Прес-центр

Підписатись на новини

За результатами Всеукраїнського дослідження “50 провідних юридичних фірм України”, яке традиційно проводить видання “Юридична практика”, Ario Law Firm з минулого року піднялась на 10 сходинок, і тепер посідає 58 місце серед майже 140 юридичних компаній України, які взяли участь у рейтингу.

Окрім цього, справа щодо банкрутства  ТОВ “Корон-Агро”, яку супроводжує Ario Law Firm, потрапила до ренкінгу найбільших публічних судових та арбітражних справ у рамках щорічного проекту “Юридичної практики”.

Зазначимо, що рейтинг “50 провідних юридичних фірм України” проводиться вже 20-ий рік поспіль – з 1997 – і є одним з авторитетніших у країні.

У рамках рейтингу “50 провідних юридичних фірм України 2017″, видання”Юридична практика” також опублікувало позиції юридичних компаній, які працюють на українському ринку, згідно з оцінками ULF-2017 (Ukrainian Law Firms – довідник від газети”Юридична практика” для іноземних клієнтів – прим.).

Так, відповідно до результатів ULF-2017, старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий визнаний юристом №1 в Україні у сфері “Банкрутство”. Партнер Ario Law Firm Євген Грушовець увійшов до переліку найвідоміших юристів з кримінального права. Загалом, Ario Law Firm увійшла до ТОП-3 провідних юридичних фірм практики”банкрутство та реструктуризація”.

Весь рейтинг можна подивитися тут: http://top50.com.ua/ru/group/top50/2017

читати далі

Адвокатське об`єднання «ЮФ «Ario» системно підтримує найкращі освітні проекти для молодого покоління правників України. Цього разу партнер Ario Євген Грушовець провів майстер-клас для слухачів Школи реальної юриспруденції – незалежної освітньої платформи, націленої на підвищення професійного рівня юристів-студентів та практиків-початківців. Головна мета проекту – дати можливість талановитій молоді ще на початку кар`єрного шляху отримати необхідні практичні навички, що знадобляться у професії, познайомитися та поспілкуватися з лідерами ринку юридичних послуг.

 

Неможливе можливо: слухачі Школи реальної юриспруденції на прикладі справ партнера Ario Law Firm Євгена Грушовця знайшли відповіді на питання щодо розв`язання власних справ

Так, протягом чотирьох днів найкращі юристи України проводять лекції та семінари для юних представників професії. Партнер Ario Law Firm з кримінальної практики Євген Грушовець розповідав молоді про різноманітні можливості адвоката у представленні потерпілого, ділився секретами того, яким чином адвокат може повністю відповідати очікуванням клієнта. На прикладах з власної адвокатської практики, партнер Ario Law Firm розповідав про особливості кожного етапу захисту клієнта: від самостійного досудового розслідування, підготовчого етапу, отримання тимчасового доступу до необхідних доказів (речей, документів тощо), у тому числі, тих, що містять банківську таємницю тощо.

 

Як шукати необхідну доказову базу, що має першочергово робити адвокат одразу після звернення клієнта, шляхи отримання законного доступу до банківської таємниці, накладення арешту на майно з ініціативи потерпілого: все це та багато іншого ми встигли розібрати зі слухачами Школи реальної юриспруденції. На конкретних прикладах ми разом шукали найефективніші шляхи захисту потерпілого, – розповідає Євген Грушовець. – Основне завдання, яке я ставив перед собою, йдучи навчати молодих правників – це продемонструвати їм, що не існує нічого неможливого. Сумлінна наполеглива праця, віра у свої можливості та вміння, глибокі знання, креативний підхід та навіть почуття гумору у поєднанні можуть перетворити на перший погляд програшну позицію на гучну переможну справу.

 

 

читати далі

Блокування реєстрації податкових накладних (ПН) – одна з найбільш нагальних проблем українського бізнесу, яка продовжує поглиблюватися. Чи є шанси розблокувати, коли це вже сталося та як знизити ризики її блокування у подальшому? Відповіді спеціально для Finance.ua шукала Наталія Швець, юрист Ario.

Щомісяця дедалі більше платників податків скаржаться на безпідставне призупинення реєстрації податкових накладних, що спричиняє низку серйозних наслідків для нормального функціонування бізнесу в подальшому. Наприклад, за відсутності реєстрації ПН покупець не має права на включення суми ПДВ у податковий кредит.
Крім цього, у разі блокування податкових накладних збільшується і адміністративне навантаження на бізнес – підприємцям необхідно подати додаткові документи в податкову для підтвердження операції, пройти процедуру оскарження дій контролюючого органу.

Відсутність реєстрації податкової накладної означає неможливість для покупця скористатися податковим кредитом, який він підтверджує. А для продавця – неможливість зменшення податкового зобов’язання з ПДВ. Лише у разі поновлення реєстрації ПН у покупця виникає право на податковий кредит.

Для розуміння масштабів ситуації: за інформацією Держказначейства, з моменту початку роботи системи блокування – за 5 місяців – було додатково заморожено на ПДВ-рахунках 1,5 млрд грн оборотних коштів компаній.

Розблокувати? Шанси є

Рішення Комісії Державної фіскальної служби про призупинення реєстрації податкових накладних може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після одержання ним рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН.

За результатами розгляду, комісія або задовольняє скаргу і скасовує рішення комісії ДФС про призупинення реєстрації ПН, або залишає скаргу без задоволення, а рішення комісії ДФС – без змін.

Важливо відзначити, що якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається платнику податків протягом строку (10 днів), визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (з 11-го дня + поштовий обіг близько 5 днів).

Задоволення скарги є підставою для реєстрації ПН, але на практиці податкові накладні в такому випадку найчастіше все одно не реєструються. Тому ми рекомендуємо клієнтам у подібних випадках відправляти ще одну скаргу в Державну фіскальну службу на бездіяльність. Після розгляду цієї скарги до ДФС ймовірність того, що ПН з’явиться в реєстрі, збільшується.

У разі відмови комісії ДФС в задоволенні скарги, блокування реєстрації податкової накладної можна оскаржити в судах.
Виходячи з досвіду, відзначу, що при грамотному і коректному складанні позовних вимог юристами, що спеціалізуються на податковому праві, судові рішення на користь платника податку – досить поширене явище.

Підвищити шанс на розблокування допоможе також звернення до бізнес-омбудсмена. Однак таке звернення має відбуватися паралельно з адміністративним або судовим оскарженням.

Знизити ризики блокування можливо

Щоб уникнути блокування реєстрації ПН, я б рекомендувала платнику подати до ДФС інформацію у вигляді таблиці даних платника податків за встановленою формою. Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з електронним цифровим підписом відповідальних осіб.

Електронні формати Таблиці розміщуються в реєстр електронних форм податкових документів. Таблиця може бути сформована і відправлена через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», а також через офіційний веб-портал ДФС України.

Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на свій розсуд може вибрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого стандарту.

В обов’язковому порядку платнику податку одночасно (в день відправки Таблиці) слід подати в державну податкову інспекцію за місцем обліку бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом), доходу від здійснення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування), залишки сировини (найменування) та копії відповідних документів.

Зазначені копії документів і бухгалтерську довідку бажано подати державній податковій інспекції за місцем обліку ще і в електронній формі у форматі PDF (на знімному флеш-носії).

Джерело: https://news.finance.ua/ua/news/-/415828/natalya-shvets-zablokuvaly-reyestratsiyu-podatkovoyi-nakladnoyi-shho-mozhna-zrobyty

читати далі

Юрист Аrio Наталія Швець спеціально для ЛІГА.net проаналізувала одну зі складових судової реформи та виділила ТОП-5 новацій, які здатні вплинути на адміністративні правовідносини і бізнесу, і громадян в Україні.

22 листопада 2017 роки цілком можна назвати історичним днем для України. Президент підписав “Закон про судову реформу”, який вводить нові норми судового процесу. Значення цього і для правової спільноти, і в цілому для всіх громадян важко переоцінити.

Чи стане правосуддя в Україні абсолютно неупередженим, справедливим і відкритим, покаже час. Але те, яку роль в цьому можуть зіграти нововведення процесуальних кодексів, можна оцінити вже зараз. Закон вступає в силу з 15 грудня – з початком роботи нового Верховного Суду.

Юридичній спільноті більш-менш зрозумілі новели законодавства, тому має сенс розібратися, яке значення вони матимуть для кожної сторони процесу адміністративних правовідносин – тобто, потенційно для кожного громадянина України, для кожного суб’єкта підприємницької діяльності, які звернуться до суду в пошуках справедливості.
Проаналізувавши новий кодекс, можна виділила п’ять основних змін, здатних істотно вплинути на якість адміністративного судочинства, і, відповідно, підвищити рівень довіри до судової системи в нашій країні як українців, так і іноземних інвесторів.

Електронний суд: ергономічно і ефективно

Одне з найважливіших нововведень – електронний суд.

Звичайно, не слід очікувати, що цей інститут моментально почне повноцінно функціонувати, але потенційно в процесі розвитку він зможе мінімізувати кількість бюрократичних процедур, знизити зловживання і, що найголовніше, заощадити один з найцінніших людських ресурсів – час.

Щоб подавати документацію і докази за допомогою єдиної Судової інформаційно-телекомунікаційної системи, необхідно буде зареєструвати в ній свої офіційні електронні адреси. Для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, держорганів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання державного і комунального секторів економіки це обов’язково. Для інших – за бажанням.

Зареєструвавши офіційні електронні адреси, особи, які мають відношення до справи, що розбирається, отримуватимуть будь-які документи від суду в електронній формі. При цьому (за заявою), всю документацію також можна буде отримати і в паперовому вигляді. Ті ж, хто подають процесуальні та інші документи, докази, здійснюють інші процесуальні дії в електронній формі, матимуть робити це виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису.

До слова, варто зазначити, що деякі суди в Україні, в тому числі, і ті, які займаються розглядом адміністративних справ, почали запускати систему електронного суду ще до ухвалення нових процесуальних кодексів. Тепер же система зможе стати доступною повсюдно.

Електронні докази: ласкаво просимо в XXI століття

Хто-небудь сьогодні може представити своє життя без мобільного телефону, інтернету? А українська судова система увесь це час, до прийняття нових кодексів, могла.

Поки в світі, який все швидше рухається у бік paperless-діловодства в багатьох сферах, починаючи від грошово-кредитної політики до розвитку хмарних систем зберігання даних і відмови цілих компаній від паперової документації, в судах України до цього часу не існувало єдиної думки щодо можливості приймати електронну інформацію, що має значення для справи, як докази. У кожного регіону країни була своя судова практика в частині того, визнавати чи не визнавати їх. Тепер ця прогалин буде закрита.

Новий кодекс регулює це питання і вводить поняття “електронні докази”. Тобто, тепер інформація в електронній формі, що має відношення до суті справи, – електронні документи, веб-сторінки, текстові, графічні, голосові повідомлення, метадані, бази даних та інше, – може вважатися доказом. Такі дані можуть зберігатися на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах і ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях зберігання даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Впровадження єдиного поняття “електронні докази” може значно полегшити процес доказування.

Нові вимоги щодо доказування – більше справедливих рішень

Серед нововведень: тепер український суд при розгляді справ буде зобов’язаний оцінювати не тільки відповідність і допустимість доказів, але і їх достатність і достовірність. Це здатне зменшити число зловживань і підвищити якість підходу до формування та збору доказової бази.

Разом з тим, згідно з новими нормами, в учасників справи тепер буде можливість як доказ подавати в суд висновок експерта в області права (наприклад, правознавця, професора юриспруденції та ін.) Як в частині застосування аналогії закону або аналогії права, так і змісту норм зарубіжного права відповідно до їх офіційного або загальноприйнятого тлумачення, практики застосування, доктрини у відповідній іноземній державі.

І ще одне дуже важлива зміна для всіх, хто звертається до суду. Тепер позивач до подачі позову повинен буде направляти копії доказів, які будуть подаватися до суду, всім іншим учасникам справи. Таким чином, у сторін під час судових засідань відразу ж з’явиться можливість дати пояснення щодо кожного доказу, яким обґрунтовується позиція тієї чи іншої сторони. І це, в свою чергу, дозволить розглянути спір по суті швидше, без систематичних переносів судових засідань.

Час розгляду справ і якість судочинства

Процес розгляду позовів, апеляційних та касаційних скарг буде збільшений за рахунок збільшення встановлюваних термінів для розгляду справи по суті, подання та розгляду апеляційної скарги, подання та розгляду касаційної скарги.
В цьому аспекті можна виділити як позитивний, так і негативний моменти для сторін процесу. З одного боку, збільшення термінів може позначитися на якості розгляду судом справи, можливості сторони захисту підготувати скарги в суди другої і третьої інстанцій.

Крім того, щодо термінів вводиться норма, що стосується прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення. Для звернень за такими справами встановлюється місячний термін.

З іншого боку, термін розгляду справ буде значно збільшений, що для багатьох учасників процесу може обернутися значним (якщо, наприклад, мова йде про стягнення боргу на користь того чи іншого бізнесу) збільшенням витрат.

Закриті наради сторін з суддями

Якщо ви дивилися іноземні художні фільми, в яких фігурували суди і судові процеси, то, напевно бачили, як судді проводять індивідуальні консультації зі сторонами справи.

Тепер ця норма буде діяти і в Україні, коли врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі загальних і закритих нарад. При цьому сторони мають можливість брати участь в таких нарадах за допомогою відеоконференції. На загальних нарадах повинні бути присутніми всі сторони процесу (або їх представники) і судді. Закриті наради проводитимуться з ініціативи судді з кожною зі сторін. Ця норма може дозволити більш детально прояснити позиції сторін для судді.

Перераховані вище зміни – далеко не всі новації в Кодексі адміністративного судочинства, проте саме ці чинники, на мій погляд, матимуть ключовий вплив на процес якісних змін в адміністративних правовідносинах. А чи стануть ці зміни позитивними, буде залежати від усіх учасників процесу.

Джерело: http://www.liga.net/opinion/361324_novyy-kodeks-administrativnogo-sudoproizvodstva-veter-peremen.htm

читати далі

Ольга Решетнік, радник податкової практики «Ario» спеціально для Liga.Finance аналізувала, якими будуть наслідки після чергового витоку інформації про офшорні інвестиції.

Через півтора року після гучного офшорного скандалу Panama Papers німецьке видання Suddeutsche Zeitung вразило світ не менше сенсаційним розслідуванням, яке за аналогією з першою історією назвали Paradise Papers.

Новий витік даних – 13,4 млн документів (близько 1,4 терабайт) від двох юридичних компаній-офшорних постачальників послуг Appleby і Asiaciti Trust, а також комерційних регістрів 19 податкових гаваней.

У Suddeutsche Zeitung не розкривають джерело витоку і стверджують, що не платили за інформацію. У Appleby, в свою чергу, заявили, що їх зламали і не спростовують опубліковані Suddeutsche Zeitung дані.Як і при розслідуванні панамського архіву, Suddeutsche Zeitung поділився даними з Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (ICIJ) у Вашингтоні. Так, до проекту приєдналися New York Times, Guardian, BBC, Le Monde, La Nacion та інші провідні світові ЗМІ. В цілому – понад 380 журналістів з 96 ЗМІ з 67 країн.

Достовірність документів перевіряли на основі численних джерел – загальнодоступних реєстрів компаній, архівів, судових документів, матеріалів попередніх витоків, особистих контактів з податковими експертами, слідчими і владою.
Райські папери відрізняються від Панамських і за походженням, і за змістом. На відміну від Панамських паперів, у райських документах фігурують не тільки політики, багаті і відомі спортсмени, представники шоу-бізнесу, а й численні транснаціональні корпорації, такі як Nike, Apple, Facebook, Walmart, Allianz, Siemens, McDonalds, Uber і Yahoo.

З опублікованого архіву слідує, що Nike, Apple, Uber або Facebook займаються мінімізацією податків, а всесвітньо-відомі представники шоу-бізнесу та спортсмени, а також перші особи деяких країн вкладають інвестиції в компанії, зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях.

У списку виявилося 13 осіб з оточення президента США Дональда Трампа, королева Великобританії Єлизавета ІІ, радник прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо Стівен Бронфмен, лідер групи U2 Боно, Мадонна, Кіра Найтлі, колишній віце-прем’єр України Валерій Вощевський, топ-менеджер Укртрансгазу Сергій Алексєєнко, екс-нардеп від Партії регіонів Антон Пригодський. Такім чином, було виявлено понад 120 політиків з майже 50 країн.

Формально, власники капіталів не порушують податкове законодавство і діють в рамках закону, але стверджувати, що така законність незаперечна, не зовсім коректно.

Офшор – це система, яка робить багатих багатшими, а бідних біднішими.

Державні бюджети практично в кожній країні світу щорічно втрачають мільярди через юридичні ухиляння від сплати податків. Ця інформація представляє великий суспільний інтерес. Невиплачені податки могли б піти на лікарні, школи, дитячі садки чи поліпшення якості доріг.

До чого готуватися?

Хоча видання вирішило не надавати документи правоохоронцям, щоб уникнути порушень журналістської етики, державні органи і без цього мають у своєму розпорядженні достатньо коштів для розслідування виявлених зловживань. “Послання” “райських документів” цілком просте і прозоре: ні політик, ні велика корпорація, ні той, хто ухиляється від санкцій, ні той, хто ухиляється від податків – не можуть більше бути впевнені, що їх таємниці вдасться зберегти. Що б не відбувалося в темних куточках міжнародного фінансового світу, все може стати відомим у будь-який час. І це, напевно, не останній подібний витік.

Як показує практика, подібні скандали – серйозний важіль тиску на політиків і країни.

Чому перший “злив” стався саме в панамській компанії? Можливо, тому що свого часу Панама відмовилася впроваджувати стандарт CRS (стандарт міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях) і приєднуватися до міжнародного автоматичного обміну інформацією. Через деякий час після цього стався найбільший витік даних юридичної компанії Mossack Fonseca, які розкривають власність представників світової еліти.

І це в черговий раз підштовхує до висновку про неминучість імплементації плану BEPS (Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting), який передбачає глобальну протидію розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.
План вже підтримали країни-учасниці G-20 і ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку, яка об’єднує найрозвинутіші економіки світу). Наша країна також заявила про приєднання до ОЕСР і часткове впровадження плану BEPS.
Світова фінансова система стає все більш прозорою. Економіки всіх країн так чи інакше будуть рухатися в бік детінізації, більшої прозорості та відповідальності власників. Те, що зараз називається витоком, в п’ятирічній перспективі може стати загальнодоступною інформацією. І до цієї нової реальності, яка вже почала змінювати усталений світопорядок, нашому бізнесу слід готуватися сьогодні – не користуватися номінальними агентськими сервісами, відкривати офіси, наймати співробітників і не боятися, що вас почне виводити на “чисту воду” допитливий журналіст або податкова.
Для того, щоб адаптація для кожного конкретного бізнесу, відбувалася безболісно і комфортно, власникам і топ-менеджменту необхідно задуматися про це заздалегідь.

Джерело: http://finance.liga.net/economics/2017/11/15/opinion/55560.htm .

читати далі

Брифінг у Верховній Раді

“Ми просимо пом’якшити запобіжний захід і відпустити Жанару Ахметову на поруки до завершення екстрадиційної перевірки”, – народний депутат Світлана Заліщук.

У вівторок, 14 листопада 2017 у приміщенні Верховної Ради України народний депутат України Світлана Заліщук, старший партнер Адвокатського об`єднання «ЮФ«Ario» Юліан Хорунжий та представник Української Гельсінської спілки з прав людини Дмитро Мазурок зробили спільну заяву щодо безпідставного тримання в Лук’янівському СІЗО казахстанської опозиційної журналістки, блогерки, члену авторитетної міжнародної організації «Репортери без кордонів» Жанари Ахметової.

«Ми не повинні приєднуватися до табору держав, які ув`язнюють політичних діячів, особливо у той час, коли Україна бореться за своїх політв`язнів. Це є ганебна справа і ми звертаємось до усіх правоохоронних органів, аби вони приділили належну увагу цій справі і посприяли тому, щоб жінку відпустили на поруки, пом`якшили їй запобіжний захід на час, поки здійснюється екстрадиційна перевірка, – наголосила Світлана Заліщук. – Відомі правозахисні організації, у тому числі, Українська Гельсінська спілка з прав людини, а так само низка українських депутатів, готові були взяти на поруки Жанару Ахметову. Тим не менше, суд відмовив у цьому. Так саме, хочу звернути увагу, що прокуратура кілька разів не надавала дозволу на доставку Жанари до суду, через що її перебування у СІЗО безпідставно подовжувалося. У Жанари Ахметової є десятирічний син, який відсвяткував свій День Народження якраз, коли ця смілива жінка була ув`язнена».

Нардеп також звернула увагу на те що минулого тижня Комітет Верховної ради зі свободи слова ухвалив одноголосне рішення і звернувся до Генеральної прокуратури з проханням переглянути рішення щодо запобіжного заходу під час екстрадиційної перевірки, яку здійснює Генпрокуратура.

«У неї є син, який перебуває один на території України, він вчиться у школі, вони живуть поблизу Києва, вона не намагається тікати, її документи зберігаються у міграційній службі. Жодного ризику, що вона втече з країни – не має. Комітет Верховної Ради з прав людини також ухвалив рішення на підтримку казахстанської опозиційної журналістки. Я хочу звернути увагу, що це вже не перший випадок: за останній місяць ми маємо, принаймні, чотири випадки, коли Україна переслідує опозиційних журналістів та діячів з наших сусідніх країн, де є авторитарні режими».

Адвокат Жанари Ахметової, старший партнер Ario Юліан Хорунжий підкреслив, що підтримка народних депутатів та правозахисників є важливою допомогою у розв`язанні справи Жанари.

Брифінг у Верховній Раді

«Хочу подякувати народним депутатам України, які не залишилися осторонь цієї ситуації і долучилися до розгляду питання у комітетах Верховної Ради. Правоохоронні органи України наполягають на тому, що Жанара Ахметова переховується від відбуття покарання у себе на батьківщині, однак важливо зазначити, що навряд чи ми б отримали такий резонанс, якби вона дійсно була звичайною злочинницею. Сторона захисту отримує багато звернень, як від міжнародних правозахисних організацій, таких як Freedom House, Human Rights Watch, Репортери без кордонів, так і від Казахстанських та українських правозахисних організацій, зокрема Української Гельсінської спілки з прав людини, благодійного фонду «Право на захист». Усі вони в один голос кажуть саме про політичні мотиви переслідувань журналістки в Україні і також про те, що вона здійснювала опозиційну діяльність у Казахстані. А отже, виникає питання: чи варто вірити словам про те, що політики стали на її сторону незаконно, з якоюсь неблагородною метою?», – наголосив Юліан Хорунжий.

Він нагадав, що захисту Жанари Ахметової вже вдалося довести Апеляційному суду Київської області, що перший, а саме, тимчасовий арешт Жанари на 18 діб – був безпідставним. Як наслідок, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області про тимчасовий арешт Ахметової, було скасовано, чим, фактично, визнається факт її незаконного тримання у СІЗО протягом усього часу.

«На даний момент ми маємо ситуацію, коли особа (що підтверджено судом) понад 20 днів утримується у місцях позбавлення волі безпідставно, що може мати абсолютно негативні наслідки для України як для Європейської держави. Також варто звернути увагу на те, що сам факт політичних переслідувань у Казахстані неодноразово був предметом розгляду багатьох міжнародних Інституцій. Зокрема, Парламентської асамблеї ради Європи, ООН, оповідач якої засвідчив, що у Казахстані наразі спостерігається деспотія Закону та діє заборона мирних зібрань і обмеження громадянських прав та свобод. Деякі наші опоненти зазначали, що особа перебуває у розшуку – проти неї виставлена “червона картка” Інтерполу (про це закидав навіть особисто генеральний прокурор Юрій Луценко під час дискусії у соцмережі Фейсбук – ред.). Однак із цього питання так само висловлювались різноманітні інституції, у тому числі, і ПАРЄ в ухвалених резолюціях: деякими тоталітарними країнами виставляння “червоних карток” використовується з політичних мотивів».

У свою чергу, представник Української Гельсінської спілки з прав людини Дмитро Мазурок наголосив, що подібні випадки стають для України системними.

Брифінг у Верховній Раді

«Разом із благодійним фондом «Право на захист» та системою Безоплатної Правової Допомоги – інституціями, які регулярно мають справу з екстрадицією та її наслідками, ми не з чужих слів знаємо про порушення прав людини, які виникають у таких випадках. І ми дуже вдячні, що до цієї справи долучилися народні депутати. Справа Жанари Ахметової на ряду з Фікратом Гусейновим, Шахбаном Ісаковим та іншими – кричущий приклад порушення прав людини. По суті, людина, опинившись в Україні, позбавляється елементарного захисту. Така співпраця наших спецслужб зі спецслужбами тоталітарних режимів не може не дивувати. Я прошу звернути увагу, що ці справи у свої часи були підтримані Рефатом Чубаровим, Георгієм Логвинським, Миколою Княжицьким, Світланою Заліщук, Мустафою Наємом. Без такої могутньої підтримки нардепів, ми б не змогли досягнути тих успіхів, які є у даний час. Ми сподіваємося, що коаліція з народних депутатів, правозахисників і адвокатів допоможе захистити людей у подібних випадках».

Нагадаємо, громадянка Республіки Казахстан Жанара Ахметова перебуває в Україні з березня 2017 року. 
По приїзду до України з неповнолітнім сином, Жанара звернулася до Державної міграційної служби по політичний притулок. 
В ніч з 21 проти 22 жовтня її спробували затримати дві невідомі і наразі невстановлені особи, які представилися співробітниками поліції на підставі того, що Ахметова перебуває у міжнародному розшуку. Проте на момент затримання ані ці особи, ані інші співробітники поліції, не мали при собі жодного документального підтвердження того, що Жанару Ахметову було оголошено в міжнародний розшук. Цей факт підтвердився лише після доправлення Жанари до відділку поліції. 
Затримання Жанари відбувалося і з низкою інших грубих порушень прав людини. Наприклад, Ахметовій, яка не володіє українською мовою, не було надано перекладача. 
24 жовтня 2017 р. Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив тимчасово арештувати Жанару Ахметову на 18 діб (прокурор клопотав по арешт на 40 діб). Під час судового засідання з'ясувалося, ДМС України відмовила Жанарі у наданні статусу політичного біженця. Ця відмова згодом була оскаржена захисниками Ахметової, відтак, вона досі вважається особою, яка звернулася до Держави Україна по захист від політичних переслідувань у Казахстані. Ухвалу суду про тимчасовий арешт Жанари Ахметової було скасована Апеляційним судом Київської області 8 листопада. 
Проте Ахметова досі лишається під вартою у Лук'янівському СІЗО на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду Києва Л.Л.Щебуняєвої від 2 листопада 2017 р. про екстрадиційний арешт, попри те, що ця ухвала досі не набрала законної сили, оскільки була оскаржена до Апеляційного суду Києва. Засідання Апеляційного суду Києва, заплановане на 10 листопада 2017 р не відбулося, оскільки до Апеляційного суду не надійшли матеріали справи, і прокуратура Київської області не дала дозволу на доправлення Жанари з СІЗО до суду. 
Наступне засідання Апеляційного суду Києва заплановане на 22 листопада 2017 р., проте захист Жанари Ахметової подав клопотання про прискорення розгляду апеляційної скарги на її екстрадиційний арешт.
Захист Жанари Ахметової наполягає на тому, що тримання громадянки Казахстану під вартою в Україні є безпідставним, і що існує достатньо підстав вважати переслідування Жанари Ахметової політично вмотивованими.
читати далі

Команда Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario» продовжує реалізовувати стратегію соціальної відповідальності та у рамках партнерства з UBA Student`s League долучилася до серії Workshops. Перший майстер-клас з податкової практики для студентів -правників провели Наталія Швець, юрист Ario та Ольга Решетнік, радник Ario. Студентам було запропоновано дві практичних гри «Перевірка на підприємстві» та судове засідання, де учасники Workshop поділилися на позивачів та відповідачів.

«Важливо, що студенти розуміють, що практичні навички у цій професії – не менш важливі за бездоганне знання теорії. І наша мета була – максимально наблизити учасників тренінгу до реального стану речей у податковій практиці, а саме до того, з чим ми, як практикуючі фахівці, постійно маємо справу», – розповіла Ольга Решетнік, радник Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario».

Отже, студентам було запропоновано взяти участь у судових дебатах. Тема – застосування Україною міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України. Учасники розділилися на позивачів та відповідачів.

Команда Ario провела майстер-клас з податкової практики для студентів українських Вишів

 

Позивачі представляли інтереси фізичної особи-підприємця, який звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення фіскального органу, який за результатами планової виїзної перевірки встановив порушення вимог Податкового кодексу України. Дебати виявилися дуже змістовними. Кожна сторона навела обґрунтовані аргументи, після чого студентам зачитали реальне рішення суду у цій справі.

Команда Ario провела майстер-клас з податкової практики для студентів українських Вишів

Другу частину майстер-класу студенти були співробітниками підприємства: директором, бухгалтерами та юристами. Ведучі тренінгу перетворилися на інспекторів ДФС, які прийшли до них з перевіркою. Студентам були надані службові посвідчення, наказ та направлення для проведення перевірок. Учасники майстер-класу мали надати правову оцінку документам та прийняти рішення стосовно допуску інспекторів до перевірки.

 

«Учасники проявили гарні аналітичні здібності та гідно впоралися з перевіркою. У них були вагомі аргументи, аби не допускати нас – представників контролюючих органів – на підприємство, при тому, що ми створили достатньо стресову ситуацію з обмеженням у часі. Адже, практика – це не тільки бездоганні знання і можливість застосовувати їх у житті. В реальності це, як правило, робота у непростих умовах, екстремальних ситуаціях і, що не менш важливо, це робота з людським фактором», – підкреслила Наталія Швець, юрист Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario».

Студенти залишилися задоволеними новими знаннями та набутими навичками.

Дмитро, студент 4 курсу Національного університету біоресурсів та природокористування України: «Ми почали вивчати фінансове право. На цей тренінг прийшов, тому що важливо набути якихось практичних навичок у сфері податкового права, дізнатися, як насправді у нас все відбувається, адже в університеті викладається суха теорія».

Анастасія, студентка 3 курсу Інституту міжнародних відносин КНУ ім. т.г. Шевченка: «У мене був досвід у школі – я брала участь у різноманітних олімпіадах з права. З тих пір дуже правові та юридичні завдання. І мені здається ,що коли людина на практиці закріплює теорію, тільки тоді і відбувається та справжня юридична практика, за якою ми приходимо до університету та стаємо юристами. Адже важливо не просто знати цю чи іншу норму. Важливо знати, де і коли її можна застосувати. Податкове право – достатньо складна практика і не кожний готовий йти у цю сферу. Навіть деякі юристи не зовсім розуміють, як це працює, як нараховуються податки, як заповнювати декларації тощо. Тому для мене цікаво отримати саме цей практичний досвід, який потім обов`язково нам стане у нагоді як практикуючим юристам».

Катерина, студентка 2 курсу КНУ ім. Т.Г. Шевченка: «Фінансове право для мене – виклик. Це те, у чому я хочу розібратися, для мене це стане своєрідним досягненням».

Діана, студентка 1 курсу КПІ ім.І.Сікорського: «Цікавлюся усіма галузями права. Вже маю досвід помічника нотаріуса. Також допомагала у суді. Я ніколи не сумнівалася, що буду юристом і отже зараз обираю напрямок, у якому хочу розвиватися у майбутньому».

 

 

 

читати далі

Радник Адвокатського об`єднання “ЮФ “Ario” Кирило Юхно спеціально для Finance.ua проаналізував ситуацію із захистом прав кредиторів в Україні та знайшов три основні причини, через які через які страждають фінансовий ринок, інвестклімат та добросовісний бізнес в Україні.

В Україні захист прав кредиторів залишає бажати кращого. У чому причина? У неефективності державних інститутів, покликаних регулювати відносини в бізнес-середовищі? У законодавстві? Може, в ментальності недобросовісних бізнесменів, які сповідують кредо «борги віддають тільки боягузи»? Спробуємо розібратися.

Причина 1: Правоохоронна система, суди, виконавча служба

Факт – в Україні не працює механізм покарання за борги, так само як і механізм повернення боргів. Тисячі малих і середніх підприємців стикаються з тим, що їхній постачальник не поставив оплачений товар і не повернув передоплату.

Звернення до суду і виконавчої служби не призводять до повернення грошей, боржник просто «кидає» підприємство з боргами і продовжує займатися бізнесом, використовуючи інші фірми.

Заяви в поліцію про притягнення до кримінальної відповідальності за умисне невиконання судового рішення (стаття 382 Кримінального кодексу) або за шахрайство (стаття 190 КК) в 99,99% випадках ні до чого не призведуть, тому що:

а) боржник розповість у поліції, що його «кинули» міфічні треті особи і грошей на рахунку його компанії немає і взяти ніде, і слідчий йому повірить;

б) майно, яким користується боржник та його сім’я у повсякденному житті, ніякого відношення до компанії-боржника не має;

в) простежити рух коштів по рахунку компанії-боржника і далі «по ланцюжку» одержувачів цих коштів у слідчого, нібито, немає повноважень, і це взагалі «банківська таємниця» (а насправді – немає бажання копітко цим займатися) і т. п.

Великий бізнес змушений утримувати власні міні-армії силовиків (офіційні охоронні агентства) і використовувати інші нетипові в цивілізованому світі способи, в тому числі, мати своїх агентів в ключових держструктурах, оскільки сподіватися на суд і поліцію не варто.

Про повну відсутність в Україні ефективної системи виконання судових рішень нещодавно заявив Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Бурмич та інші проти України».

Яка реакція нашого політичного бомонду? Жодної. У Міністерстві юстиції, яке повинно нести відповідальність за виконання судових рішень, навіть не коментують це рішення ЄСПЛ.

Єдиний аргумент Мін’юсту, мовляв, ми ввели інститут приватних виконавців, щоб підвищити ефективність виконавчого провадження. Але за останні півроку лише одиниці приватних виконавців допущені Мін’юстом до професії.

Крім того, найбільші борги (понад 6 млн грн) мають право стягувати виключно державні виконавці.

Тобто, в найближчі кілька років приватні виконавці не зможуть кардинально поліпшити стан справ із виконанням судових рішень.

Дуже шкода, але неприпустимо низький рівень професіоналізму не є перешкодою для заняття високих посад на держслужбі, головне – бути в команді і віддано служити тим, хто тебе поставив.

Причина 2: Законодавство?

На мій погляд, головна проблема українського законодавства – це його невиконання. Починаючи від Конституції, яка закріплює найбільш повний набір європейських стандартів прав і свобод людини в Україні, і закінчуючи передбаченими в законах широкими повноваженнями суддів, держвиконавців, слідчих – у нас достатнє законодавство для наведення порядку.

Закони в Україні приймаються сотнями щорічно. Але збільшення кількості законів не допоможе, оскільки не працює механізм примусу до виконання законів. Навіщо виконувати закон, якщо інші цього не роблять?

Проблема в тому, що зверху вниз по владній вертикалі культивується підхід, який полягає в тому, що перевага віддається не зарплаті за виконання встановлених законом обов’язків, а «подякам» за невиконання цих обов’язків.

І недобросовісному бізнесу це вигідно – умовно кажучи, навіщо повертати мільярди боргів кредиторам, якщо можна роздати мільйони в потрібні інстанції і «закрити питання».

В результаті фінансова система продовжує терпіти мільярдні збитки. А це, в свою чергу, гальмує відновлення кредитування в країні, а відповідно і повноцінний розвиток фінансової системи, пом’якшення бізнес-клімату та зростання економіки України.

Але все ж є і питання, які необхідно змінити в чинному законодавстві. Наприклад, законодавство забороняє іноземним інвесторам вирішувати корпоративні спори, що стосуються їхніх прав на українських підприємствах, в міжнародному арбітражі. До чого це призводить?

Враховуючи високу ступінь недовіри іноземних компаній до українських судів, дуже небагато іноземних інвесторів ризикують вести бізнес в Україні. На наш погляд, логічною є можливість судитися в знайомій тобі юрисдикції, за знайомим правом і в знайомій судовій установі, що має високу репутацію. Однак міжнародні компанії, що бажають заснувати бізнес в Україні, позбавлені цієї можливості.

Банкіри, як правило, скаржаться на прогалини в законодавстві і неможливість вдосконалювати правову базу через небажання нардепів ухвалювати пропоновані фінансовою спільнотою законопроекти. Не секрет, що багато з тих, хто сьогодні має повноваження ухвалювати законодавчі рішення, самі ж і є власниками компаній – великих боржників.

Причина 3: Особливості менталітету і «схеми» на сотні мільйонів

Є версія, що іноземці бояться вести бізнес в Україні і з причини недовіри до українських партнерів. Мовляв, не дотримуються домовленості, обіцянки дуже швидко забуваються і т. п.

На моє глибоке переконання, негативні риси будь-якого менталітету розкриваються в сприятливому для цього середовищі, і навпаки – в державі з сильною правоохоронною та судовою системою не буде місця бізнесменам, які не виконують домовленості та не дорожать своєю репутацією. Точніше, місця знайдуться, але ці місця будуть «не такі віддалені».

А поки що, на жаль, у нашій країні процвітають різні «схеми». Як виглядає процес стягнення боргу з проблемних позичальників в нашій країні?

Термін судових розглядів: від півроку до декількох років. Думаю, причини затягування пояснювати не потрібно. Потім – стадія виконання судового рішення. Точніше, стадія невиконання, як зазначив Європейський суд.

Недобросовісні позичальники часто уникають виконання зобов’язань шляхом відходу в банкрутство з подальшим продажем активів собі ж (іноді на фіктивних аукціонах) або перереєстрації активів на інших пов’язаних юросіб.

Для наочності і розуміння дій «схемників» наведу приклад з безкоштовним заволодінням активами, що перебувають у заставі у державного Укрексімбанку.

Ще в 2007 році банк видав кредит під заставу логістичного центру, розміщеного на 2 га землі під Києвом. Майновим поручителем за кредитом виступило ТОВ “Автодім”.

Кредит повертати ніхто не планував, а ТОВ «Автодім» пішло в банкрутство. Майновий комплекс під Києвом ринковою вартістю понад 100 млн грн у 2014 році без згоди іпотекодержателя – державного Укрексімбанку – був виставлений на торги і проданий в 50 разів дешевше від ринкової вартості на фіктивному аукціоні. Чому фіктивному? Тому що біржа-організатор торгів одразу зникла, оплати не було, в приміщенні, де нібито проводилися торги, ніхто про торги і не чув.

Після цього майно «кочувало» від однієї офшорної компанії до іншої. При цьому майновий комплекс приносив «новим власникам» щомісячний дохід від оренди в розмірі близько 1 млн грн.

Кілька років тривали суди за скасування фіктивного аукціону, за витребування з незаконного володіння цього майна, яке за паперами переїжджало з однієї іноземної юрисдикції в іншу, ділилося і об’єднувалося.

Примітно, що одна з суддів, яка визнала фіктивний аукціон законним і не знайшла підстав вважати порушеними права держбанку, успішно пройшла конкурс у новий Верховний Суд. А де прокуратура? Де поліція? Представники прокуратури ходили в суди, їм вся ця історія відома. І незважаючи на те, що державний банк отримав багатомільйонні збитки – прокуратура не могла завадити перереєстрації майна з одних офшорних шахраїв на інших і на третіх.

Наша команда захищала в суді інтереси ТОВ «Автодім» в особі нинішнього ліквідатора. У результаті ми домоглися справедливості, а Укрексімбанк отримав можливість повернути значну частину з понад 200 млн грн коштів, виданих під заставу присвоєного схемниками майна. Кілька тижнів тому крапку в цій справі поставив Вищий господарський суд України.

На боротьбу за майно і права ліквідатора боржника та заставного кредитора було витрачено 4 роки. Причому результату досягли не лише завдяки роботі юристів, але багато в чому і завдяки журналістам – журналістське розслідування «112 каналу» викликало чималий резонанс, а виявлені факти допомогли переконати суди в неправомірність цієї схеми.

А скільки подібних справ так і не отримують логічного справедливого завершення? Скільки на цьому втрачають кредитори? А держава Україна? Які репутаційні ризики все це несе для інвестиційного іміджу та розвитку бізнесу в нашій країні? Питання, які унаслідок системного небажання окремих осіб міняти ситуацію вже давно перейшли в розряд риторичних.

Джерело: https://news.finance.ua/ua/news/-/414092/kyrylo-yuhno-zahyst-prav-kredytoriv-styagnuty-ne-mozhna-pomyluvaty .

читати далі

У вівторок, 24 жовтня Києво-Святошинський районний суд Київської області частково задовольнив клопотання прокурора про тимчасовий арешт громадянки Республіки Казахстан, журналістки Жанари Ахметової. Вона у березні 2017 року переїхала до України з малолітнім сином і наразі очікує від компетентних органів надання статусу біженця з політичних мотивів. Замість 40 діб тимчасового арешту, про які клопотала прокуратура, Жанарі присудили 18 діб тримання під вартою. З урахуванням дати затримання, у Лук`янівському СІЗО журналістка перебуватиме 15 діб, до 7 листопада 2017 року. На знак протесту проти такого рішення суду Жанара оголосила голодування, а адвокати вже готують апеляційну скаргу.

Як і сама журналістка, так і сторона захисту вбачає в затриманні та тимчасовому арешті казахстанської опозиційної журналістки ознаки політичної вмотивованості. Обставини затримання, а також події під час судового розгляду (а саме – умисне затягування прокурором процесу з метою отримання нових документів, які були взагалі відсутні на момент подачі клопотання) – викликають багато питань.

Наводимо довідку щодо діяльності Жанари Ахметової у себе на батьківщині та хронологію подій, що відбувалися із моменту її затримання.

Справа Жанари Ахметової: від затримання до арешту і голодування

1.Довідка: особа

Жанара Ахметова – відома блогер, журналіст та громадський діяч, яка пише у соціальній мережі Facebook на політичні теми. Жанара є членом однієї з найвпливовіших та найавторитетніших міжнародних організацій із захисту прав людини, яка оберігає свободу слова у всьому світі «Репортери без кордонів».

В Алмати жінка працювала в опозиційній казахстанській газеті «Трибуна», допоки видання не закрили (головний редактор видання був заарештований). Закриття має політично мотивовані ознаки.

З початку цього року в Казахстані проти Жанари Ахметової було відкрито три адміністративних справи, серед яких навіть перехід дороги у недозволеному місці. За наявними даними, три співробітники КНБ прийшли до Жанари додому, щоб звинуватити в порушенні правил дорожнього руху за доносом невідомого громадянина, який начебто записав відео на свій телефон. Як зазначає журналістка, після цього інциденту, їй стало очевидно, що за нею ведеться приховане спостереження. Отже наразі є усі підстави вважати, що переслідування викликані критикою влади з боку журналістки. Щоб захистити себе та свою дев`ятирічну дитину, Жанара Ахметова у березні цього року була змушена покинути рідну країну та просити про політичний притулок в Україні. Наразі жінка орендує тут квартиру, син Жанари навчається у місцевій школі та за словами вчителів робить успіхи у вивченні української мови, добре соціалізується.

2.Затримання (у ніч з 21.10 на 22.10.2017)

У суботу, 21 жовтня 2017 року, виманивши Ахметову з квартири (цілеспрямовано знеструмивши її помешкання втручанням у роботу електромережі), у під`їзді будинку, де проживає жінка, її схопили двоє невідомих осіб у цивільному одязі. Не пред`явивши жодних документів, двоє чоловіків застосували до Жанари насильство та спричинили тілесні ушкодження, намагаючись змусити слідувати за ними, залишивши вдома 9-річного сина. За Законом (у відповідності до ч. 1 ст. 582 КПК України), затримання на території України особи, яка розшукується іноземною державою у зв’язку із вчиненням кримінального правопорушення, здійснюється уповноваженою службовою особою. На момент доставки її у Києво-Святошинський ВП ГУНП у Київській області (м. Боярка, вул. Хрещатик, 88) співробітники поліції не мали жодної інформації про те, що Ахметова перебуває в міжнародному розшуку. Інформація про це з’явилася у поліції лише за кілька годин після фактичного затримання Жанари – що красномовно свідчить про замовний характер затримання.

3.У чому звинувачується

За матеріалами прокурора, Жанара Ахметова нібито перебуває у розшуку Казахстанськими правоохоронними органами за ст.177 ч.3 п. б КК Казахстану – шахрайство (нібито заволодіння коштами третіх осіб у 2005-2008 рр), за що вже відбула покарання у себе на батьківщині (!). Ані за українським, ані за казахстанським законодавством, людина не може бути двічі покараною за один і той самий вчинок.

Зауважимо, за словами самої Жанари Ахметової, саме притягнення її до відповідальності і покарання за шахрайство, якого (з її слів) вона не коїла – змусили її почати займатися громадською діяльністю та викривальною журналістикою.

Окрім цього, стаття, за якою журналістку оголосили у розшук, з 1 січня 2015 року передбачена відповідальність за посягання на життя Першого Президента Республіки Казахстан – Елбаси. Саме з 01.01.2015 Кримінальний кодекс Казахстану у попередній редакції від 16.07.1997 року втратив чинність.

У клопотанні, прокуратура наполягала на тимчасовому арешті Ахметовою терміном на 40 діб до надходження запиту про видачу від компетентних органів Республіки Казахстан.

4.Судові засідання

Києво-Святошинський районний суд Київської області (слідчий суддя Ковальчук Людмила Миколаїна) почав розглядати клопотання прокуратури (прокурор прокуратури Києво-Святошинського району Стасюк Юлія) ввечері 23 жовтня 2017 року, проте був змушений оголосити перерву у засіданні до 24 жовтня 2017. Через те, що протягом 22 та 23 жовтня (дні з моменту затримання журналістки), прокуратура не зробила перекладу процесуальних документів мовою, якою володіє та яку розуміє особа (у відповідності до вимог ст. 29 КПК України), що також є порушенням прав Жанари, у засіданні 24 жовтня знов було оголошено перерву на три години, допоки не був готовий переклад документів.

І лише на другий день фактичного розгляду клопотання, отримавши з невстановленого джерела, прокурор подала суду низку ксерокопій. Серед яких, було також і копія нібито рішення Державної міграційної служби про відмову Жанарі у визначенні статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, датоване 18 жовтня 2017 роком (тобто за 2 дні до арешту). Таким чином, Жанара та її захист дізналися про нібито рішення ДМС України безпосередньо під час судового засідання з ксерокопії сумнівної якості. Рішення міграційної служби, якщо підтвердиться його достовірність, буде оскаржуватися.

Також серед документів, які прокурор прохала суд долучити до справи, – запит Генеральної прокуратури Республіки Казахстан про видачу Жанари Ахметової, датований ще 17 серпня 2017 р. У запиті казахстанської прокуратури практично прямим текстом визнається факт проведення на території України несанкціонованих розшукових дій. А саме, встановлення місця проживання Жанари Ахметової, яке було вказано в запиті від прокуратури Республіки Казахстан. Цей факт має ознаки того, що за опозиційною журналісткою могло вестися приховане спостереження.

Ознайомившись із матеріалами, що надала казахстанська сторона своїм українським колегам, Жанара Ахметова запевнила суд, що документи, надані прокуратурою РК, містять лише дані з обвинувальним ухилом, в той час як нею було отримано низку судових рішень на її користь, які не було долучено до поданого пакету документів.

Не дивлячись на вищезазначене та ще низку аспектів, які підтверджують необґрунтованість клопотання прокуратури щодо тимчасового арешту, суд виніс рішення частково його ухвалити і арештувати Жанару терміном на 18 діб (що починаються з моменту її затримання).

Захист Жанари Ахметової здійснювали адвокати адвокатського об’єднання “ЮФ “Ario” – старший партнер Юліан Хорунжий, партнер кримінальної практики Євген Грушовець, радник кримінальної практики Владислав Грищенко, а також юрист БФ “Право на захист” Дмитро Могила.

Під час судових засідань казахстанські активісти та журналісти здійснювали трансляцію (стрім) у мережі Фейсбук.
Один з найповніших репортажів з зали суду – опублікувало видання Центр-1 (Новости, аналитика и мнения из Центральной Азии). А також українське видання EtCetera. Відео оголошення рішення суду, а також коментар Жанари Ахметової – ви знайдете за цим посиланням на відео-трансляцію.

5.Що каже захист

Євген Грушовець, адвокат у справі Жанари Ахметової, партнер кримінальної практики Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario»:

«Фактично суд на 22 дні скоротив тимчасовий арешт, про який просила прокурор. І в даних обставинах це можна вважати невеликою перемогою. Але ми все одно будемо оскаржувати це рішення і після перекладу рішення на зрозумілу нашому клієнту мову, одразу ж цього тижня подамо апеляційну скаргу. Перш за все, ми ставимо під сумнів достовірність документів, наданих прокуратурою, адже наразі не маємо підтверджених фактів щодо їх надходження, що в результаті мало вплив на якість розгляду цієї справи».

Владислав Грищенко, адвокат у справі Жанари Ахметової, радник Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario»:

«Незважаючи на присудження меншого терміну арешту, ніж вимагала прокурор, ми все одно вважаємо це рішення несправедливим, яке не узгоджується з вимогами та нормами діючого законодавства. Захист надав переконливі аргументи, у той час як аргументи прокурора не можна назвати законними та допустимим. Окрім того, ризики того, що Жанара переховуватиметься від правоохоронних органів – нікчемні: приїхавши до Києва вона одразу повідомила правоохоронні і міграційні органи про місце свого перебування. Її неповнолітній син наразі вчиться в українській школі, де вивчає українську мову, що свідчить про намір Жанари залишитися жити в Україні. Звісно, ми будемо оскаржувати рішення суду».

Фрагменти виступу адвокатів Жанари Ахметової – Владислава Грищенка та Євгена Грушовця ви можете переглянути з а цим посиланням на відео-трансляцію.

 

читати далі

Радник податкової практики Ario Law Firm Ольга Решетнік проаналізувала для Finance.ua ініціативу Мінфіну щодо введення податку на виведений капітал.

Тіні забутих податків. Міністерство фінансів хоче відмовитися від податку на прибуток. Що взамін?

Розмови про податок на виведений капітал (ПнВК), який має замінити податок на прибуток, нарешті сформувалися в фінальний текст законопроекту. Пропоную розібратися у тому, що можуть означити новації від Мінфіну для бізнесу і чому регулятор вважає, що мільярдні втрати бюджету від цього того варті.

Міністерство фінансів підготувало проект закону, фактично, про заміну податку на прибуток, основна ставка якого на сьогодні становить 18%. Замінити його пропонується податком на виведений капітал. Він буде застосовуватися до нерозподілених дивідендів і прирівняних до них платежів.

Ставки податку на виведений капітал пропонують зробити диференційованими: 15% з операцій з виведення капіталу безпосередньо власникам-фізичним особам та юридичним особам-нерезидентам (дивіденди та інші прямі виплати в грошовій та натуральній формі, навіть якщо вони не оформлені як дивіденди), при цьому ставка податку на доходи та податку на прибуток нерезидентів становитиме 0%, та 20% з операцій, які прирівнюються до виведення капіталу.

Також законопроектом, зокрема, передбачається зміна методологічних підходів оподаткування процентів за користування кредитом, що отримуються у нерезидентів. Платники, у яких сукупний розмір отриманих у нерезидентів кредитів перевищує розмір власного капіталу більше ніж у 1,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність, – більш ніж у 5 разів), вважаються пов’язаними особами з такими нерезидентами і сума таких процентів оподатковується за ставкою 5%.

За ставкою 20% оподатковується сума процентів, що сплачуються нерезидентам, у випадку, якщо такий нерезидент зареєстрований в низькоподатковій юрисдикції та у випадку сплати процентів нерезиденту, якщо сума залучених від нього кредитів (позик) перевищує власний капітал більше ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність, – більш ніж у 5 разів).

При цьому до прирівняних до дивідендів платежів, виплати за якими будуть оподатковуватися за ставкою 20 % включені,зокрема, наступні операції:

  • Безоплатне надання майна неплатнику ПнВК;
  • Інвестиції в статутний капітал неплатників ПнВК (з правом зменшення податку);
  • Виплата роялті в окремих випадках, в сумах перевищення ліміту;
  • Донарахування за ТЦУ;
  • Придбання товарів та послуг у пов’язаних осіб, що використовують спрощену систему оподаткування;
  • Виплата фінансової допомоги неплатнику ПнВК, не повернутої протягом 12 місяців (з правом зменшення податку);
  • Виплати у межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків нерезидентів (в деяких випадках).

Навколо введення податку зараз точиться багато дискусій. Всі розуміють, що реалізація норм законопроекту миттєво призведе до втрат бюджету.

За підрахунками Мінфіну, у 2018 році реалізація цього законопроекту може сформувати втрати держбюджету у розмірі 26,0 млрд грн і 5,4 млрд – з місцевих бюджетів.

З плану виконання бюджету 2017 за січень-серпень, опублікованого Державною казначейською службою, можна побачити, що доходи від податку на прибуток складають 52 038 169 220,38 грн, що становить 10,93 % податкових надходжень і 8,99 % загальних доходів бюджету без урахування міжбюджетних трансфертів.

Є два можливі шляхи компенсації бюджетних втрат: значне підвищення ставок податків і скорочення витрат. Мінфін виступає категорично проти підвищення ставок податків і вважає єдиним шляхом для пошуку компенсаторів скорочення державних витрат і більш ефективне використання бюджетних коштів. Однак, які конкретно статті витрат рекомендовано скоротити, поки що не запропонував.

Тіні стане менше?

Сама ідея податку на виведений капітал для поліпшення інвестиційного клімату в Україні доволі приваблива, і за 5 років, за оцінками Українського Інституту Майбутнього, сукупний обсяг тільки внутрішніх додаткових інвестицій в економіку складе 500-600 мільярдів гривень або $15-20 мільярдів. Інвестиції стануть драйвером зростання економіки України, і додатковий приріст реального ВВП України в перспективі 5 років складе від 0,8% до 1,9% в рік.

Водночас, законопроект містить низку запобіжників від прихованого виведення капіталу, наприклад, через популярну в Україні схему – пов’язаних ФОПів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до ст. 1371 законопроекту, виплата, що здійснюється у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг у неплатника податку – пов’язаної особи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування – прирівнюється до операцій з виведення капіталу, і її пропонується оподатковувати за ставкою 20%. Ця ж стаття містить і інші операції, які прирівнюються до виведення капіталу, і за які платникам податку на виведений капітал доведеться заплатити 20%. Наприклад, стільки доведеться заплатити державі за виплату відсотків за борговими зобов’язаннями суб’єктам, зареєстрованим на юрисдикціях, у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок або подібний чи по суті аналогічний податок) становить 13% або нижче.

Здавалося би, ці та інші норми запропонованого Мінфіном документу – теоретично, повинні перешкоджати мінімізації податків та скоротити тіньові обороти. Але чи зможе наша країна, перебуваючи у тяжкому економічному становищі, гідно зустріти нові виклики? Чи зможе бізнес відмовитися від старих звичок і почати виплачувати дивіденди офіційно, а не виводити через витрати підприємства? Чи зможе фіскальна вертикаль відмовитися від масових перевірок і надуманих донарахувань, повертаючи український бізнес до жахіть податкового обліку за часів Закону «Про податок на прибуток»?

На завершення, хочу відзначити, що ініціатива Мінфіну – це потужний виклик для кожного окремого бізнесу і його власників.

Уберегти бізнес від зайвих претензій фіскалів і витрат на покриття цих претензій зможе лише комплексний підхід до податкового планування, який врахує аналіз контрагентів на предмет відповідності новим вимогам і передбачатиме постійний моніторинг змін до податкового законодавства і нормативно-правових актів.

Допомогти бізнесу впоратися з цим викликом, думаю, зможе інститут податкових консультантів, який набуває популярності.

Ольга Решетнік, радник податкової практики Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario»

Джерело: https://news.finance.ua/ua/news/-/412470/olga-reshetnik-tini-zabutyh-podatkiv-ministerstvo-finansiv-hoche-vidmovytysya-vid-podatku-na-prybutok-shho-vzamin

читати далі