Податкове право

Підписатись на новини

Блокування реєстрації податкових накладних (ПН) – одна з найбільш нагальних проблем українського бізнесу, яка продовжує поглиблюватися. Чи є шанси розблокувати, коли це вже сталося та як знизити ризики її блокування у подальшому? Відповіді спеціально для Finance.ua шукала Наталія Швець, юрист Ario.

Щомісяця дедалі більше платників податків скаржаться на безпідставне призупинення реєстрації податкових накладних, що спричиняє низку серйозних наслідків для нормального функціонування бізнесу в подальшому. Наприклад, за відсутності реєстрації ПН покупець не має права на включення суми ПДВ у податковий кредит.
Крім цього, у разі блокування податкових накладних збільшується і адміністративне навантаження на бізнес – підприємцям необхідно подати додаткові документи в податкову для підтвердження операції, пройти процедуру оскарження дій контролюючого органу.

Відсутність реєстрації податкової накладної означає неможливість для покупця скористатися податковим кредитом, який він підтверджує. А для продавця – неможливість зменшення податкового зобов’язання з ПДВ. Лише у разі поновлення реєстрації ПН у покупця виникає право на податковий кредит.

Для розуміння масштабів ситуації: за інформацією Держказначейства, з моменту початку роботи системи блокування – за 5 місяців – було додатково заморожено на ПДВ-рахунках 1,5 млрд грн оборотних коштів компаній.

Розблокувати? Шанси є

Рішення Комісії Державної фіскальної служби про призупинення реєстрації податкових накладних може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після одержання ним рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН.

За результатами розгляду, комісія або задовольняє скаргу і скасовує рішення комісії ДФС про призупинення реєстрації ПН, або залишає скаргу без задоволення, а рішення комісії ДФС – без змін.

Важливо відзначити, що якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається платнику податків протягом строку (10 днів), визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (з 11-го дня + поштовий обіг близько 5 днів).

Задоволення скарги є підставою для реєстрації ПН, але на практиці податкові накладні в такому випадку найчастіше все одно не реєструються. Тому ми рекомендуємо клієнтам у подібних випадках відправляти ще одну скаргу в Державну фіскальну службу на бездіяльність. Після розгляду цієї скарги до ДФС ймовірність того, що ПН з’явиться в реєстрі, збільшується.

У разі відмови комісії ДФС в задоволенні скарги, блокування реєстрації податкової накладної можна оскаржити в судах.
Виходячи з досвіду, відзначу, що при грамотному і коректному складанні позовних вимог юристами, що спеціалізуються на податковому праві, судові рішення на користь платника податку – досить поширене явище.

Підвищити шанс на розблокування допоможе також звернення до бізнес-омбудсмена. Однак таке звернення має відбуватися паралельно з адміністративним або судовим оскарженням.

Знизити ризики блокування можливо

Щоб уникнути блокування реєстрації ПН, я б рекомендувала платнику подати до ДФС інформацію у вигляді таблиці даних платника податків за встановленою формою. Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з електронним цифровим підписом відповідальних осіб.

Електронні формати Таблиці розміщуються в реєстр електронних форм податкових документів. Таблиця може бути сформована і відправлена через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», а також через офіційний веб-портал ДФС України.

Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на свій розсуд може вибрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого стандарту.

В обов’язковому порядку платнику податку одночасно (в день відправки Таблиці) слід подати в державну податкову інспекцію за місцем обліку бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом), доходу від здійснення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування), залишки сировини (найменування) та копії відповідних документів.

Зазначені копії документів і бухгалтерську довідку бажано подати державній податковій інспекції за місцем обліку ще і в електронній формі у форматі PDF (на знімному флеш-носії).

Джерело: https://news.finance.ua/ua/news/-/415828/natalya-shvets-zablokuvaly-reyestratsiyu-podatkovoyi-nakladnoyi-shho-mozhna-zrobyty

читати далі

Ольга Решетнік, радник податкової практики «Ario» спеціально для Liga.Finance аналізувала, якими будуть наслідки після чергового витоку інформації про офшорні інвестиції.

Через півтора року після гучного офшорного скандалу Panama Papers німецьке видання Suddeutsche Zeitung вразило світ не менше сенсаційним розслідуванням, яке за аналогією з першою історією назвали Paradise Papers.

Новий витік даних – 13,4 млн документів (близько 1,4 терабайт) від двох юридичних компаній-офшорних постачальників послуг Appleby і Asiaciti Trust, а також комерційних регістрів 19 податкових гаваней.

У Suddeutsche Zeitung не розкривають джерело витоку і стверджують, що не платили за інформацію. У Appleby, в свою чергу, заявили, що їх зламали і не спростовують опубліковані Suddeutsche Zeitung дані.Як і при розслідуванні панамського архіву, Suddeutsche Zeitung поділився даними з Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (ICIJ) у Вашингтоні. Так, до проекту приєдналися New York Times, Guardian, BBC, Le Monde, La Nacion та інші провідні світові ЗМІ. В цілому – понад 380 журналістів з 96 ЗМІ з 67 країн.

Достовірність документів перевіряли на основі численних джерел – загальнодоступних реєстрів компаній, архівів, судових документів, матеріалів попередніх витоків, особистих контактів з податковими експертами, слідчими і владою.
Райські папери відрізняються від Панамських і за походженням, і за змістом. На відміну від Панамських паперів, у райських документах фігурують не тільки політики, багаті і відомі спортсмени, представники шоу-бізнесу, а й численні транснаціональні корпорації, такі як Nike, Apple, Facebook, Walmart, Allianz, Siemens, McDonalds, Uber і Yahoo.

З опублікованого архіву слідує, що Nike, Apple, Uber або Facebook займаються мінімізацією податків, а всесвітньо-відомі представники шоу-бізнесу та спортсмени, а також перші особи деяких країн вкладають інвестиції в компанії, зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях.

У списку виявилося 13 осіб з оточення президента США Дональда Трампа, королева Великобританії Єлизавета ІІ, радник прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо Стівен Бронфмен, лідер групи U2 Боно, Мадонна, Кіра Найтлі, колишній віце-прем’єр України Валерій Вощевський, топ-менеджер Укртрансгазу Сергій Алексєєнко, екс-нардеп від Партії регіонів Антон Пригодський. Такім чином, було виявлено понад 120 політиків з майже 50 країн.

Формально, власники капіталів не порушують податкове законодавство і діють в рамках закону, але стверджувати, що така законність незаперечна, не зовсім коректно.

Офшор – це система, яка робить багатих багатшими, а бідних біднішими.

Державні бюджети практично в кожній країні світу щорічно втрачають мільярди через юридичні ухиляння від сплати податків. Ця інформація представляє великий суспільний інтерес. Невиплачені податки могли б піти на лікарні, школи, дитячі садки чи поліпшення якості доріг.

До чого готуватися?

Хоча видання вирішило не надавати документи правоохоронцям, щоб уникнути порушень журналістської етики, державні органи і без цього мають у своєму розпорядженні достатньо коштів для розслідування виявлених зловживань. “Послання” “райських документів” цілком просте і прозоре: ні політик, ні велика корпорація, ні той, хто ухиляється від санкцій, ні той, хто ухиляється від податків – не можуть більше бути впевнені, що їх таємниці вдасться зберегти. Що б не відбувалося в темних куточках міжнародного фінансового світу, все може стати відомим у будь-який час. І це, напевно, не останній подібний витік.

Як показує практика, подібні скандали – серйозний важіль тиску на політиків і країни.

Чому перший “злив” стався саме в панамській компанії? Можливо, тому що свого часу Панама відмовилася впроваджувати стандарт CRS (стандарт міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях) і приєднуватися до міжнародного автоматичного обміну інформацією. Через деякий час після цього стався найбільший витік даних юридичної компанії Mossack Fonseca, які розкривають власність представників світової еліти.

І це в черговий раз підштовхує до висновку про неминучість імплементації плану BEPS (Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting), який передбачає глобальну протидію розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.
План вже підтримали країни-учасниці G-20 і ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку, яка об’єднує найрозвинутіші економіки світу). Наша країна також заявила про приєднання до ОЕСР і часткове впровадження плану BEPS.
Світова фінансова система стає все більш прозорою. Економіки всіх країн так чи інакше будуть рухатися в бік детінізації, більшої прозорості та відповідальності власників. Те, що зараз називається витоком, в п’ятирічній перспективі може стати загальнодоступною інформацією. І до цієї нової реальності, яка вже почала змінювати усталений світопорядок, нашому бізнесу слід готуватися сьогодні – не користуватися номінальними агентськими сервісами, відкривати офіси, наймати співробітників і не боятися, що вас почне виводити на “чисту воду” допитливий журналіст або податкова.
Для того, щоб адаптація для кожного конкретного бізнесу, відбувалася безболісно і комфортно, власникам і топ-менеджменту необхідно задуматися про це заздалегідь.

Джерело: http://finance.liga.net/economics/2017/11/15/opinion/55560.htm .

читати далі

Радник податкової практики Ario Law Firm Ольга Решетнік проаналізувала для Finance.ua ініціативу Мінфіну щодо введення податку на виведений капітал.

Тіні забутих податків. Міністерство фінансів хоче відмовитися від податку на прибуток. Що взамін?

Розмови про податок на виведений капітал (ПнВК), який має замінити податок на прибуток, нарешті сформувалися в фінальний текст законопроекту. Пропоную розібратися у тому, що можуть означити новації від Мінфіну для бізнесу і чому регулятор вважає, що мільярдні втрати бюджету від цього того варті.

Міністерство фінансів підготувало проект закону, фактично, про заміну податку на прибуток, основна ставка якого на сьогодні становить 18%. Замінити його пропонується податком на виведений капітал. Він буде застосовуватися до нерозподілених дивідендів і прирівняних до них платежів.

Ставки податку на виведений капітал пропонують зробити диференційованими: 15% з операцій з виведення капіталу безпосередньо власникам-фізичним особам та юридичним особам-нерезидентам (дивіденди та інші прямі виплати в грошовій та натуральній формі, навіть якщо вони не оформлені як дивіденди), при цьому ставка податку на доходи та податку на прибуток нерезидентів становитиме 0%, та 20% з операцій, які прирівнюються до виведення капіталу.

Також законопроектом, зокрема, передбачається зміна методологічних підходів оподаткування процентів за користування кредитом, що отримуються у нерезидентів. Платники, у яких сукупний розмір отриманих у нерезидентів кредитів перевищує розмір власного капіталу більше ніж у 1,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність, – більш ніж у 5 разів), вважаються пов’язаними особами з такими нерезидентами і сума таких процентів оподатковується за ставкою 5%.

За ставкою 20% оподатковується сума процентів, що сплачуються нерезидентам, у випадку, якщо такий нерезидент зареєстрований в низькоподатковій юрисдикції та у випадку сплати процентів нерезиденту, якщо сума залучених від нього кредитів (позик) перевищує власний капітал більше ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність, – більш ніж у 5 разів).

При цьому до прирівняних до дивідендів платежів, виплати за якими будуть оподатковуватися за ставкою 20 % включені,зокрема, наступні операції:

  • Безоплатне надання майна неплатнику ПнВК;
  • Інвестиції в статутний капітал неплатників ПнВК (з правом зменшення податку);
  • Виплата роялті в окремих випадках, в сумах перевищення ліміту;
  • Донарахування за ТЦУ;
  • Придбання товарів та послуг у пов’язаних осіб, що використовують спрощену систему оподаткування;
  • Виплата фінансової допомоги неплатнику ПнВК, не повернутої протягом 12 місяців (з правом зменшення податку);
  • Виплати у межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків нерезидентів (в деяких випадках).

Навколо введення податку зараз точиться багато дискусій. Всі розуміють, що реалізація норм законопроекту миттєво призведе до втрат бюджету.

За підрахунками Мінфіну, у 2018 році реалізація цього законопроекту може сформувати втрати держбюджету у розмірі 26,0 млрд грн і 5,4 млрд – з місцевих бюджетів.

З плану виконання бюджету 2017 за січень-серпень, опублікованого Державною казначейською службою, можна побачити, що доходи від податку на прибуток складають 52 038 169 220,38 грн, що становить 10,93 % податкових надходжень і 8,99 % загальних доходів бюджету без урахування міжбюджетних трансфертів.

Є два можливі шляхи компенсації бюджетних втрат: значне підвищення ставок податків і скорочення витрат. Мінфін виступає категорично проти підвищення ставок податків і вважає єдиним шляхом для пошуку компенсаторів скорочення державних витрат і більш ефективне використання бюджетних коштів. Однак, які конкретно статті витрат рекомендовано скоротити, поки що не запропонував.

Тіні стане менше?

Сама ідея податку на виведений капітал для поліпшення інвестиційного клімату в Україні доволі приваблива, і за 5 років, за оцінками Українського Інституту Майбутнього, сукупний обсяг тільки внутрішніх додаткових інвестицій в економіку складе 500-600 мільярдів гривень або $15-20 мільярдів. Інвестиції стануть драйвером зростання економіки України, і додатковий приріст реального ВВП України в перспективі 5 років складе від 0,8% до 1,9% в рік.

Водночас, законопроект містить низку запобіжників від прихованого виведення капіталу, наприклад, через популярну в Україні схему – пов’язаних ФОПів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до ст. 1371 законопроекту, виплата, що здійснюється у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг у неплатника податку – пов’язаної особи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування – прирівнюється до операцій з виведення капіталу, і її пропонується оподатковувати за ставкою 20%. Ця ж стаття містить і інші операції, які прирівнюються до виведення капіталу, і за які платникам податку на виведений капітал доведеться заплатити 20%. Наприклад, стільки доведеться заплатити державі за виплату відсотків за борговими зобов’язаннями суб’єктам, зареєстрованим на юрисдикціях, у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок або подібний чи по суті аналогічний податок) становить 13% або нижче.

Здавалося би, ці та інші норми запропонованого Мінфіном документу – теоретично, повинні перешкоджати мінімізації податків та скоротити тіньові обороти. Але чи зможе наша країна, перебуваючи у тяжкому економічному становищі, гідно зустріти нові виклики? Чи зможе бізнес відмовитися від старих звичок і почати виплачувати дивіденди офіційно, а не виводити через витрати підприємства? Чи зможе фіскальна вертикаль відмовитися від масових перевірок і надуманих донарахувань, повертаючи український бізнес до жахіть податкового обліку за часів Закону «Про податок на прибуток»?

На завершення, хочу відзначити, що ініціатива Мінфіну – це потужний виклик для кожного окремого бізнесу і його власників.

Уберегти бізнес від зайвих претензій фіскалів і витрат на покриття цих претензій зможе лише комплексний підхід до податкового планування, який врахує аналіз контрагентів на предмет відповідності новим вимогам і передбачатиме постійний моніторинг змін до податкового законодавства і нормативно-правових актів.

Допомогти бізнесу впоратися з цим викликом, думаю, зможе інститут податкових консультантів, який набуває популярності.

Ольга Решетнік, радник податкової практики Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario»

Джерело: https://news.finance.ua/ua/news/-/412470/olga-reshetnik-tini-zabutyh-podatkiv-ministerstvo-finansiv-hoche-vidmovytysya-vid-podatku-na-prybutok-shho-vzamin

читати далі

Ольга Решетнік, радник Ario Law Firm спеціально для порталу Finance.ua проаналізувала, що означатиме впровадження плану BEPS для України та чому приєднання до глобальної стратегії протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування неминуче для нашої країни.

Нещодавно Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва ОЕСР (організація економічного співробітництва та розвитку, яка об’єднує найрозвиненіші економіки світу) в частині імплементації плану BEPS (План протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування).

На сьогоднішній день наша країна взяла на себе зобов’язання виконати так званий «мінімальний пакет», що передбачає 4 обов’язкові дії з 15 пропонованих.

Варто зазначити, що для України це важливий крок у бік цивілізованого світу. А якщо говорити простими словами, українських фігурантів у скандалах, подібних «Панамагейт», в майбутньому може стати менше, податки будуть залишатися в бюджеті країни, масове шахрайське виведення капіталів пригальмується.

Звісно, все вищезгадане сприятиме розвитку нашої економіки та інвестиційному клімату.

До витоків питання

Перш ніж аналізувати, що імплементація плану BEPS означатиме для України, пропоную розібратися в тому, звідки в принципі взялася ідея його створення. Правила міжнародного оподаткування були сформульовані в 20-ті роки XX століття.

Не дивно, що майже сто років потому система втратила свою ефективність. Влітку 2012 року на саміті G20 країни Великої двадцятки визначили серед пріоритетів спільну протидію розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку в низькоподаткові (офшорні) юрисдикції.

За даними ОЕСР високоподаткові країни щорічно недоотримували податки на суму 200-250 млрд дол.

І це стосувалося тільки втрат від абсолютно законного податкового планування, яке практично не порушує ніяких правил. Через рік організація запропонувала перший звіт щодо цієї проблеми і представила план дій, здатний кардинально вплинути на колосальну для світової економіки проблему – Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting – BEPS.

У 2015 році розробка всіх 15 пунктів плану була завершена і на черговому саміті Великої двадцятки її підтримали лідери всіх країн-учасниць.

Зміни неминучі

BEPS носить рекомендаційний характер і до нього можуть приєднуватися будь-які країни – не тільки члени G20 і ОЕСР. Але ключовий момент плану полягає в тому, що так чи інакше, країни, які навіть не планували його впроваджувати, будуть змушені слідувати за Великою двадцяткою і вносити зміни в національні законодавства.

В іншому випадку політичного тиску не уникнути. Прикладів – достатньо. Варто згадати лише ту ж Панаму, яка відмовилася впроваджувати стандарт CRS і приєднуватися до міжнародного автоматичного обміну інформацією. Через короткий проміжок часу світ дізнався про «Панамські документи», які розкривають власність представників світової еліти.

Не відкидаю, що за схемою «Панамагейту» чинитимуть тиск на ті держави, які не будуть приєднуватися до впровадження BEPS.

Існує кілька інструментів, завдяки яким план імплементують в національні законодавства. Це міжнародний обмін податковою інформацією, міжнародний обмін інформацією про бенефіциарних власників компаній і бенефіціарів трастів, реалізація правил контрольованих іноземних компаній (КІК), а також правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ).

Українські реалії: не все так погано

У нашій країні на сьогоднішній день впроваджені вже два з цих чотирьох інструментів. По-перше, розкрита інформація про бенефіціарів власників компаній.

І тут важливо підкреслити, що Україна першою в світі запровадила і розкрила публічно такий реєстр.

По-друге, у нас працюють правила ТЦУ.

Разом з тим, у нас не запроваджено автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS і не затверджені правила КІК, без яких імплементація ініціатив BEPS неможлива, оскільки для того, щоб отримати інформацію про рахунки наших резидентів за кордоном, потрібно почати обмінюватися з країнами податковою інформацією в автоматичному режимі.

А для того, щоб обкладати податком виявлені за кордоном доходи наших резидентів, необхідно встановити правила КІК.

Автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS

Впровадження стандарту CRS (єдиного стандарту звітності) з міжнародного обміну податковою інформацією в національні законодавства відбувається за допомогою підписання двосторонніх міжнародних договорів або ж багатосторонніх конвенцій з питань автоматичного обміну податковою інформацією.

Далі з подальшою ратифікацією угоди місцевим парламентом і приведення внутрішнього законодавства у відповідність з цим міжнародним документом.

Що таке правила КІК?

Згідно з основним принципом правил КІК – певний тип доходів контрольованої іноземної компанії (КІК) оподатковується з боку тієї держави, податковим резидентом якої є контролююча особа компанії (пропорційно її частці в компанії).

Під поняттям «контроль» мається на увазі пряма або непряма участь у капіталі іноземної компанії і відповідний вплив від такої участі при розподілі прибутку компанії.

Багато країн ввели досить суворе законодавство щодо правил КІК, що, по суті, позбавляє сенсу застосовувати офшорні схеми.

Крім того, практично у всіх країнах ухилення від сплати податків вважається кримінальним злочином і на тлі міжнародного обміну податковою інформацією робить використання різного роду схем дуже ризикованими. А в деяких випадках, і зовсім неможливими.

BEPS в Україні: очікування та реальність

З розмиванням податкової бази у нас в країні борються по-своєму. Наша відповідь агресивному податковому плануванню – агресивне валютне регулювання. У піковий період фінансової кризи НБУ був змушений обмежити можливість виведення капіталів за кордон (нещодавно ці норми почали поступово пом’якшуватися).

При цьому Нацбанк вніс корективи і розширив вибрані дії так званого «мінімального пакету» BEPS. В цілому, все це буде передбачати основні рекомендації, а саме:

1. Затвердження правил КІК.

2. Обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами.

3. Запобігання зловживанням договорами для уникнення подвійного оподаткування.

4. Запобігання уникненню статусу постійного представництва.

5. Запровадження обов’язку розкриття інформації про структуру власності міжнародних груп компаній.

А для того, щоб бізнес мав стимул декларувати контроль над іноземною компанією, НБУ запропонував провести валютну амністію. Але на сьогоднішній день всі законодавчі ініціативи залишаються лише ініціативами.

При цьому, незважаючи на те, що до реальної імплементації плану BEPS в Україні ще дуже далеко, я б все ж порекомендувала вітчизняному бізнесу бути готовим до змін: вже приміряти на себе всі ризики правил КІК, провести критичний аналіз структури власності, почати по-новому структурувати свою діяльність, підготувати обґрунтування джерел походження наявних коштів.

Ольга Решетник, радник АО «ЮФ «Аріо»

Джерело: http://news.finance.ua/ua/news/-/411302/olga-reshetnyk-v-svitle-majbutnye-bez-ofshoriv-plan-beps-dlya-ukrayiny

 

читати далі

Радник податкової практики Ario Law Firm, сертифікований аудитор Ольга Решетник прокоментувала виданню mind виключення аудиторської компанії PwC з Реєстру аудиторських фірм, що мають право перевіряти банки.

читати далі