З українських книгарень зникнуть книжки російських та білоруських видавництв. Аналізуємо гарні новини

Верховна Рада заборонила ввозити та розповсюджувати в Україні літературу  видавництв країни-агресора РФ та Білорусі. З 1 січня 2023 року в Україні книжкові видання, книги в електронній формі та в аудіофайлах, видаватимуться та розповсюджуватимуться державною мовою та/або мовами корінних народів України, офіційними мовами Європейського Союзу. Що варто знати про нові обмеження щодо російських книжок, покарання порушників цих обмежень – аналізує наша книгоманка, юристка Ario Law Firm Надія Грищенко.

19 червня 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроект № 7459 «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України».

Наразі законопроект направлений на підпис Президенту України.

Виходячи зі змісту законопроекту, його завданнями є:

• заборона ввезення і розповсюдження в Україні видавничої продукції з Російської Федерації, Республіки Білорусь, тимчасово окупованих територій України;
• запровадження дозвільного порядку ввезення для видань, виданих мовою держави-агресора, що ввозяться з інших країн. Зазначу, що досі такий порядок діяв для видань, що ввозяться з Росії;
• недопущення руйнівного впливу Росії на український книжковий ринок зсередини.

З цією метою законопроект пропонує викласти статтю 28-1 Закону України «Про видавничу справу» в новій редакції, яка передбачає наступне.

• Забороняється ввезення на митну територію України та/або розповсюдження на її території видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або випущена у світ, та/або ввозиться з території держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України (крім розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та випущена у світ на тимчасово окупованій території України до її тимчасової окупації), а також книжкових видань, що містять твори, автори яких є або були у будь-який період після 1991 року громадянами держави-агресора, за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є (або на момент смерті були) громадянами України і не мають (на момент смерті не мали) громадянства держави-агресора.
• Видавнича продукція, випущена у світ державною мовою держави-агресора, що не підпадає під вище зазначені обмеження та інші обмеження, визначені законодавством, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу.

Вищезазначені обмеження не застосовуються до видавничої продукції, що ввозиться фізичними особами не з метою розповсюдження, за умови дотримання сукупності таких вимог:

• ввезення видавничої продукції здійснюється в ручній поклажі або супроводжуваному багажі;
• загальна кількість видавничої продукції не перевищує 10 примірників;
• видавнича продукція не включена до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту.

Реєстр видавничої продукції антиукраїнського змісту та Реєстр видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою країни-агресора, що дозволена до ввезення та розповсюдження на території України, веде Державний комітет телебачення і радіомовлення (Держкомтелерадіо). Реєстри розміщуються на сайті Держтелерадіомовлення та єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Дозвіл на ввезення на митну територію України та розповсюдження в Україні видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою країни-агресора видається центральним органом виконавчої влади, що бере участь у забезпеченні формування та реалізує державну політику у видавничій сфері. Простими словами, за отриманням такого дозволу необхідно буде звертатись до Держкомтелерадіо.

Для отримання дозволу суб’єкту господарювання необхідно подати до Держкомтелерадіо виключно такі документи:

• заяву про надання дозволу, в якій зазначаються повна назва видання мовою оригіналу та українською мовою, автор або колектив авторів, міжнародний стандартний номер книги (ISBN), кількість примірників, що ввозяться на митну територію України, країна-виробник, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження видавця, рік випуску видання, мова видання, код товару згідно з УКТ ЗЕД;
• один примірник оригіналу видання, що ввозиться на митну територію України;
• оригінал або нотаріально засвідчену в установленому порядку копію угоди, укладеної з власником прав на видання, що підтверджує надання права на розповсюдження видавничої продукції на території України, разом з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально;
• рецензію щодо характеристики та оцінки змісту видання, складену фахівцем (експертом) державною мовою відповідно до рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що бере участь у забезпеченні формування та реалізує державну політику у видавничій сфері, та засвідчену підписом власника прав на видання.

Подання заяви про одержання (анулювання) дозволу, а також видача (відмова у видачі, анулювання) дозволу здійснюються:

• у паперовій формі через центр надання адміністративних послуг;
• в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг (портал Дія) чи портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Видача або надання відмови у видачі дозволу здійснюється безоплатно протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.

Дозвіл видається на строк дії угоди, укладеної з власником прав на видання, що підтверджує право на розповсюдження видавничої продукції на території України, але не більше п’яти років.

Розповсюдження на території України вищезазначеної видавничої продукції без наявності відповідного дозволу тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох мінімальних заробітних плат (станом на зараз це 13 тис грн) за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого вперше, та у розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження (станом на зараз це 65 тис грн).

Рішення про накладення штрафу ухвалює ДКТРУ, на підставі звернень правоохоронних органів, інших державних органів, юридичних і фізичних осіб або після самостійного виявлення його посадовими особами з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про незаконне розповсюдження видавничої продукції.