Зимові криптосюрпризи: зміни у регулюванні

Як різні держави світу намагалися врегулювати операції з криптовалютами, і чи має проект закону «Про обіг криптовалюти в Україні» шанс бути ухваленим у тому вигляді, як його зареєстровано у Верховній Раді? Спробував проаналізувати молодший юрист Ario Law Firm Денис Береснев.

Січень 2018 року можна вважати переламним для формування ринку криптовалюти в Україні. Портал Opendatabot оприлюднив дані про декларування «крипти» 57 держслужбовцями. А в останній день січня з’явилася інформація про затримання в аеропорті Бориспіль обладнення для майнінгу на суму в 13 мільйонів гривень. Придбане в Гонконзі обладнання було затримано не через те, що майнінг є незаконним на території України, а через приховування від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості стосовно вартості товару, про що повідомлено на офіційній сторінці ДФС України в Фейсбук. Обіг та загалом існування такої криптовалюти в Україні наразі нормативно не врегульовані. І поки Національний банк України не поспішає визнавати «крипту» реальними грошима, на світових ринках зима, була спекотною. Пропоную виділити певний ТОП-подій останніх трьох місяців, пов`язаних з правовим розвитком (а можливо, й занепадом) криптавлюти в світі (і звісно ж, в Україні).

Здивувала Білорусь
Одним із провідних нормативно-регулятивних надбань останнього часу є декрет «Про розвиток цифрової економіки», що був підписаний президентом Білорусі Олександром Лукашенко. Як зазначається на сайті президента, Олександр Лукашенко підписав декрет 21 грудня 2017 р. Документ створює безпрецедентні умови для розвитку ІТ-галузі та дає серйозні конкурентні переваги країні щодо створення цифрової економіки XXI століття. За даними ЗМІ, над декретом працювали провідні консалтингові та юридичні фірми Білорусі. Президентом, в свою чергу, було підтримано всі ініціативи IT-спільноти.

Декрет легалізує перелік з 38 видів діяльності в сфері високих технологій, серед яких є: надання послуг, пов’язаних зі створенням і розміщенням цифрових знаків (токенів), у тому числі і послуги з просування та ін., діяльність біржі криптовалют, діяльність операторів з обміну криптовалют, майнінг, а також інша діяльність з використанням токенів. Декрет містить ознаки професійної і біржової діяльності з цінних паперів, діяльності інвестфонду, сек’юритизації, здійснення операцій по створенню та розміщення власних токенів.

Ухвалений документ спрощує порядок проведення розрахунків з використанням електронних грошей, та містить інші не менш важливі нововведення, які безперечно матимуть вплив на розвиток економіки в країні.

Варто зазначити і те, що декрет містить норму яка, вводить податкові пільги за угодами, які стосуються криптовалют. Так, суб’єкти економіки звільняються від оподаткування діяльності, пов’язаної з криптовалютами і токенами, в тому числі майнінгом, а також по операціях з обміну токенів (криптовалют). Звільнення поширюється на податок на прибуток, ПДВ, податок при спрощеній системі, прибутковий податок з фізичних осіб. Відповідно до підписаного білоруським президентом документа, будь-які операції з криптовалютою для громадян – продаж, купівля, міна, дарування та заповідання – дозволені і не обкладаються податками, а також відповідно не вважаються підприємницькою діяльністю.

Корейці грали на пониження

Основною криптовалютою, незважаючи навіть на її курсові «гойдалки» цієї зими, і досі залишається Bitcoin. Небачене досі стрімке падіння і волатильність Bitcoin почалися у грудні 2017 року. Фахівці зазначали, що наслідками корекційних дій є можливе закріплення ціни Bitcoin на рівні 12000$ (не беруся оцінювати реалістичність досягнення цього рівня, проте динаміка ринку станом на середину лютого свідчить про можливість такого розвитку подій). Очевидно, що наразі ринок криптовалют залишається досить сприйнятливим до зовнішніх чинників, основними з яких можуть вважатися політичні.

Так, одним з факторів, які з великою часткою імовірності вплинули на падіння курсу Bitcoin було повідомлення про можливу заборону на криптовалютний трейдинг в Південній Кореї. Це повідомлення викликало резонанс у ЗМІ і в криптоекспертних колах. Наразі перехід до заявлених радикальних заходів не підтвердився, але наслідки можливої заборони наклали свій відбиток на ринок. Резонансною новиною стало і звернення більш ніж двохсот тисяч південнокорейців, основною метою якого було збереження «криптовалютної мрії». У подальшому, за даними деяких видань, це навіть викликало конфлікт між владою та опозиційними партіями. Згодом експерти пов’язали обвал на ринку криптовалют із заявою міністра Південної Кореї.

Демократичний Ізраїль

Ще одна новина, яка вплинула на ринок криптовалют цієї зими – циркуляр влади Ізраїлю, де містився опис законопроекту про оподаткування компаній, що залучають кошти через ICO (тобто через залучення інвестицій в технологічні проекти у вигляді емісії та продажу інвесторам нових криптовалют). Податкове управління Ізраїлю зазначає, що віртуальна валюта є власністю особи, яка нею володіє, як така, вона підпадає під визначення активу і, відповідно, має обтяжуватися податком на прибуток.

Законопроекти

Подібні новели нормативного регулювання обігу криптовалюти в Україні відсутні. Більш того, відповідно до листа Національного Банку України від 08.12.2014 №29-208/72889, “діяльність із купівлі-продажу Bitcoin за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих “фінансових пірамід” та може свідчити про потенційну залученість у здійсненні сумнівних операцій” відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансуванню тероризму. Також у цьому листі пропонується звернути увагу на те, що Європейське банківське управління (European Banking Authority, EBA) закликало банки Європейського Співтовариства утриматися від операцій з криптовалютами, включаючи Bitcoin, доки не буде створена система правил, яка зможе запобігти зловживанням.

Національний Банк України рекомендує громадянам України використовувати лише послуги тих платіжних систем, які внесені Національним Банком України до реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг. Не дивлячись на те, що на даний момент НБУ не визнає Bitcoin та інші криптовалюти, як валюту, українські чиновники вже протягом двох років декларують криптовалюту. Зокрема, це можна побачити на сервісі моніторингу реєстраційних даних компаній OpenDataBot. Згідно з цим реєстром, найбільша кількість криптовалюти задекларована депутатами Верховної ради України та Одеської обласної ради.

Не дивлячись на такий категоричний стан речей щодо визнання криптовалюти в Україні, знайшлися законотворці, які зареєстрували Проект Закону України «Про обіг криптовалюти в Україні». Над його текстом працював колектив у складі п’ятьох народних депутатів: Єфремова І.О., Денісова Л.Л., Котвіцький І.О., Рибак І.П., Войцеховська С.М., а також юрист Шахматенко Р.С.
Документом пропонується закріпити перелік визначень, серед яких є такі поняття як: криптовалюта, криптовалютна біржа, криптовалютний кошик, криптовалютні транзакції, система блокчейн, користувач системи блокчейн, суб`єкт криптовалютних операцій, власник криптовалюти, майнер, майнінг та інші. Зокрема, проект визначає криптовалюту, як програмний код, який може виступати засобом міни. Також зазначається, що криптовалюту можна обмінювати на електронні гроші, валютні цінності та цінні папери.

Загалом, показова локанічність законопроекту та його неузгодженість з чинним законодавством, змусила Головне науково-експертне управління Верховної Ради підготувати, як на мене, нищівний висновок щодо неприпустимості підтримки згаданого проекту як його було зареєстровано. Висновок було оприлюднено 5 лютого 2018 року.

Зокрема, експерти дійшли висновку, що автори законопроекту не дослідили ризики ухвалення окремого закону про криптовалюти та їх обіг – для фінансової системи України, у першу чергу системи державних фінансів, особливо зважаючи на курсову нестабільність криптовалюти. Також науковці звертають увагу на те, що за чинним законодавством Ізраїлю криптовалюта наразі не підпадає під юридичне визначення валюти, у КНР та Японії – вважається віртуальним товаром, але не валютою, у Канаді – нематеріальним активом. Також звертається увага на те, що «поява відповідного фінансового інструменту може мати наслідком не лише позитивні, а й негативні наслідки. Зокрема, частина вільних інвестиційних ресурсів може бути спрямована не безпосередньо у реальний сектор економіки чи на фондовий ринок, а з метою фінансових спекуляцій в програмний код (набір символів, цифр та букв), що випливає з визначення криптовалюти в статті 1 проекту. З огляду на це пропозиція щодо вільного обігу криптовалюти практично без будь-яких обмежень в Україні в сучасних умовах виглядає дискусійною», – говорять автори науково-експертного висновку.

І зауважують, що на нинішньому етапі розвитку ринку криптовалют недоцільно ухвалювати окремий закон, краще конкретизувати порядок здійснення діяльності з криптовалютами у відповідних підзаконних нормативно-правових актах. «При цьому про недоречність прийняття такого закону свідчить, зокрема, й те, що текст законопроекту складається всього із 9 статей, причому безпосередньо правовому регулюванню присвячені лише 7 з них (з яких 1 має бланкетний (відсильний) характер), а ще у 2 – визначаються терміни та склад законодавства», – йдеться у висновку.

Звісно, може скластися враження, що така критика є наслідком несприйняття науковцями прогресивних технологій, проте більшість зауважень до законопроекту є очевидно доречними і потребують врахування.

Висновок:

Можливо в майбутньому, ми матимемо конкретні напрацювання з цього приводу, але поки що криптовалютний ринок на українських теренах залишається саморегульованим. Окрім цього, слід взяти до уваги і той факт, що до сих пір ніхто не може дати більш-менш точних прогнозів щодо динаміки розвитку Bitcoin та світового криптовалютного ринку взагалі. Як бачимо, світ не має однозначної позиції щодо визнання та остаточної легалізації криптовалют. При цьому, на мій погляд, дедалі чіткіше прослідковуються тренди якщо не перетворення криптовалют на частину глобальної фінансової системи світу, то принаймні створення правових підвалин для цього.