Прес-центр

Підписатись на новини

Мера Скадовська Олександра Яковлєва переслідують за економію коштів міськради і здоровий глузд. Здавалося б, позбавлене сенсу твердження. Як можна переслідувати мера за економію коштів міськради? Проте, за версією поліції та прокуратури Херсонської області, це називається боротьбою з корупцією.

20 лютого 2018 року о 13-30 в Апеляційному суді Херсонської області продовжиться розгляд скарги міського голови Скадовська Олександра Яковлєва на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 28 грудня 2017 року про позбавлення його права обіймати посаду Скадовського міського голови терміном на один рік.

Нагадаємо, засідання розпочалося 30 січня, проте рішення не було ухвалено – суддя Володимир Заіченко оголосив перерву для витребування додаткових матеріалів.

Переслідують за економію і порядність

6 грудня 2017 року до Скадовського районного суду Херсонської області з Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшли протоколи про вчинення Олександром адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією за ознаками правопорушень, передбачених ч.3 ст. 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».

28 грудня 2017 року цей суд виніс постанову, якою визнав Яковлєва  винним у вчиненні адміністративного правопорушення, стягнув з нього штраф у розмірі 6800 грн та вирішив позбавити його права обіймати посаду Скадовського міського голови терміном на один рік.

«Гріхи» Яковлєва полягають у тому, що:

  • За 2 роки, поки він займав посаду мера Скадовська, міськрада закупила канцтоварів у підприємства, пов`язаного з дружиною мера, на суму 1167 грн. При цьому, перед тим, як Яковлєв став міським головою, мерія закупила канцелярського приладдя у того самого підприємства на суму майже 22 тис грн (у 2013-2015 рр.). Тобто, «провина» Яковлєва – у тому, що ставши мером, він у 19 разів зменшив закупівлю канцтоварів у крамниці, що належить пов`язаній особі.
  • Частка закупленого канцелярського приладдя в магазині дружини міського голови складає 1% (один відсоток) загальної суми коштів, витрачених міськрадою на закупівлю канцтоварів для мерії Скадовська у 2016-2017 роках (1167 грн. із загальної суми 100 тис. грн, витраченої на канцелярські товари для міськради).
  • Канцелярське приладдя закуповувалося у магазині дружини, з єдиної причини: це єдине місце, де у Скадовську продається штемпельна продукція, яку потребувала бухгалтерія міськради. В іншому випадку, Яковлєву слід було відправляти працівника у відрядження в Херсон (відстань – 100 км і близько 3-4 годин витраченого часу в обидва кінці) і витрачати на пальне додаткові 450 грн. І це при тому, що магазин, де була придбана штемпельна продукція, знаходиться у 270 метрах від Скадовської міської ради (3 хвилини пішки).
  • Уся продукція закуповувалася на реальні потреби бухгалтерії мерії виключно працівниками мерії. Продукція була належної якості та була придбана за ринковою вартістю.

Детальніше про політичне переслідування Олександра Яковлєва можете дізнатися тут .

Думка юриста

За словами адвоката Олександра Яковлєва, радника Ario Law Firm Кирила Юхна, апеляційна скарга Скадовського міського голови підлягає задоволенню щонайменше з трьох підстав.

По-перше, у діях міського голови Скадовська відсутній реальний конфлікт інтересів.

Закон відрізняє реальний конфлікт інтересів від потенційного конфлікту інтересів. В даному питанні наша думка повністю співпадає з роз’ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року, а також із висновком науково-правової експертизи Інституту держави і права імені Корецького. У листі ВССУ від 22.05.2017 вказано, що орган, який притягає до адміністративної відповідальності за статтею 172 прим. 7, має вказати, в чому полягає приватний інтерес, в чому полягає службовий інтерес, в чому полягає суперечність між приватним і службовим інтересом – все це мало би бути вже в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності. В нашому ж випадку, ми не знайшли жодного слова ні в протоколі, ні в постанові суду першої інстанції, в чому полягає суперечність між придбанням канцелярських товарів та діяльністю міської ради. Більше того, ми не знайшли жодного слова щодо того, які товари купувалися, тобто, оперуповноважений, який склав протоколи, не потрудився навіть з’ясувати, які товари придбавалися, для чого вони придбавалися, чи придбавалися вони за ринковими цінами, чи була у міськради можливість придбати їх в іншому місці, і таке інше. Ми вважаємо, що це має надзвичайно велике значення, тому що лише теза про те, що суперечність полягає у придбанні товарів в магазині, який пов’язаний з дружиною О.Яковлєва – на нашу думку, є неспроможною. Яким чином діяти бухгалтерії, якщо зношена печатка? Зупинити оформлення документів? Заміна печатки та оснастки були необхідні для здійснення їх поточної діяльності, – сказав Кирило Юхно.

Він підкреслив, що суперечність була би можливою, якби ці товари не були потрібні (наприклад, якби з міського бюджету було сплачено за товари, які вже були на складі), або якби вони були придбані за завищеними цінами, або якби було придбано неякісні товари. Цього ніхто не досліджував, відповідно, висновок про суперечність було зроблено безпідставно.

По-друге, поліція та прокуратура помилково стверджують, що у діях Олександра Яковлєва є повторюваність. На момент здійснення закупівлі канцтоварів Олександр Яковлєв не мав статусу особи, яка вже притягалась до адміністративної відповідальності, а тому до нього не можна застосовувати покарання у вигляді позбавлення права займати посаду міського голови.

По-третє, має місце непропорційно жорстоке покарання, застосоване судом першої інстанції до Скадовського міського голови. Адже своїм рішенням Скадовський районний суд не відсторонив Олександра Яковлєва на рік, а по суті, усунув з посади взагалі, і прирік громаду Скадовська на дострокові вибори міського голови з відповідними непередбаченими видатками.

Чотири протоколи за два роки діяльності міського голови було складено на малозначні суми (83 грн., 126 грн., 218 грн., 740 грн.). Ми вважаємо, що покарання за це у вигляді усунення з посади міського голови є непропорційно великим. Як зазначає Конституційний Суд України, закон може бути несправедливим. І в такому випадку суд не повинен застосовувати цей закон, а повинен застосовувати принцип верховенства права, обов’язковими ознаками якого є принцип справедливості і пропорційності між правопорушенням і покаранням, – зауважив Кирило Юхно.

Він також додав, що позбавлення особи права займати посаду мера відбулося не на один рік, а остаточно. Закон України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що повноваження особи припиняються, якщо особа піддана відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією і суд застосував санкцію у вигляді відсторонення з посади. Наслідки такого рішення полягають у тому, що повноваження міського голови виконуватиме секретар міської ради, і в 90-денний термін, за поданням міської ради до Верховної Ради, ВР має призначити дострокові вибори міського голови. Тобто, можливості у пана Олександра повернутися через один рік в свій кабінет і продовжувати виконувати свої обов’язки міського голови – по суті відсутні.

Отже ми говоримо про непропорційно велике покарання, тобто про порушення верховенства права, що з урахуванням рішень Конституційного Суду, практики Європейського суду з прав людини, яка є обов’язковою для застосування, є підставою для задоволення скарги Олександра Яковлєва і скасування постанови Скадовського районного суду Херсонської області від 28 грудня 2017 року, – підкреслив Кирило Юхно.

Зекономив бюджет міста? Винний! (Інфографіка)

читати далі

Як різні держави світу намагалися врегулювати операції з криптовалютами, і чи має проект закону «Про обіг криптовалюти в Україні» шанс бути ухваленим у тому вигляді, як його зареєстровано у Верховній Раді? Спробував проаналізувати молодший юрист Ario Law Firm Денис Береснев.

Січень 2018 року можна вважати переламним для формування ринку криптовалюти в Україні. Портал Opendatabot оприлюднив дані про декларування «крипти» 57 держслужбовцями. А в останній день січня з’явилася інформація про затримання в аеропорті Бориспіль обладнення для майнінгу на суму в 13 мільйонів гривень. Придбане в Гонконзі обладнання було затримано не через те, що майнінг є незаконним на території України, а через приховування від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості стосовно вартості товару, про що повідомлено на офіційній сторінці ДФС України в Фейсбук. Обіг та загалом існування такої криптовалюти в Україні наразі нормативно не врегульовані. І поки Національний банк України не поспішає визнавати «крипту» реальними грошима, на світових ринках зима, була спекотною. Пропоную виділити певний ТОП-подій останніх трьох місяців, пов`язаних з правовим розвитком (а можливо, й занепадом) криптавлюти в світі (і звісно ж, в Україні).

Здивувала Білорусь
Одним із провідних нормативно-регулятивних надбань останнього часу є декрет «Про розвиток цифрової економіки», що був підписаний президентом Білорусі Олександром Лукашенко. Як зазначається на сайті президента, Олександр Лукашенко підписав декрет 21 грудня 2017 р. Документ створює безпрецедентні умови для розвитку ІТ-галузі та дає серйозні конкурентні переваги країні щодо створення цифрової економіки XXI століття. За даними ЗМІ, над декретом працювали провідні консалтингові та юридичні фірми Білорусі. Президентом, в свою чергу, було підтримано всі ініціативи IT-спільноти.

Декрет легалізує перелік з 38 видів діяльності в сфері високих технологій, серед яких є: надання послуг, пов’язаних зі створенням і розміщенням цифрових знаків (токенів), у тому числі і послуги з просування та ін., діяльність біржі криптовалют, діяльність операторів з обміну криптовалют, майнінг, а також інша діяльність з використанням токенів. Декрет містить ознаки професійної і біржової діяльності з цінних паперів, діяльності інвестфонду, сек’юритизації, здійснення операцій по створенню та розміщення власних токенів.

Ухвалений документ спрощує порядок проведення розрахунків з використанням електронних грошей, та містить інші не менш важливі нововведення, які безперечно матимуть вплив на розвиток економіки в країні.

Варто зазначити і те, що декрет містить норму яка, вводить податкові пільги за угодами, які стосуються криптовалют. Так, суб’єкти економіки звільняються від оподаткування діяльності, пов’язаної з криптовалютами і токенами, в тому числі майнінгом, а також по операціях з обміну токенів (криптовалют). Звільнення поширюється на податок на прибуток, ПДВ, податок при спрощеній системі, прибутковий податок з фізичних осіб. Відповідно до підписаного білоруським президентом документа, будь-які операції з криптовалютою для громадян – продаж, купівля, міна, дарування та заповідання – дозволені і не обкладаються податками, а також відповідно не вважаються підприємницькою діяльністю.

Корейці грали на пониження

Основною криптовалютою, незважаючи навіть на її курсові «гойдалки» цієї зими, і досі залишається Bitcoin. Небачене досі стрімке падіння і волатильність Bitcoin почалися у грудні 2017 року. Фахівці зазначали, що наслідками корекційних дій є можливе закріплення ціни Bitcoin на рівні 12000$ (не беруся оцінювати реалістичність досягнення цього рівня, проте динаміка ринку станом на середину лютого свідчить про можливість такого розвитку подій). Очевидно, що наразі ринок криптовалют залишається досить сприйнятливим до зовнішніх чинників, основними з яких можуть вважатися політичні.

Так, одним з факторів, які з великою часткою імовірності вплинули на падіння курсу Bitcoin було повідомлення про можливу заборону на криптовалютний трейдинг в Південній Кореї. Це повідомлення викликало резонанс у ЗМІ і в криптоекспертних колах. Наразі перехід до заявлених радикальних заходів не підтвердився, але наслідки можливої заборони наклали свій відбиток на ринок. Резонансною новиною стало і звернення більш ніж двохсот тисяч південнокорейців, основною метою якого було збереження «криптовалютної мрії». У подальшому, за даними деяких видань, це навіть викликало конфлікт між владою та опозиційними партіями. Згодом експерти пов’язали обвал на ринку криптовалют із заявою міністра Південної Кореї.

Демократичний Ізраїль

Ще одна новина, яка вплинула на ринок криптовалют цієї зими – циркуляр влади Ізраїлю, де містився опис законопроекту про оподаткування компаній, що залучають кошти через ICO (тобто через залучення інвестицій в технологічні проекти у вигляді емісії та продажу інвесторам нових криптовалют). Податкове управління Ізраїлю зазначає, що віртуальна валюта є власністю особи, яка нею володіє, як така, вона підпадає під визначення активу і, відповідно, має обтяжуватися податком на прибуток.

Законопроекти

Подібні новели нормативного регулювання обігу криптовалюти в Україні відсутні. Більш того, відповідно до листа Національного Банку України від 08.12.2014 №29-208/72889, “діяльність із купівлі-продажу Bitcoin за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих “фінансових пірамід” та може свідчити про потенційну залученість у здійсненні сумнівних операцій” відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансуванню тероризму. Також у цьому листі пропонується звернути увагу на те, що Європейське банківське управління (European Banking Authority, EBA) закликало банки Європейського Співтовариства утриматися від операцій з криптовалютами, включаючи Bitcoin, доки не буде створена система правил, яка зможе запобігти зловживанням.

Національний Банк України рекомендує громадянам України використовувати лише послуги тих платіжних систем, які внесені Національним Банком України до реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг. Не дивлячись на те, що на даний момент НБУ не визнає Bitcoin та інші криптовалюти, як валюту, українські чиновники вже протягом двох років декларують криптовалюту. Зокрема, це можна побачити на сервісі моніторингу реєстраційних даних компаній OpenDataBot. Згідно з цим реєстром, найбільша кількість криптовалюти задекларована депутатами Верховної ради України та Одеської обласної ради.

Не дивлячись на такий категоричний стан речей щодо визнання криптовалюти в Україні, знайшлися законотворці, які зареєстрували Проект Закону України «Про обіг криптовалюти в Україні». Над його текстом працював колектив у складі п’ятьох народних депутатів: Єфремова І.О., Денісова Л.Л., Котвіцький І.О., Рибак І.П., Войцеховська С.М., а також юрист Шахматенко Р.С.
Документом пропонується закріпити перелік визначень, серед яких є такі поняття як: криптовалюта, криптовалютна біржа, криптовалютний кошик, криптовалютні транзакції, система блокчейн, користувач системи блокчейн, суб`єкт криптовалютних операцій, власник криптовалюти, майнер, майнінг та інші. Зокрема, проект визначає криптовалюту, як програмний код, який може виступати засобом міни. Також зазначається, що криптовалюту можна обмінювати на електронні гроші, валютні цінності та цінні папери.

Загалом, показова локанічність законопроекту та його неузгодженість з чинним законодавством, змусила Головне науково-експертне управління Верховної Ради підготувати, як на мене, нищівний висновок щодо неприпустимості підтримки згаданого проекту як його було зареєстровано. Висновок було оприлюднено 5 лютого 2018 року.

Зокрема, експерти дійшли висновку, що автори законопроекту не дослідили ризики ухвалення окремого закону про криптовалюти та їх обіг – для фінансової системи України, у першу чергу системи державних фінансів, особливо зважаючи на курсову нестабільність криптовалюти. Також науковці звертають увагу на те, що за чинним законодавством Ізраїлю криптовалюта наразі не підпадає під юридичне визначення валюти, у КНР та Японії – вважається віртуальним товаром, але не валютою, у Канаді – нематеріальним активом. Також звертається увага на те, що «поява відповідного фінансового інструменту може мати наслідком не лише позитивні, а й негативні наслідки. Зокрема, частина вільних інвестиційних ресурсів може бути спрямована не безпосередньо у реальний сектор економіки чи на фондовий ринок, а з метою фінансових спекуляцій в програмний код (набір символів, цифр та букв), що випливає з визначення криптовалюти в статті 1 проекту. З огляду на це пропозиція щодо вільного обігу криптовалюти практично без будь-яких обмежень в Україні в сучасних умовах виглядає дискусійною», – говорять автори науково-експертного висновку.

І зауважують, що на нинішньому етапі розвитку ринку криптовалют недоцільно ухвалювати окремий закон, краще конкретизувати порядок здійснення діяльності з криптовалютами у відповідних підзаконних нормативно-правових актах. «При цьому про недоречність прийняття такого закону свідчить, зокрема, й те, що текст законопроекту складається всього із 9 статей, причому безпосередньо правовому регулюванню присвячені лише 7 з них (з яких 1 має бланкетний (відсильний) характер), а ще у 2 – визначаються терміни та склад законодавства», – йдеться у висновку.

Звісно, може скластися враження, що така критика є наслідком несприйняття науковцями прогресивних технологій, проте більшість зауважень до законопроекту є очевидно доречними і потребують врахування.

Висновок:

Можливо в майбутньому, ми матимемо конкретні напрацювання з цього приводу, але поки що криптовалютний ринок на українських теренах залишається саморегульованим. Окрім цього, слід взяти до уваги і той факт, що до сих пір ніхто не може дати більш-менш точних прогнозів щодо динаміки розвитку Bitcoin та світового криптовалютного ринку взагалі. Як бачимо, світ не має однозначної позиції щодо визнання та остаточної легалізації криптовалют. При цьому, на мій погляд, дедалі чіткіше прослідковуються тренди якщо не перетворення криптовалют на частину глобальної фінансової системи світу, то принаймні створення правових підвалин для цього.

 

читати далі

Після близько 4 років боротьби за майно клієнта – логістичний центр під Києвом, що розташований на 2 га землі, – за сприяння адвокатів Ario Law Firm нарешті перейшов у законну власність ТОВ «Автодом». Відповідні записи є у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А це означає, що нарешті у державного «Укрексімбанку» з`явилася можливість повернути значну частину власних коштів, адже логістичний центр у селі Чайки під Києвом є заставою фінустанови, поручителем якої є ТОВ «Автодом», що знаходиться у процесі банкрутства.

Чотири роки поспіль зловмисники усіма правдами та неправдами намагались незаконно привласнити прибутковий логістичний центр, який приносить близько 1 млн грн доходу на місяць, а потім, коли зрозуміли, що їх шахрайська схема викрита, – просто затягували судові розгляди. Коли і це не спрацювало, вони пішли далі і вчинили спробу підробити судове рішення про витребування майна з незаконного володіння та перереєструвати логістичний центр на третю особу. Усі спроби зловмисників заволодіти чужим майном були зупинені командою Ario Law Firm.

Як все відбувалося: схема на мільйони

Частина 1:суди

У 2007 році державний “Укрексімбанк” видав фармацевтичній компанії ТОВ “Артур-К” кредит, поручителем за яким виступив ТОВ «Автодом». Заставою позики послужив логістичний центр у с. Чайки площею 12 тис кв.м., розташований на 2 га землі. У 2011 році ТОВ “Артур-К” оголосило себе банкрутом, одразу за ТОВ «Артур-К» процедуру банкрутства розпочало і ТОВ «Автодом». Організувавши фіктивний аукціон у 2014 році (що згодом було доведено у суді), і навіть не сплативши 1/40 ринкової вартості (1,17 млн грн) – ціну, за яку було нібито «продано» майновий комплекс, – зловмисники захопили логістичний центр, а АТ «Укрексімбанк» не отримав жодної копійки. Переможцем цих фіктивних торгів стала компанія ТОВ «ТАО 2013»

Щоб застрахувати себе, заплутати сліди і напевно залишити землю з логістичним центром у власному незаконному володінні, зловмисники розділили майновий комплекс на частини і ці частини почали нібито «перепродавати» між офшорними компаніями допоки права на усі 2 гектари з логістичним центром не отримала британська компанія – партнерство з обмеженою відповідальністю «Пьюер Лайф Провіжн».

Зміна ліквідатора у 2015 році ТОВ «Автодом», майно якого було незаконно привласнене, змінило хід справи. Новим ліквідатором була призначена Марія Куделя, яка у першу чергу зацікавлена у проведенні легального аукціону та продажу активів ТОВ «Автодом» за ринковою вартістю.

У лютому 2016 року адвокати Ario Law Firm довели Господарському суду Київської області фіктивність аукціону з продажу логістичного центру і землі у селі Чайки Київської області – суд визнав торги недійсним. І вже у квітні цього ж року Київський апеляційний господарський суд підтвердив рішення суду першої інстанції про недійсність торгів.

За рік – у лютому 2017 року -Господарський суд Київської області ухвалив рішення про витребування майнового комплексу з незаконного володіння «Пьюер Лайф Провіжн», у червні Київський апеляційний суд залишив рішення про витребування у силі і вже у серпні розпочались слухання цієї справи у Вищому господарському суді. Проте жоден з позивачів – представників «Пьюер Лайф Провіжн» не з`явився.

Як можна судити з подальших дій представників «Пьюер Лайф Провіжн», це все робилося з єдиною метою – затягування часу з метою реєстрації майна на третіх осіб, – пояснює один з представників ТОВ «Автодом» (в особі ліквідатора Марії Куделі), радник Ario Law Firm, Андрій Филик.

Річ у тім, що паралельно з цим процесом з`явився ТОВ «ТАО 2013» – переможець аукціону , який був визнаний недійсним і у супереч Закону через 1 рік і 4 місяці подав касаційну скаргу щодо рішення суду про визнання недійсними торгів. Не дивлячись на те, що на оскарження рішення апеляційного суду Законом надається 20 днів, а не півтора роки, ВГСУ прийняв до розгляду цю касаційну скаргу. Відповідно, розгляд справи про витребування логістичного центру і повернення його законному власнику з подальшою організацією знову був поставлений на паузу.

Ми консультувалися з експертами з нерухомості. Цей логістичний центр – дуже прибутковий бізнес, що приносить близько мільйону грн доходів щомісяця. За час, поки центр знаходився у незаконному володінні, він приніс доходів на 35-40 млн грн. Очевидно, чому зловмисники намагалися якщо не виграти процес, то хоча б максимально затягнути його, – розповідає Андрій Филик.

Восени 2017 року адвокати Ario Law Firm повністю захистили інтереси ТОВ «Автодом» в особі ліквідатора Марії Куделі. Вищий господарський суд – відхилив обидві Касаційні скарги – і ТОВ «ТАО-2013», і партнерства з обмеженою відповідальністю «Пьюер Лайф Провіж». Логістичний центр площею 12 тис кв.м, який розташований на 2 га землі під Києвом мав бути повернутий законному власнику.

Частина 2:реєстрація

Вочевидь «Пьюер Лайф Провіжн» було не легко визнати поразку і розпрощатися з прибутковим логістичним центром. Отже вони пішли на кримінальне правопорушення. Особи, які вочевидь діяли в інтересах «британської компанії» підробили ухвалу Вищого господарського суду України (замінивши одне слово, застосувавши недійсний відтиск печатки та підробивши підпис канцелярії ВГСУ), щоб зареєструвати заставне майно державного АТ «Укрексімбанк» на третіх осіб. І якби не постійний контроль Державного реєстру прав на нерухоме майно з боку адвокатів Ario Law Firm, які помітили підробку, майно вже могло би бути зареєстроване на третіх осіб.

Як би ми своєчасно не зорієнтувались, і не зупинили шахрайство ще на етапі початку реєстраційної дії, то це одне замінене слово могло б коштувати ще декількох років судових протистоянь. Звісно ніякої надії на те, що майно може у законний спосіб перейти до зловмисників не має, але затягування судових процесів – одна з найпопулярніших маніпуляцій цих осіб. Якби їм це вдалося, ТОВ «Автодом» не зміг би витребувати з незаконного володіння згадане майно на підставі раніше ухваленого рішення суду, адже в ухвалі йдеться про витребування майна з власності виключно «Пьюер Лайф Провіжн», а не іншої особи, – зазначив Андрій Филик.

Як з`ясувалось, це не перша спроба підробки даних в держреєстрі з боку минулих власників логістичного центру. По усіх цих фактах вже відкрито кримінальне провадження та ведеться досудове розслідування.

Окрім цього, серед жертв цих осіб окрім ТОВ «Автодом», «Укрексімбанку» міг би опинитися і нотаріус, адже за умови реєстрації ним заставного майна державної фінустанови на нових незаконних власників, йому б загрожувало до 5 років позбавлення волі, не кажучи про втрату професії.

Happy end
Багаторічна історія шахрайства з заставним майном держбанку завершилася лише на початку 2018 року, коли весь поділений на частини логістичний центр з землею був нарешті зареєстрований на законного власника. А це означає, що тепер потенційно АТ «Укрексімбанк» зможе повернути вагому частину своїх коштів, якщо майновий комплекс буде реалізовано на прозорому легальному аукціоні за ринковою вартістю.

 

читати далі

ARIO LAW FIRM – традиційно підтримує Всеукраїнську правничу школу з питань банкрутства, яку регулярно проводить Ліга студентів Асоціації правників України. Цьогорічна, V Школа відбудеться у Хмельницькому 3-4 березня. ARIO LAW FIRM – екслюзивний партнер Школи.

читати далі

Кількістю випадків, пов`язаних з квартирними аферами, сьогодні навряд чи можна кого-небудь здивувати. За останні років 10-15 мало хто зі ЗМІ не розповідав про різноманітні схеми та оборудки з нерухомістю. Проте, серед таких історій, жертви – це зазвичай обдурені інвестори, покупці тощо.

читати далі

Ключові нововведення Закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” (Законопроект №4666), ухваленого Верховною Радою у вівторок, 6 лютого 2018 р., – в ексклюзивному коментарі старшого партнера ARIO LAW FIRM Юліана Хорунжого інформаційній агенції “Інтерфакс-Україна”:

читати далі

Уявіть ситуацію. Ви працюєте в офісі і раптом у вас виникла термінова необхідність придбати певне канцелярське приладдя. Куди ви підете за ним: у найближчу крамницю, що знаходиться у сусідній будівлі чи будете витрачати час, аби поїхати  в інший район чи  взагалі у сусіднє місто? А якщо ці товари, що вам необхідні, продаються лише в єдиному магазині, адже ваше містечко – невелике з населенням менше 20 тис чоловік? Здавалося б, риторичні та досить дивні питання. Тільки не для мера міста Скадовськ Олександра Яковлєва. Бухгалтер міськради Скадовська та перший заступник мера протягом двох років купили на потреби мерії штемпель, подушку для штемпеля і фарбу – на загальну суму 1167 грн. Покупки було здійснено у найближчій до мерії крамниці, з метою зекономити час і кошти міськради. Та коли виникла «політична доцільність», закупка канцтоварів працівниками виконкому, стала ідеальним приводом для спроби розправитися над улюбленим мером скадовчан: законно обраному міському голові Скадовська його опоненти намагаються через суд заборонити бути мером.

Портрет корупціонера?

Олександра Яковлєва було обрано скадовчанами  мером у 2015 році. Два роки, які він є очільником міста, Скадовськ, за словами самих жителів, дійсно розвивається. При цьому, до 2015 року Яковлєв ніколи не займався політикою. Він був вчителем інформатики, а також вів підприємницьку діяльність. Зокрема з 1996-го року був власником крамниці, що спеціалізується на канцелярському приладді (ТОВ «Аттіка»).

Те, що Олександр займався бізнесом, він ніколи не від кого не приховував і одразу ж після обрання на посаду мера, корпоративні права у бізнесі передав дружині. Це, за словами самого ж Яковлєва – загальновідомий у місті факт. Окрім цього, депутати Скадовської міської ради були обізнані про належність у його дружини прав у ТОВ «Аттіка», що підтверджується рішенням Скадовської міської ради №155 від 13.04.2016 “Про розгляд актів службового розслідування від 24.03.2016 року стосовно міського голови Яковлєва О.Ю. та секретаря міської ради Сокольчука О.М.”.

Крамниця «Аттіка» з 1996 року знаходиться за адресою м.Скадовськ, вул.Гагаріна, 68, Скадовська міська рада розташована зовсім поруч – за адресою вул.Гагаріна, 63. Навряд чи, ситуація, коли прямо тут і зараз знадобилося певне канцелярське приладдя, може викликати подив. Так само навряд чи викличе подив той факт, що  у разі виникнення такої ситуації, співробітник швидко сходить у найближчу крамницю, щоб не витрачати зайвий час на пошук товарів містом.

Саме так і вчинила бухгалтер Скадовської міської ради, та заступник Яковлєва. Зокрема, тричі у 2016-2017 роках бухгалтер купувала штемпельні подушки та оснастку для печатки на загальну суму 427 грн, та один раз, ще у грудні 2015 року –  другий місяць після початку роботи на новій посаді,  перший заступник голови  витратив на потреби міської ради  – 740 грн. для закупівлі фарби та супутніх матеріалів для фарбування центральної міської сцени. Усі витрати були оформлені офіційно та сплачені міською радою. Все придбане – використане для потреб мерії.

Цікаво, що один із депутатів Скадовської міської ради – Ольга Бутенко-повідомила поліції про зацікавленість міського голови та виводі коштів з міського бюджету через його дружину при закупівлі канцтоварів! І це при тому, що за роки зайняття посади міського голови усього було закуплено канцтоварів на cуму майже 100 тис грн, з яких лише на 1167 грн – у крамниці дружини Олександра Яковлєва. Тобто близько 1%.

6 грудня 2017 року до Скадовського районного суду Херсонської області з Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшли протоколи про вчинення Олександром адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією за ознаками правопорушень, передбачених ч.3 ст. 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».

28 грудня 2017 року цей суд виніс постанову, якою визнав Яковлєва  винним у вчиненні адміністративного правопорушення, зобов`язав стягнути з нього штраф у розмірі 6800 грн та позбавити його права обіймати посаду Скадовського міського голови терміном на один рік.

Юридичні аспекти політичної репресії

Олександр Яковлєв балотувався на посаду міського голови від фракції «Самопоміч». За останній час  Олександр Яковлєв – далеко не перший наш клієнт від цієї політичної сили у регіонах, якого намагаються безпідставно відсторонити від посади. Цей випадок, як і попередні – у Запоріжжі та Миколаєві –  має усі ознаки політично  вмотивованої справи. Складені проти мера Скадовська чотири протоколи про адмінправопорушення за фактами закупівлі на суму 83 грн., 126 грн., 218 грн. та 740 грн. і рішення суду в частині відсторонення від посади через закупівлю канцтоварів є явно необґрунтованими та непропорційними, – зазначив один з адвокатів Олександра, радник Ario Law Firm Кирило Юхно. –  Всупереч вимогам закону суд не встановив, в чому полягав реальний конфлікт інтересів. Невже заміна оснастки на печатці міської ради на суму 83 грн. чи придбання двох штемпельних подушок для потреб бухгалтерії на суму 126 грн. суперечить інтересам міської ради? Крім того, всупереч закону суд не обґрунтував чому характер цього “кричущого” правопорушення не дозволяє міському голові залишатись на своїй посаді. Окрім цього,  згідно з чинним на той момент Законом «Про державні закупівлі», електронні закупівлі мали б проводитися, якщо  сума товарів складала би понад 50 тис грн.

Як сказав юрист, чинне законодавство не передбачає правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності міського голови під час дій, які були зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення Олександра Яковлєва.

Для міського голови діє спеціальна стаття, що визначає правила врегулювання конфлікту інтересів, однак ця стаття закону не визначає орган, який він мав проінформувати у ситуації, коли бухгалтер та перший заступник купували канцелярське приладдя на потреби міської ради, – каже адвокат.

У своїй постанові Скадовський районний суд зазначив «… у даному випадку у Яковлєва О.Ю. виник майновий та немайновий приватний інтерес, у тому числі зумовлений сімейними стосунками з Яковлєвою Т.В., та полягав у особистій зацікавленості в отриманні для дружини додаткових матеріальних благ у вигляді доходу від підприємницької діяльності через ТОВ “Аттіка…».

Проте, суд не пояснив, у чому полягає суперечність між приватним інтересом Олександра Яковлєва та його службовими повноваженнями.

Оплачені Скадовською міською радою канцелярські товари були закуплені за ринковими цінами і були належної якості, вони були потрібні міській раді. Якби це було не так – це би встановили і правоохоронні органи, і суд. Окрім цього, у місті просто немає альтернативного постачальника для деякого канцелярського приладдя, яке було тоді придбано. У нас є свідки, які зможуть надати відповіді на усі ці питання і ми проситимемо апеляційний суд заслухати свідків, – підкреслив пан Юхно.

Карають – за економію

Справа проти Яковлєва виглядає абсурдною не лише через юридичні аспекти. Погляньмо на суть закупівлі, які закидають міському голові Скадовська. Його підлегла бухгалтер, якій керівник не вказував, де, що і за скільки купувати – придбала канцелярське приладдя у найближчій до будівлі мерії крамниці. Та важливим фактом є те, що деякі з придбаних товарів (штемпельні подушки) взагалі більше ніде в Скадовську не продаються. Відтак, щоб знайти альтернативного постачальника цього приладдя, не пов`язаного родинними зв`язками з мером Скадовська, необхідно було б замовляти службовий транспорт та їхати до Херсону.

Водій міської ради Олександр Верещак мав би сісти до службової «сімки» (ні, не БМВ-сімки, як ви могли подумати, а до ВАЗ-2107), і їхати за 100 кілометрів до Херсону. При витраті 9 л/100 км бензину А-95 при ціні останнього нехай 25 грн/л, вартість штемпельної подушки для мерії зросла би на «якихось» 450 гривень. І це тільки вартість пального.

Іншими словами, Олександра Яковлєва намагаються покарати за те, що його підлегла зекономила кошти міської ради!

Фарба для свята

Окремої уваги заслуговує закупівля матеріалів для фарбування міської сцени.

Не перейматимемо на себе роль тлумачів, і надамо витяг з пояснювальної записки першого заступника міського голови Грищенка Олександра Вікторовича «як є»:

“Під час підготовчих робіт до святкування нового, 2016 року, у грудні місяці (2015 р.) виникла необхідність придбання матеріалів — фарби, розчинника, шліфувальної стрічки для обробки поверхні конструкції сцени, яка була змонтована на центральній площі міста. 22 грудня 2015 року я звернувся до магазину “Муравей” – ФОП Яковлєва Т.В., що розташований за адресою, Торговий провулок б.5 в м. Скадовськ, за вказаними матеріалами, які мені було видано разом із накладною та рахунком на сплату. Матеріали я передав працівникам, які виконували роботи, а документи мав передати в бухгалтерію, але не зробив цього у зв’язку з високою зайнятістю в кінці 2015 року. Пізніше, мені зателефонували з магазину і нагадали про несплату рахунку, я попросив представника магазину підготувати новий пакет документів та надати його до бухгалтерії міської ради для здійснення оплати. Згодом бухгалтерія мені повідомила про проведення оплати”, – йдеться у пояснювальній записці пана Грищенка, заступника пана Яковлєва.

І де тут бодай натяк на корупцію міського голови Скадовська?

Чого чекати

Зрозуміло, що Олександр Яковлєв оскаржив рішення Скадовського районного суду. Розгляд апеляційної скарги відбудеться 30 січня 2018 р. о 13:30 в Апеляційному суді Херсонської області.

Справді, на договорах про придбання канцелярських товарів стоять підписи Олександра Яковлєва, і пан Яковлєв визнає, що підписував ці документи. Проте в цьому, як свідчать факти – немає порушення закону. Тому Олександр Яковлєв не визнав і не визнає ніякої вини у вчиненні адміністративних правопорушень. Ми наполягатимемо на скасуванні постанови суду першої інстанції та закритті цієї, м’яко кажучи, помилкової справи, – сказав Кирило Юхно.

Як вже зазначалося, діяльність мера Скадовська в цілому має високий рівень схвалення з боку містян, отже абсурдність цієї справи викликала обурення серед скадовчан. Усього за 10 днів  було зібрано 1152 підписи на підтримку Олександра Яковлєва (додаємо сканкопії аркушів із підписами).

Політичне полювання: під прицілом Скадовськ

Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ

 

читати далі

Фігуранти справи щодо заступника голови Запорізької облради продовжують виконувати договори і після висунутої прокуратурою підозри – будівельні роботи з благоустрою парку у Мелітополі тривають. При цьому, директор парку в Мелітополі, який визнав себе частково винуватим в укладанні фіктивної угоди, буквально через тиждень після «визнання провини» уклав з цією ж підрядною компанією декілька додаткових угод до основної угоди та перерахував сумарно близько 2 млн грн.

У справі Владислава Марченка – нові факти. Сторона захисту заступника голови Запорізької обласної ради звернула увагу на те, що вже після того, як директор КП «Мелітопольський міський парк культури і відпочинку ім. Горького» нібито визнав свою провину в укладанні фіктивних договорів з підрядною компанією ПП «Т.О.К.», їхня співпраця продовжувалася. Тобто, ДОГОВОРИ НЕ БУЛИ І НЕ Є ФІКТИВНИМИ, оскільки виконуються обома сторонами – одна виконує роботи, інша за них сплачує, прийнявши належним чином.

Про це стало відомо з відповіді ПП «Т.О.К.» та доданої до неї документації на адвокатський запит. Після висунення підозри та затримання Владислава Марченка на рахунок ПП «Т.О.К.» з боку Мелітопольського парку декількома платежами було перераховано близько 2 млн грн, у той час як до цього, з вересня 2017 року усього було перераховано менше 500 тис грн. Зокрема серед документації, наданої ПП «Т.О.К.» на адвокатський запит, є декілька додаткових угод до так званих «фіктивних» договорів та накладні про їх виконання. Окрім цього, сторона захисту упевнилася в цьому із виписки руху коштів ПП «Т.О.К.».

Ми отримали накладні за підписом директору парку у Мелітополі щодо прийому робіт (дивіться додані сканкопії). Окрім цього, особливо «пікантним» для директора парку залишається факт переказу майже 2 млн грн після того, як він нібито визнав свою провину в укладанні так званих «фіктивних договорів» з ПП «Т.О.К.». Не зрозуміло, чим у такому разі очільник парку ім. Горького у Мелітополі буде обґрунтовувати ці платежі у подальших судових розглядах, – сказав Владислав Грищенко, один з адвокатів Владислава Марченка, радник Ario Law Firm.

Він також звернув увагу і на невідповідність заяв та дій прокуратури про нібито зупинений злочин щодо змови між Владиславом Марченком, його братом, директором мелітопольського парку та директором підрядного підприємства, яке займається благоустроєм парку.

Окрім того, що в нас є докази, які були наведені суду щодо безпідставності підозри (зокрема мова йде про витяг з електронної системи ProZorro про проведення тендерів, фотодокази про виконані роботи у парку в Мелітополі на момент затримання Владислава тощо), ми отримали також і документи, які підтверджують переказ грошових коштів на рахунок ПП «Т.О.К.» від Мелітопольського міського парку культури і відпочинку ім. Горького, зроблених вже після затримання Владислава Марченка. Отже, якщо на думку прокурорів це є злочином, яким чином могло вийти так, що зі згоди директора парку, який до цього розкаявся у власних «помилках» були укладені нові додаткові угоди та здійснені оплати робіт з благоустрою парку, – сказав Владислав Грищенко, – Виходячи з отриманої документації від підрядника – компанії «Т.О.К.», – прокуратура не зупинила на їхню ж думку «злочинну діяльність» між ПП «Т.О.К.» та КП «Мелітопольський міський парк культури і відпочинку ім. Горького», що свідчить лише про відсутність складу злочину.

Він також впевнений, що цей факт стане додатковим аргументом на користь Владислава Марченка і вкотре продемонструє слабку позицію прокуратури у судовому процесі.

Детально з обставинами справи заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка можна ознайомитися тут: http://ario.law/press-center/marchenky-vs-prokuratura-peremagayut-braty/ .

Злочин, якого не було Злочин, якого не було

читати далі

Юристи Ario Law Firm просять Вищу раду правосуддя притягти суддю Окружного адміністративного суду Києва до дисциплінарної відповідальності через навмисне затягування справи.

Юристами Ario Law Firm подано скаргу до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді Окружного адміністративного суду м. Києва Олексія Огурцова. Близько 10 місяців суддя без будь-яких підстав затягував вирішення спору, після чого закрив провадження в адміністративній справі, мотивувавши своє рішення тим, що суть даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду. До цього ця сама справа вже розглядалась у цьому cамому суді двічі. Також двічі її розглядав Київський апеляційний адміністративний суд і одного разу – Вищий адміністративний суд України. Окрім цього, очевидно, наспіх готуючи ухвалу, суддя припустився помилки, випадково назначивши одну зі сторін спору «померлою», переплутавши пункт частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства (чинного на той момент).

Хронологія подій: з чого все почалося

У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва була відкрита справа за позовом ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» до приватного нотаріуса Віти Чорнєй за участю третьої особи – ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк». Зокрема, позивач просив суд:

  • визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Віти Чорнєй про держреєстрацію, в результаті чого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15674,5кв.м., що належить ВАТ “Готельний комплекс “Либідь” – за ПАТ “Перехідний банк “РВС БАНК”;
  • визнати нечинним та скасувати рішення цього нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, що належить ВАТ “Готельний комплекс “Либідь” за ПАТ “Перехідний банк “РВС БАНК”;
  • а також зобов’язати зазначеного приватного нотаріуса вилучити всі вищезазначені записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з Державного реєстру іпотек, а також з Єдиного реєстру заборон.

Слід звернути увагу на те, що ця справа знаходиться у провадженні Окружного адміністративного суду з 16 жовтня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2016 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року було скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Пізніше, 26 жовтня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв ухвалу і задовольнив клопотання третьої особи – ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК» – щодо закриття провадження у справі, пославшись на юрисдикцію. Проте ця ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 була скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року з ще одним направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, адже предметом позовних вимог у даній справі є оскарження рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та порядку держреєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Тобто апеляція визнала публічно-правовий характер цього спору.

7 грудня 2016 року Окружний адміністративний суд м.Києва (суддя О.П. Огурцов) прийняв справу до провадження з призначенням справи до розгляду.

9 жовтня 2017 року суддя Олексій Огурцов своєю ухвалою закрив провадження в адміністративній справі, знехтувавши рішенням Київського апеляційного адміністративного суду і роз`яснивши, що розгляд цього спору належить до юрисдикції господарського суду.

Позиція юристів

Фактично 10 місяців було витрачено на те, щоб побачити слабку позицію судді, який замість того, щоб ухвалювати конкретні рішення, по суті відсторонився від справи. Слід розуміти, що предметом розгляду є первісно заявлені вимоги, які вже розглядалися цим самим судом. Позивач під час нового розгляду не змінював ані предмет позову, ані його підстави, не уточнював його вимоги, аби в суду з`явилися підстави закрити провадження, – зазначила юрист Ario Law Firm Олена Диннік. – Ба більше, суд першої інстанції безпідставно послався на постанову Верховного Суду України у справі, предметом позову у якій була вимога про оскарження пунктів рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки. Цим рішенням суддя начебто обґрунтував компетенцію адміністративних судів, оскільки правовий висновок постанови не стосувався спірних правовідносин сторін, всупереч вимог ч.1 ст.2442 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначає сторона захисту інтересів ВАТ «Готельного комплексу «Либідь», під час первісного розгляду справи у суді першої інстанції і пізніше – під час апеляційного оскарження – позивачем неодноразово письмово надавалися пояснення щодо неправомірності застосування відповідачем (приватним нотаріусом) положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень; щодо неповноти заповнення заяв, поданих третьою особою, а саме ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК». Зокрема, у матеріалах реєстраційної справи відсутні номер реєстраційної справи, не відображені дані щодо особи, яка від імені юридичної особи звернулася до нотаріуса за вчиненням реєстрації. І головне: вказана реєстраційна дія була вчинена без нотаріальноЇ дії при наявності чималих обтяжень у реєстрі щодо цього готельного комплексу. На переконання юристів, це лише посилює позицію позивача у доказуванні неправомірності дій нотаріуса.

Аргументованість та міцну позицію наших доводів підтверджує і відповідь Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України про те, що нотаріальні дії щодо будівлі готельного комплексу, не вчинялися, а за результатами перевірки встановлено, що дії нотаріуса, направлені на державну реєстрацію речових прав, здійснено з порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Ми неодноразово звертали увагу судді Огурцова на постійні безпідставні спроби третьої особи ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК» уникнути розгляду цієї справи по суті, заявляючи клопотання про закриття провадження, – говорить старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий.

Як можна побачити з дій судді О.П. Огурцова, суд першої інстанції в порушення ухвали, винесеної апеляцією, не мав наміру розглядати по суті адміністративний спір, тримаючи справу у своєму провадженні з грудня 2016 року та поверхнево аналізуючи наявні матеріали справи, у тому числі, й копії реєстраційної справи. Готуючи повний текст ухвали, суддя послався на п.5 ч.1 ст.157 КАС України, яка передбачає підставу для закриття провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва… , а не як зазначив суд, «якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (застосовуючи при цьому п.1 ч.1 ст.157 КАС України).

Дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва можна розцінювати як умисне грубе цілеспрямоване порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції та виведення цієї категорії адміністративних спорів з компетенції адміністративних судів, а разом з тим й призвело до незаконної відмови в доступі до правосуддя внаслідок відмови в розгляді позовних вимог по суті. Також перебування справи у провадженні зазначеного судді майже рік при наявності в матеріалах справи усіх необхідних документів для розгляду по суті (копій матеріалів реєстраційної справи), свідчить про безпідставне затягування справи. У провадженні Окружного адміністративного суду Києва справа перебуває вже 2 роки, з яких близько 10 місяців вона знаходилася у судді Олексія Огурцова. Невжиття суддею заходів для розгляду позову протягом розумного терміну (у розумінні вимог ст.ст.3, 122 КАС України), на наше переконання є невиправданим зволіканням та порушенням прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Через усе вищевикладене ми вимагаємо притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Сподіваємося на неупереджений та всебічний розгляд нашої скарги Вищою Радою Правосуддя та будемо інформувати про деталі,-підкреслив Юліан Хорунжий.

Висновки коротко: що порушив суддя Огурцов

  • Майже рік затягував справу
  • Порушив правила щодо підсудності
  • Обмежив доступ до правосуддя
  • Припустився помилки в ухвалі (фактично оголосивши одну зі сторін процесу “мертвою”).

Подано скаргу на суддю Подано скаргу на суддю Подано скаргу на суддю Подано скаргу на суддю
Подано скаргу на суддюПодано скаргу на суддюПодано скаргу на суддюПодано скаргу на суддю Подано скаргу на суддю

читати далі

Адвокат Ario Law Fim подав скарги до Печерського райсуду Києва на генпрокурора Юрія Луценка та посадових осіб Генеральної прокуратури за бездіяльність очільника прокуратури та невнесення його підлеглими кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зокрема, мова йде про ігнорування клопотання та заяв на ім`я генпрокурора, які були подані 10 січня 2018 року Владиславом Грищенком, радником Ario Law Firm та одним з адвокатів заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка. Адвокат звернувся до Генеральної прокуратури через вчинення процесуальних дій в рамках кримінального провадження та вчинення кримінального правопорушення слідчими при затриманні Владислава та Марка Марченків. Аргументацію можна прочитати тут: http://ario.law/press-center/podano-zayavu-pro-zlochyn-slidchogo/ .

Більше тижня тому, а саме 10 січня 2018 року генпрокурору Юрію Луценку було направлено клопотання про передачу кримінального провадження для подальшого розслідування за підслідуваністю до Національного антикорупційного бюро України. Згідно з ст. 218 та ст.220 КПК України, саме генеральний прокурор уповноважений на вчинення таких процесуальних дій. І відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту слідчий чи прокурор має розглянути у термін не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав, – зазначив Владислав Грищенко.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. З моменту надання клопотання (з 10.01.2018) до сих пір не отримано ані відповіді про результати розгляду, ані копії постанови про прийняте процесуальне рішення, а також ніякої інформації про хід і результати розгляду.

Це свідчить про бездіяльність генерального прокурора і нездійснення ним процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України термін. Сторона захисту Владислава Марченка наполягає на тому що така бездіяльність є незаконною, порушує права нашого клієнта і підлягає оскарженню у визначений законом спосіб, – підкреслив Владислав Грищенко.

Адвокат просить суд визнати неправомірною діяльність Генерального прокурора України та зобов`язати Юрія Луценка невідкладно розглянути клопотання від 10 січня 2018 року про передачу кримінального провадження за справою Марченка за підслідністю до НАБ України та повідомити автора клопотання про результати його розгляду у визначенний Законом термін.

Окрім цього, Владислав Грищенко подав ще дві скарги до Печерського райсуду Києва на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури, які не внесли відомості про кримінальне правопорушення у ЄРДР. Зазначимо, що заяви про вчинення кримінальних правопорушень слідчими ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області (при затримані Владислава та Марка Марченків) також були подані безпосередньо до ГП 10 січня 2018 року Владиславом Грищенком.

При затримані братів Марченків слідчі грубо порушили норми українського законодавства – зокрема ч.1 ст.208 КПК України про те, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді затримати підозрювану у вчиненні злочину особу лише, якщо її застали безпосередньо під час вчинення злочину, одразу після вчинення злочину або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що підозрювані втечуть з метою ухилення від відповідальності. Жодний з цих факторів не був наявний і це було доведено у суді першої та другої інстанції. Тобто Владислава та Марка Марченків протизаконно було позбавлено волі протягом двох днів, а отже було порушене їхнє право на свободу та особисту недоторканність. У цьому ми вбачаємо склад злочину, передбачений ч.3 ст.371 КК України, – повідомив адвокат Владислав Грищенко.

Він підкреслив, що згідно відмітки приймальні громадян Генеральної прокуратури, вказані заяви з додатками отримані 10.01.2018 та попри це вони досі не з`явилась у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, що суперечить ч.1 ст.214 КПК України, згідно з якою слідчий має протягом 24 годин з моменту подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР. Адвокат просить суд визнати неправомірною діяльність посадових осіб Генеральної прокуратури та зобов`язати їх невідкладно внести відомості про кримінальні правопорушення, що викладені у заяві, до ЄРДР.

Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора

 

читати далі