Укр

En
Деталі
Назад до Прес-центру

Брати Марченки – вдома

26 Грудня 2017

Адвокат братів Марченків Владислав Грищенко: В обвинувачення не було жодного доказу існування події злочину, і розслідування справи Марченків – взагалі не в компетенції прокуратури Харківської області.

Пізно ввечері у передсвяткову суботу, 23 грудня  Червонозаводський  районний суд м. Харкова, після майже 12 годин обрання запобіжного заходу заступнику голови Запорізької обласної ради Владиславу Марченку та його брату Марку Марченку, відмовив у задоволенні клопотання прокуратури про 60 діб тримання під вартою обох братів з можливістю внесення застави у розмірі 87 млн грн для кожного та обрав для обох запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Братів звинувачували у проведенні фіктивних тендерів та привласнені понад 87 млн грн бюджетних коштів без виконання будь-яких будівельних робіт зі зведення спортмайданчиків. Проте, як зазначає сторона захисту, правоохоронні органи не тільки не навели належних доказів цього, але й «не помітили» 9 збудованих у місті Запоріжжі спортивних майданчиків. Адвокати вже заявили, що оскаржуватимуть рішення суду.

Про нестиковки в підозрах прокуратури і про те, чому переслідування запорізького посадовця та його брата мають ознаки політично вмотивованої справи, розповів один з адвокатів Владислава та Марка, радник кримінальної практики Ario Law Firm Владислав Грищенко.

– Брати Марченки звинувачуються у привласнені понад 87 млн грн бюджетних коштів, які були виділені на будівництво спортивних майданчиків у Запоріжжі та благоустрій парку у Мелітополі. Які аргументи привели представники прокуратури Харківської області на підтвердження цього звинувачення?

Брати Марченки звинувачувалися по ч.5 статті 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Річ у тім, що прокуратура стверджує, що виділені (звертаю увагу) з ОБЛАСНОГО бюджету  кошти нібито були привласнені заступником голови  Запорізької обласної ради через проведення фіктивних тендерів на будівництво спортивних майданчиків та благоустрій парку у Мелітополі, на яких вигравали, пов`язані з Марченками фірми. За аргументами сторони обвинувачення – будівничі роботи не проводилися.

По-перше, 7 спортивних майданчиків у Запоріжжі вже відкриті і функціонують, будівництво ще двох – знаходиться на завершальній стадії, що було доведено у суді. Теж саме стосується і парку у Мелітополі – ми продемонстрували суду план-графік виконаних на сьогодні  робіт.

По-друге, на оснащення міста Запоріжжя спортмайданчиками по факту кошти виділялися не з обласного бюджету, а МІСЬКОГО, і було виділено не 84 млн грн, а близько 50 млн грн.  Область мала виділити 2,6 млн грн лише на реконструкцію парку у Мелітополі, проте наразі фактично виділено 500 тис грн, що ми також довели суду.

– Тобто, у прокуратури не було підстав для висування звинувачень Владислава та Марка?

Справедливо кажучи, у прокуратури Харківської області взагалі не було підстав проводити слідчі дії у цьому кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України посада Владислав Марченко – депутат обласної ради, а його посаду віднесено до другої категорії посад місцевого самоврядування. Тому провадження підслідне Національному антикорупційному бюро, а не прокуратурі. Оскільки Марку інкримінується вчинення того самого кримінального правопорушення, то провадження в цілому має розслідувати НАБ України.

Крім того, прокуратурою Харківської області порушено принцип територіальності, передбачений ст. 218 КПК України – кримінальне правопорушення, нібито вчинене у місті Запоріжжя, запорізькими посадовцями, і жодним чином не пов`язане із Харківською областю.

– Таким чином запобіжний захід навіть у вигляді домашнього арешту, який обрав суд – неадекватний у цьому випадку?

По суті, прокуратура Харківської області, яка проводила слідчі дії, не просто не надала жодного доказу скоєння Владиславом та Марком Марченками кримінального правопорушення. Фактично не встановлено, що це правопорушення взагалі вчинено будь-ким (!).

Братів звинувачують в організації схеми щодо організації фіктивних тендерів з підрядних фірм, які б займалися благоустроєм міста. За звинуваченнями слідства, тендери вигравали пов`язані з Марченками компанії за змовою посадових осіб. Проте, окрім вже зазначеного, Владислав Марченко взагалі не мав повноважень розпоряджатися міським бюджетом. Він є заступником голови обласної ради. Звісно, ми вважаємо, що підозри безпідставні і мають ознаки політичної вмотивованості, а отже сторона захисту буде боротися за скасування запобіжного заходу.

– Які конкретні підстави змушують вважати цю справу саме політичною?

Давайте просто проаналізуємо, починаючи з провокацій, які намагалися влаштувати у приміщенні Червонозаводського райсуду міста Харкова до проведення слідчих дій.

Поява невідомих осіб спортивної зовнішності під час перерви у судовому засіданні 23 грудня, майже повна бездіяльність правоохоронців, які спочатку навіть не збиралася перевіряти документи цих молодчиків, не дивлячись на звернення учасників процесу; як вже зазначалося, проведення розслідування прокуратурою саме Харківської області; відсутність у сторони обвинувачення обґрунтованих  доказів щодо привласнення коштів з будівництва спортмайданчиків; можливий тиск (знову ж таки з боку прокуратури) на суддю Єжова, через що ми мусили клопотати про відвід судді. Усе це так чи інакше може свідчити про політичний характер справи, а простими словами  – «охоту на відьом» за політичною приналежністю.

Зміст

Поділитися

Цей сайт використовує cookies, щоб покращити користувацький досвід