Аліменти по-новому

Чи покращить новий закон захист і рівень утримання дітей?

У червні 2017 р. Президент України Петро Порошенко підписав Закон України №4928 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав дитини на належне утримання» (далі – Закон України №4928), мета якого – в першу чергу, удосконалити механізм стягнення аліментів і додаткових витрат на дитину шляхом скорочення строку розгляду судом таких справ, спрощення судового захисту прав одержувача аліментів, врахування прихованих доходів платника аліментів при визначенні розміру аліментів та ін.

“Кінцева мета змін – унеможливити ухиляння платників від сплати аліментів і додаткових витрат на дитину, і навпаки, стимулювати до сумлінного виконання своїх зобов’язань щодо утримання дітей”, – коментує підписаний Президентом Закон юрист АО ЮФ Ario Ольга Балюк виданню БІЗНЕС.

За словами Ольги Балюк, є 9 головних нововведень у згаданому законі.

1. Аліменти – власність дитини, яка має бути використана тим з батьків, який їх отримує виключно в цілях та інтересах дитини.
“Водночас, Закон України №4928 прописаний таким чином, що все ж таки не вирішує проблему використання коштів виключно в цілях та інтересі дитини. Адже контроль за витратами аліментів отриманих на дитину є можливим, але лише за ініціативою платника аліментів, оскільки, як правило органи опіки і піклування за власною ініціативою такі перевірки не проводять. Однак у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України”, – пояснює Ольга Балюк.

2. Спосіб стягнення аліментів визначається одним із батьків або законним представником дитини, разом з яким вона проживає.

3. Спрощений режим ухвалення судових рішень щодо призначення аліментів.
Отримувати аліменти в розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину, або у розмірі 50% прожиткового мінімуму в залежності від методу встановлення розміру аліментів – відтепер можна в порядку спрощеного судочинства.
“Ця норма спростить для матерів чи батьків-одинаків участь у судовому процесі про стягнення аліментів. Адже з моменту відкриття провадження до отримання судового наказу про призначення аліментів, відповідно до законодавства, повинно минути не більше трьох днів. Крім того, особа, яка звертається із заявою про стягнення аліментів, не змушена ходити на судові засідання, і може подавати позов за місцем проживання”, – коментує Ольга Балюк.

4. Врахування витрат платника аліментів, щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів для їх фінансування, при визначенні розміру аліментів.
“Механізм реалізації вказаної обставини, нажаль, Законом України №4928 не встановлено, законодавцем не передбачено методів його застосування, також станом на сьогодні складно прогнозувати, які докази суд буде враховувати на підтвердження витрат платника аліментів, щодо яких він не довів джерело походження коштів”, – відзначає юрист.

5. Збільшення мінімального розміру аліментів на одну дитину з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, мінімальна виплата на дітей до 6 років з травня 2017 р. складає 713 гривень , а з грудня підвищиться до 746 грн (50% прожиткового мінімуму за відповідний період); дітям з 6 до 18 років – від 889 грн з травня і 930 грн з грудня (50% прожиткового мінімуму за відповідний період).

6. Розмір аліментів може бути визначено як судом, так і за домовленістю між батьками.

“В даному випадку законодавець надає можливість батькам укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки, який укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується”, – звертає увагу Ольга Балюк.

7. Стягнення заборгованості з заробітку (доходу), отриманого як в Україні, так і за кордоном.

“Питання стягнення аліментів з заробітку отриманого за кордоном із боржника, що перебуває чи мешкає в іноземних державах, можливо вирішити лише в рамках існуючих міжнародних договорів України з іншими державами. Так, згідно чинного законодавства договірні Сторони надають одна одній допомогу у розшуку відповідача у справах про стягнення аліментів, коли є підстава вважати, що відповідач знаходиться на території іншої Договірної Сторони (Держави) і судом винесено ухвалу про оголошення його розшуку.
Після встановлення місцезнаходження особи (іноземною державою), з якої повинні стягувати аліменти за рішенням суду, український суд та органи опіки та піклування оформлюють клопотання про стягнення аліментів на території іноземної держави і подають його до суду держави, де перебуває боржник. Відтак, стягненням коштів вже займаються органи іншої держави у взаємодії з українськими органами.
Перелік чинних двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорі в сфері міжнародно-правового співробітництва ми можете знайти за посиланням“, – роз’яснює Ольга Балюк.

8. Встановлення відповідальності за прострочення оплати додаткових витрат на дитину (викликаних розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо).

9. Звільнення позивача від сплати судового збору у справах про стягнення додаткових витрат, пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів та зміну способу їх стягнення.

Чи зможуть запропоновані зміни суттєво змінити ситуацію? Питання відкрите, адже значна частина судових рішень щодо стягнення аліментів не виконуються, а сума коштів, яка стягується, не завжди може задовільнити інтереси дитини.

“Так, в Україні зареєстровано майже 7 мільйонів позовів про стягнення аліментів. Близько 700 000 виконавчих проваджень про примусове стягнення аліментів знаходяться на виконанні, та лише кожне п’яте з них виконується. За неофіційними даними, сума нестягнутої заборгованості за аліментами на утримання дітей складає близько 1 млрд грн. Такій ситуації сприяє насамперед, неврегульованість низки питань, пов’язаних з механізмом стягнення аліментів, що, з однієї сторони, надає недобросовісним батькам можливість свідомо ухилятися від утримання дітей шляхом затягування судового процесу або приховування доходів, а з іншої сторони, призводить до обмеження та порушення прав осіб, на користь яких стягуються аліменти”, – відзначає Ольга Балюк.

Водночас, Ольга Балюк нагадує про кримінальну відповідальність батьків, які ухиляються від сплати аліментів. Так, згідно ст. 164 Кримінального кодексу України – батьки несуть покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей. Якщо ж батьки раніше були судимі за злочин щодо злісного ухилення від сплати аліментів то відповідальність настає у вигляді громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

При цьому, під злісним ухиленням розуміється така поведінка боржника, що призвела до заборгованості по виплаті аліментів , що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів. Таким чином, якщо сума неотриманих дитиною аліментів досягне для дітей до 6 років розміру 2238 грн., (до змін розмір сягав до 1342 грн.), для дітей від 6 до 18 років – 2790 грн. (до змін розмір сягав до 1674 грн.), то батько буде нести кримінальну відповідальність.

“Безперечно, даний закон покращить доступ до суду стягувачів аліментів і допоможе збільшити суми стягнутих коштів на користь дітей, чим підвищить рівень їх забезпечення, а також спростить та прискорить отримання рішень щодо стягнення аліментів, однак не вирішить одразу проблеми масової невиплати аліментів. А тому, як і було раніше – у випадку ухиляння одного з батьків від сплати аліментів – варто звернутися до кваліфікованого юриста, який має досвід у подібних справах і знає про сильні та слабкі сторони особи, що не виплачує аліменти”, – переконана Ольга Балюк.