Марченки VS Прокуратура: перемагають брати

Січень 12, 2018

Багатогодинні допити, два поспіль засідання суду, прес-брифінги, що завершилися близько десятої вечора. Таким для братів Марченків став четвер 11 січня 2018 року. Протягом доби захист братів та вони самі доводили слідству і суду необґрунтованість висунутих підозр і відсутність підстав задовольняти скарги і клопотання прокуратури.

Марченки VS Прокуратура: перемагають брати

У четвер, 11 січня 2018 р. пізно ввечері завершилось засідання Апеляційного суду Харківської області щодо Владислава Марченка, заступника голови Запорізької обласної ради. Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокуратури Харківської області і відмовився відправляти Владислава на час досудового розслідування за ґрати. Більше того! Було частково задоволено апеляційну скаргу захисту Владислава та пом`якшено умови його домашнього арешту, що раніше обрав суд першої інстанції. Відтепер Владислав Марченко матиме можливість залишати власну квартиру з 10.00 до 14 .00 поточної доби для виконання своїх депутатських повноважень. За декілька хвилин до початку засідання у справі заступника голови Запорізької облради цей же суд виніс рішення по його брату – Марку Марченку. Скарга прокуратури по ньому (прокуратура також вимагала взяти Марка під варту) також залишилась без задоволення, Марк залишився під домашнім арештом.

У притул до початку засідань Апеляційного суду завершився тригодинний допит Владислава Марченка у прокуратурі Харківської області. Як зазначили адвокати політика, слідство було здивовано відкритою та конструктивною позицією підозрюваного. Марченко-старший та його захист запевнили, що попри  відверту політичну вмотивованість справи, мають намір максимально сприяти слідству.

На мій погляд, слідчий не очікував на таку позицію Владислава, адже вона була повністю відкритою. Він продемонстрував повне сприяння. Надалі ми будемо послідовно і якісно доводити абсурдність пред`явленої підозри. Але основне, що на сьогоднішній день залишається не зрозумілим у кримінальному провадженні – це те, на якій підставі саме прокуратура Харківської області займається розслідуванням справи. Наразі сторона захисту направляє це провадження у конструктивне русло. Вважаю, ми обов`язково побачимо позитивний результат, – розказав після допиту один із захисників Марченків, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець.

Ми донесли до слідчого свою позицію щодо нашого бажання всіляко сприяти слідству у тому, щоб воно врешті решт з`ясувало хто і яку роль відігравав у так званому розкраданні коштів і чи було взагалі це розкрадання коштів. Але попри сумніви щодо справедливості слідства, Владислав Марченко дав повні відповіді на всі питання, які поставив слідчий. І це при тому, що деякі питання не співвідносилися з оголошеними братам підозрами”, – доповнив колегу ще один з адвокатів Владислава та Марка, радник Ario Law Firm Владислав Грищенко.

І брати Марченки, і їх адвокати впевнені  –  підозри, що були висунуті, не є обґрунтованими, а прокуратура Харківської області взагалі не мала права займатися цією справою. До речі, адвокат Владислав Грищенко напередодні подав відповідні заяву та клопотання на ім`я генпрокурора України щодо вчинення кримінального та процесуального правопорушення слідчими. Власне, як видно з результатів, суд прийняв до уваги доводи адвокатів і відмовив прокуратурі відправити братів за  ґрати.

В судах інтереси Марка та Владислава Марченків представляли адвокати Ario Law Firm Євген Грушовець та Владислав Грищенко, а також адвокати з Запоріжжя Сергій Барбашин та Іван Черкашин.

Нижче наводимо аналіз адвокатів Ario Law Firm хронології ключових подій у справі братів Марченків і роз’яснення, чому прокуратура отримує поразку за поразкою у судових «батлах».

Хронологія

21 грудня 2017 року Прокуратура Харківської області разом з СБУ Києва провела у Запоріжжі масштабні обшуки, в результаті яких було затримано заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Марченка та його брата Марка. Братів підозрюють у розкраданні коштів з місцевого бюджету шляхом проведення фіктивних тендерів. Зокрема, їх звинувачували по ч.5 статті 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» у привласненні понад 87 млн грн, виділених на будівництво дев`яти спортивних майданчиків у Запоріжжі та благоустрій парку у Мелітополі.  За аргументами сторони обвинувачення – будівельні роботи не проводилися взагалі.

Проте, 23 грудня  2017 року Червонозаводський  районний суд м. Харкова відмовив у задоволенні клопотання прокуратури про 60 діб тримання під вартою обох братів з можливістю внесення застави у розмірі 87 млн грн для кожного та обрав для обох запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

28 грудня 2017 року цей же Червонозаводський  районний суд м. Харкова відмовився відсторонити Владислава Марченка з посади заступника голови Запорізької облради.

11 січня 2018 року Апеляційний суд Харківської області залишив обидві скарги прокуратури без задоволення та частково задовольнив апеляційну скаргу адвокатів Владислава Марченка замінивши його запобіжний захід з домашнього арешту на частковий домашній арешт задля забезпечення можливості виконання його депутатських обов`язків. Прокуратура  вимагала взяти обох братів під варту.

Після розгляду апеляції адвокат Владислав Грищенко зазначив, що український суд після старту судової реформи почав демонструвати позитивні тенденції.

Суд послідовно відмовляє стороні, аргументи якої є необґрунтованим і навіть якщо цією стороною є прокуратура. Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у клопотанні щодо арешту братів Марченків чи внесення фантастичної застави, потім обґрунтовано відмовив у відстороненні Владислава з посади заступника голови Запорізької облради, а сьогодні Апеляційний суд не тільки залишив без задоволення скаргу прокуратури щодо тримання братів Марченків під вартою, а й суттєво пом’якшив умови домашнього арешту Владиславу», – сказав він.

Чому справи братів Марченків можна вважати безпідставними?

Послідовно і аргументовано адвокати доводили у судах різних інстанцій безпідставність підозр прокуратури щодо братів Марченків. Більше того – серед їх аргументів була і неправомірність дій правоохоронних органів.

Стисло наводимо аргументацію адвокатів Євгена Грушовця та Владислава Грищенка щодо безпідставності підозр до братів Марченків.

  • Прокуратура закидала Марченку-старшому зловживання владними повноваженнями. Обов’язки Владислава Марченка визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Ніякий нормативний акт: ні Конституція України, ні Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» – не надають йому жодних владних повноважень. В той же час, Владислав Марченко є не лише заступником Голови Запорізької обласної ради, але й очолює фракцію об’єднання «Самопоміч» в обласній раді.
  • Прокуратура у своїй підозрі стверджує, що Марк Марченко підробив тендерну документацію.При цьому, прокурор сам надав суду витяг з електронної системи ProZorro про те, що ці тендери проводились. Яким чином можливо підробити ці дані – не відомо. Отже, підозра необґрунтована.
  • У підозрі Марку Марченку зазначено про те, що вони спільно з Владиславом начебто розробили злочинну схему, завдяки чому були виділені гроші на будівництво 9 спортивних майданчиків у місті Запоріжжі, а роботи взагалі не виконувалися. Захистом були наведені докази того, що сім з дев`яти спортивних майданчиків фактично здані в експлуатацію. По двом іншим тривають планові роботи. Планово проводяться роботи і з благоустрою парку у Мелітополі. Стверджувати про те, що роботи взагалі не виконані – це стверджувати, що підозра абсолютно не обґрунтована.
  • На оснащення міста Запоріжжя спортмайданчиками по факту кошти виділялися не з обласного бюджету, а міського, і було виділено не 84 млн грн, а близько 60 млн грн.  Область мала виділити 2,7 млн грн лише на реконструкцію парку у Мелітополі, проте наразі фактично виділено приблизно 500 тис грн, що також було доведено суду. Але Владислав Марченко взагалі не мав повноважень розпоряджатися міським бюджетом Запоріжжя. Він є заступником голови обласної ради.
  • Прокурор у підозрі стверджує, що дві компанії, підконтрольні Марченку Марку виграли тендери на суму (як він зазначає) 87 млн грн і після отримання цих коштів з бюджету, вони були переведені у готівку. Проте сам же прокурор надав суду першої інстанції і сторона захисту надала слідчому судді документи із системи ProZorro, де чітко видно, що переможцями на торгах були не тільки дві зазначені компанії, а й інші. Суду були надані (з боку захисту) і платіжні документи та інформація про те, що на фінансування і у Запоріжжі, і у Мелітополі виділено сумарно приблизно 63 млн грн. Проте прокурор стверджує, що на сьогодні з них вже вкрадено більше 87 млн грн. В аргументації обвинувачення страждає не лише логіка, але й банальна арифметика.
  • Експертизу ані проектно-кошторисної документації, ані будівельно-технічних робіт прокуратура не проводила. Отже жодного доказу скоєння Владиславом та Марком Марченками кримінального правопорушення не було надано. І взагалі фактично не встановлено, що це правопорушення було вчинено будь-ким іншим.
  • У прокуратури Харківської області не було підстав проводити слідчі дії у цьому кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України це кримінальне провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України. Адже Владислав Марченко є депутатом обласної ради, а його посаду заступника голови обласної ради віднесено до другої категорії посад місцевого самоврядування. Та й інкримінована сума свідчить про підслідність провадження виключно НАБ України. Оскільки Марку інкримінується вчинення того самого кримінального правопорушення, то провадження в цілому має розслідувати НАБУ. Крім того, прокуратурою Харківської області порушено принцип територіальності, передбачений ст. 218 КПК України – кримінальне правопорушення, нібито вчинене у місті Запоріжжя, запорізькими посадовцями, і жодним чином не пов`язане із Харківською областю.
  • Слідчим Харківської прокуратури було порушено ч.1 ст. 208 КПК України, коли він прибувши до квартири, де проживає Владислав Марченко, незаконно позбавив його свободи та особистої недоторканності. За  вимогами ч.1 ст. 208 КПК, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді затримати підозрюваного у вчинені злочину лише за умови, якщо особу застали безпосередньо під час вчинення злочину або замаху, одразу після вчинення злочину (за наявності необхідних доказів). У протоколі затримання слідчий зазначив, що підставою для затримання Владислава Марченка (у власній квартирі о 9.50 ранку) стало нібито те, що «продовжуються вчинятися дії щодо привласнення бюджетних коштів». Аналогічна підстава стосувалася і затримання Марка Марченка, який (за його заявою під час судового засідання) в момент початку затримання та обшуку – спав у ліжку. Про вчинення представником прокуратури кримінального правопорушення було подано заяву до Генеральної прокуратури.
  • Щодо опублікованих «плівок ГПУ» з нібито зафіксованими розмовами та перепискою Марченків, то у ході засідання сам представник прокуратури визнав, що записи не долучені до справи через відсутність експертизи та легалізації записів.

Висновки

І брати Марченки, і їх адвокати вважають справу заполітизованою, адже прокуратура (яка взагалі не повинна розслідувати цю справу), так і не змогла надати не тільки жодних аргументованих доказів причетності Владислава та Марка Марченків до злочину, але і взагалі доказів того, що подія злочину взагалі відбулася. В той же час, оголошені підозри та обраний щодо Владислава Марченка запобіжний захід (навіть попри пом’якшення Апеляційним судом) завдають репутаційної шкоди йому як лідеру опозиційної до влади «Самопомочі» і обмежують можливості Владислава здійснювати свої обов’язки як депутата Запорізької обласної ради, заступника голови обласної ради і лідера фракції «Самопомочі».

Менше ніж за місяць суд має переглядати запобіжний захід. Адвокати сумніваються, що наступного разу у прокурора будуть більш аргументовані докази будь-якої провини братів.

Поділитися:
Коментарі
Всього коментарів: 0