Брифінг у Верховній Раді

“Ми просимо пом’якшити запобіжний захід і відпустити Жанару Ахметову на поруки до завершення екстрадиційної перевірки”, – народний депутат Світлана Заліщук.

У вівторок, 14 листопада 2017 у приміщенні Верховної Ради України народний депутат України Світлана Заліщук, старший партнер Адвокатського об`єднання «ЮФ«Ario» Юліан Хорунжий та представник Української Гельсінської спілки з прав людини Дмитро Мазурок зробили спільну заяву щодо безпідставного тримання в Лук’янівському СІЗО казахстанської опозиційної журналістки, блогерки, члену авторитетної міжнародної організації «Репортери без кордонів» Жанари Ахметової.

«Ми не повинні приєднуватися до табору держав, які ув`язнюють політичних діячів, особливо у той час, коли Україна бореться за своїх політв`язнів. Це є ганебна справа і ми звертаємось до усіх правоохоронних органів, аби вони приділили належну увагу цій справі і посприяли тому, щоб жінку відпустили на поруки, пом`якшили їй запобіжний захід на час, поки здійснюється екстрадиційна перевірка, – наголосила Світлана Заліщук. – Відомі правозахисні організації, у тому числі, Українська Гельсінська спілка з прав людини, а так само низка українських депутатів, готові були взяти на поруки Жанару Ахметову. Тим не менше, суд відмовив у цьому. Так саме, хочу звернути увагу, що прокуратура кілька разів не надавала дозволу на доставку Жанари до суду, через що її перебування у СІЗО безпідставно подовжувалося. У Жанари Ахметової є десятирічний син, який відсвяткував свій День Народження якраз, коли ця смілива жінка була ув`язнена».

Нардеп також звернула увагу на те що минулого тижня Комітет Верховної ради зі свободи слова ухвалив одноголосне рішення і звернувся до Генеральної прокуратури з проханням переглянути рішення щодо запобіжного заходу під час екстрадиційної перевірки, яку здійснює Генпрокуратура.

«У неї є син, який перебуває один на території України, він вчиться у школі, вони живуть поблизу Києва, вона не намагається тікати, її документи зберігаються у міграційній службі. Жодного ризику, що вона втече з країни – не має. Комітет Верховної Ради з прав людини також ухвалив рішення на підтримку казахстанської опозиційної журналістки. Я хочу звернути увагу, що це вже не перший випадок: за останній місяць ми маємо, принаймні, чотири випадки, коли Україна переслідує опозиційних журналістів та діячів з наших сусідніх країн, де є авторитарні режими».

Адвокат Жанари Ахметової, старший партнер Ario Юліан Хорунжий підкреслив, що підтримка народних депутатів та правозахисників є важливою допомогою у розв`язанні справи Жанари.

«Хочу подякувати народним депутатам України, які не залишилися осторонь цієї ситуації і долучилися до розгляду питання у комітетах Верховної Ради. Правоохоронні органи України наполягають на тому, що Жанара Ахметова переховується від відбуття покарання у себе на батьківщині, однак важливо зазначити, що навряд чи ми б отримали такий резонанс, якби вона дійсно була звичайною злочинницею. Сторона захисту отримує багато звернень, як від міжнародних правозахисних організацій, таких як Freedom House, Human Rights Watch, Репортери без кордонів, так і від Казахстанських та українських правозахисних організацій, зокрема Української Гельсінської спілки з прав людини, благодійного фонду «Право на захист». Усі вони в один голос кажуть саме про політичні мотиви переслідувань журналістки в Україні і також про те, що вона здійснювала опозиційну діяльність у Казахстані. А отже, виникає питання: чи варто вірити словам про те, що політики стали на її сторону незаконно, з якоюсь неблагородною метою?», – наголосив Юліан Хорунжий.

Він нагадав, що захисту Жанари Ахметової вже вдалося довести Апеляційному суду Київської області, що перший, а саме, тимчасовий арешт Жанари на 18 діб – був безпідставним. Як наслідок, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області про тимчасовий арешт Ахметової, було скасовано, чим, фактично, визнається факт її незаконного тримання у СІЗО протягом усього часу.

«На даний момент ми маємо ситуацію, коли особа (що підтверджено судом) понад 20 днів утримується у місцях позбавлення волі безпідставно, що може мати абсолютно негативні наслідки для України як для Європейської держави. Також варто звернути увагу на те, що сам факт політичних переслідувань у Казахстані неодноразово був предметом розгляду багатьох міжнародних Інституцій. Зокрема, Парламентської асамблеї ради Європи, ООН, оповідач якої засвідчив, що у Казахстані наразі спостерігається деспотія Закону та діє заборона мирних зібрань і обмеження громадянських прав та свобод. Деякі наші опоненти зазначали, що особа перебуває у розшуку – проти неї виставлена “червона картка” Інтерполу (про це закидав навіть особисто генеральний прокурор Юрій Луценко під час дискусії у соцмережі Фейсбук – ред.). Однак із цього питання так само висловлювались різноманітні інституції, у тому числі, і ПАРЄ в ухвалених резолюціях: деякими тоталітарними країнами виставляння “червоних карток” використовується з політичних мотивів».

У свою чергу, представник Української Гельсінської спілки з прав людини Дмитро Мазурок наголосив, що подібні випадки стають для України системними.

«Разом із благодійним фондом «Право на захист» та системою Безоплатної Правової Допомоги – інституціями, які регулярно мають справу з екстрадицією та її наслідками, ми не з чужих слів знаємо про порушення прав людини, які виникають у таких випадках. І ми дуже вдячні, що до цієї справи долучилися народні депутати. Справа Жанари Ахметової на ряду з Фікратом Гусейновим, Шахбаном Ісаковим та іншими – кричущий приклад порушення прав людини. По суті, людина, опинившись в Україні, позбавляється елементарного захисту. Така співпраця наших спецслужб зі спецслужбами тоталітарних режимів не може не дивувати. Я прошу звернути увагу, що ці справи у свої часи були підтримані Рефатом Чубаровим, Георгієм Логвинським, Миколою Княжицьким, Світланою Заліщук, Мустафою Наємом. Без такої могутньої підтримки нардепів, ми б не змогли досягнути тих успіхів, які є у даний час. Ми сподіваємося, що коаліція з народних депутатів, правозахисників і адвокатів допоможе захистити людей у подібних випадках».

Нагадаємо, громадянка Республіки Казахстан Жанара Ахметова перебуває в Україні з березня 2017 року. По приїзду до України з неповнолітнім сином, Жанара звернулася до Державної міграційної служби по політичний притулок. В ніч з 21 проти 22 жовтня її спробували затримати дві невідомі і наразі невстановлені особи, які представилися співробітниками поліції на підставі того, що Ахметова перебуває у міжнародному розшуку. Проте на момент затримання ані ці особи, ані інші співробітники поліції, не мали при собі жодного документального підтвердження того, що Жанару Ахметову було оголошено в міжнародний розшук. Цей факт підтвердився лише після доправлення Жанари до відділку поліції. Затримання Жанари відбувалося і з низкою інших грубих порушень прав людини. Наприклад, Ахметовій, яка не володіє українською мовою, не було надано перекладача. 24 жовтня 2017 р. Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив тимчасово арештувати Жанару Ахметову на 18 діб (прокурор клопотав по арешт на 40 діб). Під час судового засідання з'ясувалося, ДМС України відмовила Жанарі у наданні статусу політичного біженця. Ця відмова згодом була оскаржена захисниками Ахметової, відтак, вона досі вважається особою, яка звернулася до Держави Україна по захист від політичних переслідувань у Казахстані. Ухвалу суду про тимчасовий арешт Жанари Ахметової було скасована Апеляційним судом Київської області 8 листопада. Проте Ахметова досі лишається під вартою у Лук'янівському СІЗО на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду Києва Л.Л.Щебуняєвої від 2 листопада 2017 р. про екстрадиційний арешт, попри те, що ця ухвала досі не набрала законної сили, оскільки була оскаржена до Апеляційного суду Києва. Засідання Апеляційного суду Києва, заплановане на 10 листопада 2017 р не відбулося, оскільки до Апеляційного суду не надійшли матеріали справи, і прокуратура Київської області не дала дозволу на доправлення Жанари з СІЗО до суду. Наступне засідання Апеляційного суду Києва заплановане на 22 листопада 2017 р., проте захист Жанари Ахметової подав клопотання про прискорення розгляду апеляційної скарги на її екстрадиційний арешт. Захист Жанари Ахметової наполягає на тому, що тримання громадянки Казахстану під вартою в Україні є безпідставним, і що існує достатньо підстав вважати переслідування Жанари Ахметової політично вмотивованими.