0

14.12.2022

Юліан Хорунжий: «Не очікую шквалу банкрутств в Україні через повномасштабну війну з РФ. Це просто не вигідно»

Юліан Хорунжий: «Не очікую шквалу банкрутств в Україні через повномасштабну війну з РФ. Це просто не вигідно»

Як сфера банкрутства в Україні переживає російську навалу та чому навіть такий удар по економіці навряд чи призведе до масових банкрутств серед вітчизняного бізнесу та простих українців? Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm в авторській статті спеціально для дослідження Ukrainian Law Firms 2022 аналізує найгостріші питання сфери неплатоспроможності в Україні.

Перший шок та наслідки

Як і весь юридичний ринок, практика банкрутства у перші місяці повномасштабної російської агресії майже зупинилася. Кількість справ про неплатоспроможність, що відкрилися з березня по травень 2022 року – не більше одного десятка. А розгляд проваджень у справах про банкрутство, які були відкриті до початку війни, просто «завис у повітрі».

Певне пожвавлення сфери банкрутства в Україні відбулось приблизно у червні-липні, коли країна отямилась від шоку перших місяців та вигнала окупантів з півночі країни.

І сьогодні, з огляду на 9 місяців великої війни з РФ, можна зробити  висновки про  ті наслідки, які ця агресія має для української економіки, а відповідно і ринку банкрутства. Отже, пройдемося по основних з них.

Тимчасова окупація: наслідки

Через окупацію частини території України,  компанії зазнають неабияких фінансових збитків. Деякий бізнес був вимушений зупинити діяльність. Значна частина компаній взагалі втратила свої активи через їх фізичне знищення.

Бізнес на контрольованій Україною території: наслідки війни

Підприємства, що розташовані на підконтрольній Україні території, мають дещо кращу ситуацію, окрім тих, чиє майно було пошкоджено чи знищено під час бойових дій.

Візьмемо до прикладу опитування бізнесу, які проводилися в перші місяці повномасштабної війни. На початку російської навали відсоток тих, хто був вимушений призупинити свою діяльність, сягав 70%. Проте поступово цей процент знижувався і сьогодні дійсно значна частка компаній відновила роботу та продовжує працювати.

Логістика: наслідки війни

Слід враховувати, що на діяльність бізнесу в Україні значно вплинуло розірвання логістичних ланцюгів. Компанії були змушені оперативно шукати розв’язання цієї проблеми та змінювати логістику (як в межах країни, так і в питаннях експорту та імпорту товарів).

Деякі ж підприємства здійснили релокацію у безпечніші регіони країни, що також вплинуло на їх діяльність.

Кадрові питання: наслідки

Зменшилась кількість співробітників, адже частина з них вступила до лав ЗСУ, частина змінила місце проживання на території України, частина виїхала за кордон.

Відповідно, з одного боку ми спостерігаємо зростання безробіття в країні, а з іншого – нестачу кваліфікованих кадрів.

Інфляція

До вищезазначених наслідків слід додати ситуацію на фінансовому ринку та стрімку інфляцію, викликану усіма вищезазначеними факторами.

Таким чином, російська агресія вдарила по платоспроможності практично всього українського бізнесу. Але й це ще не все, адже немала частина цього бізнесу до повномасштабної війни була закредитована. А тепер, враховуючи інфляцію, девальвацію національної валюти та відповідне зростання облікової ставки, що потягнуло за собою збільшення кредитних ставок, обслуговувати борги підприємствам стало дуже складно.

Банки та боржники

У приватних бесідах деякі банкіри розповідали мені, що не поспішали вживати будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, намагалися не підіймати відсоткові ставки за кредитами, тримаючи їх на довоєнному рівні. Таким чином банківський сектор підтримував бізнес на плаву, аби він хоча б якось міг обслуговувати кредити.

Проте навіть такі заходи не змогли зупинити зростання рівня NPL в кредитних портфелях банків. Так,  влітку 2022 року (!!! вперше з 2018 року) фінансові установи почали фіксувати збільшення частки непрацюючих кредитів. До цього ж рівень NPL у банківській системі лише скорочувався. Мінімального показника було досягнуто на початку 2022 року – 26,7%. За даними Національного банку України, станом на 1 вересня 2022 частка NPL складала 30,8%.

Разом з тим, окрім об’єктивних причин (погіршення платоспроможності позичальників) зростання рівня непрацюючих кредитів має й інше підґрунтя. Представники фінансового сектору неодноразово згадували про активізацію недобросовісних боржників. Є непоодинокі випадки, коли позичальники, посилаючись на війну, ховають заставні активи, аби не дати можливості банку їх стягнути. Такі боржники аргументують відмову від обслуговування кредитів тим, що їхнє, наприклад, рухоме майно знищено або знаходиться на тимчасово окупованій території. Хоча насправді це майно ефективно працює у контрольованих Україною регіонах.

Також, слід зазначити і той факт, що з початку повномасштабної війни тільки зараз починають завершуватись терміни віднесення кредитів до проблемних. У жовтні-листопаді фінансові установи доформовуватимуть резерви і відповідно якраз у цей час почнуть активно працювати з тими боржниками, які або безнадійні, або тими, хто займається певним шахрайством і не повертає ані предмети застави, ані кошти.

Прогнозую, що десь в грудні ми побачимо, чи зможе банківський сектор реально вплинути на кількість банкрутств в Україні.

І от питання – йти чи не йти… у банкрутство

Для кредиторів

На мій погляд, у сьогоднішніх реаліях відкриття справ про банкрутство для кредиторів – це радше постріл собі у ногу, аніж розв’язання проблеми непогашення боргів. Річ у тім, що для ефективного погашення кредиторських вимог, у тому числі, за рахунок реалізованого на аукціонах майна, необхідні стабільні економічні показники та сприятливий інвестиційний клімат. Та чи слід пояснювати, що у воюючої країни є неабиякі проблеми із залученням інвестицій?

Хоча заради справедливості не можу не зазначити, що навіть зараз трапляються приклади успішних приватизаційних процесів. Після запуску у вересні 2022 року приватизації, яка перебувала у «режимі очікування» з початку повномасштабної війни, деякі лоти продаються у 2-3 рази дорожче за початково оголошену вартість. Цікаві активи залишаються цікавими навіть під час війни. Але якщо говорити про масову реалізацію майна в рамках процедур банкрутства, то слід розуміти, що далеко не кожен актив може привабити потенційного інвестора.

Тому, не виключаю, що може зрости лише кількість звернень кредиторів із заявами про відкриття справи про банкрутство. Але це в окремих випадках буде пов’язано виключно із спонуканням боржників виконувати свої зобов`язання, а не реальним бажанням йти до суду справу про банкрутство. У сьогоднішніх обставинах через непрогнозованість ситуації деякі позичальники, м’яко кажучи, не готові розставатися з грошима (навіть, якщо вони в них є). Подібні звернення щодо відкриття справ про банкрутство можуть бути таким собі «блефом» заради уникнення тривалої судової процедури в рамках звичного судового провадження про стягнення боргу.

Для боржників

Тут все залежить від намірів. Недобросовісним боржникам традиційно може бути вигідно ініціювати проти себе провадження у справі про банкрутство напряму чи, як це найчастіше відбувалось, через звернення «афілійованих» кредиторів.

Однак, на мою думку, ті боржники, які реально постраждали внаслідок воєнної агресії Російської Федерації, не матимуть значного інтересу щодо входження в процедуру неплатоспроможності. Куди  цікавішою опцією для них стане отримання відшкодування збитків з Росії. Обираючи банкрутство, результатом стане ліквідація юридичної особи, а відповідно неможливість у подальшому звертатися за компенсаціями з РФ. Обидва процеси (і процедура банкрутства, і відшкодування від РФ) будуть розтягнуті у часі.  Це треба розуміти.

Прогнозую, що без змін ситуація залишиться у тих бізнесів, які безпосередньо не постраждали від бойових дій. Динаміка банкрутств  за власною ініціативою серед таких компаній залишатиметься на довоєнному рівні з певною похибкою.

Тут, також необхідно враховувати реальну вартість процедури банкрутства як для боржника, так і кредиторів – це не дешево.

Тому, з однієї сторони кількість економічних банкрутств (дефолтів) буде значною, але з іншої сторони, кількість судових справ про банкрутство зросте не значною мірою.

Ринок банкрутства: реакція на війну

Звісно, справи про банкрутство відкриватимуться і надалі. Проте, враховуючи вищезазначене, не думаю, що ми побачимо статистично відмінний від довоєнного рівня стрибок кількості такого роду справ.

Ми мали нагоду неодноразово запевнитися, що кризи напряму не впливають на стрімке збільшення справ про неплатоспроможність.

Наприклад, під час фінансової кризи 2008 року багато експертів пророкували збільшення кількості банкрутств, але насправді ж їх поменшало. Причина, як вже зазначалося вище, – небажання бізнесів інвестувати в активи (які реалізуються в рамках таких справ) під час турбулентності в економіці.

Саме економічне зростання та стабільність куди більше спонукають до подібних процесів.

Були в банкрутстві, а тут війна

Ще одне гостре питання. А що робити з тими підприємствами, які знаходились у процедурі банкрутства, але під час війни були знищені чи значно пошкоджені? Ця тема вже підіймалася під час розробки відповідного законодавства. Але поки закон не може чітко відповісти на це питання, я б рекомендував не робити подарунок країні-агресору та ні в якому разі не закривати такі справи. Не слід позбавляти боржників та кредиторів можливості отримати від Росії відшкодування за знищене майно.

Щодо компаній, які перебували в процедурі банкрутства до війни, а наразі опинилися на тимчасово окупованих територіях, то тут ситуація дещо інакша. Наразі такі справи просто «зависають у повітрі» через процесуальні нюанси. Для того, щоб провести аукціон з продажу майна банкрута, необхідно провести інвентаризацію та оцінку такого майна. Але здійснити це наразі просто неможливо, як і провести аукціон. Тому такі провадження так і будуть «висіти» аж до військового чи політичного розв’язання питання.

Банкрутство фізосіб та війна

У розрізі банкрутств фізичних осіб так само якихось докорінних змін не відбувається. Як і в ситуації з бізнесом, банки більшою мірою розуміють ситуацію та не тиснуть на боржників. Ба більше, досить значна частина українців з числа позичальників наразі проходять військову службу. А це є підставою призупинення провадження у справі про банкрутство у суді. Також не слід виключати і репутаційну складову. Сумніваюся, що банкіри зараз пішли б до суду стягувати з військовослужбовців кредити. 

Також не можу оминути увагою і той факт, що зараз до голосування у другому читанні готується законопроект про прощення кредитних зобов’язань фізичним особам у разі, якщо їх майно, яке перебувало у заставі, знищено в результаті бойових дій.

Законотворчість та війна

Війна не стала на заваді  законопроектній роботі у сфері банкрутства.

Команда Ario Law Firm брала участь в робочій групі з розробки законопроекту №4409, що у першому читанні був проголосований ще до початку повномасштабного вторгнення РФ, а зараз готується до повторного другого читання. Думаю, що незабаром зміни, запропоновані проектом закону будуть проголосовані.

Зокрема, цей законопроект передбачає низку змін до Кодексу України з процедур банкрутства:

  • Посилює відповідальність за несвоєчасне звернення до суду, відкриття провадження у справі про банкрутство;
  • Розв’язує питання посилення солідарної та субсидіарної відповідальності;
  • Врегульовує питання щодо затвердження плану санації;
  • Приводить положення Кодексу з процедур банкрутства у відповідність до Господарського процесуального кодексу, Законів України «Про запобігання корупції», «Про управління об’єктами державної власності», «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про судовий збір», «Про виконавче провадження»;
  • Врегульовує деякі спірні питання щодо продажу активів банкрутів на аукціонах – більш чітко визначаються правила проведення першого повторного та другого повторного аукціонів.
  • Змінює процедуру продажу державного майна. У разі ухвалення законопроекту, державні підприємства, що мають заборгованість, спочатку виставлятимуться на приватизаційні аукціони. А якщо ці торги не відбуваються, то лише після цього буде відкриватися справа про банкрутство і подальша реалізація активів вже здійснюватиметься в межах цієї справи.

Коли ми працювали над цим законопроектом, було багато пропозицій, а робоча група була достатньо велика. Саме тому, ми не дійшли згоди щодо інших фундаментальних питань. Наразі вони продовжують опрацьовуватись і будуть вноситись в новий законопроект, який планується підготувати до початку нового року.

Ще одна законодавча ініціатива, до розробки якої також долучилася наша команда, – це законопроект №7442, що має на меті адаптувати процедури банкрутства до реалій воєнного часу. Проект закону вже проголосований у першому читанні.

Окрім технічних моментів, що стосуються дій учасників справи про банкрутства в умовах війни, у цьому законопроекті передбачено встановлення такого собі софт-мораторію на відкриття справи про банкрутство.

Зокрема, судам пропонується відмовляти у відкритті провадження у справі, якщо боржник заперечує щодо її відкриття, а невиконання ним зобов`язань пов’язано з воєнними діями, або ж його виробничі потужності перебувають на тимчасово окупованій території чи в зоні бойових дій.

Джерело: Ukrainian Law Firms 2022

Найсвіжіші новини одразу у твоїй скринці:

Форма запиту