Англійське право для України

Уряд ініціює захист інвесторів в Україні за англійським правом. Юристи оцінили перспективи.

Законодавча ініціатива щодо захисту інвесторів за англійським правом, передбачена схваленим урядом законопроектом про приватизацію, повинна реалізовуватися на тлі підвищення ефективності виконання судових рішень, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” юристи.

Радник юридичної фірми “Астерс” Дмитро Шемелін зазначає, що в чинному правовому полі “проблема, скоріше, не в англійському праві – з точки зору рівня розвитку договірного права і український Цивільний кодекс цілком адекватний”.

“Проблема полягає в його застосуванні судами, які і самі по собі мають досить низький рівень довіри з боку інвесторів. Навіть якщо передати всі суперечки на розгляд “нормального” іноземного арбітражу, все одно, у владі українських судів заблокувати визнання і виконання арбітражного рішення в Україні”, – пояснив він.

При цьому юрист підкреслив, що вибір англійської або іншої іноземної права між сторонами договору можливий тільки при наявності “іноземного елемента”.

“У разі приватизації найбільш реальним таким елементом буде іноземець як сторона договору. Тобто, в приватизаційному договорі між двома українськими компаніями іноземне право вибрати не вийде”, – сказав він.

Радник Адвокатського об’єднання Ario Law Firm Кирило Юхно зазначає, що для застосування норм англійського права необхідно, зокрема, внести зміни в чинний Господарський процесуальний кодекс (ГПК). У той же час, він зазначив, що, незважаючи на багатомісячну роботу з доопрацювання проектів процесуальних кодексів, в даний час, розміщений на сайті Верховної Ради України проект нового Господарського процесуального кодексу не дозволяє передати на дозвіл міжнародного комерційного арбітражу суперечки про приватизацію.

“Чинне законодавство відносить приватизаційні суперечки до компетенції господарських судів України. Господарські суди України мають право застосовувати норми зарубіжного права при вирішенні справ, але видається, що зміст законодавчої ініціативи полягав у тому, щоб забезпечити потенційним інвесторам упевненість і передбачуваність вирішення спорів щодо їх участі в процесах приватизації в Україні в авторитетному міжнародному арбітражі (Лондон, Стокгольм, Париж) із застосуванням права, що викликає довіру “, – сказав він.

Разом з тим, Кирило Юхно також підкреслив, що розгляд спорів про приватизацію державного українського майна в іноземному арбітражі не впливає на наявність існуючої в Україні проблеми з виконанням судових рішень.

“Рішення як державних судів України, так і міжнародних арбітражів підлягають виконанню державною виконавчою службою при Мін’юсті. Згідно з даними Мін’юсту, тільки 5% судових рішень в Україні виконуються. До того моменту, поки в Україні не почне ефективно працювати система виконання судових рішень, довіра інвесторів буде під великим питанням. І законодавцю, і Мін’юсту, і професійній юридичній спільноті необхідно продовжувати роботу над підвищенням ефективності виконавчого провадження “, – констатував радник Ario Law Firm.

У свою чергу, партнер юридичної фірми “Василь Кісіль і Партнери” Олександр Бородкін вважає, що пропозицію уряду можна назвати досить радикальною для української правової доктрини, так як історично всі відносини з державними органами та органами місцевого самоврядування, в тому числі господарські, регулювалися українським правом , а суперечки розглядалися українськими судами.

Разом з тим, він згоден з тим, що можливістю застосовувати англійське право не зможуть скористатися українські інвестори з приватизаційних договорів.

“Щоб застосувати іноземне право, хоча б однією зі сторін має бути іноземна особа. Відносини з українськими юридичними і фізичними особами все ж повинні регулюватися правом України. Виходить, українські та іноземні інвестори під час участі у приватизаційних конкурсах будуть в дещо нерівних умовах”, – пояснив він .

У свою чергу, партнер міжнародної арбітражної та судової практики Юридичного бюро “Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери” (ЄПАП Україна) Маркіян Ключковський вважає, що, виходячи із загальної логіки права, англійське право цілком може бути застосоване до приватизаційних договорів між Фондом держмайна України (ФДМУ) і покупцем-інвестором.

“Не дивлячись на численні особливості, за своєю природою – це звичайний договір купівлі-продажу, при наявності іноземного елемента у відносинах, наприклад – покупець-іноземець, можна підпорядкувати іноземному праву”, – сказав він.

При цьому М.Ключковський зазначив важливість того, як законопроект буде прописаний в частині погодження застосування іноземного права з необхідністю прописувати в такому договорі інвестиційні та соціальні зобов’язання, які є найбільш проблемними в приватизаційних договорах.

“Великою перевагою англійської права і однією з причин його популярності в договірних відносинах є його низька “зарегульованість “, коли сторони максимально гнучкі в своїх домовленостях, їх формулюваннях і оформленні, і суд або арбітраж, вирішуючи спір за таким договором, віддає перевагу, в першу чергу, тому, про що домовилися сторони “, – сказав він.

У той же час, юрист зазначив, що підпорядкувати сферу приватизації іноземному праву не тільки неможливо формально, так як держоргани в своїй діяльності керуються законодавством України, але неможливо з практичної точки зору.

“Складно собі уявити, що ФДМУ або інші державні органи зможуть повноцінно виконувати свої функції, спираючись, скажімо, на англійське законодавство і правила. У цій частині ризики можуть залишатися істотними, адже практично кожен із кроків, які здійснюються під час цієї стадії, може бути оскаржений учасником процесу до українського суду. Наприклад, учасником тендеру (аукціону) може бути оскаржено його проведення з точки зору процедури. Такі позови, цілком ймовірно, будуть розглядатися в українському суді за українським правом “, – вважає М.Ключковський.

У свою чергу, керуючий партнер міжнародної юридичної компанії N&D Андрій Довбенко зазначив, що процедура виконання рішень міжнародних арбітражних інституцій, в тому числі і Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA), врегульована міжнародними конвенціями і нормами національного законодавства України. При цьому Цивільний процесуальний кодекс України встановлює вичерпний перелік документів, необхідних для визнання рішення іноземного суду.

У той же час, українське законодавство не передбачає можливості перевірки змісту рішень іноземних судів в плані їх обґрунтованості та законності. Одним з небагатьох можливих підстав для відмови у виконанні рішення міжнародної арбітражної інституції є неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості взяти участь в судовому процесі.

“Актуальна практика Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ свідчить про те, що для задоволення судом відповідного клопотання необхідно надати суду як докази відправлення повідомлення про розгляд арбітражної справи, так і отримання відповідачем такого повідомлення. У той же час, випадки відмови українськими судами в наданні дозволу на виконання рішення іноземного суду зустрічаються не часто і, можна сказати, є винятком з правила “, – сказав юрист.

Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що законопроект про приватизацію в Україні, схвалений урядом і спрямований до подачі в парламент на Раді реформ при президенті, дозволить інвесторам отримати захист за англійським правом.