Корпоративний договір та «голлівудські пристрасті», ч.1

Наталія Швець, радниця Ario Law Firm у спеціальному матеріалі для The Page допомогла розібратися, як українським бізнесменам не стати головними героями бізнес-драми про тактику виходу з корпоративної кризи.

«Техаська перестрілка», «російська рулетка», «розділяй та обирай», «голландський аукціон». Це могли б бути назви голлівудських блокбастерів. І, можливо, колись якась з наведених стратегій і поляже в основу чергової бізнес-драми про тактику виходу з корпоративної кризи. Причому, з сюжетами такого кіно зможе допомогти будь-яка юридична фірма, яка займається корпоративними спорами. У кінокартині буде все: справжні пристрасті, підступний обман, впливові особи, великі гроші, не менші за них ставки, непорозуміння, злий рок… І все через те, що головні герої не уклали або не грамотно уклали корпоративний договір.  Отже, пропоную розібратися, як українським бізнесменам не стати головними героями подібного сюжету. 

У «портфелі» юрфірми, де я працюю – досить кейсів, пов’язаних з конфліктами між сторонами бізнесу. Як правило, такі сюжети зводяться до непорозумінь між колишніми та теперішніми власниками; між учасниками, які не можуть домовитися про розвиток та фінансування їхнього бізнесу; між власниками та керівництвом;  між власниками, які виходять з бізнесу не можуть поділити активи  тощо.  

Отже, коли ми беремо на юридичне обслуговування нову компанію, одна з першочергових речей, яку рекомендуємо зробити – це укласти чи переглянути (у разі, якщо такий є) корпоративний договір.

Окремо слід зазначити, що можливість запобігати корпоративним конфліктам за допомогою такого механізму як корпоративний договір в Україні з’явилася лише декілька років тому завдяки Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

До азів. Корпоративний договір: що це?

Відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» це договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації. Простими словами – це домовленості ключових учасників товариства. Ці домовленості стосуються основних питань діяльності товариства та викладаються  в окремому від статуту документі.

Корпоративний договір  є безвідплатним і складається в письмовій формі. Це самостійна угода між учасниками (стороною корпоративного договору також може бути саме товариство та треті особи), і він ні в якому разі не замінює положень статуту товариства.

Отже, по суті корпоративний договір становить собою «дорожню карту», яка знадобиться у разі виникнення конфліктних ситуацій між учасниками товариства.

Зрозуміло, що «типового» корпоративного договору не існує, і бути не може! Кожен такий договір — це алгоритм урегулювання конкретних, навіть особистих питань між учасниками товариства. Зміст договору не підлягає розкриттю та є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом.

Проте основними моментами, які вказуються у подібного роду договорах – це: шляхи із розв’язанням проблем блокування роботи підприємства; питання корпоративної структури та управління; а також питання відчуження часток.

 «Техаська перестрілка», «російська рулетка», «поділяй та обирай», «голландський аукціон»: до основних сценаріїв виходу з кризи

Із появою такого поняття в українському праві як «корпоративний договір», бізнес-партнери неодмінно стикнуться і з похідними дефініціями. Отже, коротко про те, чого ви можливо не знали та не наважувалися запитати.

Сторони, які укладають корпоративний договір, мають знати та розуміти наступні речі.

Deadlock – безвихідна, тупикова ситуація, коли ухвалення рішень неможливо за різних обставин. Так би мовити, основний конфлікт, який лягає в основу кіно. Наприклад, через різні погляди та позиції щодо діяльності товариства (доволі суттєво це впливає, коли у відсотковому співвідношенні в учасників 50/50). Наразі вже сформовані та поширені типові варіанти виходу із ситуацій deadlock. До них належать «техаська перестрілка», «голландський аукціон», «російська рулетка», «поділяй та обирай». 

«Техаська перестрілка»

За цим сценарієм учасники товариства мають направити незалежній особі – експерту – пропозицію ціни, за яку готові придбати частки іншого партнера. Пропозиції розкриваються  одночасно. Перемагає той, хто запропонував найбільшу ціну.

Для цього слід заздалегідь обрати кандидатуру (чи декілька) такого незалежного експерта та прописати її в корпоративному договорі. Також у договорі необхідно прописати обмеження щодо застосування подібного механізму та перелічити наслідки, якщо якась зі сторін відмовиться скористатися ним, у разі, якщо це буде необхідно

«Російська рулетка»

Кожен учасник договору може направити опонентові власну оцінку статутного капіталу з пропозицією викупити його частину в ТОВ. В такому випадку кожна зі сторін має можливість: продати свою частку за запропонованою ціною; купити частку свого опонента.

У договорі необхідно прописати: наслідки для учасників товариства, якщо у разі блокування роботи бізнесу жодна зі сторін не хоче скористатися даними механізмом; термін, протягом якого алгоритм «російської рулетки» у розв’язанні конфлікту запускати не слід; чіткі умови, за яких застосовується цей механізм; положення про забезпечення зобов'язання шляхом внесення коштів стороною, яка ініціює «російську рулетку».

«Розділяй та обирай»

Цей сценарій передбачає, що бізнес-партнери можуть домовитися, що у разі deadlock, один з них здійснює умовний поділ бізнесу на частки, а інший обирає будь-яку з них, яку залишає собі. Проте, важливо розуміти, що таке рішення можливе за умови, якщо частки учасників товариства пропорційні.

У договорі необхідно зазначити: наслідки для учасників товариства, якщо у разі блокування роботи бізнесу жодна зі сторін не захоче використати цей механізм; термін, протягом якого сценарій «розділяй та обирай» у розв’язанні конфлікту запускати не варто;  умови, коли можливо використати такий механізм.

«Голландський аукціон»

Учасники надсилають незалежному експерту пропозицію мінімальної ціни, за якою готові продати свою частку. Експерт розкриває такі пропозиції одночасно, а учасник, який запропонував найбільшу ціну, має викупити частку партнера, який запропонував найменшу ціну за свою частку.

У договорі слід вказати кандидатури таких незалежних експертів; наслідки для сторін, у разі якщо deadlock трапився, а механізмом не скористалися;  термін, протягом якого заборонено використовувати цей алгоритм; обмеження застосування для бізнес-партнерів.

Таким чином, із введенням до законодавства положень про корпоративний договір у розпорядженні вітчизняного бізнесу з’явився механізм для того, щоб:

По-перше, домовитись ще «на старті» про окремі моменти реалізації своїх прав та повноважень у товаристві, а не покладатись на чесне слово одне одного.

По-друге, визначити конкретні конфліктні ситуації, які можуть у майбутньому виникнути між учасниками під час діяльності товариства.

По-третє, фактично, з’явився дієвий механізм судового захисту у випадку невиконання умов договору одним або декількома учасниками товариства.

Щодо останнього пункту, то тут слід зазначити, що в нашій країні судова практика з цього приводу поки що не напрацьована, проте не маю сумніву, що це лише питання часу.

Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень вдалося знайти лише декілька таких справ.

Продовження та епічна розв'язка — в наступному матеріалі.