Прес-центр

Підписатись на новини

Ario Law Firm спільно з ProZorro.Продажі та маркетплейсом аукціонів UBIZ.ua напередодні набрання чинності новим Кодексом з процедур банкрутства (набув чинності 21.10), провели сесію «питання-відповіді» щодо реалізації майна боржників-банкрутів для арбітражних керуючих, представників електронних торгових майданчиків та усіх причетних до сфери банкрутства.

Як відомо, Кодекс з процедур банкрутства набув чинності 21 жовтня, а це означає, що з цієї дати відповідно до норм Кодексу реалізація майна боржників у процедурах банкрутства відбуватиметься через систему ProZorro.

Юліан Хорунжий, розробник Кодексу з процедур банкрутства, старший партнер Ario Law Firm, Ірина Сербін, голова Комітету з конкурсного права Асоціації правників України, арбітражна керуюча, партнерка Ario Law Firm, Владислава Грудова, керівниця відділу управління проєктами та програмами ProZorro.Продажі, Олександр Акуленко, заступник керівника відділу інформаційних технологій та телекомунікацій ProZorro.Продажі, Дмитро Бойко, керівник маркетплейсу аукціонів U.Biz відповідали на питання щодо правових аспектів реалізації майна боржників відповідно до норм Кодексу, нюансів продажу майна на електронних аукціонах тощо.

Зібрали для вас найцікавіші питання та відповіді.

Як з 21 жовтня відбуватимуться аукціони за старими справами?

Відповідає Юліан Хорунжий, Ario Law Firm

Редакція Прикінцевих та перехідних положень у цій частині зазначає, що у випадку, якщо оголошення щодо продажу майна опубліковано до моменту набрання чинності Кодексом, процедура реалізації триває відповідно до Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. У випадку, якщо майно залишилось непроданим, то наступний продаж здійснюється відповідно до вимог Кодексу з процедур банкрутства.

Тобто, наприклад, якщо про другий повторний аукціон оголошено 18 жовтня, то завершиться цей аукціон відповідно до Закону, що діє до 21 жовтня 2019 року. У випадку, якщо визначено переможця цього аукціону, то нічого не змінюється – підписується договір, здійснюється оплата тощо.

Якщо ж на другий повторний аукціон ніхто не зареєструється, то аукціон буде визнаний таким, що не відбувся. Отже, необхідно починати процедуру реалізації з початку відповідно до вимог Кодексу з процедур банкрутства.

У випадку, якщо арбітражним керуючим 18 жовтня оголошено про перший чи повторний аукціон і він визнаний таким, що не відбувся, то це дискусійне питання, відповідь на яке скоріш за все надасть Верховний суд. Дискусійність питання полягає у тому, що продаж майна на аукціоні згідно з чинною до 21 жовтня 2019 року редакцією Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом – це вся процедура, яка передбачена розділом 4 діючого Закону. Це проведення першого, повторного та другого повторного аукціонів. Тому, якщо дивитися на положення цієї норми саме у такому контексті, то у випадку, якщо аукціон, оголошений 18 жовтня, а 21 жовтня буде визнаний таким, що не відбувся, арбітражний керуючий з одного боку має оголосити про проведення повторного аукціону по старим правилам.

Проте, якщо арбітражний керуючий так зробить, можуть виникнути інші проблеми. Вони полягатимуть у тому, що кредитори, заставні кредитори почнуть оскаржувати такий аукціон, оскільки арбітражний керуючий не перейшов до нової редакції Кодексу. Ще одна проблема, з якою може зіштовхнутися організатор аукціону полягає у тому, що повторний чи другий повторний аукціон, він повинен оголосити шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Вищого господарського суду чи Міністерства юстиції. Але питання у тому, чи буде Мін’юст чи Вищий господарський суд розміщувати такі оголошення після 21 жовтня? Не слід виключати ситуацію, що Вищий господарський суд та Мін’юст відмовляться публікувати оголошення, посилаючись на те, що з 21 жовтня Закон втратив чинність, а це означає, що втратили чинність компетенції відповідних органів щодо розміщення оголошень. Наразі немає правової визначеності у цьому питанні.

Немає проблем перейти до вимог Кодексу, якщо, прикладом, 22 жовтня аукціон буде визнаний таким, що не відбувся. Але є інша проблема, оскільки так просто перейти до реалізації норм Кодексу теж є неможливим, адже арбітражному керуючому необхідно буде «повернутися на декілька місяців назад» у цій процедурі.

Арбітражний керуючий не може просто взяти і підписати договір з одним з акредитованих майданчиків для того, щоб розмістити оголошення, припустимо, про проведення повторного аукціону через те, що є значна різниця в положеннях чинного законодавства станом на 18 жовтня і тим, що починає діяти з 21 жовтня. В першу чергу, це норми, що стосуються погодження умов реалізації майна. Якщо чинна редакція Закону визначає, що має бути згода на продаж (і ми знаємо, що навіть якщо забезпечений кредитор не надає цю згоду, її можна отримати у суді), то Кодекс встановлює три основних елементи, що складають цю згоду. Зокрема, це початкова ціна, склад лоту і крок аукціону. Без цього арбітражний керуючий не зможе розмістити оголошення в системі, адже обов’язковою умовою згідно з постановою Кабміну до розміщення оголошень є саме зазначення цих умов продажу, а також обов’язок долучити до оголошення документи, які свідчать про отримання згоди, передбаченої Кодексом. Таким чином, арбітражному керуючому потрібно буде починати все з початку відповідно до норм Кодексу.

Арбітражні керуючі також повинні мати на увазі, що отримуючи погодження комітету кредиторів чи забезпеченого кредитора, їм треба досконало знати та мати при собі відповідну Постанову Кабінету міністрів, аби доводити, що вони не можуть, наприклад, встановити крок аукціону 0, 5% тому що Постанова зазначає, що мінімальний крок – 1% і т.д.

А якщо арбітражний керуючий продає цілісно-майновий комплекс?

Відповідає Юліан Хорунжий, Ario Law Firm

Тут відповідь неоднозначна, але потрібно не плутати продаж ЦМК як процедуру проведення аукціону і продаж майна боржника у вигляді єдиного майнового комплексу одним лотом. Якщо ми говоримо про продаж ЦМК як процедуру, то ймовірно прийдеться розпочинати все з початку – з першого аукціону, тому що Кодекс не містить положень про продаж ЦМК. А чинним на той час Законом було передбачено, що початкова вартість майна як ЦМК встановлювалась на рівні суми кредиторських вимог до боржника. А згідно вимог Кодексу, початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та погоджується з комітетом кредиторів та (або) забезпеченим кредитором. Так само і склад лоту як єдиного майнового комплексу, особливо якщо в нього входить і забезпечене і незабезпечене майно. Отже, для того, щоб продавати майно банкрута як цілісно-майновий комплекс, йому необхідно отримати спільну згоду забезпеченого кредитора і комітету кредиторів. Тому що як такий ЦМК не може бути сформовано в інший спосіб.

Вважаю, що ми побачимо нові цікаві судові процеси, які через декілька місяців стануть правовою позицією Верховного суду.

Закон 21.10 припинив дію, аукціон закінчився 22.10 з визначенням переможця. Як оформити результати аукціону?

Відповідає Юліан Хорунжий, Ario Law Firm

Саме зі складанням протоколу питань немає. Протокол буде складений за вимогами Закону, бо це стадія завершення аукціону. А що робити з оформленням права власності, якими нормами користуватися? Нормами Закону про відновлення платоспроможності чи Кодексом? Тут так само є певні нюанси, адже за Законом підстави для переходу права власності – це протокол, акти приймання-передачі майна, договір купівлі-продажу майна, свідоцтво про набуття права власності на нерухоме майно.

В Кодексі підстави для оформлення змінені і це: протокол аукціону, який сформований електронною торговою системою. З цим протоколом необхідно прийти до державного реєстратора і отримати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Отже, підставою для реєстрації майна буде саме свідоцтво про набуття права власності з прилюдних торгів.

До речі, вимоги до протоколу відповідно до норм Закону і норм Кодексу – різні.

З рухомим майном ситуація буде простішою – воно оформлюється відповідно до протоколів та звичайних письмових договорів.

На даний момент з приводу підключення операторів до системи ProZorro є 2 регламенти. Перший – від самого ProZorro (загальний на ЦБД2) зі своєю комісією, другий – від Мін’юсту (виключно про банкрутство), з комісією ще не створеною, і з переліком паперів відмінним від регламенту прозоро. Новим майданчикам, що бажають приєднатись, на який регламент дивитись?

Відповідає Владислава Грудова, ProZorro.Продажі

Щодо банкрутства. Як ми казали, є три документи: Кодекс, Постанова, яка встановлює порядок проведення аукціонів і регламент, який розробляє адміністратор. Суть введення поняття «регламент» в банкрутстві полягає у тому, щоб мати можливість роз’яснювати для арбітражних керуючих деякі питання функціонування системи.

Реалізація майна банкрутів буде проходити в системі ЦБД2. Отже стосовно загального функціонування та підключення діє також регламент ЦБД2. Новим майданчикам для того, щоб працювати, потрібно буде пройти акредитацію у комісії, яку створить Міністерство юстиції, а також пройти процедуру підключення до ЦБД2.

Також звертаю увагу, що підключення з т.з. юридичних вимог, які закладені в постанові – дуже мінімальне. Ми не вимагаємо чогось надважкого. Потрібні коректно складені та завізовані документи. Для майданчика головне – виконати технічне завдання, яке дасть йому можливість коректно працювати в системі та з системою..

Відповідає Олександр Акуленко, ProZorro.Продажі

Технічне завдання – це перелік вимог, які є на публічному порталі. За історію роботи проєкту ми протестували понад 100 майданчиків і в нас було лише пару випадків, коли майданчик не впорався у визначений термін з технічним завданням.
Отже, якщо документи складені правильно, то з ймовірністю 100% майданчик зможе підключитися до системи та торгувати майном.

У такому випадку виходить ситуація, коли майданчики вже інснуючі в системі ЦБД2, мають право продавати без висновку комісії Мін’юсту, а нові мають пройти через 2 комісії?

Відповідає Владислава Грудова, ProZorro.Продажі

Майданчики, які вже працюють у системі, проходили одну з комісій. Іншим чином не можливо підключитися до системи.
Дійсно, для запуску аукціону ті майданчики, які мають робочий продуктивний ключ системи, можуть працювати з банкрутством, підписавши з нами додаткову угоду, виконавши додаткові вимоги нашого технічного завдання.

Станом на 18 жовтня комісія Мін’юсту ще в процесі створення, а 21 жовтня на ProZorro.Продажі запускається реалізація майна банкрутів. Цей консенсус логічний заради того, аби арбітражні керуючі вже 21 жовтня мали можливість підключитися до майданчиків. Майданчики, що працюють, були перевірені з точки зору документів за тим же принципом, що і в Постанові.

Ми активно працюємо з майданчиками, щоб вони виконали вимоги Постанови і Кодексу з точки зору технічного завдання, підписали договори і ми завчасно вивісили увесь перелік майданчиків, з якими можна співпрацювати.

Коли відбудуться перші торги? Чи є запит в арбітражних керуючих виставлятися?

Відповідає Ірина Сербін, Ario Law Firm

Я як арбітражний керуючий і голова Комітету Асоціації Правників України з конкурсного права, багато спілкувалася з колегами з цього приводу. Можу зазначити, що вони готові виставляти лоти. Я особисто знаю таких людей.

Коли саме буде проданий перший лот – залежить від активності учасників, тож прогнозувати складно.

Чиїм коштом сплачується винагорода майданчику?

Відповідає Владислава Грудова, ProZorro.Продажі

Винагорода сплачується з суми гарантійного внеску. Відповідно, майданчик перераховує арбітражному керуючому різницю між гарантійним внеском і сумою своєї винагороди, а все інше покупець вже перераховує безпосередньо арбітражному керуючому.

Подавати оголошення буде, прикладом, Петренко як керівник банкрута, чи Петренко як арбітражний керуючий? Буде загальний акаунт арбітражного керуючого в ProZorro з низкою керованих ним банкрутів та їх майном, чи окремий банкрут = окремий продавець у ProZorro? Майданчик укладає узагальнений “круговий” договір з арбітражним керуючим, чи окремий договір під продаж кожного банкрута?

Відповідає Дмитро Бойко, UBIZ.ua

У кожного майданчика є своя система. Наприклад, у нас реалізована мультимодальність, багатофункціональність та багаторівневість з наданням різних можливостей. Тобто якщо один арбітражний керуючий є ліквідатором декількох підприємств, то він може створити один акаунт і вже у ньому додати ці підприємства. Від їх ім’я під своїм акаунтом з одним логіном та паролем арбітражний керуючий розміщує оголошення і керує усім процесом від початку до кінця.

Враховуючи те, що відповідно до Постанови Кабміну продаж здійснюється на підставі договору і укладається між замовником та оператором, то буде укладено стільки договорів, у скількох підприємствах він є ліквідатором.

Відповідає Олександр Акуленко, ProZorro.Продажі

При цьому, особистий кабінет буде один. І на всіх майданчиках буде інформація про нього як про замовника аукціону. Інформація про банкрута буде додаватися окремо в описі аукціону.

Як реєструватися на майданчику ліквідатору, який діє не як арбітражний керуючий у справі про банкрутство (ст.95). Чи є особливості? Адже Кодекс більше не передбачає такого, але їх повноваження в справі ж з 21 числа нікуди не подінуться.

Відповідає Юліан Хорунжий, Ario Law Firm

Я не впевнений, як на таку проблему відреагують суди, але хочу звернути увагу на те, що ідеологія нового Кодексу з процедур банкрутства полягає у тому, що не арбітражні керуючі не здійснюють повноважень розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора. Крім того, ст. 68 Кодексу чітко зазначає те, що замовником аукціону є арбітражний керуючий.

Як на мене, тут є 2 відповіді: або суд дозволить якимось чином провести на майданчику аукціон і якимось чином зареєструє такого замовника аукціону, або комітету кредиторів потрібно буде звертатись до суду з клопотанням про заміну не арбітражного керуючого на арбітражного керуючого .

Важливе застереження

Владислава Грудова, ProZorro.Продажі

У нас немає магічної кнопки «вимкнути аукціон» або «змінити умови». Наше завдання – забезпечити цілісність аукціону. Система побудована так, що ми не можемо нікуди втрутитися. Арбітражні керуючі прийматимуть рішення стосовно умов аукціону, створення та відміни аукціонів, але кожне рішення буде відображатись системою та буде доступне всім спостерігачам. Максимальне коло учасників повинно мати доступ до аукціону та однакову інформацію про аукціон.

читати далі

Нові перемоги команди адвокатів Ario Law Firm у справі фермера Юрія Андрєєва. Сьогодні Житомирський апеляційний суд скасував арешт на документи та майно, вилучені під час обшуку у третіх осіб, які за версією слідства “можуть бути пов’язані з Андрєєвим”. Також цей суд скасував ухвали Корольовського районного суду Житомира щодо збору та реалізації Державною фіскальною службою України врожаю, що належить Юрію Андрєєву.

Як відомо, раніше Житомирський апеляційний суд скасував арешти на ділянки, щодо яких Юрій разом зі своїм сином уклав Договори оренди землі (попередні) з Народницькою селищною радою на Житомирщині. Також цим самим судом були зняті арешти на агротехніку та частину зібраного врожаю.

Нагадаємо, що обшуки, під час яких були вилучені документи Юрія Андрєєва були проведені з численними порушеннями. Більш того, у його справі правоохоронці увірвалися до третіх осіб та вилучили в них особисте майно (ноутбук, мобільний телефон та жорсткий диск), що ніяким чином не пов’язане з клієнтом Ario Law Firm. Документи, які були вилучені під час цього обшуку також не мають відношення до обставин кримінального провадження проти Юрія Андрєєва.

Як зазначалося вище, Житомирський апеляційний суд сьогодні також скасував ухвали Корольовського районного суду Житомира щодо збору та реалізації соняшника та проса Державною фіскальною службою України. Сторона обвинувачення не заперечувала проти скасування таких ухвал.

“По-перше, ми вже довели безпідставність висунутих обвинувачень у суді. Зокрема, Житомирський апеляційний суд зняв усі арешти, що були протизаконно накладені на орендовану землю та майно Юрія Андрєєва. Це, до речі, через неможливість вчасно провести збиральну кампанію, вже призвело до колосальних матеріальних збитків нашого клієнта. По-друге, така процедура як реалізація “речового доказу”органом ДФС не передбачена Кримінальним процесуальним кодексом України. За умови, якщо майно дійсно є речовим доказом, або здобуто злочинним шляхом, воно має передаватися на зберігання Національному агентству з розшуку та менеджменту активів”, – підкреслив адвокат Андрєєва, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець.

“Сьогодні ми довели суду незаконність ухвал слідчого судді Корольовського районного суду, якими надано дозвіл ГУ ДФС у Житомирській області на збір та реалізацію врожаю, що був вирощений на законно орендованих земельних ділянках та належить нашим клієнтам. Показовим у цій справі є те, що навіть прокурор не заперечував проти апеляційних скарг сторони захисту”, – сказав адвокат Ario Law Firm Ярослав Сербін.

Як повідомлялось, Юрій Андрєєв – аграрій з Луганщини, який після визволення з полону бойовиків так званої ЛНР, переїхав з родиною на Житомирщину. Юрій і його син Богдан уклали договори оренди з пайовиками та Народницькою селищною територіальною громадою, розчистили занедбану землю та з 2015 року ведуть досить успішний бізнес. Перед збиральною кампанією 2019 року проти Андрєєвих було відкрито кримінальне провадження начебто за те, що земельні ділянки, які орендував бізнесмен з сином, не зареєстровані. Ввівши в оману слідчих суддів, в вересні правоохоронці домоглися накладення арешту на землю.

Наприкінці вересня 2019 року адвокати Ario Law Firm, які захищають інтереси Юрія Андрєєва, домоглися у Житомирському апеляційному суді зняття арештів з частини орендованих ділянок. Проте, коли робітники Андрєєва прийшли оглянути розблоковану частину землі, то побачили, що увесь врожай з неї було викрадено. Сума втрат склала близько 1 млн грн.

Деталі історії Юрія Андрєєва можна прочитати тут: http://ario.law/press-center/daly-vidsich-zahoplennyu-zemli-ta-agrotehniky/
Продовження історії – тут: http://ario.law/press-center/povernuly-nezakonno-vyluchenu-agrotehniku/
І тут: http://ario.law/press-center/vzhe-ostatochno-znyato-aresht-z-zemli/

читати далі

Прояв на публіці

Жовтень 10, 2019

Інтерв’ю партнера Ario Law Firm виданню «Юридична практика».

Руслан Сидорович – відомий український юрист, адвокат, народний депутат Верховної Ради України VIII скликання. Він був головою підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, членом Конституційної комісії і членом Ради з питань судової реформи. Співавтор проєкту Кодексу України з процедур банкрутства. Після закінчення терміну депутатських повноважень Руслан Сидорович приєднався до партнерського складу ARIO LAW FIRM. Про досвід, здобутий в стінах парламенту, і про подальші професійні плани читайте в інтерв’ю пана Сидоровича «Юридичній практикці».

– Як ви оцінюєте роботу Верховної Ради України VIII скликання і ваші особисті KPI?

– Хотілося набагато більшого, але могло бути набагато менше. На жаль, найбільш прогресивною Верховна Рада України VIII скликання була в свій перший рік роботи. А потім темпи реформ стали знижуватися. Більш того, деякі досягнення навіть намагалися відкинути назад. Серед найбільш скандального згадаємо електронне декларування: поширення його на активістів (серед яких зустрічаються абсолютно різні люди) виглядало як помста окремих народних депутатів України тим особливо активним, які іноді не давали спочивати на лаврах деяким політикам.

Занадто мало було економічних реформ, хоча і сказати, що не було нічого, теж не можна. Будемо об’єктивні: можна по-різному ставитися до попередньої влади, критикувати президента і прем’єра (я теж це робив), але наявні нині успішні економічні показники нова влада отримала у спадок. Вони можуть це примножити, а можуть і втратити.

Що стосується особистих KPI, то у мене є що показати як юридичній спільноті, так і всім громадянам України. Хоча, якщо виходити з усіх напрацювань, реалізувати вийшло, напевно, відсотків десять. Якщо взяти дві галузеві реформи, що стосуються виконання судових рішень та інституту банкрутства, – це, безумовно, не тільки моя заслуга, це робота великого колективу, інших парламентаріїв, представників Міністерства юстиції, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, банківського сектора, вчених, адвокатів, арбітражних керуючих. Але на певному етапі двигуном всіх процесів був я. Інша справа, що без команди я сам би ніколи цього не зробив.

До своїх здобутків також відношу створення (вперше в історії українського парламенту) підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Це дуже серйозна проблема як для інституту захисту прав людини в Україні, так і для міжнародного іміджу нашої країни. І сам факт створення такого підкомітету став важливим сигналом серйозного ставлення держави до цієї проблеми. Без цього підкомітету неможливе повноцінне виконання контрольної функції парламенту. У новій каденції підкомітет зберігся, і я дуже радий, що моя естафета була підхоплена. Своїм наступникам хочу побажати і далі посилювати інституційну спроможність даного підкомітету. На мою думку, його основні завдання – з одного боку, сприяти виконанню заходів загального характеру, передбачених у рішеннях ЄСПЛ, котрі констатували системні порушення прав людини, а з іншого – служити запобіжником, не допускати ухвалення нових законів, які можуть  посприяти порушенню прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Хотілося б також сподіватися, що деякі мої ініціативи щодо реформування судової влади, зокрема моделі Верховного Суду, будуть сприйняті новим складом парламенту. Деякі депутати зі «Слуги народу» (прізвищ називати не буду, оскільки в даному випадку це не принципово) зацікавилися моїми ідеями і мають намір їх реалізовувати. У свою чергу я готовий підставити плече.

– Чи кореспондуються ваші ідеї з положеннями законопроекту № 1008 ( «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо суддівського управління»)?

– Законопроект № 1008, на превеликий жаль, це класична українська реалія, коли нам пропонують і мед, і дьоготь в одній бочці.
Чи потрібно переосмислювати окремі елементи судової реформи? Однозначно так. Ми бачимо, що проблеми у судовій владі нікуди не зникли. Але для мене головне питання, коли ми говоримо про судову владу, – це інституційна незалежність. Цитуючи «Федераліста» Александера Гамільтона, судова влада з усіх гілок представляється найбільш вразливою, і ми повинні оберігати її від атак інших двох гілок. Піднімав він і питання фінансового забезпечення. Це не є популярним і популістським, але дешевий суд в кінцевому підсумку обходиться дуже дорого. Я не вважаю правильною ідею чергового перезавантаження Верховного Суду. При цьому у мене є цілком обґрунтовані зауваження до цілого ряду суддів Верховного Суду, практично по всіх юрисдикцій. Виникає внутрішній дискомфорт від того, що вони там опинилися. Але мені здається, що шлях перезавантаження не зовсім вірний. На мою думку, наріжним каменем для очищення судової влади виступає діяльність двох органів (як би вони не називалися) – органу відбору (чесного, професійного і такого, що користується громадською довірою) і дисциплінарного органу (який виступає караючим мечем для суддів, які порушують принципи моралі, етики та закон, і непробивним щитом для суддів, які піддаються атаці). При такому підході ми змогли б поступово повертати довіру до судової влади і підвищувати якість правосуддя.

Безумовно, необхідно покращувати якість процесуального законодавства. У мене було багато напрацювань. Тільки до процесуальних кодексів я подав понад 600 поправок, але далеко не всі з них були враховані. Що радує: пропозиції щодо принципу верховенства права і відходу від рудиментарного принципу законності все-таки пройшли.

Інституційна незалежність судової влади є надзвичайно важливою. Навіть якщо визнати здоровою ідею чергової перевірки суддів, виявлення дійсно професійних і моральних, це все одно не дасть стабільності і впевненості в завтрашньому дні. Як результат ми можемо отримати ситуацію, коли судді просто віддадуть перевагу повернутися в адвокатуру або піти у відставку за наявності підстав. Для нашої системи юстиції це буде однозначна втрата.

Що стосується запропонованого злиття Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, то в світі існує безліч різних моделей функціонування подібних органів. Свого часу в Конституційної комісії ми розглядали і такий варіант. Нічого поганого в цьому я не бачу. Тут швидше питання в професіоналізмі людей, які там працюватимуть, і їх готовності бути незалежними в ухваленні рішень. Неволя починається не з встановлених правил, а з тих обмежень, які ми самі собі встановлюємо. Це основне. І тут хочеться побажати міцності духу – спокуса і тиск на таких відповідальних посадах є завжди. По іншому бути не може.

– Який досвід ви придбали під час роботи в парламенті?

– Мабуть, головне – це необхідність витримки. Парламентська діяльність не передбачає швидких перемог, ти не можеш швидко побачити результати своєї роботи. Вона вчить довгій роботі над проєктом, вчить йти до кінця, не втрачаючи фокусу і не здаючись. Коли я починав роботу над реформами виконавчого провадження та банкрутства, мені багато друзів говорили, що піднімаються правильні питання, але це занадто складно і нічого не вийде. В якійсь мірі вони мали рацію, це дійсно були непідйомні речі. Але я нікого не слухав, просто робив свою роботу і йшов вперед. Не здаватися і йти до кінця – ця риса, як я вважаю, також важлива і в роботі адвоката.

Другий момент – люди в найвищих коридорах влади такі ж, як і ми. Вони також іноді помиляються, можуть проявляти емоції, серед них немає нікого, хто поодинці може видати геніальне рішення. Насправді рішення народжуються в головах звичайних людей і стають геніальними, коли є дискусія, комунікація та співробітництво.

– Що зумовило вибір продовження кар’єри на користь адвокатури і ARIO?

– Все сталося досить органічно. Я виходець з адвокатури і під час своєї парламентської каденції завжди підкреслював, що я не колишній адвокат, а адвокат, який тимчасово призупинив свою діяльність. З колективом ARIO мене пов’язує досить давнє знайомство, ми багато співпрацювали в контексті законопроектної роботи, працювали в тому числі над реформуванням виконавчого провадження та банкрутства, але не тільки.

Я думаю, що цей об’єднавчий процес буде продовжуватися. Я бачу великий потенціал. Адвокатура – це те, що мене завжди приваблювало і надихало.

– Які ваші враження від юрринка? Що змінилося за п’ять років?

– Ринок став більш жорстким. Посилення конкуренції пояснюється багатьма факторами, але один з найважливіших – банальне скорочення кількості грошей, які тут обертаються. У порівнянні з 2012-м ринок юрпослуг істотно стиснувся, причому непропорційно, в регіонах ситуація набагато сумніша, ніж в Києві. Але в такій ситуації є і позитив – адвокати стали більш креативними, клієнти також починають вимагати більше інноваційності. І потрібно пам’ятати, що тенденції глобалізації не минуть юридичний ринок – успішно вигравати конкурентну боротьбу будуть ті, хто вміє «сінергіровать».

– На яких практиках плануєте зосередитися?

– Безумовно, я не зможу залишити поза сферою своєї уваги два своїх дітища – виконання судових рішень та банкрутство, тим більше що процедура банкрутства буде змінена дуже сильно, і очевидно, що на ринку будуть затребувані люди, які, розуміючи як дух, так і букву закону, зможуть показати – належний рівень правозастосування. Ще один напрямок, яким я хотів би зайнятися і який тільки відкривається в Україні, – інститут конституційної скарги. За статистикою, з понад 1500 поданих скарг Конституційний Суд України визнав прийнятними тільки 74. Це говорить про досить низький, на жаль, рівень підготовки конституційних скарг і нерозуміння в адвокатському середовищі їх особливостей і принципової відмінності від касаційних скарг. Я думаю, що роль Конституції України повинна посилюватися як в повсякденному, так і в правовому житті. Якою б не була Конституція, це Основний Закон, і ми повинні підвищувати її статус, щоб вона перестала бути формальним документом. Будемо відверті: про Конституцію України у нас згадують раз на рік, 28 червня, а на практиці норми Конституції застосовуються нечасто. Я вже не кажу про фундамент у вигляді принципу верховенства права, який повинен бути у кожного практикуючого юриста, – в Конституції України є дуже багато статей, які можуть гарантувати захист прав, служити запобіжником від неякісних законів. Я сподіваюся, що мій досвід роботи в парламенті, Конституційній комісії, Раді з питань судової реформи допоможе підвищити якість конституційних скарг і в питанні захисту конституційних прав піднятися на новий рівень.

Ще два напрямки, якими я із задоволенням раніше займався, – практика М&A і корпоративне право. Вони досить взаємопов’язані. Що особливо приємно в цих практиках: недосконала судова влада (недосконалість якої визнають самі судді) практично не має впливу на твій кінцевий результат – наскільки якісно будуть захищені інтереси клієнта, залежить тільки від тебе. Тут немає «поганої» прокуратури, «поганого» суду або будь-якого іншого держоргану: всі твої перемоги – це лише твої перемоги, всі поразки – тільки твої поразки. Не можна ні на кого перекласти відповідальність.

У своїй попередній діяльності я також завжди орієнтувався на комплексний супровід бізнесу. Збираюся і в ARIO розвивати комплексні підходи до обслуговування, щоб клієнт, один раз звернувшись до нас, більше не шукав вирішення будь-яких своїх правових питань поза нашої фірми.

У релізі щодо вашого приєднання до ARIO анонсувалася практика GR. Розкажіть, будь ласка, про плани з розвитку цього напрямку.

– П’ятирічний досвід роботи членом парламенту дає можливість якісного розуміння роботи держструктур, судової влади з точки зору інституційного устрою, а також того, як з ними співпрацювати в частині впливу на результати їх роботи. Я завжди стояв на позиціях, що адвокатське співтовариство має проявляти особливу активність в питаннях прийняття будь-яких рішень держорганами, будь то парламент, уряд або окреме міністерство. За нашими профілями діяльності ми повинні комунікувати, висловлювати свої пропозиції і намагатися бути помічниками політикам – наші знання, досвід практичного застосування тих чи інших норм права дозволяють робити закони більш якісними.

Чому я співпрацював з ARIO в своїй законопроектній роботі? До кожної нормі права, яку ми разом прописували, ми намагалися змоделювати ситуацію, пов’язану з її застосуванням, і подивитися, як вона буде працювати на практиці. Коли є дискусія і можливість проведення подібного мозкового штурму, можна ще до моменту прийняття нормативного акту виявити певні ризики і, відповідно, завчасно їх усунути.

Закони повинні ставати все якіснішими, містити не сухі норми, які часом створюють більше труднощів. У законах повинно бути більше права.

– Чи є те, про що ви говорите, класичною GR-практикою (тобто в інтересах конкретного клієнта) або ж це в більшій мірі робота pro bono?

– В основному це pro bono, що, втім, не виключає співпраці з проєктними міжнародними організаціями, які працюють за рахунок донорських коштів. Але GR не слід плутати з лобізмом. Ми в жодному разі не говоримо про лобіювання інтересів конкретного клієнта. Це абсолютно інша площина взаємовідносин.

Але ви поставили дуже цікаве питання. Врегулювання лобіювання – одна з тих ініціатив, які мені, на превеликий жаль, не вдалося реалізувати в парламенті. На мій погляд, американська модель лобіювання була б дуже корисною для України. Лобіювання існує незалежно від того, чи подобається це комусь чи ні. Завжди будуть певні бізнес-групи, фінансово-промислові групи, бізнес-асоціації, просто групи людей, які намагаються відстоювати ту чи іншу позицію. Зрештою завдання члена парламенту, або міністра, або Президента полягає не в тому, щоб бути глухим по відношенню до своїх громадян, а навпаки – щоб чути їх побажання.

Узаконення лобістської діяльності привнесе транспарентність в ці відносини. По-перше, якщо встановити правила гри, з обов’язковою звітністю, хто лобіював, через кого, скільки витрачено, де відбувалися зустрічі, – це дозволить краще орієнтуватися, хто стоїть за ухваленням  того чи іншого закону. По-друге, це стане одним з механізмів поділу влади і бізнесу і появи професійного класу політиків. На мою думку, нам не вистачає професійних політиків. Не  політиканів, а людей, які розуміють, в чому полягають завдання влади і яким чином слід врівноважувати інтереси різних учасників суспільних правовідносин. Нарешті, по-третє, формат такого лобіювання повинен передбачати обов’язок професійного лобіста надавати певну частину своїх послуг на умовах pro bono, в інтересах певних правозахисних, екологічних і т.п. ініціатив.

Я думаю, що Україна рано чи пізно прийде до такої моделі. У більшості європейських держав закони про лобіювання вже прийняті, і статистика показує, що чим далі держава мала відійти від американської моделі, тим менш ефективним було регулювання.

– Виходячи з перших тижнів роботи парламенту нового скликання, скажіть, наскільки ця каденція в принципі сприйнятлива до ідей лобіювання та широкого громадського обговорення законодавчих ініціатив?

– Якщо бути об’єктивним, на жаль, вбачається брак дискусій, як громадських, так і парламентських, по більшості прийнятих законів. Я не можу сказати, що моє ставлення до цього однозначно позитивне або негативне. Є ряд ініціатив нової влади, особливо в економічній сфері, які з певними застереженнями я підтримую. Це, наприклад, питання відкриття ринку землі, перегляд філософії системи оподаткування, створення служби фінансових розслідувань, деякі дерегуляційні моменти. Це правильні речі, деякі з них я свого часу ініціював особисто. Що стосується політичних ініціатив, то застережень більше, але, як кажуть, поживемо – побачимо.

Нова влада знаходиться в певній розтяжці. З одного боку, громадяни мають не просто високі, а завищені запити до нової влади і вимагають швидких рішень. З іншого боку, запущений «турбопрінтер» поки не дає негативного ефекту, але, виходячи зі свого політичного досвіду, можу стверджувати, що в кінцевому підсумку почнуть проявлятися певні недоліки ухвалених законів – людина недосконала, і ідеальні закони прийняти, на жаль, неможливо.

Я не кажу, що дискусій має бути дуже багато (в нашій каденції їх було іноді занадто багато), але залучення професійної громадськості, експертів до обговорення додало б бенефітів новій владі, ще більше підвищило б довіру – здавалося б, куди вже більше, але  насправді цей рівень довіри поки що рухається інерційно, і незабаром прийде час оцінювати результати. Не можна бути однаково успішними в усіх напрямках. Відповідно, відкритість могла б урівноважити і пояснити можливі невдачі влади в тих чи інших сферах.

Дискусій очевидно не вистачає. Але і пройшло занадто мало часу. Мене не полишає надія, що незабаром їх стане більше. Спілкуючись з окремими представниками «Слуги народу», я чую про готовність обговорення різних законодавчих ініціатив. Це поки що не вилилося в реальне обговорення, але принаймні декларується.

Я розумію, що під час пленарних тижнів можливостей для зустрічей і обговорення об’єктивно мало, але в майбутньому, сподіваюся, будуть організовані зустрічі в комітетах, в рамках різних робочих груп з тим, щоб працювати в синергії. Від цього виграють усі: і влада, і суспільство, і міжнародний імідж нашої країни.

Розмовляв Олексій Насадюк, «Юридична практика»

Джерело: https://pravo.ua/articles/projavlenie-na-publike/

читати далі

Адвокати Ario Law Firm здобули чергову перемогу у справі фермера Юрія Андрєєва. Так, Житомирський апеляційний суд скасував арешт на решту землі (близько 100 га), самовільне зайняття якої інкримінують клієнту Ario Law Firm. У пана Юрія з’явилась можливість зібрати рештки врожаю, що гине через протизаконні дії правоохоронців.

Нагадаємо, до цього цей самий суд скасував арешти на інші земельні ділянки, щодо яких Юрій разом зі своїм сином уклав Договори оренди (попередні) з Народницькою селищною радою на Житомирщині. Також раніше Житомирським апеляційним судом були зняті арешти на агротехніку та частину зібраного врожаю.

Прокурор не зміг довести суду протиправність дій фермера на законно орендованій землі. Та крім цього, навіть не зміг надати відповідь на питання суду: яку ж саме шкоду Андрєєв заподіяв державі, якщо на законних підставах з дозволу Народницької селищної ради орендував землю та сплачував кошти за її користування. На думку слідства, матеріальна шкода складає близько 354 тис грн, проте жодних аргументів чи формул, за якими правоохоронці вирахували цю «шкоду» суду надано не було. Прокурор також не зміг пояснити, чому посіви на цій землі слідство вважає речовим доказом.

«Попередній договір був укладений на підставі статті 635 Цивільного кодексу України, яка визначає дію цього договору до моменту оформлення технічної документації або проєкту землеустрою на ці земельні ділянки. Користування земельною ділянкою відбувалось на підставі діючого договору оренди», – сказала адвокат Ario Law Firm Наталія Швець.

«Власником та розпорядником цієї землі є Народницька селищна рада. А тому, якщо прокуратура вважає, що користування землею було незаконним, вона має вирішувати питання щодо відповідальності посадових осіб саме цієї селищної ради. А через протизаконні дії правоохоронців – безпідставне накладення арешту на землю, техніку та врожай – Юрій Андрєєв не може здійснювати збиральну кампанію. Врожай гине, через що наш клієнт отримує збитки на сотні тисяч гривень», – сказав адвокат Ario Law Firm Ярослав Сербін.

Як повідомлялось, Юрій Андрєєв – аграрій з Луганщини, який після визволення з полону бойовиків так званої ЛНР, переїхав з родиною на Житомирщину. Юрій і його син Богдан уклали договори оренди з пайовиками та Народницькою селищною територіальною громадою, розчистили занедбану землю та з 2015 року ведуть досить успішний бізнес. Перед збиральною кампанією 2019 року проти Андрєєвих було відкрито кримінальне провадження начебто за те, що земельні ділянки, які орендував бізнесмен з сином, не зареєстровані. Ввівши в оману слідчих суддів, в вересні правоохоронці домоглися накладення арешту на землю.

Наприкінці вересня 2019 року адвокати Ario Law Firm, які захищають інтереси Юрія Андрєєва, домоглися у Житомирському апеляційному суді зняття арештів з частини орендованих ділянок. Проте, коли робітники Андрєєва прийшли оглянути розблоковані поля, то побачили, що увесь врожай було викрадено. Сума втрат склала близько 1 млн грн.

Усі шокуючі деталі історії Юрія Андрєєва можна прочитати тут: http://ario.law/press-center/daly-vidsich-zahoplennyu-zemli-ta-agrotehniky/

Продовження історії – тут: http://ario.law/press-center/povernuly-nezakonno-vyluchenu-agrotehniku/

 

читати далі

Адвокати Ario Law Firm привезли чергову перемогу з полів Житомирщини. Так, у справі Юрія Андрєєва та його сина (агробізнесменів, проти яких правоохоронні органи штампують фейкові кримінальні провадження та цілеспрямовано зривають жнива) – триває відновлення справедливості. Житомирський апеляційний суд своїми ухвалами скасував арешти, накладені за клопотанням слідчого СВ Народницького ВП Коростенського ВП ГУ Нацполіції у Житомирській області, на агротехніку та зібраний врожай у рамках чергового кримінального провадження.

Як ми повідомляли, минулого тижня Житомирський районний суд скасував арешти на землю, яку орендує Юрій разом із сином в Народницькому районі Житомирської області. Правоохоронці інкримінують бізнесменам нібито самовільне зайняття земельних ділянок, хоча договори оренди у клієнтів Ario Law Firm є. Окрім того, підприємців було протизаконно позбавлено права користуватися агротехнікою, а також було вилучено 3,5 тони зібраного проса через те, що на думку слідчого Нацполіції, Андрєєви не мали права збирати врожай на вже «арештованій землі».

«Ми довели суду, що законних підстав для накладення арешту на землю – немає. Але вилучення техніки – це повне беззаконня. Поясню чому. Друге кримінальне провадження правоохоронці відкрили проти Андрєєвих за статтею 382 Кримінального кодексу. Їм інкримінують невиконання ухвали суду про арешт – начебто вони порушили закон тим, що збирали власний врожай власною технікою на землі, що орендують. Хоча в ухвалі слідчого судді чітко вказано, що арешт на ділянку та посіви, де використовувалась техніка, накладається «з правом користування таким майном». Тобто Андрєєви мали повне право збирати власний врожай. Вказані доводи, зокрема, про відсутність події кримінального правопорушення та відсутність правових підстав накладення арешту на техніку та врожай, були враховані колегією суддів Житомирського апеляційного суду. Внаслідок цього було ухвалено справедливе та законне рішення», – зазначив адвокат Ario Law Firm Ярослав Сербін.

Нагадаємо, Юрій Андрєєв – аграрій з Луганщини, який після визволення з полону бойовиків так званої ЛНР, переїхав з родиною на Житомирщину. Юрій і його син Богдан уклали договори оренди з пайовиками та Народницькою селищною територіальною громадою, розчистили занедбану землю та з 2015 року ведуть досить успішний бізнес. Перед збиральною кампанією 2019 року проти Андрєєвих було відкрито кримінальне провадження начебто за те, що земельні ділянки, які орендував бізнесмен з сином, не зареєстровані. Ввівши в оману слідчих суддів, в вересні правоохоронці домоглися накладення арешту на землю.

Наприкінці вересня 2019 року адвокати Ario Law Firm, які захищають інтереси Юрія Андрєєва, домоглися у Житомирському апеляційному суді зняття арештів з частини орендованих ділянок. Проте, коли робітники Андрєєва прийшли оглянути розблоковані поля, то побачили, що увесь врожай було викрадено. Сума втрат склала близько 1 млн грн.

Усі шокуючі деталі історії Юрія Андрєєва можна прочитати тут: http://ario.law/press-center/daly-vidsich-zahoplennyu-zemli-ta-agrotehniky/

читати далі

Адвокати Ario Law Firm протистояли спробі рейдерського захоплення сільськогосподарських угідь та агротехніки на Житомирщині.

Клієнт Ario Law Firm Юрій Андрєєв – людина унікальної долі. До початку бойових дій на Сході України був власником потужного агропідприємства на Луганщині. На початку війни у 2014 році за свою активну життєву позицію та допомогу українським військовим потрапив у полон до бойовиків так званої ЛНР, де утримувався 207 днів. У поневоленні чоловіка піддавали тортурам. Аби звільнити Юрія з «підвалів ЛНР», його родина була вимушена віддати майже все, що в них було. Після повернення на волю, у 2015 році Андрєєв з сім’єю розпочали нове життя на Житомирщині, де знову зайнялися агробізнесом.

І зараз, майже через 5 років після того, як «русскій мір» відібрав в нього домівку та успішний бізнес, чоловік каже: «Сьогодні правоохоронна система Житомирської області мало чим відрізняється від «правоохоронної системи» так званої ЛНР».

Що змусило Юрія так оцінити дії правоохоронців – далі.

Хронологія подій

Переїхавши на Житомирщину у 2015 році, Юрій Андрєєв почав шукати можливості відновити справу, якою займається найкраще – агробізнес. Вільна земля для оренди знайшлась в Народницькому районі. Однак більшість ділянок була занедбані. Андрєєв разом з сином уклали договори оренди з пайовиками та Народницькою селищною територіальною громадою, розчистили землю, розбудувалися. Наразі ж займаються вирощуванням зернових та олійних культур. Поступово у Андрєєвих справи йшли вгору. Але, вочевидь, прибутковий бізнес Андрєєва не давав комусь спокою.

У кінці серпня 2019 року проти Андрєєва відкривають кримінальне провадження за статтею 197-1 Кримінального кодексу – йому інкримінують самовільне зайняття земельних ділянок. Найцікавіше в цьому те, що договори оренди за цими ділянками Юрій Андрєєв уклав ще в квітні 2019 року і вони не викликали питань у правоохоронних органів. Проте в розпал збиральної кампанії було відкрито кримінальне провадження начебто за те, що земельні ділянки, які орендував бізнесмен, не зареєстровані. Ввівши в оману слідчих суддів, в вересні правоохоронці домоглися накладення арешту на цю землю.

Зрозуміло, що подібні дії правоохоронців – блокування роботи в період збиральної кампанії – мають дуже негативні наслідки для усього врожаю. За словами Андрєєва, один день простою – це мінус 5% від врожайності.
Але й на цьому все не закінчилося.

23 вересня 2019 року у рамках цього кримінального провадження за адресою, за якою Андрєєви ведуть підприємницьку діяльність, поліція та представники Служби безпеки України увірвалися з обшуком. Слідчі дії пройшли з численними та грубими порушеннями. Зокрема, спочатку силовики не пускали адвоката на місце проведення обшуку, потім заборонили йому здійснювати відеофіксацію. Без ухвали слідчого судді була вилучена сільгосптехніка, а з комбайну вилучено бортовий комп’ютер, вартістю 27 000 євро. Правоохоронці також вилучили мобільні телефони і усю документацію, що підтверджує права орендаря – Юрія Андрєєва – користуватися цими земельними ділянками.

«Всі протизаконні дії були вчиненні органом досудового розслідування, а саме – слідчим слідчого управління ГУ Нацполіції Житомирської області. Ми будемо домагатися того, щоб діям слідчого була надана адекватна оцінка компетентних органів», – наголошує адвокат Ario Law Firm Ярослав Сербін.

Перші перемоги

25 вересня у Житомирському апеляційному суді відбулися засідання, де розглядалися зняття арештів з частини арештованих земельних ділянок.

У жорсткому протистоянні з прокурором, яка наполягала, що землі та частина врожаю (вже зібране просо) є речовими доказами, адвокати Юрія Андрєєва довели суду, що дії правоохоронців від початку – з моменту відкриття кримінального провадження до подальшого блокування бізнесу через арешти землі та проведення обшуку – були протизаконними.

«Повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні нікому не пред’являлось, спеціальна або будь-яка інша конфіскація за цією статтею Кримінального кодексу не передбачена, інкримінований злочин непорівнянний з санкціями, застосованими до нашого клієнта. Об’єктивних обставин для накладення арешту немає», – підкреслила адвокатка Ario Law Firm Наталія Швець.

26 вересня правоохоронці повернули вилучену в Андрєєва агротехніку, тим самим визнавши, що вона вилучалася незаконно.

«Ми хочемо домогтися справедливості у цій справі. Але ж питання, чому представники правоохоронних органів «штампують» провадження та вилучають сільськогосподарську техніку не тоді, коли, наприклад, йде посівна кампанія, а тоді, коли приходить час збирати врожай, залишається відкритим. Більш того, як правило, відповідальні за такі зірвані сезони, не притягаються до відповідальності. Звісно, мова йде про представників правоохоронних органів. Зокрема у нашій справі, скоріш за все, дії правоохоронців вчинялись в інтересах недобросовісних конкурентів – було задіяно СБУ, підрозділ Нацполіції КОРД, Держпраці та інші державні органи. Цю тенденцію слід ламати, адже коли поринаєш у наші вітчизняні реалії, усі розмови про пом`якшення інвестиційного клімату в Україні та запрошення сюди міжнародних інвесторів, виглядають, м`яко кажучи, безглуздо», – наголошує партнер Ario Law Firm Євген Грушовець.

Нові «сюрпризи»

Радість від цих двох важливих перемог тривала недовго, адже коли робітники Андрєєва прийшли оглянути розблоковані земельні ділянки, то побачили на них повністю викошене поле. Врожай було викрадено.

«Ми не можемо робити якісь висновки заздалегідь. Але все виглядає так: перед збором врожаю на землі і техніку накладається арешт, чим фактично блокується робота законних орендарів. Протягом дії арешту викрадається врожай. Хто за цим стоїть – ще належить розібратися, проте чиїми руками це робиться – бачать всі», – говорить адвокат Ярослав Сербін.

За приблизними підрахунками з поля було викрадено врожаю приблизно на 1 млн грн.

Викладене вище – далеко не всі шокуючі обставини цієї справи. В цій історії ще є й залякування місцевих жителів, історія з підкиданням наркотиків, карабіну та бронебійних патронів місцевому депутату сільської ради, який підтримував Юрія Андрєєва у протистоянні з силовиками. До речі, позицію Андрєєва підтримує багато місцевих жителів та пайовиків – чоловік приїхав в Народницький район, організував тут працююче підприємство, створив робочі місця, орендував ділянки, що не оброблялися десятиліттями.

p.s.
Ми інформуватимемо вас про подальший перебіг цієї справи.

читати далі

Кадровий бум ARIO

Вересень 12, 2019

Адвокатське об’єднання “Юридична фірма “ARIO” (ARIO LAW FIRM) оголошує кадрові новини і початок рефрешу бренду.

Кадровий бум ARIO

«Кухня – місце, в якому затишно, де говорять про найважливіше з найближчими людьми. Добра юридична кухня – місце, де клієнту затишно, і він впевнений, що кухарі-юристи приготують для нього справді особливу «страву», а всі «інгредієнти» залишаться під захистом адвокатської таємниці. Клієнти ARIO LAW FIRM знають, що досвід нашої команди, приправлений творчим підходом до виконання найскладніших непересічних задач – запорука спокою і затишку в їх бізнесі та родинах. Радий, що сьогодні до кола наших шеф-кухарів приєднуються Руслан Сидорович і Андрій Филик. Впевнений, що разом з новими партнерами ми приготуємо не один «кулінарний шедевр» для наших клієнтів, піднімемо планку експертизи у наших ключових практиках і в цілому на юридичному ринку України», – заявив керуючий партнер Олексій Воронько.

«Вважаю, що ми зібрали одну з найкращих команд на юридичному ринку країни. Великий унікальний досвід кожного нашого адвоката, синергія та інтегрованість практик – проста формула наших перемог, яка безвідмовно працює у непрості часи змін, економічних та політичних зрушень», – сказав старший партнер ARIO LAW FIRM Юліан Хорунжий.

Отже, до партнерського складу ARIO LAW FIRM приєдналися Руслан Сидорович і Андрій Филик .

Руслан Сидорович – відомий український юрист, адвокат, народний депутат Верховної Ради України VIII скликання. Був головою підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, членом Конституційної комісії та членом Ради з питань судової реформи. Руслан є співавтором проекту Кодексу з процедур банкрутства. У команді юридичної фірми спеціалізуватиметься на таких практиках: захист бізнесу, корпоративні клієнти, реструктуризація та банкрутство та, звісно ж, GR.

Андрій Филик – адвокат, обіймав посаду радника ARIO LAW FIRM. Його спеціалізація: судова практика, нерухомість та земельні відносини та M&A. Серед найгучніших справ А. Филика в ARIO LAW FIRM:

  • справа про банкрутство ДП «Укрбурштин» – після 12 років справу про банкрутство було закрито, підприємство повернулося під контроль держави;
  • справа ТОВ «Автодом» – міжнародний розшук та повернення законному власнику активів на суму в розмірі 25 млн доларів США;
  • повернення законному власнику столичного готельного комплексу «Либідь», що зазнав рейдерської атаки;
  • представництво інтересів Білоцерківського молочного комбінату у процедурі банкрутства – в результаті майновий комплекс єдиного виробника молочних сумішей для коктейлів та морозива компанії «McDonald`s» в Україні було реалізовано на відкритому аукціоні, а вимоги кредиторів на суму понад 100 млн грн – задоволено.

Таким чином, на сьогодні партнерами ARIO LAW FIRM є: Олексій Воронько (керуючий партнер), Юліан Хорунжий (старший партнер), Ірина Сербін, Євген Грушовець, Сергій Кириченко, Дмитро Бойко, Руслан Сидорович та Андрій Филик.

Також відбулося оновлення складу радників і старших юристів фірми.

В статусі радника до команди раніше долучився адвокат Володимир Коваленко. Пан Володимир був суддею Вищого господарського суду. Є заслуженим юристом України. Спеціалізація: реструктуризація і банкрутство.

Ще одним радником став адвокат Сергій Деркач, який до цього обіймав посаду старшого юриста. Сергій спеціалізується на судовій практиці та корпоративному праві.

З посади юриста на посаду старшого юриста призначено адвоката Наталію Швець. Вона спеціалізується на податковому та корпоративному праві, а також на судовій практиці. Має сертифікат податкового консультанта.

Старшим юристом також стала адвокат Ольга Коваль, яка до цього займала позицію юриста. Її спеціалізація: кримінальне право та судова практика.

«Окрім посилення команди, ми раді анонсувати оновлення бренду, яке вже почалося і завершиться найближчим часом: ми переосмислюємо своє місце на юридичному ринку, нашу цінність для клієнтів, турбота про яких змушує нас рухатися вперед. Незабаром ми презентуємо оновлену айдентику і перезапустимо наш сайт», – анонсував Олексій Воронько.

«Оновлення айдентики – не просто данина сучасності. Лаконічність, мінімалізм, простота форм – це наша відкритість та зрозумілість клієнту. Ми не перенасичуємо логотип зайвими мовними та графічними смислами, не відволікаємо увагу на другорядне, а б’ємо чітко в ціль. Так, як робимо це щодня, захищаючи інтереси клієнтів і професійної правничої спільноти», – заявив Юліан Хорунжий.

Кадровий бум ARIO

читати далі

Адвокати Ario Law Firm захистили клієнта – депутата однієї з районних рад Рівненської області, якого підозрюють начебто у шахрайстві, пов’язаному з орендою земельних ділянок. Слідчий ДБР просив застосувати до чоловіка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб або заставу у розмірі 1,5 млн грн. Печерський районний суд м.Києва відмовив у задоволенні клопотання правоохоронців та звільнив клієнта Ario Law Firm прямо у залі суду, обравши для нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

«Ми наполягаємо на тому, що підозра, висунута клієнту – не обґрунтована. Ризики, на які спирався прокурор у висунутій підозрі – непідтверджені та недоведені. Клієнт апріорі не міг особисто надавати землі в оренду, адже згідно з законодавством України, відповідні рішення ухвалюються колегіально сільськими, селищними чи міськими радами», – зазначила адвокат Ario Law Firm Ольга Коваль.

Сторона захисту також звернула увагу на відсутність потерпілих у цій справі.

«Нікому не було завдано шкоди. Більш того, ми вважаємо, що в діях клієнта відсутній склад інкримінованого злочину. Отже через невагомість та необґрунтованість доказів, на які спирався слідчий та прокурор, через міцні соціальні зв’язки та відсутність судимостей, добру репутацію клієнта, що підтверджується низкою відзнак за службу Україні, за допомогу українській армії, за участь в антитерористичній операції на cході країни, за заслуги перед українським народом та ін., ми вважаємо рішення щодо звільнення клієнта прямо у залі суду обґрунтованим та справедливим», – сказав адвокат Ario Law Firm Ярослав Сербін.

читати далі

Вже вчетверте команда Ario Law Firm визнана однією з найкращих на юридичному ринку України за результатами дослідження Ukrainian Law Firms, що проводить видання «Юридична практика» для іноземних клієнтів. Як і минулого року, Ario Law Firm отримала визнання у розрізі практик «Банкрутство», «Кримінальне право» та «Судова практика». Старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий відзначений одразу у двох номінаціях.

Четвертий рік поспіль 1 місце в індивідуальному рейтингу топ-5 практики «Банкрутство» посідає Юліан Хорунжий,  старший партнер Ario Law Firm.  Партнер Ario Law Firm Ірина Сербін знову  визнана помітною персоною цією практики. Ario Law Firm – у топ-3 найкращих українських юридичних фірм, що спеціалізуються на банкрутстві та реструктуризації.

«Ario Law Firm має видатну команду з питань банкрутства, розгляду процедур ліквідації та вирішення кримінальних питань. Фірма має великий досвід представництва корпоративних боржників з різних секторів, а також представляє інтереси банків щодо їх кредиторських вимог. Команда часто виступає переговорником між сторонами, кредиторами та боржниками … Команду практики  очолюють три партнери. Юліан Хорунжий є одним з найактивніших практиків на ринку і одним з авторів нового Кодексу з процедур банкрутства. Ірина Сербін постійно отримує потужні відгуки від колег. Олексій Воронько, керуючий партнер, глибоко залучений у практику та спілкування з клієнтами», – зазначає ULF-2019.

ULF-2019: Ario Law Firm – серед кращих ULF-2019: Ario Law Firm – серед кращих

Вже традиційно Ario Law Firm визнана у розрізі «Кримінального права», а партнер Ario Law Firm Євген Грушовець втретє стає помітною особистістю кримінальної практики українського юридичного ринку.

«Розгалужена кримінальна практика в Ario Law Firm включає захист у справах, пов’язаних з ухиленням від сплати податків та процедурами банкрутства, а також з питань екстрадиції, зловживання владою, шахрайства, розкрадання державних коштів. Команда відома тим, що супроводжує низку резонансних, політичних справ. Команда захищає інвесторів, жертв шахрайських дій компанією-забудовником. Фірма займається захистом клієнтів, звинувачених в отриманні неправомірної вигоди. Практикою керує партнер Євген Грушовець, відзначений за свою напружену роботу минулого року», – сказано у виданні. 

ULF-2019: Ario Law Firm – серед кращих ULF-2019: Ario Law Firm – серед кращих

 

Вдруге рейтинг Ukrainian Law Firms визнає Ario Law Firm у розрізі «Судової практики». Цього року відзнаку у цьому напрямку отримав і старший партнер фірми Юліан Хорунжий.

«Судова практика в Ario Law Firm  присвячена, в основному, представництву у справах про банкрутство, а також захисту бізнесу, стягненню боргів та майновим спорам. Колектив судової практики підтримується командою  кримінальної практики фірми… Очолює практику старший партнер Юліан Хорунжий, а ведуть – радники Володимир Коваленко, Кирило Юхно та Андрій Филик», – зазначено у ULF-2019.

ULF-2019: Ario Law Firm – серед кращих ULF-2019: Ario Law Firm – серед кращих

читати далі

Окружний адміністративний суд м.Києва визнав протиправним та скасував рішення Державної міграційної служби України про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту представника молдовської опозиції, клієнта Ario Law Firm Олександра Баліку. Суд також зобов’язав ДМС повторно розглянути відповідну заяву Баліки. Захистом інтересів представника молдовської опозиції у спорах з ДМС займається Благодійний фонд «Право на захист» та команда Ario Law Firm – радник Кирило Юхно та адвокат Наталія Швець.

Олександр Баліка є одним із ключових свідків кримінальної справи проти лідерів молдовської політичної партії “Демократична партія Молдови”. Це підтверджується зокрема і зверненням членів Парламентської асамблеї ради Європи до Комітету Верховної Ради з прав людини та Державної Міграційної Служби України. Окрім цього, у себе на батьківщині Олександр був кандидатом від опозиційної партії (яка знаходилась у жорсткому протистоянні з правлячими партіями) на посаду члена Парламенту Республіки Молдова. Через це Олександр піддавався переслідуванням, що і змусило його звернутися по політичний притулок до України. Проте, чоловік був затриманий у Києві рік тому, до нього було застосовано екстрадиційний арешт за запитом Республіки Молдова. Адвокати Ario Law Firm захистили інтереси Олександра у суді першої інстанції та в апеляції. Наразі до молдовського опозиціонера не застосовано жодного запобіжного заходу.

Як зазначають захисники Олександра в адміністративних спорах з ДМС, аби просто спонукати міграційну службу розпочати перевірку щодо клієнта, вони звернулися зі скаргами до Президента України, Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Міністра внутрішніх справ, Уповноваженого ВР з питань прав людини та інших.

«Спочатку понад 2 місяці пішло на те, аби спонукати ДМС просто розпочати оформлення документів на отримання статусу біженця. Через півроку ми отримали відмову, виходячи з якої можна зробити висновок, що міграційна служба навіть не поцікавилась актуальною інформацією у Республіці Молдова, хоча усі дані були наведені Олександром в його анкеті. Звісно, ми вирішили оскаржувати це рішення у суді», – зазначила адвокат Ario Law Firm Наталія Швець.

«Ми вважаємо рішення Окружного адмінсуду м.Києва щодо дій ДМС абсолютно об`єктивним та обґрунтованим. Ми довели, що в країні походження життю нашого клієнта загрожує небезпека. Через його політичну діяльність на батьківщині, проти нього було сфальсифіковане кримінальне провадження. Окрім того, про несприятливу ситуацію щодо дій чинної на той момент влади по відношенню до опозиції у Молдові свідчить також Резолюція Європейського Парламенту щодо виконання Угоди про асоціацію з Молдовою», – зазначив радник Ario Law Firm Кирило Юхно.

 

читати далі