Право на другий шанс: в Україні запроваджують європейський механізм превентивної реструктуризації боргів бізнесу

В Україні на вимогу ЄС має запрацювати новий механізм, що зможе допомогти бізнесу уникати банкрутств. Мова – про процедуру превентивної реструктуризації. Для сфери неплатоспроможності в нашій державі – це значний крок уперед, а ще це хороша новина для інвесторів. Чому? В автоській статті спеціально для Ukrainian Law Firms. A Handbook for Foreign Clients розповідає Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm та один з розробників законопроєкту про превентивну реструктуризацію.

Про історію питання 

Україна не «вигадує велосипед», а імплементує норми європейського законодавства у своє правове поле. Тут варто зазначити, що ми – серед перших європейських держав, хто це робить. 

Директива ЄС 2019/1023 про засади превентивної реструктуризації, про погашення боргів та позбавлення прав, а також заходів щодо підвищення ефективності процедур щодо реструктуризації, банкрутства та погашення боргів зʼявилась у 2019 році. Її мета – стандартизувати механізми відновлення платоспроможності для європейських держав. На сьогодні Директиву імплементували не так багато країн, серед яких Австрія, Нідерланди, Німеччина, Литва, Латвія тощо.  

Попри  те, що в більшості країн ЄС, як і в Україні, є законодавство щодо відновлення платоспроможності й, зокрема, врегульована процедура досудової санації (оздоровлення бізнесу), багато де вона виявилася недостатньо ефективною.  Якщо говорити про Україну, то тут зазначу, що новий Кодекс України з процедур банкрутства набув чинності у 2019 році й за майже 5 років його дії в Україні відбулось до декількох  десятків процедур досудової санації.  

Процедура превентивної реструктуризації (на відміну від досудової санації) не розтягується на довгі роки, економічно доцільніша для боржника та націлена в основному на працюючі бізнеси, що стикнулися з тимчасовими фінансовими труднощами. До речі, за основу європейські розробники Директиви про превентивну реструктуризацію брали досвід США в проведенні процедури санації. Там цей інструмент дозволяє бізнесам відновлюватись оперативніше та легше, ніж в Європі. 

Окрім економічних та бізнес переваг, імплементація європейського механізму превентивної реструктуризації заборгованості у вітчизняне законодавство – це частина урядового плану Ukraine Facility. План був затверджений Кабінетом Міністрів на початку цього року та має стати основою для реалізації програми фінансової підтримки ЄС на 50 млрд євро протягом 2024–2027 років.   

Також запровадження процедури превентивної реструктуризації в Україні – один з елементів нашого руху до ЄС. Річ у тім, що Європейська Комісія аналізує процедури відновлення платоспроможності національних законодавств, адже вважає їх важливими елементами євроінтеграції.  

Отже, зважаючи на все вищезазначене,  в Україні зʼявився законопроєкт №10143 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації». Верховна Рада у травні 2024 року ухвалила його в першому читанні.  

Про законопроєкт 

Цільова аудиторія 

Законопроєкт направлений на бізнес, який зазнав тимчасових, некритичних фінансових труднощів і має високі шанси відновитися. 

Що нового 

Механізм превентивної реструктуризації кардинально відрізняється від інших процедур відновлення платоспроможності.  

Серед його очевидних переваг – доволі стислі терміни та порівняно невелика вартість.  

Процедура починається з моменту звернення боржника до суду з власним планом або його концепцією щодо можливих варіантів розвʼязання фінансових проблем. Наприклад, в процедурі досудової санації початком вважається скликання зборів кредиторів. І це перша зі значних відмінностей між цими процедурами. Так, в чинній процедурі досудової санації боржник спочатку розробляє план досудової санації, скликає збори кредиторів та, у разі схвалення плану зборами, подає його до суду для затвердження.  

Десь в проміжку між розробкою боржником плану досудової санації і проведенням зборів кредиторів мала б бути стадія переговорів з кредиторами і узгодження пропозицій до плану. Однак, така стадія де-факто - відсутня. Основна причина у тому, що боржник на даному етапі не має жодного захисту від кредиторів і останні, почувши про намір здійснення досудової санації, мають широке коло можливостей зірвати процедури. Зокрема, шляхом, стягнення з боржника коштів, застави, іпотеки або звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. У звʼязку з цим, боржники виносять на розгляд зборів кредиторів план досудової санації, який ні з ким з кредиторів не обговорювався. 

Тому, вкрай важливим елементом європейського механізму  є те, що стадія переговорів здійснюється під час процедури превентивної реструктуризації, коли боржник перебуває під певним захистом, зокрема щодо боржника не можна відкрити провадження у справі про банкрутство.  

Наступне. Що таке план чи його концепція? По суті це перший етап превентивної реструктуризації, з якого розпочинаються переговори з кредиторами. Про перебіг переговорів боржник має інформувати суд. Також ця інформація має бути доступною для усіх учасників процесу. Тут слід зазначити, що навіть, якщо суд погодив план боржника, то це не означає, що кредитор, якого не влаштовують умови реструктуризації, має з ними погоджуватися. Такий кредитор може оскаржити в судовому порядку пропозиції боржника. І якщо в результаті порозуміння так і не буде знайдено, то в частині вимог такий кредитор може бути визнаний незалученим і матиме право позиватися до боржника вже з вимогою стягнення. Разом з тим, коли згода з кожним з кредиторів досягнута, план виноситься на збори кредиторів. 

Слід зазначити, що з підготовкою плану, як власне, і з переговорами, і з моніторингом виконанням цього плану, і з інформуванням суду допомагає адміністратор. В інших процедурах відновлення платоспроможності – це арбітражний керуючий. Якщо арбітражні керуючі по факту є чи не єдиними уповноваженими на здійснення діяльності боржника, адміністратори виконують скоріш функції медіатора та не беруть участі в управлінні його активами. Залежно від обставин, подавати кандидатуру адміністратора можуть як боржники, так і кредитори. 

Проте, тут важливо зазначити, що в окремих випадках сторони навіть можуть не винаймати адміністратора. Якщо механізмом превентивної реструктуризації збирається скористуватись власник малого бізнесу або ж ФОП і його пропозиції щодо погашення заборгованості задовольняють кредитора/кредиторів, то частину витрат, які б пішли на оплату роботи адміністратора та юриста можна перенаправити на функціонування бізнесу або ж погашення боргів.  У цьому питанні законодавець потурбувався про учасників процедури. Так, відповідно до проєкту закону №10143 Міністерство юстиції має розробити типову форму такого плану. Окрім цього, за Мінʼюстом закріплюється обовʼязок впровадити спеціальні методології та рекомендації для складання плану реструктуризації, а також запустити для цього окремий веб-ресурс. 

Та повернемось безпосередньо до процедури. Отже, суд відкрив процедуру превентивної реструктуризації. Що далі? 

Після цього боржник отримує для себе механізм захисту, що може убезпечити його від можливих недобросовісних дій окремих кредиторів. Але слід розуміти, що ці заходи захисту – не безлімітні і мають свої терміни. Так, наприклад, протягом 6 місяців проти боржника не може бути відкрито провадження у справі про банкрутство за заявою залученого кредитора (незалучений до превентивної реструктуризації кредитор може у будь-який час подати заяву до суду про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника). Також на пів року зупиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій за зобовʼязаннями перед залученими кредиторами. Протягом усього періоду превентивної реструктуризації строки позовної давності за вимогами до боржника щодо залучених кредиторів зупиняються. І це не повний перелік заходів захисту боржника в процедурі превентивної реструктуризації.  

Ще одна значна відмінність європейського механізму превентивної реструктуризації від існуючих процедур відновлення платоспроможності – це підходи щодо кредиторів. Відповідно до європейської директиви саме боржник формує пул кредиторів та вирішує кого залучає до плану (тобто перед ким він хоче реструктуризувати борг). Наприклад, перед банком та постачальником він хоче реструктуризувати заборгованість, у той час, як з орендодавцем розраховується вчасно та в повному обсязі, адже орендодавець може просто в будь-який момент вигнати такого боржника зі свого приміщення. Своєю чергою,  потенційно це може призвести до ще більших фінансових труднощів. Адже, наприклад, витрачати час на пошук нового приміщення для виробництва/магазина/кафе/офісу тощо, витрачати кошти на переїзд, укладати нові угоди з передоплатою наперед, - економічно не обґрунтовано. При цьому, незважаючи на те, що орендодавець не залучений до плану реструктуризації, боржник у будь-якому разі має вказати його в своєму плані, як і всіх інших, та, окрім цього, надати аргументацію, за якою логікою він розділяв кредиторів на залучених та незалучених. 

Але й це ще не всі нововведення в підходах до кредиторів. Відповідно до нового законопроєкту, кредитори ще розділяються на класи. У проєкті закону №10143 зазначені 4 класи: забезпечені кредитори; незабезпечені кредитори; незабезпечені кредитори, що зацікавлені стосовно боржника; засновники боржника, власник майна. Але це не означає, що  боржник має  обмежуватись лише цими чотирма класами, він  може на свій розсуд формувати й інші класи. Наприклад, Директива ЄС дозволяє розділяти кредиторів, наприклад, на клас працівників, клас постачальників тощо.  

Одна з дуже важливих новацій законопроєкту про імплементацію Директиви ЄС – це нові підходи у залученні фінансової підтримки для боржника під час процедури превентивної реструктуризації. Зокрема мова про проміжне фінансування (те фінансування, яке боржник хоче і може залучити від третьої особи для підтримання життєздатності самої компанії чи проведення процедури превентивної реструктуризації) та додаткове фінансування (залучення цього виду фінансування передбачається планом реструктуризації у випадку його затвердження. Це необхідно для того, аби суд міг ухвалювати рішення щодо перспективності чи неперспективності процедури і плану превентивної реструктуризації). Окрім того, законопроєктом передбачений і захист таких інвестицій. Це має на меті мотивувати інвесторів надавати підтримку боржнику для відновлення його бізнесу. 

Як можна реструктуризувати борги 

Новий законопроєкт надає невичерпний перелік можливостей боржника щодо реструктуризації. Наприклад, відстрочення, розстрочення платежу, списання частини боргу, залучення допоміжного фінансування, перепрофілювання чи реорганізація компанії-боржника тощо. 

Про наслідки  

Український бізнес потерпає від наслідків широкомасштабної російської агресії. При чому, мова не тільки про ті підприємства, що знаходяться на прифронтових територіях. Соціально-економічні та демографічні наслідки великої війни позначилися на абсолютній більшості вітчизняних компаній.  

Звісно, що новий механізм – це не чарівна паличка для боржника, проте це потенційна можливість не доводити компанію до краху й ще на ранній стадії виявляти та усувати проблеми. На відміну від більшою мірою прокредиторського законодавства сфери банкрутства в Україні, європейський механізм превентивної реструктуризації заборгованості приділяє більше уваги боржникам.  

Разом з тим, не слід повністю списувати з рахунків інтереси кредиторів у разі імплементації європейської директиви. Насправді, для кредиторів застосування цього механізму – теж хороша можливість у стислі терміни без затяжних судових процедур повернути власні кошти. Окрім того, відповідно до законопроєкту, у кредиторів є повноваження щодо припинення процедури у будь-який час. 

Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm,один з розробників законопроєкту №10143 

 Джерело: https://ukrainianlawfirms.com/reviews/financial-restructuring/