Прирівняли до терористів. Верховна Рада посилила відповідальність за нецільове використання гумдопомоги під час війни

24 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила законопроект № 7146, що має на меті посилити відповідальність за використання не за цільовим призначенням гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги під час воєнного стану. У тому, як каратимуть недобросовісних «волонтерів», розбиралася юристка Ario Law Firm Тетяна Мельник.

Доповнюється Кримінальний кодекс

Законопроектом № 7146 пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 201-2 «Використання під час дії воєнного стану гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги не за цільовим призначенням, а саме з метою отримання прибутку або власного збагачення». У разі визнання винним у вказаному кримінальному правопорушенні, особі може бути призначено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 12 років, а також позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та конфіскація майна.

У зв’язку із появою нової статті у Кримінальному кодексі України, законопроектом також визначено і підслідність кримінального правопорушення. Відповідні зміни внесені до Кримінального процесуального кодексу України. Після набрання законопроектом чинності, досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 201-2, будуть уповноважені здійснювати слідчі органів безпеки.

До основних понять

Для комплексного розуміння наведених у запропонованій статті понять: «гуманітарна допомога», «благодійні пожертви», «безоплатна допомога», законодавець фактично відсилає нас до спеціальних нормативно-правових актів, зокрема, до Закону України «Про гуманітарну допомогу», Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», а також до окремих постанов Кабінету Міністрів України.

Так, гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. 

Водночас виключний перелік товарів, які слід відносити до поняття «гуманітарна допомога», закріплено у:

• Постанові від 07.03.2022 № 224, відповідно до якої гуманітарною допомогою є більшою мірою продукти харчування, засоби гігієни, одяг та інструменти;
• Постанові від 26.03.2022 № 362, відповідно до якої гуманітарною допомогою є і бронежилети, тепловізори, переносні радіостанції нецивільного призначення тощо.

Покарання

За використання під час дії воєнного стану гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги у значному розмірі не за цільовим призначенням, а саме з метою отримання прибутку або власного збагачення передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений цією статтею, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Тобто дії, передбачені ч. 1 ст. 201-2, яка не містить кваліфікуючих ознак, вже є тяжким злочином.

Для розуміння: порівняно з іншими злочинами, передбаченими Кримінальним кодексом України, нецільове використання гуманітарної допомоги за ознакою тяжкості стоїть на одному місці із такими злочинами як захоплення заручників, торгівля людьми, контрабанда, терористичний акт.

Відтак, можна стверджувати, що після набрання чинності цим Законом, питання щодо можливості належним чином притягнути до кримінальної відповідальності осіб, винних у нецільовому використанні гуманітарної допомоги, буде чітко врегульованим: від визначення предмета кримінального правопорушення аж до визначення пріоритетності інтересів осіб, які потребують гуманітарної допомоги в силу різних причин.

Простими словами, після остаточного затвердження законопроекту, особи, які здійснили злочин, передбачений цією статтею, нестимуть кримінальну відповідальність фактично за те, що в умовах воєнного стану наживались на горі своїх співвітчизників.