Справа Марченка: підслідність буде змінено?

Печерський суд Києва задовольнив скарги радника Ario Law Firm Владислава Грищенка на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури, у тому числі, й очільника прокуратури за невнесення його підлеглими кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та ігнорування обов`язку визначити підслідність кримінального провадження.

Так, суд зобов`язав керівництво Генпрокуратури розглянути у термін не більше трьох днів клопотання захисту Владислава Марченка, заступника голови Запорізької облради про передачу кримінального провадження для подальшого розслідування за підслідністю до Національного антикорупційного бюро України, а також внести відповідні відомості до ЄРДР про злочин слідчого при незаконному затриманні Владислава.

У січні 2018 року адвокат Марченка Владислав Грищенко направив на ім`я генпрокурора Юрія Луценка клопотання про передачу кримінального провадження проти заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка для подальшого розслідування за підслідністю до Національного антикорупційного бюро України. Адже згідно з ч.5 ст. 36 КПК України, забороняється доручати іншому правоохоронному органу здійснення досудового розслідування кримінального провадження, що підслідне НАБУ. А відповідно до ч.5 ст. 218 КПК України, спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує виключно Генеральний прокурор або його заступник.

Нібито скоєне, за версією прокуратури, правопорушення на території міста Запоріжжя та Запорізької області – не знаходиться під юрисдикцією прокуратури Харківської області. Цими діями прокуратура Харківської області порушила вимоги ч.1 ст.218 КПК України. Більш того, через те що підозра лягає на депутата облради, а інкримінований розмір шкоди у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб (на час вчинення злочину), прокуратура Харківської області порушила 5 частину ст. 216 КПК, адже досудове розслідування у цьому випадку мало б здійснювати Національне антикорупційне бюро України.

Клопотання сторони захисту про передачу провадження Національному антикорупційному бюро України, Генпрокуратура проігнорувала. Проте суд зайняв принципову позицію і зобов`язав компетентних посадових осіб Генпрокуратури, а це – виключно генпрокурор або його заступник, розглянути клопотання та врешті решт визначитися з підслідністю. Враховуючи той факт, що за законом справа Владислава Марченка мала б розслідуватися НАБУ, слідство прокуратури є незаконним, а усі здобуті ними матеріали є недопустимими доказами у силу вимог Кримінального процесуального кодексу України, – підкреслив Владислав Грищенко, радник Ario Law Firm. – Ці рішення суду, як і попереднє про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання, в черговий раз підкреслюють необґрунтованість підозри, висунутої Владиславу Марченку. Сторона захисту має намір йти до кінця у доведенні невинуватості Владислава та відновленні його репутації».

Нагадаємо, 21 січня 2017 року прокуратура Харківської області разом з СБУ Києва провела у Запоріжжі масштабні обшуки, під час яких було затримано заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Марченка та його брата Марка. Братів підозрюють у нібито розкраданні коштів з місцевого бюджету шляхом проведення фіктивних тендерів. Сторона захисту вважає підозру безпідставною та оскаржила доводи прокуратури – суд відмовився відправляти Владислава та Марка на час досудового розслідування за ґрати, призначивши братам запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у подальшому ще й змінив запобіжний захід на особисте зобов`язання. Адвокати Владислава та Марка також довели безпідставність клопотань прокурора щодо відсторонення Владислава Марченка від своїх обов`язків – суд першої та другої інстанції залишив Владислава на посаді заступника голови Запорізької обласної ради.

Більш детально щодо перебігу справи братів Марченків, можна прочитати тут: http://ario.law/press-center/marchenky-vs-prokuratura-peremagayut-braty/.