24 березня Верховна Рада ухвалила законопроект №7186 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за колабораційну діяльність, а також щодо особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки». Ольга Коваль, старша юристка Ario Law Firm розібралася, яке покарання чекає на колаборантів в Україні. Спойлер: не слід чекати пощади.
Зміни у Кримінальному кодексі
Кримінальний Кодекс України доповнено статтею 111-2.
Стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої за:
- умисні дії, направлені на допомогу державі–агресору (пособництво), його збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації державі-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за виключенням громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; будь-якої співпраці, у тому числі збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, його збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора;
- іншу взаємодію з представниками держави-агресора, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, в тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Зміни у Кримінальному процесуальному кодексі
До Кримінально-процесуального Кодексу України внесено зміни до частини 6 статті 176 КПК України «Загальні положення про запобіжні заходи».
Так, особи, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених низкою статей Кримінального кодексу України (вказані нижче) та мають ризики, зазначені у статті 177 КПК «Мета і підстави застосування запобіжних заходів», застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї ст. 176 КПК України. Тобто, виключно тримання під вартою.
Перелік статей, відповідно до яких (разом із ризиками, переліченими у ст. 177 КПК) застосовується єдиний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
- Ст.109 «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»
- Ст.110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України»
- Ст.110-2 «Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України»
- Ст.111 «Державна зрада»
- Ст.112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча»
- Ст.113 «Диверсія»
- Ст.114 «Шпигунство»
- Ст.114-1 «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань»
- Ст.258 «Терористичний акт»
- Ст.258-1 «Втягнення у вчинення терористичного акту»
- Ст.258-2 «Публічні заклики до вчинення терористичного акту»
- Ст.258-3 «Створення терористичної групи чи терористичної організації»
- Ст.258-4 «Сприяння вчиненню терористичного акту»
- Ст.258-5 «Фінансування тероризму»
- Ст.260 «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань»
- Ст.261 «Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення
- Ст.437 «Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни»
- Ст.438 «Порушення законів та звичаїв війни»
- Ст.439 «Застосування зброї масового знищення»
- Ст.440 «Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення»
- Ст.441 «Екоцид»
- Ст.442 «Геноцид»
Також законопроект доповнює п. 6 ч. 4 ст. 183 КПК України «Тримання під вартою». Таким чином, у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК, має право не визначити розмір застави.
Окрім цього, доповнено ст. 126 КПК України «Рішення щодо процесуальних витрат», відповідно до якої слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого також і ст. 111-2 КК України. Також, згідно зі ст. 297-1 КК України «Загальні положення спеціального досудового розслідування» буде здійснюватися спеціальне досудове розслідування на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України.