слід було відправляти працівника у відрядження в Херсон (відстань – 100 км і близько 3-4 годин витраченого часу в обидва кінці) і витрачати на пальне додаткові 450 грн. І це при тому, що магазин, де була придбана штемпельна продукція, знаходиться у 270 метрах від Скадовської міської ради (3 хвилини пішки).
  • Уся продукція закуповувалася на реальні потреби бухгалтерії мерії виключно працівниками мерії. Продукція була належної якості та була придбана за ринковою вартістю.

Детальніше про політичне переслідування Олександра Яковлєва можете дізнатися тут .

Думка юриста

За словами адвоката Олександра Яковлєва, радника Ario Law Firm Кирила Юхна, апеляційна скарга Скадовського міського голови підлягає задоволенню щонайменше з трьох підстав.

По-перше, у діях міського голови Скадовська відсутній реальний конфлікт інтересів.

Закон відрізняє реальний конфлікт інтересів від потенційного конфлікту інтересів. В даному питанні наша думка повністю співпадає з роз’ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року, а також із висновком науково-правової експертизи Інституту держави і права імені Корецького. У листі ВССУ від 22.05.2017 вказано, що орган, який притягає до адміністративної відповідальності за статтею 172 прим. 7, має вказати, в чому полягає приватний інтерес, в чому полягає службовий інтерес, в чому полягає суперечність між приватним і службовим інтересом – все це мало би бути вже в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності. В нашому ж випадку, ми не знайшли жодного слова ні в протоколі, ні в постанові суду першої інстанції, в чому полягає суперечність між придбанням канцелярських товарів та діяльністю міської ради. Більше того, ми не знайшли жодного слова щодо того, які товари купувалися, тобто, оперуповноважений, який склав протоколи, не потрудився навіть з’ясувати, які товари придбавалися, для чого вони придбавалися, чи придбавалися вони за ринковими цінами, чи була у міськради можливість придбати їх в іншому місці, і таке інше. Ми вважаємо, що це має надзвичайно велике значення, тому що лише теза про те, що суперечність полягає у придбанні товарів в магазині, який пов’язаний з дружиною О.Яковлєва – на нашу думку, є неспроможною. Яким чином діяти бухгалтерії, якщо зношена печатка? Зупинити оформлення документів? Заміна печатки та оснастки були необхідні для здійснення їх поточної діяльності, – сказав Кирило Юхно.

Він підкреслив, що суперечність була би можливою, якби ці товари не були потрібні (наприклад, якби з міського бюджету було сплачено за товари, які вже були на складі), або якби вони були придбані за завищеними цінами, або якби було придбано неякісні товари. Цього ніхто не досліджував, відповідно, висновок про суперечність було зроблено безпідставно.

По-друге, поліція та прокуратура помилково стверджують, що у діях Олександра Яковлєва є повторюваність. На момент здійснення закупівлі канцтоварів Олександр Яковлєв не мав статусу особи, яка вже притягалась до адміністративної відповідальності, а тому до нього не можна застосовувати покарання у вигляді позбавлення права займати посаду міського голови.

По-третє, має місце непропорційно жорстоке покарання, застосоване судом першої інстанції до Скадовського міського голови. Адже своїм рішенням Скадовський районний суд не відсторонив Олександра Яковлєва на рік, а по суті, усунув з посади взагалі, і прирік громаду Скадовська на дострокові вибори міського голови з відповідними непередбаченими видатками.

Чотири протоколи за два роки діяльності міського голови було складено на малозначні суми (83 грн., 126 грн., 218 грн., 740 грн.). Ми вважаємо, що покарання за це у вигляді усунення з посади міського голови є непропорційно великим. Як зазначає Конституційний Суд України, закон може бути несправедливим. І в такому випадку суд не повинен застосовувати цей закон, а повинен застосовувати принцип верховенства права, обов’язковими ознаками якого є принцип справедливості і пропорційності між правопорушенням і покаранням, – зауважив Кирило Юхно.

Він також додав, що позбавлення особи права займати посаду мера відбулося не на один рік, а остаточно. Закон України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що повноваження особи припиняються, якщо особа піддана відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією і суд застосував санкцію у вигляді відсторонення з посади. Наслідки такого рішення полягають у тому, що повноваження міського голови виконуватиме секретар міської ради, і в 90-денний термін, за поданням міської ради до Верховної Ради, ВР має призначити дострокові вибори міського голови. Тобто, можливості у пана Олександра повернутися через один рік в свій кабінет і продовжувати виконувати свої обов’язки міського голови – по суті відсутні.

Отже ми говоримо про непропорційно велике покарання, тобто про порушення верховенства права, що з урахуванням рішень Конституційного Суду, практики Європейського суду з прав людини, яка є обов’язковою для застосування, є підставою для задоволення скарги Олександра Яковлєва і скасування постанови Скадовського районного суду Херсонської області від 28 грудня 2017 року, – підкреслив Кирило Юхно.

Зекономив бюджет міста? Винний! (Інфографіка)

читати далі

Як різні держави світу намагалися врегулювати операції з криптовалютами, і чи має проект закону «Про обіг криптовалюти в Україні» шанс бути ухваленим у тому вигляді, як його зареєстровано у Верховній Раді? Спробував проаналізувати молодший юрист Ario Law Firm Денис Береснев.

Січень 2018 року можна вважати переламним для формування ринку криптовалюти в Україні. Портал Opendatabot оприлюднив дані про декларування «крипти» 57 держслужбовцями. А в останній день січня з’явилася інформація про затримання в аеропорті Бориспіль обладнення для майнінгу на суму в 13 мільйонів гривень. Придбане в Гонконзі обладнання було затримано не через те, що майнінг є незаконним на території України, а через приховування від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості стосовно вартості товару, про що повідомлено на офіційній сторінці ДФС України в Фейсбук. Обіг та загалом існування такої криптовалюти в Україні наразі нормативно не врегульовані. І поки Національний банк України не поспішає визнавати «крипту» реальними грошима, на світових ринках зима, була спекотною. Пропоную виділити певний ТОП-подій останніх трьох місяців, пов`язаних з правовим розвитком (а можливо, й занепадом) криптавлюти в світі (і звісно ж, в Україні).

Здивувала Білорусь
Одним із провідних нормативно-регулятивних надбань останнього часу є декрет «Про розвиток цифрової економіки», що був підписаний президентом Білорусі Олександром Лукашенко. Як зазначається на сайті президента, Олександр Лукашенко підписав декрет 21 грудня 2017 р. Документ створює безпрецедентні умови для розвитку ІТ-галузі та дає серйозні конкурентні переваги країні щодо створення цифрової економіки XXI століття. За даними ЗМІ, над декретом працювали провідні консалтингові та юридичні фірми Білорусі. Президентом, в свою чергу, було підтримано всі ініціативи IT-спільноти.

Декрет легалізує перелік з 38 видів діяльності в сфері високих технологій, серед яких є: надання послуг, пов’язаних зі створенням і розміщенням цифрових знаків (токенів), у тому числі і послуги з просування та ін., діяльність біржі криптовалют, діяльність операторів з обміну криптовалют, майнінг, а також інша діяльність з використанням токенів. Декрет містить ознаки професійної і біржової діяльності з цінних паперів, діяльності інвестфонду, сек’юритизації, здійснення операцій по створенню та розміщення власних токенів.

Ухвалений документ спрощує порядок проведення розрахунків з використанням електронних грошей, та містить інші не менш важливі нововведення, які безперечно матимуть вплив на розвиток економіки в країні.

Варто зазначити і те, що декрет містить норму яка, вводить податкові пільги за угодами, які стосуються криптовалют. Так, суб’єкти економіки звільняються від оподаткування діяльності, пов’язаної з криптовалютами і токенами, в тому числі майнінгом, а також по операціях з обміну токенів (криптовалют). Звільнення поширюється на податок на прибуток, ПДВ, податок при спрощеній системі, прибутковий податок з фізичних осіб. Відповідно до підписаного білоруським президентом документа, будь-які операції з криптовалютою для громадян – продаж, купівля, міна, дарування та заповідання – дозволені і не обкладаються податками, а також відповідно не вважаються підприємницькою діяльністю.

Корейці грали на пониження

Основною криптовалютою, незважаючи навіть на її курсові «гойдалки» цієї зими, і досі залишається Bitcoin. Небачене досі стрімке падіння і волатильність Bitcoin почалися у грудні 2017 року. Фахівці зазначали, що наслідками корекційних дій є можливе закріплення ціни Bitcoin на рівні 12000$ (не беруся оцінювати реалістичність досягнення цього рівня, проте динаміка ринку станом на середину лютого свідчить про можливість такого розвитку подій). Очевидно, що наразі ринок криптовалют залишається досить сприйнятливим до зовнішніх чинників, основними з яких можуть вважатися політичні.

Так, одним з факторів, які з великою часткою імовірності вплинули на падіння курсу Bitcoin було повідомлення про можливу заборону на криптовалютний трейдинг в Південній Кореї. Це повідомлення викликало резонанс у ЗМІ і в криптоекспертних колах. Наразі перехід до заявлених радикальних заходів не підтвердився, але наслідки можливої заборони наклали свій відбиток на ринок. Резонансною новиною стало і звернення більш ніж двохсот тисяч південнокорейців, основною метою якого було збереження «криптовалютної мрії». У подальшому, за даними деяких видань, це навіть викликало конфлікт між владою та опозиційними партіями. Згодом експерти пов’язали обвал на ринку криптовалют із заявою міністра Південної Кореї.

Демократичний Ізраїль

Ще одна новина, яка вплинула на ринок криптовалют цієї зими – циркуляр влади Ізраїлю, де містився опис законопроекту про оподаткування компаній, що залучають кошти через ICO (тобто через залучення інвестицій в технологічні проекти у вигляді емісії та продажу інвесторам нових криптовалют). Податкове управління Ізраїлю зазначає, що віртуальна валюта є власністю особи, яка нею володіє, як така, вона підпадає під визначення активу і, відповідно, має обтяжуватися податком на прибуток.

Законопроекти

Подібні новели нормативного регулювання обігу криптовалюти в Україні відсутні. Більш того, відповідно до листа Національного Банку України від 08.12.2014 №29-208/72889, “діяльність із купівлі-продажу Bitcoin за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих “фінансових пірамід” та може свідчити про потенційну залученість у здійсненні сумнівних операцій” відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансуванню тероризму. Також у цьому листі пропонується звернути увагу на те, що Європейське банківське управління (European Banking Authority, EBA) закликало банки Європейського Співтовариства утриматися від операцій з криптовалютами, включаючи Bitcoin, доки не буде створена система правил, яка зможе запобігти зловживанням.

Національний Банк України рекомендує громадянам України використовувати лише послуги тих платіжних систем, які внесені Національним Банком України до реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг. Не дивлячись на те, що на даний момент НБУ не визнає Bitcoin та інші криптовалюти, як валюту, українські чиновники вже протягом двох років декларують криптовалюту. Зокрема, це можна побачити на сервісі моніторингу реєстраційних даних компаній OpenDataBot. Згідно з цим реєстром, найбільша кількість криптовалюти задекларована депутатами Верховної ради України та Одеської обласної ради.

Не дивлячись на такий категоричний стан речей щодо визнання криптовалюти в Україні, знайшлися законотворці, які зареєстрували Проект Закону України «Про обіг криптовалюти в Україні». Над його текстом працював колектив у складі п’ятьох народних депутатів: Єфремова І.О., Денісова Л.Л., Котвіцький І.О., Рибак І.П., Войцеховська С.М., а також юрист Шахматенко Р.С.
Документом пропонується закріпити перелік визначень, серед яких є такі поняття як: криптовалюта, криптовалютна біржа, криптовалютний кошик, криптовалютні транзакції, система блокчейн, користувач системи блокчейн, суб`єкт криптовалютних операцій, власник криптовалюти, майнер, майнінг та інші. Зокрема, проект визначає криптовалюту, як програмний код, який може виступати засобом міни. Також зазначається, що криптовалюту можна обмінювати на електронні гроші, валютні цінності та цінні папери.

Загалом, показова локанічність законопроекту та його неузгодженість з чинним законодавством, змусила Головне науково-експертне управління Верховної Ради підготувати, як на мене, нищівний висновок щодо неприпустимості підтримки згаданого проекту як його було зареєстровано. Висновок було оприлюднено 5 лютого 2018 року.

Зокрема, експерти дійшли висновку, що автори законопроекту не дослідили ризики ухвалення окремого закону про криптовалюти та їх обіг – для фінансової системи України, у першу чергу системи державних фінансів, особливо зважаючи на курсову нестабільність криптовалюти. Також науковці звертають увагу на те, що за чинним законодавством Ізраїлю криптовалюта наразі не підпадає під юридичне визначення валюти, у КНР та Японії – вважається віртуальним товаром, але не валютою, у Канаді – нематеріальним активом. Також звертається увага на те, що «поява відповідного фінансового інструменту може мати наслідком не лише позитивні, а й негативні наслідки. Зокрема, частина вільних інвестиційних ресурсів може бути спрямована не безпосередньо у реальний сектор економіки чи на фондовий ринок, а з метою фінансових спекуляцій в програмний код (набір символів, цифр та букв), що випливає з визначення криптовалюти в статті 1 проекту. З огляду на це пропозиція щодо вільного обігу криптовалюти практично без будь-яких обмежень в Україні в сучасних умовах виглядає дискусійною», – говорять автори науково-експертного висновку.

І зауважують, що на нинішньому етапі розвитку ринку криптовалют недоцільно ухвалювати окремий закон, краще конкретизувати порядок здійснення діяльності з криптовалютами у відповідних підзаконних нормативно-правових актах. «При цьому про недоречність прийняття такого закону свідчить, зокрема, й те, що текст законопроекту складається всього із 9 статей, причому безпосередньо правовому регулюванню присвячені лише 7 з них (з яких 1 має бланкетний (відсильний) характер), а ще у 2 – визначаються терміни та склад законодавства», – йдеться у висновку.

Звісно, може скластися враження, що така критика є наслідком несприйняття науковцями прогресивних технологій, проте більшість зауважень до законопроекту є очевидно доречними і потребують врахування.

Висновок:

Можливо в майбутньому, ми матимемо конкретні напрацювання з цього приводу, але поки що криптовалютний ринок на українських теренах залишається саморегульованим. Окрім цього, слід взяти до уваги і той факт, що до сих пір ніхто не може дати більш-менш точних прогнозів щодо динаміки розвитку Bitcoin та світового криптовалютного ринку взагалі. Як бачимо, світ не має однозначної позиції щодо визнання та остаточної легалізації криптовалют. При цьому, на мій погляд, дедалі чіткіше прослідковуються тренди якщо не перетворення криптовалют на частину глобальної фінансової системи світу, то принаймні створення правових підвалин для цього.

 

читати далі

Після близько 4 років боротьби за майно клієнта – логістичний центр під Києвом, що розташований на 2 га землі, – за сприяння адвокатів Ario Law Firm нарешті перейшов у законну власність ТОВ «Автодом». Відповідні записи є у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А це означає, що нарешті у державного «Укрексімбанку» з`явилася можливість повернути значну частину власних коштів, адже логістичний центр у селі Чайки під Києвом є заставою фінустанови, поручителем якої є ТОВ «Автодом», що знаходиться у процесі банкрутства.

Чотири роки поспіль зловмисники усіма правдами та неправдами намагались незаконно привласнити прибутковий логістичний центр, який приносить близько 1 млн грн доходу на місяць, а потім, коли зрозуміли, що їх шахрайська схема викрита, – просто затягували судові розгляди. Коли і це не спрацювало, вони пішли далі і вчинили спробу підробити судове рішення про витребування майна з незаконного володіння та перереєструвати логістичний центр на третю особу. Усі спроби зловмисників заволодіти чужим майном були зупинені командою Ario Law Firm.

Як все відбувалося: схема на мільйони

Частина 1:суди

У 2007 році державний “Укрексімбанк” видав фармацевтичній компанії ТОВ “Артур-К” кредит, поручителем за яким виступив ТОВ «Автодом». Заставою позики послужив логістичний центр у с. Чайки площею 12 тис кв.м., розташований на 2 га землі. У 2011 році ТОВ “Артур-К” оголосило себе банкрутом, одразу за ТОВ «Артур-К» процедуру банкрутства розпочало і ТОВ «Автодом». Організувавши фіктивний аукціон у 2014 році (що згодом було доведено у суді), і навіть не сплативши 1/40 ринкової вартості (1,17 млн грн) – ціну, за яку було нібито «продано» майновий комплекс, – зловмисники захопили логістичний центр, а АТ «Укрексімбанк» не отримав жодної копійки. Переможцем цих фіктивних торгів стала компанія ТОВ «ТАО 2013»

Щоб застрахувати себе, заплутати сліди і напевно залишити землю з логістичним центром у власному незаконному володінні, зловмисники розділили майновий комплекс на частини і ці частини почали нібито «перепродавати» між офшорними компаніями допоки права на усі 2 гектари з логістичним центром не отримала британська компанія – партнерство з обмеженою відповідальністю «Пьюер Лайф Провіжн».

Зміна ліквідатора у 2015 році ТОВ «Автодом», майно якого було незаконно привласнене, змінило хід справи. Новим ліквідатором була призначена Марія Куделя, яка у першу чергу зацікавлена у проведенні легального аукціону та продажу активів ТОВ «Автодом» за ринковою вартістю.

У лютому 2016 року адвокати Ario Law Firm довели Господарському суду Київської області фіктивність аукціону з продажу логістичного центру і землі у селі Чайки Київської області – суд визнав торги недійсним. І вже у квітні цього ж року Київський апеляційний господарський суд підтвердив рішення суду першої інстанції про недійсність торгів.

За рік – у лютому 2017 року -Господарський суд Київської області ухвалив рішення про витребування майнового комплексу з незаконного володіння «Пьюер Лайф Провіжн», у червні Київський апеляційний суд залишив рішення про витребування у силі і вже у серпні розпочались слухання цієї справи у Вищому господарському суді. Проте жоден з позивачів – представників «Пьюер Лайф Провіжн» не з`явився.

Як можна судити з подальших дій представників «Пьюер Лайф Провіжн», це все робилося з єдиною метою – затягування часу з метою реєстрації майна на третіх осіб, – пояснює один з представників ТОВ «Автодом» (в особі ліквідатора Марії Куделі), радник Ario Law Firm, Андрій Филик.

Річ у тім, що паралельно з цим процесом з`явився ТОВ «ТАО 2013» – переможець аукціону , який був визнаний недійсним і у супереч Закону через 1 рік і 4 місяці подав касаційну скаргу щодо рішення суду про визнання недійсними торгів. Не дивлячись на те, що на оскарження рішення апеляційного суду Законом надається 20 днів, а не півтора роки, ВГСУ прийняв до розгляду цю касаційну скаргу. Відповідно, розгляд справи про витребування логістичного центру і повернення його законному власнику з подальшою організацією знову був поставлений на паузу.

Ми консультувалися з експертами з нерухомості. Цей логістичний центр – дуже прибутковий бізнес, що приносить близько мільйону грн доходів щомісяця. За час, поки центр знаходився у незаконному володінні, він приніс доходів на 35-40 млн грн. Очевидно, чому зловмисники намагалися якщо не виграти процес, то хоча б максимально затягнути його, – розповідає Андрій Филик.

Восени 2017 року адвокати Ario Law Firm повністю захистили інтереси ТОВ «Автодом» в особі ліквідатора Марії Куделі. Вищий господарський суд – відхилив обидві Касаційні скарги – і ТОВ «ТАО-2013», і партнерства з обмеженою відповідальністю «Пьюер Лайф Провіж». Логістичний центр площею 12 тис кв.м, який розташований на 2 га землі під Києвом мав бути повернутий законному власнику.

Частина 2:реєстрація

Вочевидь «Пьюер Лайф Провіжн» було не легко визнати поразку і розпрощатися з прибутковим логістичним центром. Отже вони пішли на кримінальне правопорушення. Особи, які вочевидь діяли в інтересах «британської компанії» підробили ухвалу Вищого господарського суду України (замінивши одне слово, застосувавши недійсний відтиск печатки та підробивши підпис канцелярії ВГСУ), щоб зареєструвати заставне майно державного АТ «Укрексімбанк» на третіх осіб. І якби не постійний контроль Державного реєстру прав на нерухоме майно з боку адвокатів Ario Law Firm, які помітили підробку, майно вже могло би бути зареєстроване на третіх осіб.

Як би ми своєчасно не зорієнтувались, і не зупинили шахрайство ще на етапі початку реєстраційної дії, то це одне замінене слово могло б коштувати ще декількох років судових протистоянь. Звісно ніякої надії на те, що майно може у законний спосіб перейти до зловмисників не має, але затягування судових процесів – одна з найпопулярніших маніпуляцій цих осіб. Якби їм це вдалося, ТОВ «Автодом» не зміг би витребувати з незаконного володіння згадане майно на підставі раніше ухваленого рішення суду, адже в ухвалі йдеться про витребування майна з власності виключно «Пьюер Лайф Провіжн», а не іншої особи, – зазначив Андрій Филик.

Як з`ясувалось, це не перша спроба підробки даних в держреєстрі з боку минулих власників логістичного центру. По усіх цих фактах вже відкрито кримінальне провадження та ведеться досудове розслідування.

Окрім цього, серед жертв цих осіб окрім ТОВ «Автодом», «Укрексімбанку» міг би опинитися і нотаріус, адже за умови реєстрації ним заставного майна державної фінустанови на нових незаконних власників, йому б загрожувало до 5 років позбавлення волі, не кажучи про втрату професії.

Happy end
Багаторічна історія шахрайства з заставним майном держбанку завершилася лише на початку 2018 року, коли весь поділений на частини логістичний центр з землею був нарешті зареєстрований на законного власника. А це означає, що тепер потенційно АТ «Укрексімбанк» зможе повернути вагому частину своїх коштів, якщо майновий комплекс буде реалізовано на прозорому легальному аукціоні за ринковою вартістю.

 

читати далі

ARIO LAW FIRM – традиційно підтримує Всеукраїнську правничу школу з питань банкрутства, яку регулярно проводить Ліга студентів Асоціації правників України. Цьогорічна, V Школа відбудеться у Хмельницькому 3-4 березня. ARIO LAW FIRM – екслюзивний партнер Школи.

читати далі

Кількістю випадків, пов`язаних з квартирними аферами, сьогодні навряд чи можна кого-небудь здивувати. За останні років 10-15 мало хто зі ЗМІ не розповідав про різноманітні схеми та оборудки з нерухомістю. Проте, серед таких історій, жертви – це зазвичай обдурені інвестори, покупці тощо.

читати далі