Старший партнер Ario Law Firm адвокат Юліан Хорунжий виступив з доповіддю під час круглого столу «Правозастосування та судова практика у процедурах банкрутства і неплатоспроможності».
Виступ адвоката, одного із розробників проекту Кодексу з процедур банкрутства, ліг в основу статті журналіста Сергія Глушка для проекту Borg.expert під заголовком: “Законодавча плутанина: скасування мораторію щодо валютних іпотек має вже дві дати”. Передруковуємо матеріал:
Автор: Глушко Сергій
Загравання із валютними позичальниками зробили застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб вкрай проблемними
У двох Законах України, які набрали чинності 23 квітня, і були присвячені подовженню мораторію на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, виявлено дві різні дати закінчення даного мораторію. Закон № 1381-IX (колишній законопроект № 4475) в пункті 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» встановив, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п’ять місяців з дня набрання чинності цим Законом. А Закон № 1382-IX (законопроект № 4398) виклав у новій редакції абзац четвертий пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства, де говориться, що згаданий мораторій втрачає чинність через двадцять місяців з дня введення в дію Кодексу.
Відповідно до першого закону, мораторій втратить чинність у вересні 2021 року, а відповідно до другого закону – у червні 2021 року.
На цю обставину звернув увагу суддів господарської юрисдикції один із співавторів Кодексу України з процедур банкрутства, адвокат Юліан Хорунжий під час проведення круглого столу «Правозастосування та судова практика у процедурах банкрутства і неплатоспроможності». «Тепер із цим нашим суддям доведеться мати справу», – зазначив адвокат. На круглому столі він робив доповідь «Роль арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність фізичних осіб», у якій надав власний аналіз положенням Закону № 1382-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб», що надають можливість валютним позичальникам у процедурах неплатоспроможності відмовитися від послуг арбітражного керуючого.
Чи вийде у боржника самостійно справитися із процедурами неплатоспроможності
За словами співавтора КУзПБ, дискусії щодо обов’язкової присутності арбітражного керуючого у процедурах неплатоспроможності точаться вже кілька місяців. Вони виникли через певну дорожнечу участі арбітражного керуючого для боржника-фізичної особи, адже треба авансувати таку роботу й оплатити її відразу за три місяці. Сьогодні це більше 30 тисяч гривень, і це досить висока сума для пересічних громадян.
Серед боржників-фізичних осіб велику частку складають позичальники кредитів в іноземній валюті, повернення боргів яких в силу різних причин зайшло у глухий кут. Законодавець пішов їм назустріч, зробивши зміни у пункті 5 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедур банкрутства, щоб заохотити їх активніше користатися процедурами неплатоспроможності і позбутися боргового тягаря. Проте, перекладання основних функцій арбітражного керуючого на боржника і неузгодження цих змін із іншими нормами законодавства навряд-чи принесуть сподіваного результату, переконаний адвокат.
Докладніше картина виглядає наступним чином.
Новела перша. Як суд перевірятиме “кількість” нерухомості?
«У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об’єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом».
На думку Хорунжого, звучить оптимістично, і викликає сподівання, що боржнику має стати легше. Втім, тут немає жодної норми, за якою суд був би зобов’язаний відкривати провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи без призначення арбітражного керуючого. Якщо немає чітких вказівок, треба звертатися до загальних норм, викладених у ст.28 та ст.117 Кодексу. Ними передбачено, якщо боржник не подав кандидатуру арбітражного керуючого, суд призначає його, застосовуючи автоматизовану систему розподілу. Крім того, як суд може перевірити інформацію про наявність саме одного об’єкту нерухомості у боржника, якщо немає арбітражного керуючого?
Новела друга. Де перевірити інформацію про наявність кредиторів?
«Господарський суд надсилає ухвалу про прийняття заяви до розгляду забезпеченому кредитору, визначеному в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та встановлює строк для надання заперечень, що не може перевищувати 15 днів. Господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації».
Тут питань виникає ще більше, вважає Хорунжий. Суд у підготовчому засіданні не може знати про наявність і кількість кредиторів. Цієї інформації немає і не може бути, оскільки провадження у справі ще не відкрито, оголошення про провадження ніде ще не публікувалося, потенційні кредитори про нього також ще нічого не знають.
Щодо затвердження плану реструктуризації, то Кодекс висуває до нього декілька ключових вимог:
- встановлення розміру заборгованості щодо забезпеченого кредитора;
- визначення суми, яка підлягає погашенню в межах процедури реструктуризації боргу. Вона напряму пов’язана з визначенням вартості об’єкту нерухомого майна, яким володіє боржник.
Проте, на етапі підготовчого засідання суду таку інформацію, за відсутності арбітражного керуючого, немає кому підготовити та підтвердити. Що тоді має затверджувати суд?
Крім того, навіть якщо боржнику-фізичній особі вдалося якось виконати вимоги і скласти план реструктуризації, а суду відкрити провадження і затвердити наданий план, після цього несподівано можуть з’явитися інші кредитори. Скажімо, облгаз побачив відкрите провадження і заявив свої вимоги.
Виникає питання, що робити із таким кредитором – скасовувати ухвалу про затвердження плану реструктуризації?
Новела третя. Половини мінімальної зарплати може не вистачити навіть на відсотки
«У разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації, за умови проживання боржника в квартирі, обтяженій іпотекою, загальна площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа якої не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, обтяженому іпотекою, загальна площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення. Зобов’язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що перебуває у власності або у спільній сумісній власності боржника та не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, на яке може бути звернено стягнення, для цілей цього пункту вважається доходом боржника».
Знову ж таки, звертає увагу Хорунжий, арбітражного керуючого немає, інша особа, яка може провести інвентаризацію майна, що перебуває у власності або у спільній сумісній власності боржника, звернутись до оцінщика, не визначена, тобто скласти перелік такого майна і показати – достатньо, чи ні доходів боржника для задоволення вимог забезпеченого кредитора, не видається можливим.
Крім того, викликає сумнів вказівка про мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати.
«Ми провели практичний експеримент. При середніх сумах погашення кредиту, які бралися до уваги, половини мінімальної зарплати може не вистачити навіть на сплату відсотків за кредитом. Тобто, тіло кредиту взагалі погашатися не буде, і за 15 років сума основних зобов’язань не зменшиться», – підкреслює адвокат.
Новела четверта. Суд закриває провадження чи переходить до наступної процедури?
«У разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації, встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, до моменту повного погашення реструктуризованого зобов’язання або переходить до наступної процедури та закриває провадження у справі про неплатоспроможність».
В цьому разі, дивується Хорунжий, якщо суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації, то як він може встановити мінімальну суму погашення. Жодної процедури, де б здійснювалось таке погашення вимог не існує.
Так само дивують останні словосполучення цієї новели: так суд закриває провадження чи переходить до наступної процедури?
«Аналізуючи в цілому закон № 1382-IX, який набув чинності, думаю, що ми матимемо період певної турбулентності, поки суди не напрацюють якусь практику – як же все ж таки застосовувати положення даного законопроекту. Дуже не заздрю суддям першої інстанції та апеляції. Мушу також сказати, що четверта книга Кодексу щодо відновлення платоспроможності фізичної особи необхідна для України. Чи є вона ідеальною? Ні, не є. Але сьогоднішніми змінами до Кодексу ми її робимо ще більш не ідеальною», – зробив висновок Юліан Хорунжий.
Оригінал статті – за посиланням: https://borgexpert.com/bankrutstvo/fizychni-osoby/zakonodavcha-plutanyna-skasuvannia-moratoriiu-shchodo-valiutnykh-ipotek-maie-vzhe-dvi-daty