Укр

En
Деталі
Назад до Прес-центру

Чи буде розкрито напад на суддю?

11 Квітня 2018

22 листопада минулого року в Полтаві було побито суддю Октябрського райсуду Ларису Гольник разом з її чоловіком. При цьому, потерпілих не намагалися пограбувати, а одразу почали бити заздалегідь приготовленими предметами.

За півтора року до цих подій – у травні 2016 року – саме ця суддя продемонструвала відео, з якого видно, як особа, схожа на мера Полтави Олександра Мамая намагається “домовитися” з суддею про закриття корупційного адміністративного провадження проти нього.

Після цього пані Лариса почала відчувати тиск на собі з боку колег «по цеху». У вересні 2017 року Національне агентство запобігання корупції винесло припис голові Вищої ради правосуддя Ігорю Бенедисюку стосовно полтавського судді, який здійснював тиск на колегу Ларису Гольник.

Наразі ведеться досудове розслідування щодо нападу на суддю, проте за 4,5 місяці ніяких значних результатів слідство не надало.

Про перебіг слідства та про те, чи буде розкрито злочин під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповів адвокат пані Лариси, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець.

«Відразу після того, як на пані Ларису було вчинено напад 22 листопада 2017 року, були внесені відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 296 Кримінального кодексу України. Це хуліганство. Кваліфікуючою ознакою цього злочину є те, що під час його вчинення застосовувалися спеціально приготовлені предмети. У нашому випадку це дубинки чи палиці, які безпосередньо використовувались нападниками. Після внесення відомостей до ЄРДР, пані Ларису відразу було визнано потерпілою. І фактично у вказаному кримінальному провадженні до сьогоднішнього дня винних не встановлено.

Запитання, чи будуть встановлені винні, на мій погляд, є риторичними, адже характер цих кримінальних проваджень передбачає, що вони мають розкриватися, як то кажуть, по гарячих слідах. Якщо протягом досить короткого терміну не буде встановлено, по-перше, виконавців, по-друге, замовників чи інших осіб, які допомагали вчинити цей злочин, то вірогідність того, що це кримінальне провадження буде розкрите, з кожним днем стає все меншою і меншою.

Я б хотів зазначити про те, що це є тяжким злочином, за нього передбачено покарання терміном більше п`яти років. Проте також варто звернути увагу і на те, чому було вчинено цей злочин.

Чи був він вчинений щодо Гольник як громадянки України? Чи все ж таки був вчинений щодо особи, яка має певний соціальний статус, а саме статус судді, яка своїми діями комусь може заважати.

Правоохоронні органи повинні були розглядати усі версії злочину, у тому числі, можливо, з якихось побутових мотивів, але скоріш за все, у зв`язку з тим, що пані Лариса має статус судді. Думаю, отим двом велосипедистам навряд чи було цікаво просто вчинити злочин. Скоріш за все, вони виконували замовлення за якусь винагороду.

Пані Лариса була визнана потерпілою, було отримано її покази, покази свідків, у тому числі, і чоловіка, який у той момент також був на місці скоєння злочину і завдяки його діям орган досудового розслідування фактично отримав певні речові докази. Це велосипед, що був залишений на місці подій та з якого було отримано певні зразки, а також шапка, яка використовувалась нападником для прикриття.

На цьому фактично та сторона кримінального провадження щодо матеріальних чи якихось інших носіїв, які можуть допомогти розслідувати злочин, вичерпана. Чи буде на сьогоднішній день можливість отримати нові докази? Сумніваюся, тому що характер кримінального правопорушення не дає можливості працівникам правоохоронних органів через 4-5-6 місяців здобувати нові речові докази.

Чи було на сьогоднішній день якісно проведено досудове розслідування і чи зацікавлені правоохоронні органи у тому, щоб встановити виконавців і організаторів цього злочину? Думаю, що на рівні виконавців безпосередньо слідчих, які проводять це досудове розслідування, можливо й так. Але чи зацікавлена в розслідуванні правоохоронна структура така, як, наприклад, прокуратура Полтавської області, яка у рамках КПК є органом вищого рівня? Чи зацікавлена, наприклад, прокуратура області у тому, аби для розкриття цього кримінального провадження надати йому більше сил та ресурсів і фактично зробити його принциповим? Я в цьому сумніваюся.

Таким чином, виникає питання, чи захищає сьогодні правоохоронна система громадян України, які стали об’єктом злочинних посягань? І, більш того, чи захищає правоохоронна система суддів як людей, які мають певний спеціальний статус, і від рішення яких залежать долі інших осіб?

Я не кажу про те, що в усіх випадках здійснюється безпосереднє фізичне насильство. Інколи це насильство проявляється у тому, що під час виконання обов’язків на суддю здійснюється психологічний тиск. Їх просто намагаються змусити прийняти певні рішення. Я говорю про те, що створюються умови, при яких суддю безпосередньо ставлять в таке становище, що вона просто не може прийняти інше рішення. Отже, питання у тому, чи зможе кожний з суддів, які сьогодні справляють правосуддя, на прикладі Лариси Гольник сказати, що правоохоронна система їх захистить і те, що, наприклад, прокурор області залучить усі необхідні сили для розкриття цього злочину?

Ще викликає занепокоєння й інша ситуація – нам відомо, що пані Лариса може бути фігурантом якихось інших кримінальних проваджень, де її стан вже не «потерпіла». Ми знаємо, що прокуратура Полтавської області здійснює процесуальне керівництво в інших провадженнях, де безпосередньо на пані Ларису пишуть якісь заяви, що вона нібито вчиняє кримінальне правопорушення там, де його просто бути не може. Чи може бути об`єктивним орган, який розслідує справу, де пані Лариса є потерпілою і у той же час обвинувачуваною в інших провадженнях?

У березні до Кримінального процесуального кодексу набули чинності зміни, які чітко встановлюють обставини і часові проміжки, у рамках яких може здійснюватися досудове розслідування. Якщо, наприклад, по такій категорії злочинів не буде встановлено осіб, які його вчинили, то такі кримінальні провадження вже за рік мають бути закриті. Наше кримінальне провадження під цю норму закону не підпадає, тому що воно вчинено до того, як були ухвалені ці зміни. Проте ми маємо розуміти, що у подальшому, якщо за один рік не встановлено винних, то жодна особа до відповідальності притягнута не буде. А відсутність об’єктивного та справедливого покарання дає право вчиняти інші злочини. І я не виключаю, що вони можливо ці нападники готують вже новий злочин, я не виключаю те, що до пані Лариси у майбутньому знову може бути вчинено аналогічний злочин, аби підтвердити, що правоохоронні органи не захищають осіб, які стають проти всієї глобальної корумпованої системи.

Якщо якийсь громадянин України, а тим більше суддя, розуміє, що на нього вчиняється тиск, він просто на прикладі цієї справи скаже: «А навіщо мені когось повідомляти про вчинення злочину, якщо ми бачимо, що з Ларисою Гольник? Вона повідомляла і що вона отримала врешті-решт?».

Отримала чергові кримінальні провадження, у яких її будуть викликати для того, щоб показати, що вона не у тому напрямку діє? Тому вважаю, що єдиним якісним результатом у цій справі може бути лише те, що буде встановлено осіб, якими було скоєно злочин і їх буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

У нас немає цілі посадити їх у в`язницю. У нас є ціль показати, що правоохоронна система здатна розслідувати такі кримінальні провадження. Громадяни України повинні мати віру у те, що ця правоохоронна система захищає їх, і в те, що судді, які виявились у силу певних життєвих обставин свідками тих подій, в яких дійсно спотворюється суть судової системи, також будуть захищені як суб`єкти, які справляють правосуддя і рішення яких впливають у подальшому на долю інших людей. Тому ми будемо чекати справедливого якісного розслідування і хочеться вірити, що найближчим часом все ж таки якісь дієві результати ми отримаємо» – розповів Євген Грушовець.

Відео з брифінгу можна подивитись за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=tIejnMrykio&sns=fb

 

Зміст

Поділитися

Цей сайт використовує cookies, щоб покращити користувацький досвід