Повністю виправданий

Голосіївський районний суд м. Києва виправдав клієнта Ario Law Firm – волонтера, колекціонера та реставратора раритетної зброї Віталія Сазонова, якому інкримінували нібито зберігання вдома вогнепальної зброї і набоїв, – визнавши його невинуватим у цьому злочині. Зазначимо, що сторона обвинувачення просила суд ув’язнити Віталія на п’ять років. Протягом трьох років – від проведення обшуку в квартирі Сазонова і до винесення вироку судом – інтереси пана Віталія захищав адвокат, радник Ario Law Firm Владислав Грищенко.

«Ми вважаємо, що це перемога Закону і здорового глузду, адже ті «пригоди» які правоохоронці влаштовували нашому клієнту протягом декількох років стали для нього тяжким випробуванням внаслідок абсурдного обвинувачення, – підкреслює радник Ario Law Firm Владислав Грищенко. – Ми довели в суді, що навіть обшук у Віталія був проведений з грубим порушенням закону. Ми довели, що пістолет та набої були підкинуті. Ми так само довели, що основний свідок обвинувачення, на підставі «свідчень» якого ініціювали обшук у Віталія, – це фейк Нацполіції і до нашого клієнта цей «безхатько» не мав і не має жодного відношення. Коли сфальсифікована проти Сазонова справа почала розвалюватися в суді, сторона обвинувачення перейшла до тактики затягування. Близько двох років чи не кожне судове засідання у цій справі приходив новий прокурор з традиційним проханням «перенести розгляд для ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами справи».

Загалом за час розгляду у справі Віталія Сазонова було замінено близько 10 прокурорів. Через це судовий розгляд розтягнувся на 2 роки.

Адвокат Владислав Грищенко довів суду, що відносно Віталія Сазонова фальсифікувались матеріали кримінального провадження як органом досудового розслідування, так і оперативними підрозділами. Більш того, радник Ario Law Firm фактично був вимушений виконувати обов`язки прокурорів з розшуку  свідка обвинувачення. В результаті власного розслідування Владислав Грищенко довів, що ця людина, яка надала фейкові свідчення проти Віталія, була раніше судима та знайдена правоохоронцями у буквальному сенсі на вокзалі.

Причиною такого «особливого» ставлення до пана Віталія стало небажання реставратора безкоштовно передати окремим представникам правоохоронної системи раритетні речі з коштовної колекції.

Суд, ретельно перевіривши докази сторони захисту, прийняв їх до уваги. Зокрема, судом визнано доведеним, що:

• у Сазонова не було жодної потреби зберігати вдома незареєстрований пістолет з набоями, а серед колекції вихолощених раритетних набоїв – сучасні набої калібру 9 мм. Адже для нього, як поціновувача раритетної зброї, ці предмети не мають історичної чи художньої цінності. Для самозахисту у нього був наявний «травматичний» пістолет з офіційно оформленим дозволом на володіння;
• обшук у Сазонова проводився з грубим порушенням прав та свобод, гарантованих Конституцією України. А порядок проведення зазначеної процесуальної дії, як і протокол обшуку, оформлений за її наслідками, не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, а відтак не може вважатися допустимим доказом у кримінальному провадженні;
• деякі предмети, які були вилучені правоохоронцями, і з яких нібито потім у кабінеті слідчого було сконструйовано Вальтер ППК, в протоколах обшуку та огляду взагалі не зазначені. Окрім цього, існування цього протоколу огляду йде у розріз з обставинами, що зазначені в обвинувальному акті;
• у розпорядженні органу слідства не залишалося жодної речі (частини зброї чи іншої речі), вилученої під час обшуку у Сазонова, з якої можливо було зібрати пістолет «Вальтер ППК», зберігання якого інкримінується клієнту.

Крім того, при винесенні вироку, судом взято до уваги практику Верховного Суду щодо обов’язку прокурора підтвердити наявність своїх повноважень у кримінальному провадженні. Зокрема, судом встановлено, що у березні 2017 року з клопотанням про надання права на проведення обшуку за місцем проживання Сазонова звертався прокурор, який взагалі на той час не був уповноважений ухвалювати будь-які рішення у цьому провадженні, що у сукупності з іншими порушеннями вимог КПК підтвердило недопустимість наданих суду стороною обвинувачення доказів.

Вирок суду також базується на засадах, сформульованих практикою ЄСПЛ, зокрема, доктриною «Плодів отруйного дерева» та «Доведення обвинувачення поза розумними сумнівами». Крім того, судом неодноразово зверталася увага учасників провадження, що згідно принципу змагальності, кожна із сторін, яка надає суду докази, має доводити їх належність та допустимість. І це так само знайшло відображення у вироку.

«Хочу подякувати суду за принциповість, неупередженість, чітке дотримання принципів кримінального провадження, зокрема таких як реальна реалізація принципу змагальності сторін у суді та розумних строків», – підкреслив Владислав Грищенко.

Сторона захисту зауважує, що вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, у разі, якщо він не буде оскаржений в апеляційній інстанції.

P.S.Початок драматичної історії Віталія Сазонова можна прочитати – тут: http://ario.law/project/crime/yak-politsiya-vlashtuvala-polyuvannya-na-volontera-ato/