Відповіді на незручні питання про те, що відбувається з Міхеілом Саакашвілі у в’язницях Грузії, а також про подальшу стратегію захисту – в авторському тексті Євгена Грушовця для «Новое Время».
Міхеіл Саакашвілі вперше з 2013 року повернувся до Грузії наприкінці вересня 2021 року. Про своє повернення він оголосив 1 жовтня. Того ж дня Саакашвілі затримали та доставили у в’язницю. У прокуратурі Грузії заявили, що його засуджено до 6 років ув’язнення. У в’язниці Міхеіл Саакашвілі оголосив голодування. Згодом почали з’являтися повідомлення про різке погіршення стану здоров’я політика. Відповіді на незручні питання про те, що відбувається з Міхеілом Саакашвілі у в’язницях Грузії, а також про подальшу стратегію захисту розповів Євген Грушовець для «Новое Время».
— Щодня після мого невдалого візиту до клієнта Міхеіла Саакашвілі в Грузію, я отримую десятки дзвінків та повідомлень від небайдужих до ситуації громадян, від представників ЗМІ. Якщо коротко про те, що наразі відбувається, то … катування та нелюдське поводження.
Отже, розповідаю одразу усім, як рухається справа громадянина України Саакашвілі. Забігаючи наперед, скажу, що ситуація критична не просто для здоров’я головного «в’язня» Грузії. Мова вже йде про порушення його права на життя.
У чому обвинувачують: передісторія
Як відомо, у 2018 році в Грузії заочно засудили Саакашвілі. Тбіліський міський суд визнав колишнього президента винним за звинуваченням в нанесенні шкоди здоров’ю і у зловживанні владою із застосуванням насильства щодо опозиційного депутата. Окрім цього, екс-Президента звинувачують у розтраті державного майна. Хочу зазначити, що всі ці справи розслідувались без Міхеіла Саакашвілі.
Громадянина України Міхеіла Саакашвілі було затримано в Грузії 1 жовтня 2021 року.
Коли закони країни не діють – до ЄСПЛ
Відразу після того, як мене не допустили на територію Грузії і фактично «депортували » без пояснення причин, ми звернулися з відповідною скаргою до Європейського суду з прав людини на порушення права на захист. Ми хотіли за «швидкою процедурою» отримати констатацію судом порушення ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд досить швидко відреагував, але зазначив, що це звернення не є тим виключним випадком для реагування судом.
Чесно кажучи, для мене це стало почасти прогнозованим рішенням. І хоча ця справа тепер буде розгладитися за загальною процедурою (думаю, що декілька років), в ЄСПЛ стане на одну подібну скаргу щодо дій Уряду Грузії більше і рано чи пізно Суд надасть належну оцінку таким діям. Також зазначу, що наразі в національних судах Грузії розглядається питання мого недопуску на територію держави, але, думаю, результати цих розглядів спрогнозувати не важко – на позитивні рішення сторона захисту не сподівається.
Мої колеги з Грузії також зареєстрували скаргу за п.39 Регламенту роботи ЄСПЛ, але вже щодо порушення Урядом Грузії прав Саакашвілі, що може загрожувати його здоров’ю. Суд досить оперативно відреагував по суті скарги, визнавши, що Міхеілу Саакашвілі загрожує безпосередній ризик незворотної шкоди та закликавши його припинити голодування, яке той оголосив ще 1 жовтня 2021 року після свого ув’язнення. Разом з тим, ЄСПЛ зобов’язав владу Грузії проінформувати про стан здоров’я Міхеіла, про лікування, яке він отримує, а також про те, як влада гарантує його безпеку загалом і надає належну медичну допомогу. Заяву ж Саакашвілі щодо переведення з тюремної лікарні до приватної клініки не було задоволено.
Заради справедливості відзначу, що цей вердикт не став для захисту аж надто несподіваним, адже у справах, що мають політичне підґрунтя, Європейський Суд, як правило, обмежується подібними нейтральними рішеннями, не стаючи ні на чий бік. До речі, схожа ситуація була і у справі відомої українки, яка провела декілька років у «катівнях» російських в’язниць. Тоді ЄСПЛ також обмежився обережною заявою із проханням зупинити голодування та закликом до Уряду РФ інформувати про стан здоров’я ув’язненої.
Ця безжальна тюремна медицина
Напевно, багато, хто вже подивився відео з тюремної лікарні, куди правоохоронні органи проти волі Міхеіла Саакашвілі та із застосуванням сили, його привели. За свою практику я бачив різні ситуації, але такого поводження та приниження гідності, як це відбувається з Міхеілом у грузинській в’язниці – не пригадую. Вочевидь грузинська влада саме так розуміє заклики України щодо забезпечення Саакашвілі належною медичною допомогою. Але, насправді, жах того відео – лише епізод повсякденного перебування Саакашвілі за гратами в Грузії.
Щодо ситуації з доставленням до лікарні, ми підготували та зареєстрували заяву про злочин до Державного бюро розслідувань. Багато хто скептично ставиться до подібних дій, але в реаліях, яких живемо, – це також наш шанс для захисту українського громадянина на території іноземної держави. Поясню, про що я. Відповідно до ст. 25 Конституції України, наша держава гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Тобто ДБР може розслідувати провадження щодо правоохоронців інших держав, які вчиняють злочин щодо громадянина України. І коли ми встановимо цих людей (а ми це зробимо!), то в Україні їм можуть повідомити про підозру. А це тягне за собою такі наслідки, як перспектива опинитися у міжнародному розшуку, а відтак – в руках Інтерполу при перетині кордону з іншими країнами. За умови грамотно побудованої роботи, таке рішення може стати реальністю. І влада Грузії також повинна буде на це реагувати.
«Попалася пташка»
Як усім відомо, після затримання Міхеіл Саакашвілі заявив про грубе порушення його прав у в’язниці. Зокрема мова йде про обмеження права на спілкування, права на конфіденційні зустрічі з адвокатами (мене, його українського адвоката, взагалі навіть не впустили на територію Грузії), права на конфіденційність листування, зустрічі зі священником тощо і на знак протесту оголосив про голодування. Так, стан здоров’я Саакашвілі почав погіршуватися. Лише на 19-й день голодування, після широкого розголосу, група з шести лікарів відвідала Міхеіла Саакашвілі у в’язниці. За результатами консиліуму лікарів, його було рекомендовано перевести в цивільну клініку для інтенсивного спостереження та лікування.
Проте, начебто саме на виконання цієї рекомендації грузинський Мін’юст запропонував перевести Саакашвілі в пенітенціарний медичний заклад при в’язниці №18. Звісно, що у цій установі нема ні лікарів з відповідною кваліфікацією, ні нормального медобладнання. Але й це ще не все! Саме у цій в’язниці наразі відбувають покарання особи, які вчинили злочини під час перебування при владі Міхеіла Саакашвілі і які чекають на «зведення рахунків». Ба більше! Як повідомили грузинські ЗМІ, після прибуття Міхеіла в установу виконання покарань №18, до нього зі словами «попалась птичка» звернувся заступник директора цієї установи, який за часів президенства Саакашвілі в 2006 році за отримання хабаря був заарештований та засуджений до 6 років позбавлення волі. Чи слід вже казати про те, що Україну ніхто не попередив про переведення її громадянина до іншого місця позбавлення волі?
За останніми даними Міхеіл Саакашвілі за досить короткий час втратив понад 10% своєї ваги. Така швидка втрата призвела до руйнівних наслідків: порушення обміну речовин, набрякам, порушенням кровообігу тощо. Через нестачу в організмі калію, цей компонент Саакашвілі неодноразово вводили за допомогою медичних препаратів. Проте, як запевняють медики, подібні методи є небезпечними та можуть спровокувати аритмію та навіть призвести до фатальних наслідків.
Окрім цього, у Саакашвілі, про що я писав вище, є підстави не довіряти персоналу в’язниці, де він наразі перебуває, оскільки весь службовий та медичний персонал установи без вагань виконує вказівки грузинського Уряду. Наприклад, нещодавно без дозволу Міхеіла Саакашвілі Уряд Грузії опублікував у ЗМІ відеозаписи, де він приймає необхідні мінеральні добавки, виписані лікарем для пом’якшення наслідків його голодування. Така публікація викликала обурення в Міхеіла і внаслідок цього він просто відмовився їх приймати навіть попри серйозну загрозу для свого здоров’я.
І подібних епізодів – безліч. Чого лише вартує ситуація із тим, що судові засідання у справах Міхеіла відбуваються у прискореному режимі без його участі. Офіційна причина – погане самопочуття екс-президента Грузії. Разом з тим, тюремні лікарі запевняють, що Саакашвілі в нормі. На мій погляд, грузинська влада вже сама заплуталась у власних версіях.
Окрім цього, станом на 16 листопада до «грузинського в’язня №1» не пустили ні Уповноважену Верховної Ради України з прав людини, ні його особистого лікаря. Тому напевно щось казати про його стан здоров’я наразі не представляється можливим.
Врятувати Міхеіла
Слід сказати, що Україна в особі, Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денисової якісно включилася у захист Міхеіла Саакашвілі. Зокрема, пані Денисова дійсно не випускає цю ситуацію з поля зору, вона проводить безліч зустрічей з представниками грузинської сторони, наразі ми з нею на постійному зв’язку щодо координації необхідних дій.
Щодо позиції сторони захисту, то всі деталі з огляду на адвокатську таємницю та ризики, що надходять з боку грузинської влади, я розкрити не можу. Проте про очевидні речі розповім.
Як я вже зазначав, нами було подана заява про злочин до Державного бюро розслідувань щодо епізоду у тюремній лікарні та нелюдського поводження силовиків із громадянином України Міхеілом Саакашвілі.
Також свою позицію щодо протиправного поводження та щодо недопуску адвоката до Міхеіла на територію Грузії ми надали:
- Міністерству закордонних справ, яке запевнило, що буде сприяти українським адвокатам у межах своїх повноважень;
- Посольству України в Грузії;
- Національній асоціації адвокатів України;
- Асоціації адвокатів Грузії, які також відповіли, що готові сприяти нашій правозахисній діяльності;
- низці міжнародних правозахисних організацій.
Ми звернулися до Президента України, до Офісу Ради Європи в Україні, до Міністра юстиції та Міністра закордонних справ з проханням втрутитися в ситуацію, що склалася. Ми закликаємо українську владу та європейських партнерів відреагувати всіма можливими правовими способами на грубі порушення прав громадянина України, гарантованих Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, та іншими міжнародно-правовими актами.
Переконаний, що ця справа тільки починає набирати оберти. Отже, далі буде…