Український волонтерський рух – без перебільшення феномен. Ще з 2014 року – початку військової агресії Росії проти України – саме волонтери стали тими атлантами, які на своїх плечах тримали забезпечення та оснащення української армії, допомогу біженцям та постраждалим внаслідок збройного конфлікту на Донбасі. Протягом років цей рух розвивався, посилювався та на сьогодні представляє собою потужну силу, яка довела, що неможливе – можливо. Разом з тим, слід знати, що діяльність наших волонтерів регулюється законодавством – Законом «Про волонтерську діяльність». Нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували новий законопроект (№7363), що має на меті удосконалення та підтримку волонтерської діяльності в нашій країні.
Надія Грищенко, юристка Ario Law Firm та волонтерка Благодійного Фонду «Сприяння та розвитку», що наразі активно допомагає постраждалим внаслідок війни Росії проти України, проаналізувала можливі зміни.
Які зміни пропонуються
Зважаючи на повномасштабну військову агресію Росії проти України, законопроектом пропонується розширити напрямки волонтерської діяльності. До існуючих напрямків, наприклад, підтримки багатодітних чи здійснення догляду за хворими та людьми похилого віку, охорони навколишнього середовища тощо, додаються:
- надання волонтерської допомоги громадянам, які постраждали внаслідок проведення антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам кримінальних правопорушень, біженцям, внутрішньо переміщеним особам;
- надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, дії правового режиму надзвичайного стану чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України;
- надання волонтерської допомоги для відновлення України та подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України;
- надання волонтерської допомоги особам / сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією;
- надання допомоги особам, які постраждали внаслідок інфекційних (небезпечно інфекційних, особливо небезпечних інфекційних) хвороб і епідемій.
Окрім цього, законопроект передбачає можливість надання волонтерської допомоги за всіма, передбаченими законопроектом, напрямками в онлайн-режимі за допомогою мережі Інтернет.
Як волонтерів підтримає держава
Законопроектом передбачається, що державна підтримка волонтерської діяльності може здійснюватись у вигляді:
- надання правової, фінансової, організаційної, методичної, інформаційної допомоги волонтерам, організаціям та установам, що залучають волонтерів до провадження волонтерської діяльності на території України;
- розробки та імплементації загальнодержавних цільових програм з підтримки розвитку волонтерства та підвищення кваліфікації волонтерів;
- інших видів державної підтримки.
Законопроектом пропонується, з урахуванням умов воєнного стану, розширити дію норми статті 6 Закону України «Про волонтерську діяльність», яка визначає розмір та порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги, на волонтерів, що здійснюють діяльність з протидії збройній агресії Російської Федерації на всій території України та в окремих її місцевостях.
В частину першу статті 9 Закону України «Про волонтерську діяльність» пропонують внести наступні зміни. Теперь Договір про провадження волонтерської діяльності обов’язково укладається у письмовій формі, у разі:
- надання волонтерської допомоги за напрямами, визначеними абзацами сьомим і восьмим частини третьої статті 1 Закону «Про волонтерську діяльність», в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (мова йде про сприяння проведенню заходів національного та міжнародного значення, пов’язаних з організацією спортивних, культурних, молодіжних та інших видовищних і громадських заходів, а також надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру);
- за бажанням волонтера або його законного представника, якщо волонтер є особою віком до 18 років.
- у разі відшкодування витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги.
Також, до умов, які обов’язково має містити Договір про провадження волонтерської діяльності, законопроект пропонує додати: «умови відшкодування витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, які визначені частиною 1 статті 11 цього Закону». Так, волонтеру можуть бути відшкодовані підтверджені документами:
- витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця здійснення волонтерської діяльності;
- витрати на отримання візи;
- витрати на харчування, коли волонтерська діяльність триває більше 4 годин на добу;
- витрати на проживання у разі відрядження волонтера до іншого населеного пункту для провадження волонтерської діяльності, що триватиме більше 8 годин;
- витрати на поштові та телефонні послуги, якщо волонтер здійснює волонтерську діяльність поза межами місцезнаходження волонтерської організації;
- витрати на проведення медичного огляду, вакцинації та інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги.
Нагадаю, що діюча редакція Закону закріплює такі умови Договору про провадження волонтерської діяльності:
- опис волонтерської діяльності (завдання);
- період провадження волонтерської діяльності;
- права та обов’язки сторін;
- відповідальність за заподіяння збитків;
- умови розірвання договору.
Хто може бути волонтером
Цікавою є нова редакція частини 2 статі 7 Закону, якою передбачається, хто може стати волонтером. Так, запропоновано: «Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними. Неповнолітні особи здійснюють волонтерську діяльність за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. Неповнолітні особи не можуть надавати волонтерську допомогу за напрямами, визначеними абзацами восьмим-десятим, а також абзацами чотирнадцятим та п’ятнадцятим частини третьої статті 1 цього Закону, а також у медичних закладах. До досягнення чотирнадцятирічного віку особа може здійснювати волонтерську діяльність виключно спільно з батьками чи піклувальниками з метою формування культури волонтерства та розвитку соціальної активності особистості».
Таким чином, законопроект «дає зелене світло» дітям долучатися до волонтерської діяльності. Різниця в тому, що до 14 років, особи можуть надавати волонтерську діяльність виключно з батьками та піклувальниками, а з 14 до 18 років особи можуть надавати таку допомогу самостійно, попередньо отримавши письмову згоду батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника.
Замість висновків. Що варто додати
Проект закону має створити передумови для розробки та впровадження загальнодержавних цільових програм та підтримки розвитку волонтерства в Україні.
Єдине, що хочеться доповнити це те, що для досягнення цілей законопроекту та ефективного його застосування необхідно узгодити норми Податкового кодексу України з положеннями Закону України «Про волонтерську діяльність» щодо оподаткування сум відшкодування витрат волонтера пов’язаних зі здійсненням волонтерської діяльності, визначених частиною 3 статті 11 Закону України «Про волонтерську діяльність». Відповідні зміни дозволять уникнути надмірного податкового навантаження на волонтерів та організації, які з ними співпрацюють, а також підвищити спроможність неприбуткових волонтерських організацій у наданні допомоги за напрямами визначеними Законом України «Про волонтерську діяльність».