0

18.05.2020

Ірина Сербін: арбітражний керуючий завжди на передовій і під прицілом

Ірина Сербін: арбітражний керуючий завжди на передовій і під прицілом

Відверте інтерв`ю Ірини Сербін, партнера Ario Law Firm порталу «Банкрутство&Ліквідація в Україні».

Арбітражна керуюча Ірина Сербін, партнерка Ario Law Firm, голова Комітету з конкурсного права Асоціації правників України, успішно реалізувала більше десятка масштабних проектів у сфері банкрутства. Але одна справа запам’ятається їй найбільше – справа про банкрутство Миколаївського суднобудівного заводу «Океан», що затягнулась майже на 5 років. Пані Сербін розповіла інформаційному порталу «Банкрутство&Ліквідація в Україні» про всі перипетії цієї надскладної справи.

Довга історія

14 лютого цього року Господарський суд Миколаївської області відмовив у задоволенні чотирьох позовів про визнання недійсними результатів аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан», що відбувся більше року тому, тим самим підтвердивши законність проведеного аукціону. Ірина Сербін згадує, з чого почалася справа, якій вона віддала майже п’ять років життя.

«Вперше я потрапила на завод «Океан» 27 листопада 2015 року. Підприємство вражало своїми масштабами. Перша моя екскурсія заводом тривала майже шість годин», – згадує Ірина Сербін.

Територія заводу – це безліч цехів, майстерень, промислових майданчиків, сотні тисяч різних машин і механізмів, набережні, сухий і плавучий доки, елінг.

У 2000 р. «Океан» було виставлено на приватизацію і його придбала за $4,2 млн одна з голландських компаній. На той час «Океан» працював, у нього були замовлення на будівництво суден, а сама процедура приватизації в Україні стала однією з небагатьох зразково-показових, якою можна було пишатись.

Але у 2006 р. голландці продали «Океан» норвезькій суднобудівній групі «Акер Ярдс АСА», яка, у свою чергу, продала частину своїх акції кіпрській компанії Zonel Operations Ltd, кінцевим бенефіціаром якої називають росіянина Ігора Юсуфова (колишнього члена ради директорів «Газпрому» і екс-міністра енергетики Росії). З того часу і почався глобальний занепад. А вже в листопаді 2013 р. Господарський суд Миколаївської області визнав «Океан» банкрутом.

«Це є, напевне, одна з найважчих і наймасштабніших справ про банкрутство в Україні. Коли я вперше потрапила на завод, то дивлячись на цю махіну, подумала – як же тут провести інвентаризацію? Навіть документообіг такого підприємства був колосальний – з 2015 р., відколи я вперше зайшла на підприємство, в мене вже назбиралось 300 величезних папок документів по «Океану». Вони займають половину кабінету», – розповідає Ірина.

Люди важливіші за залізо

Як арбітражному керуючому Ірині Сербін довелось розглядати та аналізувати вимоги кредиторів, серед яких особлива група – працівники «Океану»: більше 1 тис. осіб, яким підприємство заборгувало понад 90 млн грн зарплатні. Всі робітники підприємства були включені до реєстру кредиторів як кредитори першої черги.

«Коли у 2016 р. затверджувався реєстр кредиторів, я вирішила зустрітись з трудовим колективом. Причина проста – люди не знали, що таке процедура банкрутства, і їх це лякало, тому що вони боялися опинитись на вулиці і без грошей, які їм заборгував завод. Це була не перша ліквідація, я була не першим арбітражним керуючим на цьому підприємстві, тому недовіра колишніх працівників була колосальною.  Саме тому я і прийняла рішення особисто зустрітись з трудовим колективом, пояснити ситуацію. І це було неймовірно важко – більшість з робітників дійсно вважали, що після ліквідації завод поріжуть і продадуть на брухт, а всі вони залишаться без роботи і не отримають ні копійки. Знайти порозуміння з океанівцями і переконати їх, що після ліквідації життя заводу не закінчиться, а вони отримають зароблені тяжкою працею гроші, було непросто. Я могла, як ліквідатор підприємства, піти до суду, та просто затвердити там реєстр кредиторів. Але я розуміла, що від моїх дій залежать долі людей, і мені вартує чесно з ними поговорити»,  – говорить Сербін. 

Зустріч з робітниками підприємства відбулась влітку 2016 р. в одному з цехів «Океану». Дехто з колег Ірини Сербін відмовляв її від цього.

«Це був найскладніший момент в моєму житті. Коли у величезному цеху стоять сотні корабелів, а ти їм намагаєшся пояснити, що таке ліквідація підприємства, і що вона несе – людською, а не юридичною мовою, це виклик. Адже тебе спочатку просто не сприймають всерйоз! І тільки через три години розмов та пояснень, що завдяки ліквідації корабели отримають свої гроші, що, можливо, новий власник захоче зберегти підприємство, а значить – у них буде робота, настрій людей змінився. І перше, що нам разом потрібно зробити  – це зберегти потужності Океану, щоб він міг працювати. Ця зустріч стала переломною в процедурі банкрутства. Адже з цього моменту трудовий колектив заводу став моєю підтримкою і опорою. В той же час, я відчувала свою особисту моральну відповідальність перед кожним з них, так як довіра для мене основа спілкування з людьми взагалі», – розповідає арбітражний керуючий.

Несподіваний поворот

Влітку того ж року, після інвентаризації, коли була вже сформована ліквідаційна маса, було проведено збори кредиторів і обрано комітет кредиторів, і все було готово до початку процедури реалізації майна підприємства на відкритому аукціоні стався несподіваний поворот.

Так, 13 вересня 2016 р. прямо на засіданні комітету кредиторів, де мали прийняти рішення про затвердження порядку продажу майна, Ірина Сербін дізнається із посту на сторінці у Facebook Юрія Бірюкова, радника тодішнього президента Петра Порошенка, що на майно ПАТ «МСЗ «Океан» накладено арешт. Більше того, Бірюков стверджував, що «Океан» нібито забрали у його власника – Вадима Новинського, що володіє компанією «Смарт-Холдинг». «Смарт-Холдинг», в свою чергу,  заперечив, що володів цим підприємством.

Справа прояснилась, коли Ірина Сербін ознайомилась з рішенням суду, на підставі якого було накладено арешт. Виявилося, що арешт на майно «Океану» 9 вересня 2016 р. накладено http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61227881  Печерським районним судом міста Києва після відповідного клопотання Генеральної прокуратури, яка розслідувала кримінальну справу про доведення ПАТ «МСЗ «Океан» до банкрутства.

Ірина Сербін подає апеляцію на це рішення Печерського суду, а вже 25 вересня 2016 р, в неділю о 8 ранку, до неї додому і в офіс з обшуком завітали правоохоронні органи, яким дуже не сподобалось, що арбітражний керуючий оскаржує рішення суду. В цей же час на завод «Океан» співробітників Генеральної прокуратури заводить загін спецпризначенців «Альфа».

І того ж таки дня – 25 вересня – за вказаним рішенням Печерського районного суду міста Києва майно «Океану» передають на відповідальне зберігання директору ТОВ «Океан-Судноремонт» Леоніду Шумило, який був президентом «Океану» ще у 2010-2011 рр.

Яке відношення ця людина мала до «Океану»? Згідно з документами, ТОВ «Океан-Судоремонт» було одним з кредиторів «Океану», кредитором четвертої черги з вимогами всього на 5 млн. грн.

Але з приходом на «Океан» «відповідальних зберігачів» сподівання на проведення реально відкритого аукціону, і на те, що завод отримає друге дихання, почали танути.

«В той же день, коли «Альфа» зайшла на «Океан», мені почали телефонувати люди і надсилати відео, де було чітко видно, як вантажівками вивозять з території підприємства обладнання, і везуть його здавати на металобрухт», – згадує Ірина Сербін, яку фактично відсторонили від розпорядження майном підприємства.

«Відповідальний зберігач» заводу «Океан» Леонід Шумило намагався обілити себе в очах громадськості, і влаштовує прес-конференцію. Він заперечує, що має відношення до компанії Zonel Operations Ltd, яка належить колишньому члену ради директорів російського «Газпрому» Ігорю Юсуфову, з приходом якої на «Океан» почався занепад підприємства.

Але миколаївські журналісти виводять його на чисту воду – один з них пред’являє відеозапис, датований листопадом 2013 р., на якому зафіксовано, як Леонід Шумило надає журналістам документи, що підтверджують його повноваження як представника Zonel Operations Ltd.

Після такого скандалу 14 листопада 2016 р. Апеляційний суд міста Києва скасовує відповідальне зберігання майна «Океану», але не знімає з нього арешт. Та Генеральна прокуратура, яка мала контролювати арешт майна «Океану», а отже – його збереження, знову передає арештований «Океан» на «зберігання» тому самому  Шуміло. І підприємство на два роки залишається під владою ТОВ «Океан-Судноремонт», а територія заводу перетворюються на порт для контрабанди.

Новий шанс

Ситуація на «Океані» знову змінилася 28 лютого 2018 р. після того, як Ігор Ігнатов (який стояв за Леонідом Шуміло, а фактично фронтував в Україні росіянина Ігоря Юсуфова), йде до «Кристалбанку» і намагається отримати кредит під заставу всього майна суднобудівного заводу «Океан», що, нагадуємо, знаходилось в той час під арештом та забороною будь-якого використання.

Після цього Генпрокуратура різко змінює свою думку, і повертає «Океан» під контроль Ірини Сербін для відновлення і завершення процедури ліквідації ПАТ «МСЗ «Океан», і зобов’язує її повторно провести інвентаризацію.

«28 лютого 2018 року відповідно до постанови ГПУ, цілісний майновий комплекс заводу було передано мені. Сліди «відповідальних зберігачів» були усюди. Тому одразу ж на наступний день, 1 березня 2018 року, було сформовано інвентаризаційну комісію, яка негайно приступила до проведення повторної інвентаризації. В результаті інвентаризації виявилось, що пропало майна балансовою вартістю 40 млн грн. Завод був просто порізаний на шматки. Найстрашніше було те, що цехи, з яких був вирізаний метал, просто не підлягали відновленню», – розповідає Ірина Сербін.

Результатом майже дворічного «хазяйнування» Леоніда Шуміла і Ігоря Ігнатов на «Океані» стало порушення 28 кримінальних проваджень з ведення незаконної господарської діяльності та розкрадання майна зокрема – і щодо особисто Ігоря Ігнатова та самого Леоніда Шуміла.

В кінці травня 2018 р. Ірина Сербін завершує інвентаризацію на «Океані», а вже 2 липня того ж року Печерський районний суд міста Києва знімає арешт з Заводу.

«Після всієї цієї історії з арештом майна та його розкраданням багато хто очікував, який я зроблю вибір:: або закрию на все очі і дозволю підприємству продовжувати працювати, як контрабандний порт, або – піду по законній процедурі і на публічному аукціоні здійсню продаж того, що лишилося від заводу після «відповідальних зберігачів» для задоволення вимог кредиторів.. А кредитори першої черги, нагадаю – це самі колишні робітники підприємства. Якщо чесно, то варіант з контрабандним портом був би особисто для мене більш матеріально вигідним, якби я чи будь-хто на моєму місці, вирішив би продовжити справу Леоніда Шуміла і Ігоря Ігнатова. Та я розуміла, що тим паче після всього, що сталось, не можу розчарувати людей, які в мене повірили, і ці два роки «відповідального зберігання» були моєю підтримкою і опорою», – розповідає Ірина Сербін.

У серпні 2018 року Мін’юст та Вищий господарський суд України оприлюднили офіційне оголошення про продаж майна «Океану» відповідно до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Підприємство було виставлено на відкритих торгах за стартовою ціною – сумою всіх кредиторських вимог – 1818,39 млн. грн. Головна умова, яку висунув трудовий колектив заводу – підприємство повинно продаватися цілісним майновим комплексом, щоб зберегти його основний профіль.

Новий власник

Перші два аукціони з продажу «Океану» закінчились безрезультатно – бажаючих придбати підприємство не знайшлось, хоча його ціна впала з 1,8 до 1,4 млрд грн. Але на другий повторний аукціон зареєструвалось двоє учасників. Ціна впала до 99 млн. грн., але під час торгів була збільшена до 122,2 млн грн. Новим власником підприємства стало ТОВ «Торговий дім «Аннона», (директор – Ігор Волошин) яке входить до групи підприємств миколаївського бізнесмена Василя Капацини.  

Аукціон пройшов буквально під об’єктивами телекамер і фотокореспондентів, а також в присутності трудового колективу. Одразу по завершенню, Ігор Волошин дав публічну обіцянку: суднобудування на «Океані» буде відновлено, і корабели повернуться додому.

«Майже відразу після торгів я почала виплачувати заборгованість по заробітній платі. А це було дуже непросто: борг – понад 90 млн. грн., працівників – більше тисячі. Крім того, складність полягала ще і в тому, що кожен мав отримати на свою карту чітко зафіксовану в реєстрі кредиторів суму. І жоден з банків, з якими я вела перемовини, не погоджувався мені допомогти. Єдиний, хто пішов назустріч – «Ощадбанк». В одному зі своїх миколаївських відділень нам із корабелами виділили окрему кімнату, де проводились виплати. Майже весь трудовий колектив «Океану», всі тисяча людей пройшли через ту кімнату. Багато хто вже і не вірив, що отримає зароблене тяжкою працею. А дехто і не дожив до того часу, і їхні гроші отримували спадкоємці. Ці два місяці були неймовірно важкими, як у фізичному, так і в емоційному плані», – зізнається Сербін.

Друге дихання

В той час, коли я ще здійснювала виплати заборгованості по заробітній платі, новий власник підприємства почав його відновлення. Всього лише за рік «Океан» став виконавцем важливих замовлень. Наразі на підприємстві працює 700 осіб, завод у минулому році сплатив до державного бюджету 45 млн. грн, а у першому кварталі 2020 – 13 млн. грн. податків, виконав десятки замовлень на судноремонт та почав будувати судна для європейського замовника. Саме на «Океані» були виготовлені металеві конструкції для столичних Шулявського і Пішохідно-велосипедного мостів. Та головне – миколаївські корабели почали повертатися з-за кордону працювати в Миколаїв.

Невже знову?

«Перше, що я роблю кожного ранку – за кавою продивляюся реєстр судових рішень: чи немає часом в ньому інформації по «Океану». Це вже стало для мене звичкою. І ось 14 січня цього року я бачу на телеграмканалі офісу Генерального прокурора повідомлення про те, що майно «Океану» знову арештували. В мене це викликало здивування, адже ніякого майна саме у ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» вже немає, бо воно було продане новому власнику на відкритому аукціоні 3 грудня 2018 року. Разом із тим, 13 січня  цього року Печерський районний суд Києва за клопотанням Генеральної прокуратури знову наклав арешт на майновий комплекс «Океану». В ухвалі суду (яку було оприлюднено тільки на 5тий день!) зазначено, що прокурор Сергій Гончаренко допитав Ігоря Ігнатова, (але не як представника акціонера – «Зонел Оперейшинз Лімітед» – а ніби то як стороннього незацікавленого свідка), і за результатами цього допиту, на підставі одних лише цих усних свідчень, вирішив накласти арешт на все майно «Океану». Мета арешту – начебто захист стратегічного для держави підприємства, бо у нового власника є кіпрська компанія, якій він віддав завод в іпотеку», – розповідає про нові колізії Ірина Сербін.

У Миколаєві рішення суду викликає здивування та обурення. Депутати Миколаївської міської ради звертаються до Президента України Володимира Зеленського з проханням взяти на особистий контроль питання з арештом заводу «Океан». Адже через нього було завдано важкого удару по репутації підприємства, а реалізація шести іноземних контрактів опинилася під загрозою. Підприємство може знову зупинитися, люди – лишитися без роботи, а місто Миколаїв – без значних поповнень до міського бюджету.

«На превеликий жаль, в Україні всі підприємства, що знаходяться у банкрутстві, мають досить токсичну репутацію. Придбати такий актив – це як купити квиток на війну. А ситуація, що склалася з «Океаном», тільки підтверджує цю сентенцію. Наскільки мені відомо, власник подав апеляцію на рішення суду, але засідання, яке було призначене на кінець січня 2020 р., було перенесено, і згодом Апеляційний суд Києва залишив «Океан» під арештом. До речі, в день, коли Апеляційний суд ухвалив своє рішення, в Миколаєві на заводі була французька делегація, обговорювали майбутні замовлення. Після повідомлення про збереження арешту – пролунала чітка відмова замовляти побудову нових суден на «Океані», доки майно арештоване. При всьому цьому, вже колишній Генеральний прокурор Руслан Рябошапка так і не зустрівся з новим власником підприємства, щоб пояснити, що відбувається та особисто зясувати обставини відкритих торгів», – говорить Ірина Сербін.

На її думку, наступним кроком після удару по репутації заводу, будуть намагання визнати аукціон з продажу майна недійсним.

«На сьогодні я не бачу жодного юридичного обґрунтування, на підставі якого можна визнати аукціон недійсним», – наголошує Ірина Сербін. Вона пояснює, що правоохоронці, попри вимоги закону, очевидно діють в інтересах Ігоря Ігнатова і намагаються за будь яку ціну надати йому контроль над «Океаном», Ірина Сербін розглядає самі підступні їх сценарії: усунення її від виконання повноважень ліквідатора шляхом повідомлення будь-якої притягнутої за вуха підозри, а після цього – нової спроби визнати відкритий аукціон недійсним. Інших варіантів отримати контроль над «Океаном» у її опонентів немає. Самий драматичний варіант – фізичного усунення, вона навіть не хоче обговорювати, щоб не наврочити. Відтак, вона не виключає, що їй можуть вручити підозру і таким чином відсторонити від участі у справі. «Якщо уявити, що аукціон буде визнано недійсним, сторони справи чекатиме тривалий виснажливий суд. А я, як ліквідатор, впевнена, що зможу довести суду законність проведеного аукціону. Законність проведення аукціону – моя репутація як арбітражного керуючого. І приймаючи рішення про проведення відкритого аукціону, я обрала єдиний можливий законний шлях, якого і дотримуюсь протягом всієї процедури ліквідації», – зазначає Ірина Сербін.

Свого часу «Океан» можна було не продавати на аукціоні, а порізати на металобрухт. Це б дало тим, від кого залежало таке рішення, більше грошей і набагато менше проблем.

«Але для мене ця справа стала своєрідним тестом: приймаючи непрості рішення, я думала в першу чергу про людей. Хотіла, щоб вони отримали те, що їм належить по праву. Хотіла, щоб підприємство працювало, а люди – мали шанс на гідне та стабільне і забезпечене життя. Я вважаю великою перевагою і перемогою, коли після твоєї роботи, як ліквідатора підприємства, лишається не голе поле, а працюючий завод», – зазначила Ірина Сербін.

Ця кількарічна історія з «Океаном» наштовхнула її на думку, що в Україні можна прийняти хоч сотню нових Кодексів з процедур банкрутства, але це не допоможе, якщо люди, від яких залежать важливі рішення, не будуть твердо відстоювати свою переконання і вчиняти по совісті.

Замість постскриптуму

Доки ми готували цей матеріал до публікації, сталася прикра подія. Наприкінці лютого було пограбовано квартиру Ірина Сербін.

«Моє житло пограбовано і понівечено зсередини. Діяли професіонали. Жодних слідів злому зовні. Забрали особисті цінні речі, гроші, один з закордонних паспортів і особисті фотографії. Також забрали ноутбук, який був абсолютно пустим. Вважаю, дану ситуацію продовженням тиску, погроз і діями опонентів в справі ПАТ МСЗ Океан, де я здійснюю повноваження ліквідатора. Адвокат Владислав Грищенко вже зі мною. Поліція викликана, чекаємо. Завчасно повідомляю, наркотики не вживаю і відповідно вдома не зберігаю. Вибухівки, зброї, боєприпасів ніколи не мала», – написала Сербін одразу, щойно зайшла до понівеченого помешкання.

Коли перші емоції вщухли, Ірина Сербін так прокоментувала пограбування.

«На перший погляд – це звичайне пересічне пограбування квартири. Якби не зник мій паспорт і дороге мені фото. На цьому фото я з моїми батьками. Як мені пояснили правоохоронці, фото і паспорт були потрібні злодіям, щоб звітувати перед замовником, яку саме квартиру було пограбовано. Також я отримала неофіційне підтвердження своїх підозр щодо того, хто стоїть за пограбуванням. Що ж, Бог їм суддя. Нікому не бажала і не бажаю пережити обшуки, погрози, пограбування. Також хочу подякувати всім колегам-арбітражним керуючим, адвокатам, які запропонували і надали свою допомогу. В такі драматичні моменти, коли ти особливо вразливий, як ніколи цінуєш щиру підтримку і допомогу. А ще, приходить розуміння: якщо опоненти вдаються до такого підлого тиску, значить, в них більше немає аргументів на їх користь. А значить, все буде «Океан»!

Боротьба за Океан триває і схоже, що запеклих боїв в ній буде ще безліч.

“Бути арбітражним керуючим на подібних підприємствах це ходити по краю прірви, і потрібно бути готовим до того, що з усіх боків ти будеш отримувати тільки удари. Неодноразово виникатиме бажання «опустити руки», займатися більш легкими справами. Але вирішення надсладних юридичних задач і прийняття непростих рівень  в процедурах банкрутства одна з найцікавіших інтелектуальних задач, яка під силу тільки справжнім професіоналам.  Я дуже мрію, що з часом така складна професія як арбітражний керуючий буде захищеною і авторитетною. А поки це далеко не так, моя порада всім арбітражним керуючим, з перших хвилин призначення, заручитися підтримкою достойного адвоката з кримінальних справ – це  запорука Вашої власної  безпеки”, – підсумовує Ірина Сербін.

Джерело: https://bankruptcy-ua.com/articles/14250

Найсвіжіші новини одразу у твоїй скринці:

Форма запиту