Прес-центр

Підписатись на новини

Адвокатка Ario Law Firm Наталія Швець повністю захистила інтереси заступниці голови Верховної Ради VIII скликання Оксани Сироїд у справі про захист честі, гідності та ділової репутації. Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу Наталії Швець на рішення Шевченківського районного суду та скасував частково задоволені судом першої інстанції позовні вимоги Євгена Червоненка, міністра транспорту та зв’язку України у 2005 році.

Суть спору

В результаті дискусії в прямому ефірі телеканалу 112-Україна про якість доріг в Україні, колишній міністр транспорту і зв’язку Євген Червоненко звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації з вимогою вибачень і моральної компенсації в розмірі 1 млн грн від заступниці голови Верховної Ради України VIII скликання Оксани Сироїд.

Зокрема мова йшла про репліки пані Оксани:

  • «руйнував систему українського транспорту і зв’язку»;
  • «треба спочатку відповісти за всі ті злочини, які були скоєні ним, поки він був на посаді Міністра транспорту»;
  • «за часів Міністра Червоненка рухомий склад був проданий Ахметову».

Шевченківський районний суд Києва лише частково задовольнив позов Червоненка та визнав суму моральної шкоди 10 тис грн. Суд назвав репліку «за часів Міністра Червоненка рухомий склад був проданий Ахметову» інформацією, що порочить честь, гідність і ділову репутацію. Адвокатка Ario Law Firm оскаржила в Апеляційному суді Києва рішення суду першої інстанції.

Позиція захисту та суду

«По-перше, усі репліки, висловлені пані Сироїд є оціночними судженнями, що ми довели у суді першої інстанції . Місцем поширення цієї інформації був ефір 112 каналу, де спершу слово мав пан Червоненко, а згодом телеведучі надали слово Оксані Сироїд. Гострі критичні судження пані Оксани були викликані самовпевненою та зневажливою поведінкою позивача щодо тодішнього Міністра інфраструктури Володимира Омеляна. Достовірність чи недостовірність інформації поширюється лише на твердження, а не на оціночні судження, які висказала пані Оксана. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини за висловлювання оціночних суджень ніхто не може бути покараний, незалежно від їхньої правдивості чи змісту», – сказала адвокатка Ario Law Firm Наталія Швець.

Наталія Швець також звернула увагу на те, що при оцінці репутації Червоненка, звернулася до інформації, наявної у ЗМІ, і довела суду, що судження Оксани Сироїд відповідали суспільним настроям і не несли значної шкоди Червоненку.

Окрім того, стороні захисту Оксани Сироїд вдалося розбити доводи лінгвістичної експертизи, яку надав Євген Червоненко. Адвокатка Наталія Швець звернула увагу, що суду не було надано доказів того, що експерт має свідоцтво для проведення зазначеного виду експертиз. Відтак, згаданий висновок залишився не прийнятим судом як належний та допустимий доказ.

Що стосується тези «за часів Міністра Червоненка рухомий склад був проданий Ахметову», то тут сторона захисту довела в Апеляційному суді , що у зазначеній фразі відсутні твердження про дії, вчинені особисто Євгеном Червоненком або членами його сім’ї. Окрім цього, суд першої інстанції не обґрунтував  і розмір присудженого відшкодування моральної шкоди. Суд також не встановив, яким чином ця репліка порушує права Червоненка. З цієї фрази неможливо встановити, який саме рухомий склад був проданий, хто був продавцем, які умови продажу. І основне: ця фраза  не носить характеру негативної. Жодної згадки про негативні наслідки продажу рухомого складу або про заподіяння матеріальних збитків – немає.

Апеляційний суд прийняв доводи сторони захисту Оксани Сироїд і скасував рішення Шевченківського районного суду, обґрунтувавши своє рішення тим, що Євген Червоненко є публічною особою. А оскільки «політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати  до довіри громадськості та погодитися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували ти виконують своїх функції. При цьому зазначені діячі не повинні мати більшого захисту своєї  репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв’язку із цим межа допустимої  критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи…».

У Постанові Київського апеляційного суду від 03.12.2019 р. також підкреслюється, що: «суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вислів «за часів Міністра Червоненка рухомий склад був проданий Ахметову» лише опосередковано стосується Червоненка. Тобто у даному вислові не йдеться про те, що  «рухомий склад» був проданий саме Червоненком. Як і не йдеться про те, що «рухомий склад»  був проданий у незаконний спосіб. Не вказується і яка частина «рухомого складу» була проданою. З даного вислову не вбачається, що був проданий весь рухомий склад».

Колегія суддів вважає, що інформація не є для Євгена Червоненка настільки негативною, щоб призвести до порушення його особистих немайнових прав. Таким чином, Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу Наталії Швець та скасував рішення Шевченківського районного суду  в частині задоволених позовних  вимог Євгена Червоненка.

читати далі

Вищий антикорупційний суд України обрав запобіжний захід у так званій справі Андрія Садового. Суму застави, про яку просила Спеціалізована антикорупційна прокуратура, зменшено у 50 разів – з 50 млн грн до трохи більше ніж 1 млн грн. Львівський міський голова зберіг свободу пересування як по Україні, так і за кордон. Андрія Садового в суді захищала команда Ario Law Firm – старший партнер Юліан Хорунжий, партнери Євген Грушовець та Руслан Сидорович, а також адвокатка зі Львова Руслана Юхименко.

Про те, як відбувалося обрання запобіжного заходу Андрію Садовому, позицію адвокатів та прокурорів САП – читайте у нашому репортажі. Попереджаємо: далі – «без купюр».

Початок. Натхненно

Ще за годину до призначеного початку засідання в одному із затишних дворів Хрещатику (засідання відбувалося в приміщенні за адресою Хрещатик, 42-А, де раніше знаходився Печерський районний суд) почали збиратися люди. Чи не кожної хвилини прибували представники ЗМІ. Учасники цього «зібрання» очікували на судове засідання у нещодавно створеному прогресивному органі – Вищому антикорупційному суді України. У цей день, 27 листопада 2019 року мав обиратися запобіжний захід меру Львова Андрію Садовому.

Серед тих, хто прийшов підтримати Андрія Івановича: нардепи Верховної Ради VIII та IX скликань, мери міст Львівщини та Київський міський голова Віталій Кличко.

«Усі встигнуть. Усі сядуть»

Кажуть, що усі рівні перед смертю. Тепер з упевненістю можемо сказати, що і перед Вищим антикорупційним судом України також. Але наразі це не комплімент на адресу неупередженості суддів. Це про «доброзичливість» його співробітників.

«Тут що маршрутка?», – голосом кондукторки, яка виявила злісного «безбілетника», гримнула співробітниця суду на «окупантів» першого поверху – журналістів, нардепів, адвокатів Садового.

Інтимна обстановка у коридорі біля зали, де мало відбуватися засідання, стала ще більш непристойною, коли з‘явився головний герой цієї тусовки. Поява Андрія Івановича Садового змусила підвестися операторів та разом зі штативами буквально стрибати на шиї сусідів, аби
упіймати ідеальний ракурс.

Аргументи прокурорів розбито!

Андрій Садовий поділився з представниками ЗМІ своїми переживаннями з приводу того, що дії правоохоронців, як у випадку зі створенням індустріального парку у Львові, красномовно свідчать про те, що іноземним інвесторам, створенню нових робочих місць та економічному розвитку в Україні явно не радіють. Після відточеної промови половина присутніх журналістів почали синхронно прохати:  ̶«̶н̶а̶ ̶б̶і̶с̶»̶ «а можна повторити все це для іншої половини коридору?». Згода Львівського міського голови поспілкуватися з пресою з іншої частини приміщення стала фатальною для першої половини. Бідолахам у лічені долі секунди необхідно було знайти у собі супер-здібності та зі спритністю людини-павука «застрибнути на стіну».

Аргументи прокурорів розбито!

Далі на увесь цей натовп чекала «підступна провокація». Виявилось, що судове засідання вирішено перенести в іншу залу. Кмітливі співробітники суду поставили «шах і мат», не попередивши вільних слухачів, представників ЗМІ та безпосередньо учасників процесу – «підозрюваного» Садового, його адвокатів, нардепів та мерів міст, готових взяти Садового на поруки – про перенесення засідання на другий поверх .

Але ж правду у мішку не сховаєш і серед стомленої, але впертої у прагненні потрапити в судове засідання публіки, почали ширитися небезпечні чутки – «уся «двіжуха» відбуватиметься на другому поверсі». Найвідчайдушніші вирішили ризикнути і пройти повз натовп до сходів. Ті, хто помітив тривалу відсутність «відчайдух» почали щось запідозрювати і вже за декілька хвилин увесь натовп виносив сам себе на вихід до самих сходів.

Але на цьому випробування не скінчилися. На сходах учасників процесії чекало нове – в особі охорони, яку довелося переконувати пропустити адвоката Львівського міського голови, а потім нардепів та мерів, які фактично вважаються учасниками процесу, адже подали клопотання про взяття на поруки Андрія Садового. Через хвилин десять після цього настала черга простих смертних підійматися у залу. Їх підбадьорював один з охоронців Вищого антикорупційного суду. «Усі встигнуть. Усі сядуть», – чемно казав він.

Засідання

Після того, як смуга перешкод була подолана і не без зусиль увесь цей натовп розмістився у залі, суддя розпочав розгляд.

Заслухавши клопотання нардепів та мера Києва Кличка про готовність взяти на поруки Андрія Садового як відповідального голову одного з найрозвинутіших міст України, добра репутація якого беззаперечна, слово надали стороні обвинувачення.

Поки прокурор довго та монотонно перечитував клопотання, у якому просив суд призначити Садовому заставу у розмірі 50 млн грн та відібрати паспорти, зала трохи засумувала. Вочевидь для того, аби підбадьорити втомлену публіку один з адвокатів Садового, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець попросив суддю про технічну перерву. І (о диво!) це спрацювало. Суддя оголосив про 40 хвилин вільного часу. Журналісти зраділи можливості попрацювати і одразу оточили прокурорів, Садового, адвокатів та інших селебрітіз, які прийшли підтримати львівського мера.

Перерва пролетіла майже непомітно. Порте очікування, що після неї кількість гостей трохи зменшиться, тануло на очах. Здається, після «передиху» людей стало ще більше.

В якийсь момент стало страшно за прокурорів – так небезпечно над ними нависали масивні камери телеоператорів і телефони стрімерів. Слід віддати правоохоронцям належне – вони мужньо витримали це випробування, вочевидь розуміючи, що ракурс – то «святе».

Аргументи прокурорів розбито!

Після виступу прокурорів слово взяли адвокати Садового.

Позицію команди Ario Law Firm: старшого партнера Юліана Хорунжого, партнерів Євгена Грушовця та  Руслана Сидоровича викладаємо тезово.

Аргументи прокурорів розбито!

Позиція сторони захисту 

  • Львівський міський голова Андрій Садовий підозрюється у виконані своїх прямих обов’язків, реалізованих у визначений законом спосіб, та прийнятті виборним представницьким органом місцевого самоврядування – Львівською міською радою – на пленарних сесійних засіданнях рішень, віднесених до її виключної компетенції.
  • Перелічені прокурором у повідомленні про підозру Андрію Садовому ухвали Львівської міськради прийняті у визначений законом спосіб на пленарних засіданнях міської ради рішенням переважної більшості депутатів міськради внаслідок відкритого голосування, якому передувало обговорення цих рішень.
  • Відповідно до тексту повідомлення про підозру, сторона обвинувачення вбачає в діях Садового наявність та реалізацію прямого умислу на використання свого службового становища Львівського міського голови з  корисливих мотивів. Стороною обвинувачення ані у клопотанні про обрання запобіжного заходу, ані в доданих до нього матеріалах не наведено жодного доказу про наявність в діях Садового будь-якого корисного умислу. Навпаки, матеріали кримінального провадження та матеріали, надані стороною захисту свідчать про те, що Садовий не отримав жодної особистої користі із створення індустріального парку «Рясне-2», передачі в оренду та подальшого викупу керуючою компанією ТОВ «СіТіПарк Львів» земельної ділянки. Грошові кошти від продажу цієї земельної ділянки в сумі 52,5 млн грн в повному обсязі   надійшли до бюджету Львівської міської ради.
  • У повідомлені про підозру зазначено про порушення норм податкового та земельного законодавства під час прийняття Ухвали, якою передбачено звільнення орендарів від орендної плати за земельні ділянки, що надаються для створення індустріальних парків у м. Львові. Такі твердження не відповідають фактичним обставинам. ГУ ДФС у Львівській області нарахувало податкові зобов’язання з орендної плати на землю за 2015 рік в сумі 1,2  млн грн ТОВ «СітіПарк Львів». Також було прийнято податкове повідомлення-рішення. Рішенням Львівського апеляційного адміністратвиного суду  визнано протиправним і скасовано це  податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Львівській області. Рішення набрало законної сили  5 липня 2018 року.
  • Прокуратура вважає, що шкоди завдано Державному бюджету України, однак жодної шкоди саме Державному  бюджету завдано не було, бо земельна ділянка перебувала у власності територіальної громади м.Львова і від продажу цієї ділянки грошові кошти були перераховані на рахунки Львівської міської ради.

 Аргументи прокурорів розбито!

Далі слово мав Андрій Садовий. Він вибачився за дії українських правоохоронців перед компанією CTP (СіТіПі – в українському прочитанні) – компанією №1 зі створення індустріальних парків у Східній та Центральній Європі. Мер Львова зазначив, що мета створення індустріальних парків – не стільки продаж землі, скільки створення робочих місць та розвиток економіки. Зокрема CTP мала намір створити 3 тисячі робочих місць і це відбувалося під час однієї з найгостріших фаз війни на Сході України, коли інвестори явно не горіли бажанням вкладати кошти в нашу державу.

Після цієї промови розпочався «обмін люб’язностями» прокурорів та адвокатів Садового.

«Я б не хотіла, щоб моя городина стала індустріальним парком», – підкреслила прокурор.

«Тепер усі знають, що городини в Україні під захистом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури»,- зауважив адвокат Андрія Садового Євген Грушовець.

За майже 9 годин стояння біля телекамер, дехто з операторів свято вірив у те, що суддя оголосить перерву в засіданні хоча б на цю ніч. Але не так сталося, як гадалося, і надії «камераменів» розбилися о жорстку реальність, коли суддя розпочав перераховувати залучені до справи матеріали. Два томи з ремарками сторін обвинувачення та захисту, 117 додатків. Час ніби зупинився, стрілки годинника відмовилися рухатися. За годину, коли документи нарешті скінчилися, суддя пішов до нарадчої кімнати.

Попереду на всіх чекало дві години очікування. І цей час не пройшов даремно. Вимучена публіка розійшлася хто куди – хто перекусити, хто по каву, хто підзарядити техніку, дехто з журналістів (вочевидь рефлектрно) брав 100500-й коментар в учасників процесу. Словом, це були дуже корисні дві години. Допоки не з’явився він. У темно-синій мантії, впевненою ходою пізнього вечора 27 листопада залу зайшов суддя для оголошення запобіжного заходу Львівському міському голові Андрію Садовому.

Аргументи прокурорів розбито!

Вперше за весь день зала занурилась в абсолютну тишу. І навіть максимальна зосередженість на словах судді не завадила присутнім розділитися на два табори – тих, хто почув про 1,056 млн грн застави й тих, кому здалося 1,5 млн грн. Були й такі, кому почулося 1 000 056 грн.

Крапки над і розставив Андрій Садовий під час брифінгу, підтвердивши, що сума застави все ж таки 1 056 000 грн. Він також подякував представникам ЗМІ за роботу й усім, хто прийшов його підтримати та похвалив своїх адвокатів. Але на цьому боротьба за справедливість не завершується.

читати далі

У справі аграріїв Юрія та Богдана Андрєєвих – чергові перемоги. Адвокати Ario Law Firm у Житомирському апеляційному суді довели безпідставність накладеного арешту на майно, вилучене у клієнтів під час обшуку у вересні 2019 року. Тоді під час слідчих дій правоохоронці вилучили та наклали арешт у тому числі на журнали обліку, через що Андрєєви не могли розраховуватися з землевласниками, у яких вони орендують земельні ділянки. Так, через протиправні дії силовиків щодо Юрія Андрєєва та його сина Богдана (що вже неодноразово підтвердив суд) «заручниками» цієї ситуації також стали 232 власники земельних паїв.

Нагадаємо, правоохоронні органи на Житомирщині блокують роботу аграріїв Юрія та Богдана Андрєєвих, мотивуючи це начебто незаконним самовільним зайняттям землі.

Раніше команда Ario Law Firm домоглася у Житомирському апеляційному суді скасування арештів на ділянки, щодо яких Юрій разом зі своїм сином уклав Договори оренди землі (попередні) з Народницькою селищною радою на Житомирщині. Також цим самим судом були зняті арешти на агротехніку та частину зібраного врожаю, документи та майно, вилучене під час обшуку у третіх осіб. Окрім цього, Житомирський апеляційний суд скасував ухвали Корольовського районного суду Житомира щодо збору та реалізації Державною фіскальною службою України врожаю, що належить Юрію та Богдану Андрєєвих.

«Сьогодні було скасовано останній арешт у справі Юрія та Богдана Андрєєвих. При цьому, нами неодноразово надавалися документи суду та прокурору про законне користування цією землею. Однак, прокурор, яка повинна була забезпечити законність слідства, продовжує підтримувати незаконні дії органу досудового розслідування, – зазначає адвокат Ario Law Firm Ярослав Сербін. – Два місяці тому до Андрєєва та третіх осіб прийшли з обшуками. Окрім того, що слідчі дії відбувалися з грубими порушеннями на кшталт недопуску адвоката на місце проведення слідчих дій, перешкоджання відеофіксації, пошкодження майна, вилученні речей та документів не зазначених в ухвалі слідчого судді, від неправомірних дій силовиків постраждали також і взагалі не причетні до ситуації землевласники, у яких Андрєєв з сином орендують паї. Через вилучення правоохоронними органами облікових книжок протягом двох місяців орендар не міг розрахуватися з цими людьми. Сьогодні ситуацію виправлено».

Як ми зазначали, Юрій Андрєєв – аграрій з Луганщини, який після визволення з 207-денного полону бойовиків так званої ЛНР, переїхав з родиною на Житомирщину. Юрій і його син Богдан уклали договори оренди з пайовиками та Народницькою селищною територіальною громадою, розчистили занедбану землю та з 2015 року ведуть досить успішний бізнес. Перед збиральною кампанією 2019 року проти Андрєєвих було відкрито кримінальне провадження начебто за те, що земельні ділянки, які орендував бізнесмен з сином, не зареєстровані. Ввівши в оману слідчих суддів, в вересні правоохоронці домоглися накладення арешту на землю та агротехніку.

Детально про перебіг справи Юрія та Богдана Андрєєвих можна прочитати тут:
http://ario.law/press-center/daly-vidsich-zahoplennyu-zemli-ta-agrotehniky/
тут:
http://ario.law/press-center/povernuly-nezakonno-vyluchenu-agrotehniku/
тут:
http://ario.law/press-center/vzhe-ostatochno-znyato-aresht-z-zemli/
і тут:
http://ario.law/press-center/vrozhaj-kliyenta-vryatovano-vid-dfs/

 

читати далі

Ario Law Firm спільно з ProZorro.Продажі та маркетплейсом аукціонів UBIZ.ua напередодні набрання чинності новим Кодексом з процедур банкрутства (набув чинності 21.10), провели сесію «питання-відповіді» щодо реалізації майна боржників-банкрутів для арбітражних керуючих, представників електронних торгових майданчиків та усіх причетних до сфери банкрутства.

Як відомо, Кодекс з процедур банкрутства набув чинності 21 жовтня, а це означає, що з цієї дати відповідно до норм Кодексу реалізація майна боржників у процедурах банкрутства відбуватиметься через систему ProZorro.

Юліан Хорунжий, розробник Кодексу з процедур банкрутства, старший партнер Ario Law Firm, Ірина Сербін, голова Комітету з конкурсного права Асоціації правників України, арбітражна керуюча, партнерка Ario Law Firm, Владислава Грудова, керівниця відділу управління проєктами та програмами ProZorro.Продажі, Олександр Акуленко, заступник керівника відділу інформаційних технологій та телекомунікацій ProZorro.Продажі, Дмитро Бойко, керівник маркетплейсу аукціонів U.Biz відповідали на питання щодо правових аспектів реалізації майна боржників відповідно до норм Кодексу, нюансів продажу майна на електронних аукціонах тощо.

Зібрали для вас найцікавіші питання та відповіді.

Як з 21 жовтня відбуватимуться аукціони за старими справами?

Відповідає Юліан Хорунжий, Ario Law Firm

Редакція Прикінцевих та перехідних положень у цій частині зазначає, що у випадку, якщо оголошення щодо продажу майна опубліковано до моменту набрання чинності Кодексом, процедура реалізації триває відповідно до Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. У випадку, якщо майно залишилось непроданим, то наступний продаж здійснюється відповідно до вимог Кодексу з процедур банкрутства.

Тобто, наприклад, якщо про другий повторний аукціон оголошено 18 жовтня, то завершиться цей аукціон відповідно до Закону, що діє до 21 жовтня 2019 року. У випадку, якщо визначено переможця цього аукціону, то нічого не змінюється – підписується договір, здійснюється оплата тощо.

Якщо ж на другий повторний аукціон ніхто не зареєструється, то аукціон буде визнаний таким, що не відбувся. Отже, необхідно починати процедуру реалізації з початку відповідно до вимог Кодексу з процедур банкрутства.

У випадку, якщо арбітражним керуючим 18 жовтня оголошено про перший чи повторний аукціон і він визнаний таким, що не відбувся, то це дискусійне питання, відповідь на яке скоріш за все надасть Верховний суд. Дискусійність питання полягає у тому, що продаж майна на аукціоні згідно з чинною до 21 жовтня 2019 року редакцією Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом – це вся процедура, яка передбачена розділом 4 діючого Закону. Це проведення першого, повторного та другого повторного аукціонів. Тому, якщо дивитися на положення цієї норми саме у такому контексті, то у випадку, якщо аукціон, оголошений 18 жовтня, а 21 жовтня буде визнаний таким, що не відбувся, арбітражний керуючий з одного боку має оголосити про проведення повторного аукціону по старим правилам.

Проте, якщо арбітражний керуючий так зробить, можуть виникнути інші проблеми. Вони полягатимуть у тому, що кредитори, заставні кредитори почнуть оскаржувати такий аукціон, оскільки арбітражний керуючий не перейшов до нової редакції Кодексу. Ще одна проблема, з якою може зіштовхнутися організатор аукціону полягає у тому, що повторний чи другий повторний аукціон, він повинен оголосити шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Вищого господарського суду чи Міністерства юстиції. Але питання у тому, чи буде Мін’юст чи Вищий господарський суд розміщувати такі оголошення після 21 жовтня? Не слід виключати ситуацію, що Вищий господарський суд та Мін’юст відмовляться публікувати оголошення, посилаючись на те, що з 21 жовтня Закон втратив чинність, а це означає, що втратили чинність компетенції відповідних органів щодо розміщення оголошень. Наразі немає правової визначеності у цьому питанні.

Немає проблем перейти до вимог Кодексу, якщо, прикладом, 22 жовтня аукціон буде визнаний таким, що не відбувся. Але є інша проблема, оскільки так просто перейти до реалізації норм Кодексу теж є неможливим, адже арбітражному керуючому необхідно буде «повернутися на декілька місяців назад» у цій процедурі.

Арбітражний керуючий не може просто взяти і підписати договір з одним з акредитованих майданчиків для того, щоб розмістити оголошення, припустимо, про проведення повторного аукціону через те, що є значна різниця в положеннях чинного законодавства станом на 18 жовтня і тим, що починає діяти з 21 жовтня. В першу чергу, це норми, що стосуються погодження умов реалізації майна. Якщо чинна редакція Закону визначає, що має бути згода на продаж (і ми знаємо, що навіть якщо забезпечений кредитор не надає цю згоду, її можна отримати у суді), то Кодекс встановлює три основних елементи, що складають цю згоду. Зокрема, це початкова ціна, склад лоту і крок аукціону. Без цього арбітражний керуючий не зможе розмістити оголошення в системі, адже обов’язковою умовою згідно з постановою Кабміну до розміщення оголошень є саме зазначення цих умов продажу, а також обов’язок долучити до оголошення документи, які свідчать про отримання згоди, передбаченої Кодексом. Таким чином, арбітражному керуючому потрібно буде починати все з початку відповідно до норм Кодексу.

Арбітражні керуючі також повинні мати на увазі, що отримуючи погодження комітету кредиторів чи забезпеченого кредитора, їм треба досконало знати та мати при собі відповідну Постанову Кабінету міністрів, аби доводити, що вони не можуть, наприклад, встановити крок аукціону 0, 5% тому що Постанова зазначає, що мінімальний крок – 1% і т.д.

А якщо арбітражний керуючий продає цілісно-майновий комплекс?

Відповідає Юліан Хорунжий, Ario Law Firm

Тут відповідь неоднозначна, але потрібно не плутати продаж ЦМК як процедуру проведення аукціону і продаж майна боржника у вигляді єдиного майнового комплексу одним лотом. Якщо ми говоримо про продаж ЦМК як процедуру, то ймовірно прийдеться розпочинати все з початку – з першого аукціону, тому що Кодекс не містить положень про продаж ЦМК. А чинним на той час Законом було передбачено, що початкова вартість майна як ЦМК встановлювалась на рівні суми кредиторських вимог до боржника. А згідно вимог Кодексу, початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та погоджується з комітетом кредиторів та (або) забезпеченим кредитором. Так само і склад лоту як єдиного майнового комплексу, особливо якщо в нього входить і забезпечене і незабезпечене майно. Отже, для того, щоб продавати майно банкрута як цілісно-майновий комплекс, йому необхідно отримати спільну згоду забезпеченого кредитора і комітету кредиторів. Тому що як такий ЦМК не може бути сформовано в інший спосіб.

Вважаю, що ми побачимо нові цікаві судові процеси, які через декілька місяців стануть правовою позицією Верховного суду.

Закон 21.10 припинив дію, аукціон закінчився 22.10 з визначенням переможця. Як оформити результати аукціону?

Відповідає Юліан Хорунжий, Ario Law Firm

Саме зі складанням протоколу питань немає. Протокол буде складений за вимогами Закону, бо це стадія завершення аукціону. А що робити з оформленням права власності, якими нормами користуватися? Нормами Закону про відновлення платоспроможності чи Кодексом? Тут так само є певні нюанси, адже за Законом підстави для переходу права власності – це протокол, акти приймання-передачі майна, договір купівлі-продажу майна, свідоцтво про набуття права власності на нерухоме майно.

В Кодексі підстави для оформлення змінені і це: протокол аукціону, який сформований електронною торговою системою. З цим протоколом необхідно прийти до державного реєстратора і отримати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Отже, підставою для реєстрації майна буде саме свідоцтво про набуття права власності з прилюдних торгів.

До речі, вимоги до протоколу відповідно до норм Закону і норм Кодексу – різні.

З рухомим майном ситуація буде простішою – воно оформлюється відповідно до протоколів та звичайних письмових договорів.

На даний момент з приводу підключення операторів до системи ProZorro є 2 регламенти. Перший – від самого ProZorro (загальний на ЦБД2) зі своєю комісією, другий – від Мін’юсту (виключно про банкрутство), з комісією ще не створеною, і з переліком паперів відмінним від регламенту прозоро. Новим майданчикам, що бажають приєднатись, на який регламент дивитись?

Відповідає Владислава Грудова, ProZorro.Продажі

Щодо банкрутства. Як ми казали, є три документи: Кодекс, Постанова, яка встановлює порядок проведення аукціонів і регламент, який розробляє адміністратор. Суть введення поняття «регламент» в банкрутстві полягає у тому, щоб мати можливість роз’яснювати для арбітражних керуючих деякі питання функціонування системи.

Реалізація майна банкрутів буде проходити в системі ЦБД2. Отже стосовно загального функціонування та підключення діє також регламент ЦБД2. Новим майданчикам для того, щоб працювати, потрібно буде пройти акредитацію у комісії, яку створить Міністерство юстиції, а також пройти процедуру підключення до ЦБД2.

Також звертаю увагу, що підключення з т.з. юридичних вимог, які закладені в постанові – дуже мінімальне. Ми не вимагаємо чогось надважкого. Потрібні коректно складені та завізовані документи. Для майданчика головне – виконати технічне завдання, яке дасть йому можливість коректно працювати в системі та з системою..

Відповідає Олександр Акуленко, ProZorro.Продажі

Технічне завдання – це перелік вимог, які є на публічному порталі. За історію роботи проєкту ми протестували понад 100 майданчиків і в нас було лише пару випадків, коли майданчик не впорався у визначений термін з технічним завданням.
Отже, якщо документи складені правильно, то з ймовірністю 100% майданчик зможе підключитися до системи та торгувати майном.

У такому випадку виходить ситуація, коли майданчики вже інснуючі в системі ЦБД2, мають право продавати без висновку комісії Мін’юсту, а нові мають пройти через 2 комісії?

Відповідає Владислава Грудова, ProZorro.Продажі

Майданчики, які вже працюють у системі, проходили одну з комісій. Іншим чином не можливо підключитися до системи.
Дійсно, для запуску аукціону ті майданчики, які мають робочий продуктивний ключ системи, можуть працювати з банкрутством, підписавши з нами додаткову угоду, виконавши додаткові вимоги нашого технічного завдання.

Станом на 18 жовтня комісія Мін’юсту ще в процесі створення, а 21 жовтня на ProZorro.Продажі запускається реалізація майна банкрутів. Цей консенсус логічний заради того, аби арбітражні керуючі вже 21 жовтня мали можливість підключитися до майданчиків. Майданчики, що працюють, були перевірені з точки зору документів за тим же принципом, що і в Постанові.

Ми активно працюємо з майданчиками, щоб вони виконали вимоги Постанови і Кодексу з точки зору технічного завдання, підписали договори і ми завчасно вивісили увесь перелік майданчиків, з якими можна співпрацювати.

Коли відбудуться перші торги? Чи є запит в арбітражних керуючих виставлятися?

Відповідає Ірина Сербін, Ario Law Firm

Я як арбітражний керуючий і голова Комітету Асоціації Правників України з конкурсного права, багато спілкувалася з колегами з цього приводу. Можу зазначити, що вони готові виставляти лоти. Я особисто знаю таких людей.

Коли саме буде проданий перший лот – залежить від активності учасників, тож прогнозувати складно.

Чиїм коштом сплачується винагорода майданчику?

Відповідає Владислава Грудова, ProZorro.Продажі

Винагорода сплачується з суми гарантійного внеску. Відповідно, майданчик перераховує арбітражному керуючому різницю між гарантійним внеском і сумою своєї винагороди, а все інше покупець вже перераховує безпосередньо арбітражному керуючому.

Подавати оголошення буде, прикладом, Петренко як керівник банкрута, чи Петренко як арбітражний керуючий? Буде загальний акаунт арбітражного керуючого в ProZorro з низкою керованих ним банкрутів та їх майном, чи окремий банкрут = окремий продавець у ProZorro? Майданчик укладає узагальнений “круговий” договір з арбітражним керуючим, чи окремий договір під продаж кожного банкрута?

Відповідає Дмитро Бойко, UBIZ.ua

У кожного майданчика є своя система. Наприклад, у нас реалізована мультимодальність, багатофункціональність та багаторівневість з наданням різних можливостей. Тобто якщо один арбітражний керуючий є ліквідатором декількох підприємств, то він може створити один акаунт і вже у ньому додати ці підприємства. Від їх ім’я під своїм акаунтом з одним логіном та паролем арбітражний керуючий розміщує оголошення і керує усім процесом від початку до кінця.

Враховуючи те, що відповідно до Постанови Кабміну продаж здійснюється на підставі договору і укладається між замовником та оператором, то буде укладено стільки договорів, у скількох підприємствах він є ліквідатором.

Відповідає Олександр Акуленко, ProZorro.Продажі

При цьому, особистий кабінет буде один. І на всіх майданчиках буде інформація про нього як про замовника аукціону. Інформація про банкрута буде додаватися окремо в описі аукціону.

Як реєструватися на майданчику ліквідатору, який діє не як арбітражний керуючий у справі про банкрутство (ст.95). Чи є особливості? Адже Кодекс більше не передбачає такого, але їх повноваження в справі ж з 21 числа нікуди не подінуться.

Відповідає Юліан Хорунжий, Ario Law Firm

Я не впевнений, як на таку проблему відреагують суди, але хочу звернути увагу на те, що ідеологія нового Кодексу з процедур банкрутства полягає у тому, що не арбітражні керуючі не здійснюють повноважень розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора. Крім того, ст. 68 Кодексу чітко зазначає те, що замовником аукціону є арбітражний керуючий.

Як на мене, тут є 2 відповіді: або суд дозволить якимось чином провести на майданчику аукціон і якимось чином зареєструє такого замовника аукціону, або комітету кредиторів потрібно буде звертатись до суду з клопотанням про заміну не арбітражного керуючого на арбітражного керуючого .

Важливе застереження

Владислава Грудова, ProZorro.Продажі

У нас немає магічної кнопки «вимкнути аукціон» або «змінити умови». Наше завдання – забезпечити цілісність аукціону. Система побудована так, що ми не можемо нікуди втрутитися. Арбітражні керуючі прийматимуть рішення стосовно умов аукціону, створення та відміни аукціонів, але кожне рішення буде відображатись системою та буде доступне всім спостерігачам. Максимальне коло учасників повинно мати доступ до аукціону та однакову інформацію про аукціон.

читати далі

Нові перемоги команди адвокатів Ario Law Firm у справі фермера Юрія Андрєєва. Сьогодні Житомирський апеляційний суд скасував арешт на документи та майно, вилучені під час обшуку у третіх осіб, які за версією слідства “можуть бути пов’язані з Андрєєвим”. Також цей суд скасував ухвали Корольовського районного суду Житомира щодо збору та реалізації Державною фіскальною службою України врожаю, що належить Юрію Андрєєву.

Як відомо, раніше Житомирський апеляційний суд скасував арешти на ділянки, щодо яких Юрій разом зі своїм сином уклав Договори оренди землі (попередні) з Народницькою селищною радою на Житомирщині. Також цим самим судом були зняті арешти на агротехніку та частину зібраного врожаю.

Нагадаємо, що обшуки, під час яких були вилучені документи Юрія Андрєєва були проведені з численними порушеннями. Більш того, у його справі правоохоронці увірвалися до третіх осіб та вилучили в них особисте майно (ноутбук, мобільний телефон та жорсткий диск), що ніяким чином не пов’язане з клієнтом Ario Law Firm. Документи, які були вилучені під час цього обшуку також не мають відношення до обставин кримінального провадження проти Юрія Андрєєва.

Як зазначалося вище, Житомирський апеляційний суд сьогодні також скасував ухвали Корольовського районного суду Житомира щодо збору та реалізації соняшника та проса Державною фіскальною службою України. Сторона обвинувачення не заперечувала проти скасування таких ухвал.

“По-перше, ми вже довели безпідставність висунутих обвинувачень у суді. Зокрема, Житомирський апеляційний суд зняв усі арешти, що були протизаконно накладені на орендовану землю та майно Юрія Андрєєва. Це, до речі, через неможливість вчасно провести збиральну кампанію, вже призвело до колосальних матеріальних збитків нашого клієнта. По-друге, така процедура як реалізація “речового доказу”органом ДФС не передбачена Кримінальним процесуальним кодексом України. За умови, якщо майно дійсно є речовим доказом, або здобуто злочинним шляхом, воно має передаватися на зберігання Національному агентству з розшуку та менеджменту активів”, – підкреслив адвокат Андрєєва, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець.

“Сьогодні ми довели суду незаконність ухвал слідчого судді Корольовського районного суду, якими надано дозвіл ГУ ДФС у Житомирській області на збір та реалізацію врожаю, що був вирощений на законно орендованих земельних ділянках та належить нашим клієнтам. Показовим у цій справі є те, що навіть прокурор не заперечував проти апеляційних скарг сторони захисту”, – сказав адвокат Ario Law Firm Ярослав Сербін.

Як повідомлялось, Юрій Андрєєв – аграрій з Луганщини, який після визволення з полону бойовиків так званої ЛНР, переїхав з родиною на Житомирщину. Юрій і його син Богдан уклали договори оренди з пайовиками та Народницькою селищною територіальною громадою, розчистили занедбану землю та з 2015 року ведуть досить успішний бізнес. Перед збиральною кампанією 2019 року проти Андрєєвих було відкрито кримінальне провадження начебто за те, що земельні ділянки, які орендував бізнесмен з сином, не зареєстровані. Ввівши в оману слідчих суддів, в вересні правоохоронці домоглися накладення арешту на землю.

Наприкінці вересня 2019 року адвокати Ario Law Firm, які захищають інтереси Юрія Андрєєва, домоглися у Житомирському апеляційному суді зняття арештів з частини орендованих ділянок. Проте, коли робітники Андрєєва прийшли оглянути розблоковану частину землі, то побачили, що увесь врожай з неї було викрадено. Сума втрат склала близько 1 млн грн.

Деталі історії Юрія Андрєєва можна прочитати тут: http://ario.law/press-center/daly-vidsich-zahoplennyu-zemli-ta-agrotehniky/
Продовження історії – тут: http://ario.law/press-center/povernuly-nezakonno-vyluchenu-agrotehniku/
І тут: http://ario.law/press-center/vzhe-ostatochno-znyato-aresht-z-zemli/

читати далі

Прояв на публіці

Жовтень 10, 2019

Інтерв’ю партнера Ario Law Firm виданню «Юридична практика».

Руслан Сидорович – відомий український юрист, адвокат, народний депутат Верховної Ради України VIII скликання. Він був головою підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, членом Конституційної комісії і членом Ради з питань судової реформи. Співавтор проєкту Кодексу України з процедур банкрутства. Після закінчення терміну депутатських повноважень Руслан Сидорович приєднався до партнерського складу ARIO LAW FIRM. Про досвід, здобутий в стінах парламенту, і про подальші професійні плани читайте в інтерв’ю пана Сидоровича «Юридичній практикці».

– Як ви оцінюєте роботу Верховної Ради України VIII скликання і ваші особисті KPI?

– Хотілося набагато більшого, але могло бути набагато менше. На жаль, найбільш прогресивною Верховна Рада України VIII скликання була в свій перший рік роботи. А потім темпи реформ стали знижуватися. Більш того, деякі досягнення навіть намагалися відкинути назад. Серед найбільш скандального згадаємо електронне декларування: поширення його на активістів (серед яких зустрічаються абсолютно різні люди) виглядало як помста окремих народних депутатів України тим особливо активним, які іноді не давали спочивати на лаврах деяким політикам.

Занадто мало було економічних реформ, хоча і сказати, що не було нічого, теж не можна. Будемо об’єктивні: можна по-різному ставитися до попередньої влади, критикувати президента і прем’єра (я теж це робив), але наявні нині успішні економічні показники нова влада отримала у спадок. Вони можуть це примножити, а можуть і втратити.

Що стосується особистих KPI, то у мене є що показати як юридичній спільноті, так і всім громадянам України. Хоча, якщо виходити з усіх напрацювань, реалізувати вийшло, напевно, відсотків десять. Якщо взяти дві галузеві реформи, що стосуються виконання судових рішень та інституту банкрутства, – це, безумовно, не тільки моя заслуга, це робота великого колективу, інших парламентаріїв, представників Міністерства юстиції, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, банківського сектора, вчених, адвокатів, арбітражних керуючих. Але на певному етапі двигуном всіх процесів був я. Інша справа, що без команди я сам би ніколи цього не зробив.

До своїх здобутків також відношу створення (вперше в історії українського парламенту) підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Це дуже серйозна проблема як для інституту захисту прав людини в Україні, так і для міжнародного іміджу нашої країни. І сам факт створення такого підкомітету став важливим сигналом серйозного ставлення держави до цієї проблеми. Без цього підкомітету неможливе повноцінне виконання контрольної функції парламенту. У новій каденції підкомітет зберігся, і я дуже радий, що моя естафета була підхоплена. Своїм наступникам хочу побажати і далі посилювати інституційну спроможність даного підкомітету. На мою думку, його основні завдання – з одного боку, сприяти виконанню заходів загального характеру, передбачених у рішеннях ЄСПЛ, котрі констатували системні порушення прав людини, а з іншого – служити запобіжником, не допускати ухвалення нових законів, які можуть  посприяти порушенню прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Хотілося б також сподіватися, що деякі мої ініціативи щодо реформування судової влади, зокрема моделі Верховного Суду, будуть сприйняті новим складом парламенту. Деякі депутати зі «Слуги народу» (прізвищ називати не буду, оскільки в даному випадку це не принципово) зацікавилися моїми ідеями і мають намір їх реалізовувати. У свою чергу я готовий підставити плече.

– Чи кореспондуються ваші ідеї з положеннями законопроекту № 1008 ( «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо суддівського управління»)?

– Законопроект № 1008, на превеликий жаль, це класична українська реалія, коли нам пропонують і мед, і дьоготь в одній бочці.
Чи потрібно переосмислювати окремі елементи судової реформи? Однозначно так. Ми бачимо, що проблеми у судовій владі нікуди не зникли. Але для мене головне питання, коли ми говоримо про судову владу, – це інституційна незалежність. Цитуючи «Федераліста» Александера Гамільтона, судова влада з усіх гілок представляється найбільш вразливою, і ми повинні оберігати її від атак інших двох гілок. Піднімав він і питання фінансового забезпечення. Це не є популярним і популістським, але дешевий суд в кінцевому підсумку обходиться дуже дорого. Я не вважаю правильною ідею чергового перезавантаження Верховного Суду. При цьому у мене є цілком обґрунтовані зауваження до цілого ряду суддів Верховного Суду, практично по всіх юрисдикцій. Виникає внутрішній дискомфорт від того, що вони там опинилися. Але мені здається, що шлях перезавантаження не зовсім вірний. На мою думку, наріжним каменем для очищення судової влади виступає діяльність двох органів (як би вони не називалися) – органу відбору (чесного, професійного і такого, що користується громадською довірою) і дисциплінарного органу (який виступає караючим мечем для суддів, які порушують принципи моралі, етики та закон, і непробивним щитом для суддів, які піддаються атаці). При такому підході ми змогли б поступово повертати довіру до судової влади і підвищувати якість правосуддя.

Безумовно, необхідно покращувати якість процесуального законодавства. У мене було багато напрацювань. Тільки до процесуальних кодексів я подав понад 600 поправок, але далеко не всі з них були враховані. Що радує: пропозиції щодо принципу верховенства права і відходу від рудиментарного принципу законності все-таки пройшли.

Інституційна незалежність судової влади є надзвичайно важливою. Навіть якщо визнати здоровою ідею чергової перевірки суддів, виявлення дійсно професійних і моральних, це все одно не дасть стабільності і впевненості в завтрашньому дні. Як результат ми можемо отримати ситуацію, коли судді просто віддадуть перевагу повернутися в адвокатуру або піти у відставку за наявності підстав. Для нашої системи юстиції це буде однозначна втрата.

Що стосується запропонованого злиття Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, то в світі існує безліч різних моделей функціонування подібних органів. Свого часу в Конституційної комісії ми розглядали і такий варіант. Нічого поганого в цьому я не бачу. Тут швидше питання в професіоналізмі людей, які там працюватимуть, і їх готовності бути незалежними в ухваленні рішень. Неволя починається не з встановлених правил, а з тих обмежень, які ми самі собі встановлюємо. Це основне. І тут хочеться побажати міцності духу – спокуса і тиск на таких відповідальних посадах є завжди. По іншому бути не може.

– Який досвід ви придбали під час роботи в парламенті?

– Мабуть, головне – це необхідність витримки. Парламентська діяльність не передбачає швидких перемог, ти не можеш швидко побачити результати своєї роботи. Вона вчить довгій роботі над проєктом, вчить йти до кінця, не втрачаючи фокусу і не здаючись. Коли я починав роботу над реформами виконавчого провадження та банкрутства, мені багато друзів говорили, що піднімаються правильні питання, але це занадто складно і нічого не вийде. В якійсь мірі вони мали рацію, це дійсно були непідйомні речі. Але я нікого не слухав, просто робив свою роботу і йшов вперед. Не здаватися і йти до кінця – ця риса, як я вважаю, також важлива і в роботі адвоката.

Другий момент – люди в найвищих коридорах влади такі ж, як і ми. Вони також іноді помиляються, можуть проявляти емоції, серед них немає нікого, хто поодинці може видати геніальне рішення. Насправді рішення народжуються в головах звичайних людей і стають геніальними, коли є дискусія, комунікація та співробітництво.

– Що зумовило вибір продовження кар’єри на користь адвокатури і ARIO?

– Все сталося досить органічно. Я виходець з адвокатури і під час своєї парламентської каденції завжди підкреслював, що я не колишній адвокат, а адвокат, який тимчасово призупинив свою діяльність. З колективом ARIO мене пов’язує досить давнє знайомство, ми багато співпрацювали в контексті законопроектної роботи, працювали в тому числі над реформуванням виконавчого провадження та банкрутства, але не тільки.

Я думаю, що цей об’єднавчий процес буде продовжуватися. Я бачу великий потенціал. Адвокатура – це те, що мене завжди приваблювало і надихало.

– Які ваші враження від юрринка? Що змінилося за п’ять років?

– Ринок став більш жорстким. Посилення конкуренції пояснюється багатьма факторами, але один з найважливіших – банальне скорочення кількості грошей, які тут обертаються. У порівнянні з 2012-м ринок юрпослуг істотно стиснувся, причому непропорційно, в регіонах ситуація набагато сумніша, ніж в Києві. Але в такій ситуації є і позитив – адвокати стали більш креативними, клієнти також починають вимагати більше інноваційності. І потрібно пам’ятати, що тенденції глобалізації не минуть юридичний ринок – успішно вигравати конкурентну боротьбу будуть ті, хто вміє «сінергіровать».

– На яких практиках плануєте зосередитися?

– Безумовно, я не зможу залишити поза сферою своєї уваги два своїх дітища – виконання судових рішень та банкрутство, тим більше що процедура банкрутства буде змінена дуже сильно, і очевидно, що на ринку будуть затребувані люди, які, розуміючи як дух, так і букву закону, зможуть показати – належний рівень правозастосування. Ще один напрямок, яким я хотів би зайнятися і який тільки відкривається в Україні, – інститут конституційної скарги. За статистикою, з понад 1500 поданих скарг Конституційний Суд України визнав прийнятними тільки 74. Це говорить про досить низький, на жаль, рівень підготовки конституційних скарг і нерозуміння в адвокатському середовищі їх особливостей і принципової відмінності від касаційних скарг. Я думаю, що роль Конституції України повинна посилюватися як в повсякденному, так і в правовому житті. Якою б не була Конституція, це Основний Закон, і ми повинні підвищувати її статус, щоб вона перестала бути формальним документом. Будемо відверті: про Конституцію України у нас згадують раз на рік, 28 червня, а на практиці норми Конституції застосовуються нечасто. Я вже не кажу про фундамент у вигляді принципу верховенства права, який повинен бути у кожного практикуючого юриста, – в Конституції України є дуже багато статей, які можуть гарантувати захист прав, служити запобіжником від неякісних законів. Я сподіваюся, що мій досвід роботи в парламенті, Конституційній комісії, Раді з питань судової реформи допоможе підвищити якість конституційних скарг і в питанні захисту конституційних прав піднятися на новий рівень.

Ще два напрямки, якими я із задоволенням раніше займався, – практика М&A і корпоративне право. Вони досить взаємопов’язані. Що особливо приємно в цих практиках: недосконала судова влада (недосконалість якої визнають самі судді) практично не має впливу на твій кінцевий результат – наскільки якісно будуть захищені інтереси клієнта, залежить тільки від тебе. Тут немає «поганої» прокуратури, «поганого» суду або будь-якого іншого держоргану: всі твої перемоги – це лише твої перемоги, всі поразки – тільки твої поразки. Не можна ні на кого перекласти відповідальність.

У своїй попередній діяльності я також завжди орієнтувався на комплексний супровід бізнесу. Збираюся і в ARIO розвивати комплексні підходи до обслуговування, щоб клієнт, один раз звернувшись до нас, більше не шукав вирішення будь-яких своїх правових питань поза нашої фірми.

У релізі щодо вашого приєднання до ARIO анонсувалася практика GR. Розкажіть, будь ласка, про плани з розвитку цього напрямку.

– П’ятирічний досвід роботи членом парламенту дає можливість якісного розуміння роботи держструктур, судової влади з точки зору інституційного устрою, а також того, як з ними співпрацювати в частині впливу на результати їх роботи. Я завжди стояв на позиціях, що адвокатське співтовариство має проявляти особливу активність в питаннях прийняття будь-яких рішень держорганами, будь то парламент, уряд або окреме міністерство. За нашими профілями діяльності ми повинні комунікувати, висловлювати свої пропозиції і намагатися бути помічниками політикам – наші знання, досвід практичного застосування тих чи інших норм права дозволяють робити закони більш якісними.

Чому я співпрацював з ARIO в своїй законопроектній роботі? До кожної нормі права, яку ми разом прописували, ми намагалися змоделювати ситуацію, пов’язану з її застосуванням, і подивитися, як вона буде працювати на практиці. Коли є дискусія і можливість проведення подібного мозкового штурму, можна ще до моменту прийняття нормативного акту виявити певні ризики і, відповідно, завчасно їх усунути.

Закони повинні ставати все якіснішими, містити не сухі норми, які часом створюють більше труднощів. У законах повинно бути більше права.

– Чи є те, про що ви говорите, класичною GR-практикою (тобто в інтересах конкретного клієнта) або ж це в більшій мірі робота pro bono?

– В основному це pro bono, що, втім, не виключає співпраці з проєктними міжнародними організаціями, які працюють за рахунок донорських коштів. Але GR не слід плутати з лобізмом. Ми в жодному разі не говоримо про лобіювання інтересів конкретного клієнта. Це абсолютно інша площина взаємовідносин.

Але ви поставили дуже цікаве питання. Врегулювання лобіювання – одна з тих ініціатив, які мені, на превеликий жаль, не вдалося реалізувати в парламенті. На мій погляд, американська модель лобіювання була б дуже корисною для України. Лобіювання існує незалежно від того, чи подобається це комусь чи ні. Завжди будуть певні бізнес-групи, фінансово-промислові групи, бізнес-асоціації, просто групи людей, які намагаються відстоювати ту чи іншу позицію. Зрештою завдання члена парламенту, або міністра, або Президента полягає не в тому, щоб бути глухим по відношенню до своїх громадян, а навпаки – щоб чути їх побажання.

Узаконення лобістської діяльності привнесе транспарентність в ці відносини. По-перше, якщо встановити правила гри, з обов’язковою звітністю, хто лобіював, через кого, скільки витрачено, де відбувалися зустрічі, – це дозволить краще орієнтуватися, хто стоїть за ухваленням  того чи іншого закону. По-друге, це стане одним з механізмів поділу влади і бізнесу і появи професійного класу політиків. На мою думку, нам не вистачає професійних політиків. Не  політиканів, а людей, які розуміють, в чому полягають завдання влади і яким чином слід врівноважувати інтереси різних учасників суспільних правовідносин. Нарешті, по-третє, формат такого лобіювання повинен передбачати обов’язок професійного лобіста надавати певну частину своїх послуг на умовах pro bono, в інтересах певних правозахисних, екологічних і т.п. ініціатив.

Я думаю, що Україна рано чи пізно прийде до такої моделі. У більшості європейських держав закони про лобіювання вже прийняті, і статистика показує, що чим далі держава мала відійти від американської моделі, тим менш ефективним було регулювання.

– Виходячи з перших тижнів роботи парламенту нового скликання, скажіть, наскільки ця каденція в принципі сприйнятлива до ідей лобіювання та широкого громадського обговорення законодавчих ініціатив?

– Якщо бути об’єктивним, на жаль, вбачається брак дискусій, як громадських, так і парламентських, по більшості прийнятих законів. Я не можу сказати, що моє ставлення до цього однозначно позитивне або негативне. Є ряд ініціатив нової влади, особливо в економічній сфері, які з певними застереженнями я підтримую. Це, наприклад, питання відкриття ринку землі, перегляд філософії системи оподаткування, створення служби фінансових розслідувань, деякі дерегуляційні моменти. Це правильні речі, деякі з них я свого часу ініціював особисто. Що стосується політичних ініціатив, то застережень більше, але, як кажуть, поживемо – побачимо.

Нова влада знаходиться в певній розтяжці. З одного боку, громадяни мають не просто високі, а завищені запити до нової влади і вимагають швидких рішень. З іншого боку, запущений «турбопрінтер» поки не дає негативного ефекту, але, виходячи зі свого політичного досвіду, можу стверджувати, що в кінцевому підсумку почнуть проявлятися певні недоліки ухвалених законів – людина недосконала, і ідеальні закони прийняти, на жаль, неможливо.

Я не кажу, що дискусій має бути дуже багато (в нашій каденції їх було іноді занадто багато), але залучення професійної громадськості, експертів до обговорення додало б бенефітів новій владі, ще більше підвищило б довіру – здавалося б, куди вже більше, але  насправді цей рівень довіри поки що рухається інерційно, і незабаром прийде час оцінювати результати. Не можна бути однаково успішними в усіх напрямках. Відповідно, відкритість могла б урівноважити і пояснити можливі невдачі влади в тих чи інших сферах.

Дискусій очевидно не вистачає. Але і пройшло занадто мало часу. Мене не полишає надія, що незабаром їх стане більше. Спілкуючись з окремими представниками «Слуги народу», я чую про готовність обговорення різних законодавчих ініціатив. Це поки що не вилилося в реальне обговорення, але принаймні декларується.

Я розумію, що під час пленарних тижнів можливостей для зустрічей і обговорення об’єктивно мало, але в майбутньому, сподіваюся, будуть організовані зустрічі в комітетах, в рамках різних робочих груп з тим, щоб працювати в синергії. Від цього виграють усі: і влада, і суспільство, і міжнародний імідж нашої країни.

Розмовляв Олексій Насадюк, «Юридична практика»

Джерело: https://pravo.ua/articles/projavlenie-na-publike/

читати далі

Адвокати Ario Law Firm здобули чергову перемогу у справі фермера Юрія Андрєєва. Так, Житомирський апеляційний суд скасував арешт на решту землі (близько 100 га), самовільне зайняття якої інкримінують клієнту Ario Law Firm. У пана Юрія з’явилась можливість зібрати рештки врожаю, що гине через протизаконні дії правоохоронців.

Нагадаємо, до цього цей самий суд скасував арешти на інші земельні ділянки, щодо яких Юрій разом зі своїм сином уклав Договори оренди (попередні) з Народницькою селищною радою на Житомирщині. Також раніше Житомирським апеляційним судом були зняті арешти на агротехніку та частину зібраного врожаю.

Прокурор не зміг довести суду протиправність дій фермера на законно орендованій землі. Та крім цього, навіть не зміг надати відповідь на питання суду: яку ж саме шкоду Андрєєв заподіяв державі, якщо на законних підставах з дозволу Народницької селищної ради орендував землю та сплачував кошти за її користування. На думку слідства, матеріальна шкода складає близько 354 тис грн, проте жодних аргументів чи формул, за якими правоохоронці вирахували цю «шкоду» суду надано не було. Прокурор також не зміг пояснити, чому посіви на цій землі слідство вважає речовим доказом.

«Попередній договір був укладений на підставі статті 635 Цивільного кодексу України, яка визначає дію цього договору до моменту оформлення технічної документації або проєкту землеустрою на ці земельні ділянки. Користування земельною ділянкою відбувалось на підставі діючого договору оренди», – сказала адвокат Ario Law Firm Наталія Швець.

«Власником та розпорядником цієї землі є Народницька селищна рада. А тому, якщо прокуратура вважає, що користування землею було незаконним, вона має вирішувати питання щодо відповідальності посадових осіб саме цієї селищної ради. А через протизаконні дії правоохоронців – безпідставне накладення арешту на землю, техніку та врожай – Юрій Андрєєв не може здійснювати збиральну кампанію. Врожай гине, через що наш клієнт отримує збитки на сотні тисяч гривень», – сказав адвокат Ario Law Firm Ярослав Сербін.

Як повідомлялось, Юрій Андрєєв – аграрій з Луганщини, який після визволення з полону бойовиків так званої ЛНР, переїхав з родиною на Житомирщину. Юрій і його син Богдан уклали договори оренди з пайовиками та Народницькою селищною територіальною громадою, розчистили занедбану землю та з 2015 року ведуть досить успішний бізнес. Перед збиральною кампанією 2019 року проти Андрєєвих було відкрито кримінальне провадження начебто за те, що земельні ділянки, які орендував бізнесмен з сином, не зареєстровані. Ввівши в оману слідчих суддів, в вересні правоохоронці домоглися накладення арешту на землю.

Наприкінці вересня 2019 року адвокати Ario Law Firm, які захищають інтереси Юрія Андрєєва, домоглися у Житомирському апеляційному суді зняття арештів з частини орендованих ділянок. Проте, коли робітники Андрєєва прийшли оглянути розблоковані поля, то побачили, що увесь врожай було викрадено. Сума втрат склала близько 1 млн грн.

Усі шокуючі деталі історії Юрія Андрєєва можна прочитати тут: http://ario.law/press-center/daly-vidsich-zahoplennyu-zemli-ta-agrotehniky/

Продовження історії – тут: http://ario.law/press-center/povernuly-nezakonno-vyluchenu-agrotehniku/

 

читати далі

Адвокати Ario Law Firm привезли чергову перемогу з полів Житомирщини. Так, у справі Юрія Андрєєва та його сина (агробізнесменів, проти яких правоохоронні органи штампують фейкові кримінальні провадження та цілеспрямовано зривають жнива) – триває відновлення справедливості. Житомирський апеляційний суд своїми ухвалами скасував арешти, накладені за клопотанням слідчого СВ Народницького ВП Коростенського ВП ГУ Нацполіції у Житомирській області, на агротехніку та зібраний врожай у рамках чергового кримінального провадження.

Як ми повідомляли, минулого тижня Житомирський районний суд скасував арешти на землю, яку орендує Юрій разом із сином в Народницькому районі Житомирської області. Правоохоронці інкримінують бізнесменам нібито самовільне зайняття земельних ділянок, хоча договори оренди у клієнтів Ario Law Firm є. Окрім того, підприємців було протизаконно позбавлено права користуватися агротехнікою, а також було вилучено 3,5 тони зібраного проса через те, що на думку слідчого Нацполіції, Андрєєви не мали права збирати врожай на вже «арештованій землі».

«Ми довели суду, що законних підстав для накладення арешту на землю – немає. Але вилучення техніки – це повне беззаконня. Поясню чому. Друге кримінальне провадження правоохоронці відкрили проти Андрєєвих за статтею 382 Кримінального кодексу. Їм інкримінують невиконання ухвали суду про арешт – начебто вони порушили закон тим, що збирали власний врожай власною технікою на землі, що орендують. Хоча в ухвалі слідчого судді чітко вказано, що арешт на ділянку та посіви, де використовувалась техніка, накладається «з правом користування таким майном». Тобто Андрєєви мали повне право збирати власний врожай. Вказані доводи, зокрема, про відсутність події кримінального правопорушення та відсутність правових підстав накладення арешту на техніку та врожай, були враховані колегією суддів Житомирського апеляційного суду. Внаслідок цього було ухвалено справедливе та законне рішення», – зазначив адвокат Ario Law Firm Ярослав Сербін.

Нагадаємо, Юрій Андрєєв – аграрій з Луганщини, який після визволення з полону бойовиків так званої ЛНР, переїхав з родиною на Житомирщину. Юрій і його син Богдан уклали договори оренди з пайовиками та Народницькою селищною територіальною громадою, розчистили занедбану землю та з 2015 року ведуть досить успішний бізнес. Перед збиральною кампанією 2019 року проти Андрєєвих було відкрито кримінальне провадження начебто за те, що земельні ділянки, які орендував бізнесмен з сином, не зареєстровані. Ввівши в оману слідчих суддів, в вересні правоохоронці домоглися накладення арешту на землю.

Наприкінці вересня 2019 року адвокати Ario Law Firm, які захищають інтереси Юрія Андрєєва, домоглися у Житомирському апеляційному суді зняття арештів з частини орендованих ділянок. Проте, коли робітники Андрєєва прийшли оглянути розблоковані поля, то побачили, що увесь врожай було викрадено. Сума втрат склала близько 1 млн грн.

Усі шокуючі деталі історії Юрія Андрєєва можна прочитати тут: http://ario.law/press-center/daly-vidsich-zahoplennyu-zemli-ta-agrotehniky/

читати далі

Адвокати Ario Law Firm протистояли спробі рейдерського захоплення сільськогосподарських угідь та агротехніки на Житомирщині.

Клієнт Ario Law Firm Юрій Андрєєв – людина унікальної долі. До початку бойових дій на Сході України був власником потужного агропідприємства на Луганщині. На початку війни у 2014 році за свою активну життєву позицію та допомогу українським військовим потрапив у полон до бойовиків так званої ЛНР, де утримувався 207 днів. У поневоленні чоловіка піддавали тортурам. Аби звільнити Юрія з «підвалів ЛНР», його родина була вимушена віддати майже все, що в них було. Після повернення на волю, у 2015 році Андрєєв з сім’єю розпочали нове життя на Житомирщині, де знову зайнялися агробізнесом.

І зараз, майже через 5 років після того, як «русскій мір» відібрав в нього домівку та успішний бізнес, чоловік каже: «Сьогодні правоохоронна система Житомирської області мало чим відрізняється від «правоохоронної системи» так званої ЛНР».

Що змусило Юрія так оцінити дії правоохоронців – далі.

Хронологія подій

Переїхавши на Житомирщину у 2015 році, Юрій Андрєєв почав шукати можливості відновити справу, якою займається найкраще – агробізнес. Вільна земля для оренди знайшлась в Народницькому районі. Однак більшість ділянок була занедбані. Андрєєв разом з сином уклали договори оренди з пайовиками та Народницькою селищною територіальною громадою, розчистили землю, розбудувалися. Наразі ж займаються вирощуванням зернових та олійних культур. Поступово у Андрєєвих справи йшли вгору. Але, вочевидь, прибутковий бізнес Андрєєва не давав комусь спокою.

У кінці серпня 2019 року проти Андрєєва відкривають кримінальне провадження за статтею 197-1 Кримінального кодексу – йому інкримінують самовільне зайняття земельних ділянок. Найцікавіше в цьому те, що договори оренди за цими ділянками Юрій Андрєєв уклав ще в квітні 2019 року і вони не викликали питань у правоохоронних органів. Проте в розпал збиральної кампанії було відкрито кримінальне провадження начебто за те, що земельні ділянки, які орендував бізнесмен, не зареєстровані. Ввівши в оману слідчих суддів, в вересні правоохоронці домоглися накладення арешту на цю землю.

Зрозуміло, що подібні дії правоохоронців – блокування роботи в період збиральної кампанії – мають дуже негативні наслідки для усього врожаю. За словами Андрєєва, один день простою – це мінус 5% від врожайності.
Але й на цьому все не закінчилося.

23 вересня 2019 року у рамках цього кримінального провадження за адресою, за якою Андрєєви ведуть підприємницьку діяльність, поліція та представники Служби безпеки України увірвалися з обшуком. Слідчі дії пройшли з численними та грубими порушеннями. Зокрема, спочатку силовики не пускали адвоката на місце проведення обшуку, потім заборонили йому здійснювати відеофіксацію. Без ухвали слідчого судді була вилучена сільгосптехніка, а з комбайну вилучено бортовий комп’ютер, вартістю 27 000 євро. Правоохоронці також вилучили мобільні телефони і усю документацію, що підтверджує права орендаря – Юрія Андрєєва – користуватися цими земельними ділянками.

«Всі протизаконні дії були вчиненні органом досудового розслідування, а саме – слідчим слідчого управління ГУ Нацполіції Житомирської області. Ми будемо домагатися того, щоб діям слідчого була надана адекватна оцінка компетентних органів», – наголошує адвокат Ario Law Firm Ярослав Сербін.

Перші перемоги

25 вересня у Житомирському апеляційному суді відбулися засідання, де розглядалися зняття арештів з частини арештованих земельних ділянок.

У жорсткому протистоянні з прокурором, яка наполягала, що землі та частина врожаю (вже зібране просо) є речовими доказами, адвокати Юрія Андрєєва довели суду, що дії правоохоронців від початку – з моменту відкриття кримінального провадження до подальшого блокування бізнесу через арешти землі та проведення обшуку – були протизаконними.

«Повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні нікому не пред’являлось, спеціальна або будь-яка інша конфіскація за цією статтею Кримінального кодексу не передбачена, інкримінований злочин непорівнянний з санкціями, застосованими до нашого клієнта. Об’єктивних обставин для накладення арешту немає», – підкреслила адвокатка Ario Law Firm Наталія Швець.

26 вересня правоохоронці повернули вилучену в Андрєєва агротехніку, тим самим визнавши, що вона вилучалася незаконно.

«Ми хочемо домогтися справедливості у цій справі. Але ж питання, чому представники правоохоронних органів «штампують» провадження та вилучають сільськогосподарську техніку не тоді, коли, наприклад, йде посівна кампанія, а тоді, коли приходить час збирати врожай, залишається відкритим. Більш того, як правило, відповідальні за такі зірвані сезони, не притягаються до відповідальності. Звісно, мова йде про представників правоохоронних органів. Зокрема у нашій справі, скоріш за все, дії правоохоронців вчинялись в інтересах недобросовісних конкурентів – було задіяно СБУ, підрозділ Нацполіції КОРД, Держпраці та інші державні органи. Цю тенденцію слід ламати, адже коли поринаєш у наші вітчизняні реалії, усі розмови про пом`якшення інвестиційного клімату в Україні та запрошення сюди міжнародних інвесторів, виглядають, м`яко кажучи, безглуздо», – наголошує партнер Ario Law Firm Євген Грушовець.

Нові «сюрпризи»

Радість від цих двох важливих перемог тривала недовго, адже коли робітники Андрєєва прийшли оглянути розблоковані земельні ділянки, то побачили на них повністю викошене поле. Врожай було викрадено.

«Ми не можемо робити якісь висновки заздалегідь. Але все виглядає так: перед збором врожаю на землі і техніку накладається арешт, чим фактично блокується робота законних орендарів. Протягом дії арешту викрадається врожай. Хто за цим стоїть – ще належить розібратися, проте чиїми руками це робиться – бачать всі», – говорить адвокат Ярослав Сербін.

За приблизними підрахунками з поля було викрадено врожаю приблизно на 1 млн грн.

Викладене вище – далеко не всі шокуючі обставини цієї справи. В цій історії ще є й залякування місцевих жителів, історія з підкиданням наркотиків, карабіну та бронебійних патронів місцевому депутату сільської ради, який підтримував Юрія Андрєєва у протистоянні з силовиками. До речі, позицію Андрєєва підтримує багато місцевих жителів та пайовиків – чоловік приїхав в Народницький район, організував тут працююче підприємство, створив робочі місця, орендував ділянки, що не оброблялися десятиліттями.

p.s.
Ми інформуватимемо вас про подальший перебіг цієї справи.

читати далі

Кадровий бум ARIO

Вересень 12, 2019

Адвокатське об’єднання “Юридична фірма “ARIO” (ARIO LAW FIRM) оголошує кадрові новини і початок рефрешу бренду.

Кадровий бум ARIO

«Кухня – місце, в якому затишно, де говорять про найважливіше з найближчими людьми. Добра юридична кухня – місце, де клієнту затишно, і він впевнений, що кухарі-юристи приготують для нього справді особливу «страву», а всі «інгредієнти» залишаться під захистом адвокатської таємниці. Клієнти ARIO LAW FIRM знають, що досвід нашої команди, приправлений творчим підходом до виконання найскладніших непересічних задач – запорука спокою і затишку в їх бізнесі та родинах. Радий, що сьогодні до кола наших шеф-кухарів приєднуються Руслан Сидорович і Андрій Филик. Впевнений, що разом з новими партнерами ми приготуємо не один «кулінарний шедевр» для наших клієнтів, піднімемо планку експертизи у наших ключових практиках і в цілому на юридичному ринку України», – заявив керуючий партнер Олексій Воронько.

«Вважаю, що ми зібрали одну з найкращих команд на юридичному ринку країни. Великий унікальний досвід кожного нашого адвоката, синергія та інтегрованість практик – проста формула наших перемог, яка безвідмовно працює у непрості часи змін, економічних та політичних зрушень», – сказав старший партнер ARIO LAW FIRM Юліан Хорунжий.

Отже, до партнерського складу ARIO LAW FIRM приєдналися Руслан Сидорович і Андрій Филик .

Руслан Сидорович – відомий український юрист, адвокат, народний депутат Верховної Ради України VIII скликання. Був головою підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, членом Конституційної комісії та членом Ради з питань судової реформи. Руслан є співавтором проекту Кодексу з процедур банкрутства. У команді юридичної фірми спеціалізуватиметься на таких практиках: захист бізнесу, корпоративні клієнти, реструктуризація та банкрутство та, звісно ж, GR.

Андрій Филик – адвокат, обіймав посаду радника ARIO LAW FIRM. Його спеціалізація: судова практика, нерухомість та земельні відносини та M&A. Серед найгучніших справ А. Филика в ARIO LAW FIRM:

  • справа про банкрутство ДП «Укрбурштин» – після 12 років справу про банкрутство було закрито, підприємство повернулося під контроль держави;
  • справа ТОВ «Автодом» – міжнародний розшук та повернення законному власнику активів на суму в розмірі 25 млн доларів США;
  • повернення законному власнику столичного готельного комплексу «Либідь», що зазнав рейдерської атаки;
  • представництво інтересів Білоцерківського молочного комбінату у процедурі банкрутства – в результаті майновий комплекс єдиного виробника молочних сумішей для коктейлів та морозива компанії «McDonald`s» в Україні було реалізовано на відкритому аукціоні, а вимоги кредиторів на суму понад 100 млн грн – задоволено.

Таким чином, на сьогодні партнерами ARIO LAW FIRM є: Олексій Воронько (керуючий партнер), Юліан Хорунжий (старший партнер), Ірина Сербін, Євген Грушовець, Сергій Кириченко, Дмитро Бойко, Руслан Сидорович та Андрій Филик.

Також відбулося оновлення складу радників і старших юристів фірми.

В статусі радника до команди раніше долучився адвокат Володимир Коваленко. Пан Володимир був суддею Вищого господарського суду. Є заслуженим юристом України. Спеціалізація: реструктуризація і банкрутство.

Ще одним радником став адвокат Сергій Деркач, який до цього обіймав посаду старшого юриста. Сергій спеціалізується на судовій практиці та корпоративному праві.

З посади юриста на посаду старшого юриста призначено адвоката Наталію Швець. Вона спеціалізується на податковому та корпоративному праві, а також на судовій практиці. Має сертифікат податкового консультанта.

Старшим юристом також стала адвокат Ольга Коваль, яка до цього займала позицію юриста. Її спеціалізація: кримінальне право та судова практика.

«Окрім посилення команди, ми раді анонсувати оновлення бренду, яке вже почалося і завершиться найближчим часом: ми переосмислюємо своє місце на юридичному ринку, нашу цінність для клієнтів, турбота про яких змушує нас рухатися вперед. Незабаром ми презентуємо оновлену айдентику і перезапустимо наш сайт», – анонсував Олексій Воронько.

«Оновлення айдентики – не просто данина сучасності. Лаконічність, мінімалізм, простота форм – це наша відкритість та зрозумілість клієнту. Ми не перенасичуємо логотип зайвими мовними та графічними смислами, не відволікаємо увагу на другорядне, а б’ємо чітко в ціль. Так, як робимо це щодня, захищаючи інтереси клієнтів і професійної правничої спільноти», – заявив Юліан Хорунжий.

Кадровий бум ARIO

читати далі