Трудові відносини під час війни: платити, звільняти чи ні?

Чи можуть наразі працівника примусово звільнити? Як має здійснюватися виплата коштів і що робити, якщо керівництво відмовляється виплачувати зарплатню? Відповіді на ці та інші важливі питання надала партнерка Ario Law Firm Зоряна Скалецька.

Уже майже місяць на території України триває повномасштабна війна. Значна кількість підприємств змінила формат роботи або ж взагалі призупинила свою діяльність. Велика частина працівників була мобілізована, приєдналась до складу територіальної оборони або волонтерських груп і організацій. 

Відтак, постала низка окремих запитань щодо нюансів трудових відносин — особливо в умовах війни. Чи можуть наразі працівника примусово звільнити? Як має здійснюватися виплата коштів і що робити, якщо керівництво відмовляється виплачувати зарплатню?

Відповіді на ці та інші важливі питання надала партнерка Ario Law Firm Зоряна Скалецька.

Блок перший. Оплата праці бюджетників. На сьогодні обіцяно, що бюджетна сфера (освітня, медична, держслужбовці тощо) буде фінансуватися державою, приводів для занепокоєння немає.

Блок другий. Працівники приватних підприємств. Якщо буде офіційно оформлений наказ про простій — керівництво зобов'язане виплачувати ⅔ ставки. В іншому випадку, зарплата має виплачуватися у повному обсязі. 

Чи мають право звільняти примусово?

Ні.

Всі звільнення мають відбуватися в поточному режимі законодавства, жодних виключень щодо порушень прав на роботу та оплату праці не передбачено.

Якщо особа працює на фізособу-підприємця, то єдина фактична підстава для її звільнення — мобілізація працедавця, власник ФОПа, адже в такому випадку він не зможе забезпечувати діяльність. Такі прецеденти можуть бути, але в незначній кількості. 

А як щодо мобілізованих працівників і тих, хто служить в теробороні? 

Комплектування органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони ЗСУ здійснюють в особливий період військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом.

На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів ЗСУ.

Відтак, за працівниками, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток. Підстава — підписаний контракт.

Отже, на сьогодні:

Всі умови оплати праці повністю зберігаються для працівників бюджетної сфери, приватних підприємств, військових і тих, хто служить у територіальній обороні. Звільнення особи можливе, якщо вона працює на мобілізованого фізособу-підприємця.

Якщо ми говоримо про звільнення через «зменшення істотних умов» (наприклад, зменшилась кількість замовлень тощо) — вони мають здійснюватися не одним днем, є конкретна, поступова процедура. Роботодавець зобов’язаний повідомити про зміни істотних умов праці за 2 місяці та може в односторонньому порядку змінити істотні умови праці окремого працівника. 

При цьому, зарплатня працівника на цей період зберігається. Та, звісно, на доплати, надбавки та преміальні наразі розраховувати буде важче. Водночас більш захищеними у своїх виплатах є особи, які отримували допомогу по безробіттю. 

Наразі у найкритичнішій ситуації опиняються люди, які частково отримували зарплату «в конвертах» або ж повністю «сіру» оплату — наразі вони абсолютно не захищені законодавством. 

Щодо ФОП-ів. Для підприємців, які сьогодні частково чи повністю втратили дохід, держава забезпечила одноразову виплату в розмірі 6500 грн. Отримати допомогу зможуть лише мешканці тих регіонів, які постраждали від бойових дій. Зарахування відбувається на картку «єПідтримка», а витратити їх можна на будь-які товари та послуги. 

Допомогу від держави можуть отримати жителі Чернігівської, Сумської, Харківської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, Луганської, Київської, Житомирської, Одеської, Волинської, Дніпропетровської областей та міста Київ.

Перелік областей може оновлюватися, проте якщо особа працює на території активних бойових дій, але підприємство не зареєстроване на території — отримати виплату вона не зможе, адже податки сплачуються в іншому регіоні.

Водночас роботодавець-ФОП має усвідомлювати, що в будь-якому випадку він не може просто звільнити найманих працівників. Підстави для звільнення мають бути обґрунтовані, чітко регламентовані законом, а права підлеглих на роботу та оплату праці захищені законом. 

Наприклад, наразі багато підприємств переміщуються зі східних до західних областей України — у трудовому законодавстві прописані конкретні процедури при такому переїзді. 

Зокрема, Кодексом законів про працю визначено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві або в іншу місцевість допускається тільки за згодою працівника.

Через зміни в організації виробництва допускається зміна істотних умов праці в разі продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Якщо колишні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових, то трудовий договір припиняється. Звільнення за можливе за двома підставами:

• через відмову від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;
• у зв’язку з відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством.

І, безумовно, працівникам, які погодилися на переведення в іншу місцевість, мають оплатити:

• вартість проїзду працівника та його сім'ї;
• витрати з перевезення майна;
• добові на період перебування в дорозі;
• одноразову допомогу для самого працівника та для кожного члена сім'ї;
• зарплатню за дні збору в дорогу та влаштування на новому місці проживання (не більше шести днів).

Блок третій. Чи можуть звільнити через неявку на роботу під час війни? 

Ні, у разі, якщо працівник своєчасно повідомив про власне місцеперебування. Тоді керівництво може запропонувати:

• взяти одну із відпусток, передбачених законодавством;
• оформити дистанційний формат роботи.

Замість підсумків

Завжди, а особливо у період воєнного стану, наголошую, що право людини на оплату праці має бути максимально забезпечене, зобов'язання щодо зарплат є ключовим. У випадку, якщо керівництво цілеспрямовано відмовляється її сплачувати та щобільше, вже заборгувало працівникам виплати за місячний (чи й більше) період — раджу подати позов на арешт майна підприємства до виплати всіх заборгованостей. 

Рішення суду, особливо в умовах війни, буде винесено дуже швидко — ще швидше підприємство точно знайде потрібні суми для повернення боргів.

*Нагадуємо! Ario Law Firm відкрила гарячу лінію з питань консультування українського бізнесу.

Номер гарячої лінії: +380322421042.

Час роботи: з 11.00 до 16.00

Також, для оперативного інформування щодо законодавчих змін, надання відповідей на найпоширеніші запити від клієнтів ми розширили перелік наших соцмереж, де будемо робити відповідні актуальні дайджести.

TG-канал: https://t.me/ariolawfirm

TG-чат: https://t.me/ariolawfirmchat