0

17.07.2020

П’яні за кермом: як розв’язати проблему

П’яні за кермом: як розв’язати проблему

13 липня 2020 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про посилення відповідальності за окремі порушення ПДР щодо нетверезого керування. Чи допоможуть новації підвищити безпеку на дорогах? 

В колонці для The Page розбирає адвокат кримінальної практики Ario Law Firm Аліна Ігнатенко.

Трохи статистики. За даними Патрульної поліції, за перші шість місяців 2020 року на дорогах України сталося 72 394 ДТП, що на 1% менше за показник 2019 року. На цьому, власне, позитивна динаміка закінчується, адже ДТП з постраждалими у першому півріччі 2020-го на 3,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року – 11 200 проти 10 781. Загиблих у ДТП за перші пів року на 11,3% більше, ніж у 2019-му (1482 проти 1331).І лише близько 3% загальної кількості зареєстрованих ДТП в Україні за шість місяців 2020 року сталися через керування транспортним засобом у нетверезому стані.

Трохи фактів. В Японії до покарання за водіння у стані алкогольного сп’яніння притягають навіть пасажирів транспортного засобу за те, що не зупинили водія.До речі, саме в Японії виписали найбільший в історії штраф за водіння у нетверезому стані та за ДТП з постраждалими — $2,5 млн США.У Сполучених Штатах покарання за водіння у нетверезому стані залежать від законодавства кожного окремого штату. Найсуворіші заходи – це довічне позбавлення прав, три роки ув’язнення та штраф у розмірі $25 тис. США.У деяких європейських країнах сума штрафів прив’язана до рівня доходів водія, але так чи інакше перевищення проміле у крові загрожує водію позбавленням волі до двох років.

Скажімо, у Німеччині перевищення до 0,5 проміле призводить лише до адміністративної відповідальності та до штрафу, понад 0,5 – до кримінальної відповідальності та штрафу. Як відомо, спроба ввести в Україні кримінальну відповідальність за водіння у нетверезому стані була ще у 2018 році. Тоді Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який мав набрати чинності з 1 січня 2020 року, але його відстрочили на пів року – до 1 липня. Проте і тут не судилося. Нові правила проіснували лише один день. Річ у тім, що 17 червня 2020 року народні депутати ухвалили інший законопроєкт (№3314), яким скасували статтю 286-1 Кримінального кодексу та прибрали звідти кримінальну відповідальність за керування автомобілем у нетверезому стані. 2 липня президент підписав новий законопроєкт №3314. Тобто норми прийнятого закону 2018 року не змогли набрати чинності, адже їх замінили іншими нормами. 12 липня 2020 року Україну сколихнула чергова резонансна ДТП, де дії нетверезого водія призвели до гибелі чотирьох осіб, двоє з яких – діти. Про страшну аварію висловився навіть президент, акцентуючи на необхідності впровадження більш жорсткої відповідальності за водіння у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Наступного після аварії дня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №2695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху».За керування у стані алкогольного сп’яніння збільшення штрафної санкції не передбачається.Проєкт закону вносить корективи до Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Кримінального кодексу та до Закону України «Про дорожній рух». Та чи зможе це реально вплинути на покращення ситуації на дорогах? Розберемо.

Штрафи: є питання

Законопроєктом пропонується підвищити розмір штрафів за окремі правопорушення, а саме:

  • за порушення користування ременями безпеки та мотошоломами – з 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 30 (з 51 грн до 510 грн);
  • за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора, порушення правил обгону та зустрічного роз’їзду тощо — з 25 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (з 425 грн до 510 грн);
  • за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої, пожежної, поліції, а також за порушення правил руху та зупинки на смузі маршрутних транспортних засобів – з 30 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (з 510 грн до 680 грн);
  • за перевищення встановлених обмежень швидкості більш як на 50 км/г — 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3400 грн);
  • за створення аварійної ситуації через перевищення швидкості, порушення правил проїзду, зупинок, обгону, зустрічного роз’їзду, ненадання переваги в русі службам, порушення правил руху та зупинки на смузі громадського транспорту тощо – з 40 неоподаткованих мінімумів до 200 (з 680 грн до 3400 грн);
  • за залишення місця ДТП – з 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 200 (з 255 грн до 3400 грн). У цьому пункті законодавець також пропонує замінити покарання у вигляді громадських робіт від 30 до 40 годин та позбавлення права водія керувати транспортними засобами на строк 6 місяців;
  • за порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, доріг тощо – з 20 до 70 неоподаткованих мінімумів (з 340 грн до 1190 грн);
  • за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, — з 30 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (з 510 грн до 3400 грн);
  • за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, – з 30 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн до 17 000 грн) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 3 до 5 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.Повторне вчинення протягом року зазначених (ч. 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП) порушень призводить до штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (40,8 тис. грн) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 до 7 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;
  • за порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин – з 3 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (з 51 грн до 255 грн).

Водночас неабияке здивування викликає той факт, що за керування у стані алкогольного сп’яніння збільшення штрафної санкції не передбачається.Покарання залишається на рівні 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10,2 тис. грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. За подібне повторне порушення теж не передбачено збільшення штрафів (наразі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або 20,4 тис. грн). Якщо особу притягнуто за п’яну їзду вже вдруге за рік, то штраф становитиме 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (40,8 тис. грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років. Заради справедливості не можу не зазначити, що у цьому пункті нардепи пропонують ще й адміністративний арешт на 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років.

Неюридичне риторичне запитання: як можна боротися з пияцтвом за кермом без підвищення бодай штрафів за таке правопорушення та без впровадження реально жорстких заходів?

Назад у майбутнє?

Непідвищення штрафів за водіння у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння – не єдиний спірний момент законопроєкту №2695, що, м’яко кажучи, викликає подив. Занепокоєння викликають і зміни в закон України «Про дорожній рух». Зокрема, тут з’являється норма про зупинення транспортного засобу для здійснення «профілактичних заходів з метою виявлення алкогольного чи наркотичного сп’яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Тобто у разі ухвалення законопроєкту у такому вигляді поліцейські зможуть без жодних на це підстав зупинити ваше авто та змусити пройти перевірку. Ба більше, законодавець пропонує посилити також і засоби поверхневої перевірки. Зокрема, йдеться не тільки про візуальний огляд багажника та дверей салону, але й про капот, причепи, салон, ніші, ідентифікаційні номери авто. Останнє, найвірогідніше, пов’язано з тим, що з моменту впровадження системи автоматичної фіксації порушень ПДР було виявлено чималу кількість «авто-двійників».

Але водночас слід очікувати на те, що такий огляд фактично будь-коли перетвориться на справжній обшук без будь-яких підстав, а головне – без свідків. Важлива порада на випадок такого огляду: у разі виявлення будь-яких сторонніх предметів під час огляду вашого авто вимагайте від поліцейських складення протоколу, де ви зможете зазначити свої пояснення та заперечення, а також обов’язково фіксуйте усі дії правоохоронців на камеру.

Але і це ще не все. Серед абсурдних, на мій погляд, норм законопроєкту окреме місце посідає норма про те, що під час зупинки авто на вимогу поліцейського водій не має права від’їжджати до відповідного дозволу правоохоронця. Така норма має ознаки порушення конституційних прав на свободу пересування.

Анекдотичною виглядає норма про те, що поліцейський не зобов’язаний встановлювати попереджувальні знаки перед радарами. Чому анекдотичною? Тому що нагадує старий анекдот про подарунок на День народження «даїшника»: «Ось тобі знак «20 км» – став, де хочеш».

Підсумовуючи, зазначимо, що українські автомобілісти зможуть стикнутися з «новими-старими» проблемами. Коли поліцейський зупиняє авто без причини та відбирає документи (законопроєкт також передбачає і це), коли правоохоронці мають право фактично проводити обшуки в автомобілях, коли на дорогах не встановлено попереджувальних знаків, то це «розв’язує» руки злочинцям. Адже мало, що заважатиме шахраям переодягнутися в поліцейську форму та пограбувати вас та ваше авто. Так би мовити, закон на їхньому боці.

Що з кримінальною відповідальністю?

Водночас у бочці дьогтю можна знайти й ложку меду. Власне, йдеться про посилення кримінальної відповідальності, що й пропонує законодавець.

Так, проєкт закону пропонує:

  • заборонити звільнення від кримінальної відповідальності водіїв у стані сп’яніння через дійове каяття, примирення винного з потерпілим, передачу особи на поруки, зі зміною обстановки;
  • заборонити звільнення від покарання та його відбування, якщо злочин було здійснено у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу;
  • збільшити терміни позбавлення волі до 12 років за порушення ПДР (вчинене у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу), де є потерпілі та загиблі;
  • збільшити терміни позбавлення права керування авто з 3 до 10 років, якщо порушення ПДР з наслідками було вчинене у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу.

Чи достатньо зазначених змін для того, щоб підвищити безпеку дорожнього руху в Україні та призвести до підвищення культури водіння? На мій погляд, більшість із запропонованих заходів є абсурдними та такими, що загрожуватимуть життю та здоров’ю автомобілістів. Водночас інші зовсім не є саме тим необхідним заходом. Вважаю, що контроль за дотриманням вже існуючих правил приніс би більше результатів, ніж постійне видозмінення приписів законів.

Наразі весь цей законопроєкт більше нагадує не стурбованість про небезпеку п’яного водіння, а лише метод впровадження «старих-нових» змін, які розширюють повноваження правоохоронних органів і передають нам «привіт» з дев’яностих.

Джерело: https://thepage.ua/ua/experts/pyani-za-kermom-yak-virishiti-problemu

Найсвіжіші новини одразу у твоїй скринці:

Форма запиту