Рішення суду щодо керівників банку-банкрута

Адвокати Ario Law Firm успішно захистили інтереси окремих керівників збанкрутілої фінустанови – АТ «АБ «Укоопспілка» у спорі з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що діяв як ліквідатор фінустанови на суму майже у 77 млн грн. Господарський суд м. Києва вперше виніс рішення у справі щодо стягнення збитків з керівників неплатоспроможних банків, яким повністю відмовив у задоволенні позову.

Позивач вважає, що дії керівництва банку, зокрема щодо укладання правочинів з придбання банком цінних паперів (строкових облігацій) не мали економічного сенсу, були збитковими і стали причиною доведення фінустанови до її неплатоспроможності. Фонд оцінив збитки на суму майже 77 млн грн, мав намір притягнути колишніх керівників до солідарної майнової відповідальності та стягнути з них цю суму.

Як підкреслює сторона захисту, дії топ-менеджменту банку щодо придбання облігацій не могли нанести шкоди банку. Правочини з придбання облігацій є дійсними, не визнавались нікчемними, строк погашення облігацій ще не настав, а тому позивач не вправі стверджувати про протиправність дій керівників банку. Більш за те, під час придбання банком зазначених у позові облігацій, у АТ «АБ «Укоопспілка» працював куратор Національного банку України, який не вбачав ризику для банку у придбанні вказаних цінних паперів.

«Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звернутися з вимогами до пов’язаної з банком особи у порядку, визначеному ч.5. ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На даний час, Фонд ще не завершив ліквідаційну процедуру, продовжується продаж ліквідаційної маси банку, тобто твердження про недостатність у банку майна для розрахунків з вкладниками – це припущення, на яких не може ґрунтуватись позов. Ані перед введенням тимчасової адміністрації, коли у банку працював куратор НБУ, ані протягом 2015-2018 р.р. не було підстав вважати, що вартість придбаних банком облігацій відрізняється від суми сплачених коштів за ці облігації. Із січня 2015 року, коли у банк була введена тимчасова адміністрація, і аж до серпня 2018 року, коли була подана позовна заява до Господарського суду м. Києва, Фонд не вважав правочини з придбання облігацій нікчемними, як і не намагався продати облігації», – сказав один з адвокатів у цій справі, радник Ario Law Firm Андрій Филик.

Він також зазначив, що аргументи позивача про дохідність за облігаціями від 2,8% до 5,1% річних не є підставою вважати правочини з купівлі облігацій недійсними. У позові не містяться правові норми, які б заборонили банку придбати облігації з такою ставкою доходності. Окрім того, ті компанії-емітенти цінних паперів до сих пір здійснюють господарську діяльність, знаходяться за місцем реєстрації і твердження позивача про їх «фіктивність» є припущеннями, але не є підставами для визнання правочину недійсним.

Позивач у якості доказу наводить Звіт про оцінку ліквідаційної маси банку, виконаний стороннім товариством з обмеженою відповідальністю. Сторона захисту топ-менеджменту банку доводила в суді, що цей звіт не відповідає вимогам законодавства. Одним із доводів неналежності цього доказу є той факт, що оцінка зроблена не на дати ухвалення рішень щодо придбання банком облігацій, а на значно пізнішу дату, коли банк вже перебував у стадії ліквідації.

Щодо наміру Фонду притягнути керівників банку саме до солідарної відповідальності, то відповідна норма у законодавстві з’явилась набагато пізніше укладення угод із облігаціями, а тому адвокати Ario Law Firm переконані, що Закон у даному випадку не має зворотної дії, і не може застосовуватись до керівників АБ «Укоопспілка».

«Загальновідомим правовим принципом є можливість надання закону зворотної сили лише для випадків, коли такий закон пом’якшує або скасовує відповідальність особи», – підкреслив радник Ario Law Firm Андрій Филик.

До того ж, в чинному законодавстві відсутня будь-яка правова норма щодо притягнення саме до солідарної майнової відповідальності колишніх керівників банку (в нашому випадку відповідачів), так як вказані особи працювали в банку в різний період, на різних посадах, приймали рішення окремо один від одного та по різних операціях, а тому фактично, встановити ступінь відповідальності кожного із них не можливо, оскільки як при виникненні, так і при виконанні таких операцій, утворюється окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризується доказами, які не пов’язані між собою, а отже протиправна спільна поведінка, в даному випадку відсутня.

«Нам відомо, що на даний момент триває продаж майна АБ «Укоопспілка». Більше того, майно реалізується за ціною, вищою ніж балансова вартість. Також важливо, що на момент подання позову термін погашення облігацій не настав, емітенти перебувають в лістингу фондової біржі, обіг облігацій не зупинено, а отже і твердження позивача про низьку вартість цінних паперів та неможливість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих в результаті погашення облігацій, є припущеннями. На сьогодні відсутні реальні підстави вважати облігації недійсними», – сказав адвокат Ario Law Firm Сергій Деркач.

Адвокати Ario Law Firm зазначають, що це лише перша розглянута в Україні справа щодо керівників збанкрутілих фінустанов після банкопаду 2014-2018 р.р. і з часом їх число збільшиться у рази, адже з 2014 року більше 90 банків «потрапили» під Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Таким чином, судова практика з цього питання лише починає формуватись.

Отже, далі буде …