Ю. Хорунжий: Чи це має бути кодекс – маю сумніви

В ексклюзивному коментарі для інформаційного порталу “Банкрутство & Ліквідація” Старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий дав свою оцінку проекту Кодексу з процедур банкрутства.

Редакція: Як ви оцінюєте необхідність створення такого окремого Кодексу?

Юліан Хорунжий: Чи я підтримую нову редакцію закону про банкрутство? Однозначно. Однак, чи це має бути Кодекс – маю сумніви. Оскільки, не дивлячись на те, що хоча і для фізичних і для юридичних осіб є спільний предмет регулювання, а саме вирішення неплатоспроможності, однак, різні підстави для відкриття провадженнях по справі, до них застосовуються різні процедури, різні наслідки. Крім цього, якщо ми так любимо брати приклад з Європейських країн, то особисто мені серед тих текстів європейських законів, такого регулювання у вигляді єдиного закону – не зустрічав.

В тих процедурах більше різного, ніж спільного. Спільного є тільки те, що дані справи слухатимуться у господарському суді (хоча в деяких європейських юрисдикціях справи про неплатоспроможність фізичних осіб слухаються в судах загальної юрисдикції), а також те, що і для фіз, і для юр осіб процедури здійснюються арбітражними керуючими.

Водночас, якщо сьогоднішня нагода є реальним шансом виправити системні помилки в законі про банкрутство юридичних осіб та отримати нарешті механізм банкрутства фізичних осіб – хай буде так.

Редакція: Наскільки запропонований документ може вирішити проблемні питання ринку?

Юліан Хорунжий: Базово, проект містить дійсно значну кількість революційних положень, які або вже давно апробовані в Європи, і навіть у державах пост-радянського простору, або прикривають значну кількість тіньових схем. Але зазначу, що публічна підтримка цього проекту зі сторони багатьох громадських організацій була надана за умови значного доопрацювання проекту до другого читання. Прийнятий сьогодні проект несе більше негативу, ніж позитиву. Проект в такому вигляді є аж занадто розбалансованим. Тому найближчі два тижні Верховній раді доведеться провести титанічну роботу щодо підготовки до другого читання дійсно якісного закону. Щоб ми не отримали від остаточної редакції Кодексу такий самий результат, як від закону про банкрутство у 2013 р. Маю надію, що це можливо, оскільки більшість фракцій, які сьогодні виступали на підтримку проекту, зазначали це та говорили про необхідність доопрацювання текст законопроекту з максимальним урахуванням думки експертного середовища.

Редакція: Наведіть 5 головних месседжів з Проекту Кодексу, які ви вважаєте мега-позитивними?

Юліан Хорунжий: Повторюся, що пропоновані редакції потребують доопрацювання, однак, на мою думку, позитивом є (не дивлячись на їх доволі гостре несприйняття з боку деяких експертів):

• Запровадження інституту банкрутства фізичних осіб;
• Реалізація майна в процедурах банкрутства за принципами Prozorro;
• Встановлення реальної винагороди арбітражному керуючому;Надання кредитору права вирішувати, яким способом захистити його порушене майнове право (в процедурі банкрутства чи виконавчого провадження), а боржнику – отримати оперативний захист від кредитора в судовій чи досудовій процедурі;
• Усунення будь-яких термінів процедури санації;
• Підвищення ролі кредиторів, особливо в ліквідаційній процедурі, та належне унормування самої процедури ліквідації.

Редакція: Назвіть 5 головних моментів з Проекту Кодексу, які треба доопрацювати?

Юліан Хорунжий: Обмежуся лише 5-ма зауваженнями:

• Потрібно узгодити положення проекту між собою та іншими кодексами і законами. Автори закону, впроваджуючи позитиви, які зазначено вище, не звернули належної уваги на інші норми закону, які перетекли зі старої редакції. Текст закону належним чином не узгоджений з Господарським процесуальним кодексом. Пропоновані строки процедур розпорядження майном не враховують положення ГПК та судових реалій;
• Безальтернативне припинення мораторію на задоволення вимог забезпеченого кредитора через 130 днів. Це не враховує ані реалії розгляду справ у судах, та не базується на строках, визначених у ГПК. Окрім цього, може використовуватися заставними кредиторами шляхом зловживання процесуальними правами як учасника справи. Не враховано практики багатьох європейських систем щодо наділення суду повноваженнями щодо пролонгації або скорочення строку мораторію;
• Відсутні будь-які заходи, які би заохочували чи стимулювали кредиторів звертатися до суду після порушення справи в 30-денний термін. Такі важелі впливу особисто я зустрічав у більшості правових систем, які вивчав. Вказане може призвести до «вічної» стадії попереднього засідання суду на стадії розпорядження майном;
• До проекту не включено мирову угоду. Тобто, сама можливість укладення мирової угоди залишається, проте, за правилами ГПК, що практично унеможливлює укладання мирової угоди в процедурі банкрутства через особливості самої процедури. Аналогічно, мені не доводилося читати законів інших держав, де би було відсутнє правове регулювання укладання мирової угоди в процедурах банкрутства. І хоча пропонована редакція нової санації, по суті, передбачає можливість застосування аналогії мирової угоди, однак, ця процедура має негативи у порівнянні з мировою угодою. А саме, наявність тавра «підприємство-банкрут», судові витрати, щомісячні витрати на оплату праці арбітражного;
• Призначення розпорядника майна. Пропоновану процедуру коментувати без гумористичних аналогій не вбачається за можливе. Бо боржник повинен вказати трьох найбільших кредиторів, які не перевіряються судом, бо суд не має повноважень перевіряти. То це будуть кредитори, чи кум-брат-сват – не зрозуміло, і викликає подив. Автоматизована система видає не одного, а трьох арбітражних керуючих. І ці кредитори обирають одного арбітражного з трьох. Таке відчуття, що існуючу сьогодні і без того недосконалу систему призначення АК, автори такої пропозиції хочуть довести до абсурду.

Джерело:http://bankruptcy-ua.com/articles/8817