Найпопулярніші питання українців про воєнний стан

Команда Ario Law Firm надає безоплатні консультації українцям та бізнесу з питань життєдіяльності під час воєнного стану. У цьому розділі ми публікуватимемо відповіді на найбільш поширені запити, які надходять до нас від українських громадян.

Поставити своє запитання можна тут.

• Платити за зобовʼязаннями чи заявляти про форс-мажор?

Відповідь:

Найчастіше питання форс-мажору постає сьогодні  відносно оплати за кредитом, комунальними послугами та страховими платежами.

Якщо у вас є кредит, то як державний Ощадбанк, так і найбільші комерційні банки України запроваджують кредитні канікули. Тобто відстрочення погашення тіла боргу для своїх клієнтів. Банки навіть не чекають від клієнтів надання довідки Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин, як це найчастіше передбачено в договорі. Проте, рекомендуємо перевірити актуальну інформацію та умови таких канікул саме у вашому банку.

Також на час воєнного стану забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, а також припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Що стосується страхових платежів, то найпоширеніше питання полягає в тому: платити чи не платити за КАСКО та автоцивілку. Рекомендуємо своєчасно вносити такі платежі, адже страхові компанії переважно займають політику продовження виплат у разі страхових випадків, які не повʼязані із воєнними (збройними) діями, а у разі прострочення таких платежів, страхові компанії найчастіше мають право відмовитися від таких виплат на підставі договору.

• Кого можуть мобілізувати?

Відповідь:

Указом Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію військовозобов’язаних, резервістів та транспортних засобів.

Важливо зазначити що виключно ця категорія осіб та обʼєктів підпадає мобілізації.

Так, відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»:

військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Простими словами, військовозобовʼязані - це люди, які закінчили військову кафедру та стали офіцерами запасу;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Простими словами, резервісти - це люди, які воювали в зоні АТО/ООС, миротворчих місіях ООН, брали участь в інших військових (бойових) діях, після чого вернулись в цивільне життя, ставши при цьому на військовий облік резерву.

Важливо: Призовники – тобто особи, які приписані до призовних дільниць, не мають військової спеціальності та не мають бойового досвіду НЕ підлягають мобілізації.

• Хто може отримати 6500 грн з Є-підтримки?

Відповідь:

Виплата надається особам, які:

1) Працюють на умовах трудового договору, цивільно-правового договору або гіг-контракту;

2) Є фізичними особами-підприємцями;

3) Працюють на інших умовах, які не заборонені законом.

При цьому, виплата надається особі лише за умови, що вона:

• Є платником ЄСВ в окремих адміністративно-територіальних одиницях, перелік яких затверджується КМУ за поданням ДСНС. Ці території включатимуть території, на яких ведуться бойові дії;
• Подала податкову звітність за IV квартал 2021 року або річну звітність за 2021 рік;
• Не є бюджетною установою чи фондом загальнообов’язкового державного страхування.

Важливо: якщо ви працювали на підставі Цивільно-правового договору без оформлення ФОП для ухилення від оподаткування, ви не зможете отримати виплату з Є-підтрики.

• Як волонтерити і не “попасти” на податки?

Відповідь:

Відповідно до останніх змін до Податкового кодексу України (п. 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення), операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних сил України та підрозділів територіальної оборони без попереднього або наступного відшкодування їх вартості не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування. Також не потрібно збільшувати фінансовий  результат щодо сум коштів або вартості товарів, які добровільно перераховані (передані) Збройним силам України, ТрО, військовим частинам, іншим військовим формуванням, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Таким чином, відповідні витрати на волонтерську допомогу є врегульовані, проте отримання коштів на таку волонтерську допомогу підлягає регулюванню як отримання благодійної допомоги, що передбачає отримання таких коштів виключно на рахунок відповідної юридичної особи-благодійника, наприклад благодійного фонду.

У разі збору коштів на особистий банківський рахунок фізичної особи, за загальним правилом, такі кошти будуть вважатися доходом, який підлягає відображенню в податковій декларації із відповідним нарахуванням податку на доходи фізичних осіб. Незважаючи на той факт, що останніми змінами до Податкового кодексу України, на час введення воєнного стану, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, є ризик пізнішого донарахування, тому рекомендовано використовувати благодійний фонд для таких цілей.

• Чи можна звільняти під час воєнного стану?

Відповідь:

Можна. Ба більше, відповідно до останніх змін до трудового законодавства, роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Окрім цього, роботодавець може звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною.

Також слід врахувати, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗПП роботодавець має право звільнити працівника у разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Не зважаючи на те, що Держпраці рекомендує не звільняти працівників за прогул, такі рекомендації не є обовʼязковими до виконання, тому роботодавець цілком може скористатися таким правом. Водночас у разі, якщо вас звільнили за прогул, який був спричинений небезпекою для життя, рекомендуємо в подальшому оскаржити таке звільнення в судовому порядку не лише шляхом доведення поважності причини, але і констатуючи процедурні порушення такого звільнення.