Нова Постанова КМУ усунула низку недоліків попереднього механізму звернення українців щодо пошкодженого чи знищеного майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ. Юристка Ario Law Firm Надія Грищенко аналізує зміни.
До історії питання
26 березня 2022 року Кабінет Міністрів України Постановою №380 затвердив Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Ця Постанова мала достатньо недоліків та питань та потребувала доопрацювання. Отже, за місяць, 29 квітня 2022 року КМУ ухвалив Постанову №505, якою затвердив оновлений Порядок подання такого інформаційного повідомлення.
Що відредагували/вдосконалили/додали нового
На кого поширюється дія Порядку
Якщо перша редакція Порядку поширювалась на громадян України, то тепер встановлено, що Порядок поширюється на фізичних та юридичних осіб, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Так, в новій редакції враховано, що об’єкти нерухомого майна в Україні можуть належати не лише громадянам України, а й іншим фізичним та юридичним особам, чиє право власності також підлягає захисту.
У пункті 2 Порядку визначено, хто відноситься до таких фізичних та юридичних осіб.
Фізичні особи – це ті особи, які є: | Юридичні особи – це ті особи, які є: |
– власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва; – членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього; – особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності); – спадкоємцями осіб, визначених абзацами другим — четвертим підпункту 1 пункту 2 Порядку. | – власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління; – особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності); – об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків; – спадкоємцями власників відповідного нерухомого майна або замовників будівництва щодо об’єктів будівництва; членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього; – особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності); – правонаступниками всіх вищеперелічених осіб. |
Розширено поняття термінів знищеного та пошкодженого нерухомого майна
Перша редакція Порядку відносила до таких об’єктів лише квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки.
Тепер до знищеного (яке стало непридатним для використання за цільовим призначенням) та пошкодженого (яке може бути відновлено шляхом ремонту чи реконструкції) нерухомого майна відносять:
- будівлі, споруди (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);
- складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
- об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
- складові частини об’єктів, визначених абзацом четвертим цього підпункту (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;
- лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури).
Важливе нововведення – Реєстр пошкодженого та знищеного майна
Якщо раніше були пропозиції розробити окремий розділ для Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то тепер можна остаточно говорити про те, що буде створено Реєстр пошкодженого та знищеного майна.
Згідно з п. 14 Порядку, Реєстр пошкодженого та знищеного майна є єдиною державною інформаційно-комунікаційною системою, яка призначена для збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації (документів) про пошкоджене та знищене нерухоме майно, просторові координати об’єктів, осіб, нерухоме майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, та іншу інформацію, визначену цим Порядком.
Реєстр пошкодженого та знищеного майна буде містити інформацію про:
1)пошкоджене та знищене нерухоме майно;
2)осіб, нерухоме майно яких пошкоджено або знищено;
3)шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна.
Як передбачає Порядок, інформація зазначена у пунктах 1-2 буде автоматично реєструватись в реєстрі на основі інформаційних повідомлень осіб.
А інформація (документи) щодо пункту 3 буде реєструватись/вноситись його користувачами через електронний кабінет користувача. Це, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, військові адміністрації, Мінінфраструктури, Мін’юст, Фонд державного майна; місцеві держадміністрації, ЦНАПи, нотаріуси тощо.
Інформація, внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, є достовірною і може використовуватися державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами під час здійснення ними повноважень, визначених законом, зокрема для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами України у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації.
Інформація, внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, є відкритою і загальнодоступною, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, інших персональних даних.
Порядок подання інформаційного повідомлення про зруйноване або пошкоджене нерухоме майно
Незважаючи на те, що тепер повідомлення подаватимуть до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, порядок його подання не змінився.
Інформаційне повідомлення може бути подане особою:
- самостійно через «Дію»
- через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.
Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.
Єдина відмінність у поданні інформаційного повідомлення у тому, якщо інформаційне повідомлення подається фізичною особою-громадянином України, то він може скористатись всіма вищезазначеними способами подання повідомлення, а у разі, якщо таке повідомлення подається представником фізичної особи-громадянина України, іноземцем або його представником, то вони можуть подати його лише через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.
Для подання інформаційного повідомлення юридичною особою необхідно:
- представнику юридичної особи створити особистий електронний кабінет користувача на порталі «Дія» та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
- заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами порталу «Дія».
Які дані має містити інформаційне повідомлення:
- для фізичних осіб — прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; для юридичних осіб — про організаційно-правову форму, найменування юридичної особи;
- для фізичних осіб — реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка «Дія» або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для юридичних осіб — ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
- контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);
- відомості про нерухоме майно:
-тип нерухомого майна;
-загальну площу нерухомого майна (протяжність — для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
-адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
-інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
-інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
-форму власності нерухомого майна;
-наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;
- відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);
- відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності).
Інформація про нерухоме майно отримується/підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності). Тобто, якщо у вас зберігся витяг з ДРРПНМ на ваш об’єкт нерухомого майна, то його потрібно додати до заяви.
Подання інформаційного повідомлення через ЦНАП та нотаріуса
Громадянин України, який не немає можливості подати інформаційне повідомлення самостійно через мобільний додаток «Дія», або інформаційне повідомлення планує подавати представник фізичної особи-громадянина України, іноземець або його представник, то такі особи звертаються до ЦНАПу або нотаріусів.
ЦНАПи та нотаріуси у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення встановлюють особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником) – тому не забувайте брати з собою документи, що підтверджують вашу особу та ваші повноваження (паспорт, довіреність); заповнюють інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу «Дія».
Також бажано брати з собою документи, що підтверджують ваше право власності на зруйнований/пошкоджений об’єкт нерухомого майна.
ЦНАПи та нотаріуси роздруковують зареєстроване інформаційне повідомлення за бажанням особи. Тому, просіть роздрукувати вам зареєстроване інформаційне повідомлення.
Слід зазначити, що Постановою КМУ №380 закріплено, що після набрання чинності Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, інформаційне повідомлення, подане відповідно до цієї Постанови, прирівнюється до заяви про надання компенсації за пошкоджені та знищені обʼєкти нерухомого майна.