На прикладі обшуків в IT-компаніях. Коментар для Mind.ua надав партнер Ario Law Firm Євген Грушовець.
Наприкінці минулого тижня співробітники Головного слідчого управління СБУ провели у Вінниці обшуки в трьох IT-компаніях: Pillar, Vinconet та Ipan. Згідно з даними самих підприємств, їхня робота заморожена, вилучені жорсткі диски з 110 комп’ютерів, а також конфісковані шість офісних і близько 10 особистих ноутбуків. Прямий збиток оцінюється у понад $30 000. Ймовірні непрямі втрати можуть перевищити $100 000.
Цього тижня прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив Мін’юсту, Офісу бізнес-омбудсмена і Офісу підтримки інвестицій проаналізувати проведення на підприємствах обшуків, які відбулися минулого тижня. Крім того, він запропонував провести засідання спеціальної комісії, утвореної для моніторингу виконання закону про захист бізнесу за №2213-19, який отримав у народі назву «МаскіШоуСтоп».
Раніше прем’єр запевняв, що час свавілля правоохоронних органів пройшов: «Ми нікому не дамо чинити беззаконня над українським бізнесом». А президент Петро Порошенко наголошував під час підписання закону, що його нормами встановлено заборону на вилучення електронних інформаційних систем, якщо це прямо не передбачено рішенням суду, і обов’язок сторони обвинувачення – робити копії необхідної інформації.
Mind з’ясовував, як виконуються норми закону і обіцянки перших осіб держави, на прикладі обшуків у згаданих компаніях.
Версія СБУ. Mind звернувся в СБУ з проханням вказати, які статті ККУ інкримінуються цим компаніям, скільки обладнання там було вилучено, а також пояснити свою позицію. Прес-секретар СБУ Олена Гітлянська повідомила, що інформацію щодо цих обшуків буде розміщено на сайті відомства 19 березня.
Прес-реліз було опубліковано днем пізніше, 20 березня. У ньому повідомляється, що СБУ заблокувала фінансові операції з тимчасово окупованими територіями. «У рамках відкритого кримінального провадження правоохоронці встановили, що одна з вінницьких комерційних структур забезпечує приймання платежів з РОS-терміналів, які функціонують у так званих «Д/ЛНР» та тимчасово анексованому Криму, а також з інтернет-ресурсів небанківських фінустанов. Співробітники СБ України задокументували, що ділки здійснюють безпосередню технічну підтримку та обслуговування серверів, задіяних у протиправній діяльності. Вони, зокрема, забезпечували прикриття незаконного механізму через використання процесінгової системи як технологічної прокладки між терміналами тіньового ринку послуг та іншим процесінговим сервісом», – йдеться в релізі.
За даними відомства, під час санкціонованих судом обшуків у офісних приміщеннях комерсантів правоохоронці вилучили документацію з доказами нелегальної діяльності платіжної системи, жорсткі диски, ноутбуки, комп’ютери, на яких може міститися інформація в електронному вигляді, що підтверджує функціонування зазначеної платіжної системи на території, підконтрольній терористичним організаціям «ДНР/ЛНР».
«Підкреслимо, що під час обшуку співробітники СБУ для недопущення блокування роботи підприємства не здійснювали відключення та вилучення серверів. Уся комп’ютерна техніка, незадіяна у проведенні фінансових оборудок, після відповідної перевірки у максимально стислі терміни буде повернена власникам», – наголошується в прес-релізі.
У відомстві повідомляють, що кримінальне провадження відкрито за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ч. 2 ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення), ч. 3 ст. 27 (види співучасників), ч. 1 ст. 205 (фіктивне підприємництво), ч. 3 ст. 209 (відмивання доходів), ч. 1–3 ст. 258-5 (фінансування тероризму), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) ККУ.
Версія компаній. На думку адвоката компаній Pillar, Vinconet і Ipan Романа Корченюка, причини візиту силовиків не обґрунтовані. «Діяльність підприємств, в яких проведені обшуки, жодного відношення до кримінального провадження не має. В ухвалі суду на обшук навіть не були вказані їхні назви, лише адреса офісного центру, в якому орендують приміщення ці три IT-компанії», – зазначає Корченюк.
На думку адвоката, так само сумнівна сама суть кримінальної справи. «Наскільки ми зрозуміли з ухвали суду на обшук, є якась компанія, яка є власником платіжних систем. Вона підписувала договори з іншими фірмами, які встановлюють термінали. Одне з цих підприємств поставило термінал у Горлівці. Жителі окупованої території через нього поповнювали свої рахунки за користування мобільним зв’язком «Київстар». Гроші перераховувалися на територію України. СБУ визнала це фінансуванням тероризму», – розповідає Корченюк. Він вважав за краще не аналізувати логічність вибудуваної аргументації. За його словами, у СБУ припустили, що у вінницьких офісах сидять програмісти, які надають технічну підтримку платіжній системі.
Як вилучали обладнання? «Ми надавали слідчій групі документи, які підтверджують, що компанії, які обшукувалися, не співпрацюють ані з платіжною системою, ані з їхніми підрядниками. Крім того, в ухвалі суду на обшук суддя Шевченківського райсуду Києва дозволив вилучити тільки ту техніку, з якою проводиться техпідтримка платіжної системи. Ми пропонували перевірити всю нашу техніку, давали до неї доступ, буквально благали пошукати докази», – згадує адвокат.
Однак представники СБУ навіть не включали техніку. Компромісні рішення теж не були почуті. «Ми пропонували скопіювати для СБУ всю нашу інформацію з носіїв. Далі просили дозволити зняти копії з обладнання, що вилучається, аби робота компаній не зупинилася. Але «старший по обшуку», як він сам себе назвав, не захотів дозволити нам це зробити», – розповідає Роман Корченюк.
На декількох відео, викладених адвокатом у Facebook, видно, як «старший по обшуку» категорично відкидає всі пропозиції керівництва компаній. «Ви можете оскаржити мої дії де завгодно», – відповів на протести співробітник СБУ.
З незрозумілого редакцією: якби Pillar, Vinconet та Ipan дійсно надавали технічну підтримку сайтам платіжної системи, які статті ККУ вони б порушили?
Крім того, на думку адвоката, ще одним порушенням КПКУ стало проведення обшуку без посадових осіб компаній: «Коли на обшук приїхали адвокати з директорами, техніка була вже розібрана». Але за нормами КПКУ, перед початком заходу правоохоронці повинні зачитати посадовим особам ухвалу суду на обшук.
Про збиток. За словами адвоката, прямий збиток від вилучення техніки оцінюється в понад $30 000. Також партнери IT-підприємств можуть виставити штрафні санкції за договорами за простій (до $100 000). «Одна з компаній, які зазнали обшуку, працює з ізраїльським партнером – великим підприємством зі світовим ім’ям. Не виключено, що підприємство з Ізраїлю може розірвати відносини з нею, оскільки обшук – ймовірні репутаційні втрати і для нього. Якщо ця інформація стане відома в Ізраїлі та США, то акції ізраїльської компанії можуть «просісти». Нам уже дзвонили ізраїльські партнери і питали, як таке взагалі можливо. Я не знав, що їм відповісти», – розповідає Корченюк.
Подальші дії компаній. За словами адвоката, компанії мають намір звернутися до правоохоронних органи із заявою про скоєння злочину посадовими особами СБУ. А також подати позов до суду про визнання техніки, що була відвезена, майном, вилученим без законних підстав.
Адвокат вважає, що реальні причини обшуку не пов’язані з кримінальним провадженням. «У мене декілька версій. Вважаю, співробітники відомства відпрацьовували замовлення конкурентів – якоїсь платіжної системи або наших колег по ринку. Або ж співробітники СБУ такі непрофесійні, що нездатні перевірити вміст техніки», – вважає Роман Корченюк.
Версії сторонніх юристів. Mind попросив незаангажованих адвокатів проаналізувати виконання норм закону «МаскіШоуСтоп» на прикладі цих обшуків.
Адвокат, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець розповідає, що з грудня 2017-го змінився порядок проведення обшуку у зв’язку з прийняттям закону «МаскіШоуСтоп», яким покладено обов’язок допускати адвоката до обшуку, фіксувати хід проведення слідчої дії, а вилучення комп’ютерної техніки має відбуватися у виняткових випадках.
Здавалося б, з прийняттям цього закону випадки порушення прав осіб, що обшукуються, мінімізувалися. Але на практиці все виглядає по-іншому. Відразу після того як почали застосовуватися нові норми закону, адвокати констатували, що кількість обшуків не зменшилася, а комп’ютерна техніка, як і раніше, вилучається, а не копіюється інформація з неї. Адвокатам же не надається право фіксувати проведення обшуку у зв’язку з тим, що він не отримав статус захисника, бо жодна особа не має статусу підозрюваного», – пояснює Грушовець.
На його думку, описаний у статті приклад – не виняток.
Як і раніше, представники правоохоронних органів, зловживаючи своїми правами, продовжують вилучати комп’ютерну техніку. Обшук, який проводиться в ІТ-компанії, фактично зупиняє її діяльність, бо комп’ютерна техніка є єдиним засобом здійснення їхньої діяльності», – вважає партнер Ario Law Firm.
Він каже, що тільки суворе дотримання правоохоронцями принципів і норм КПКУ, а також притягнення до відповідальності винних у порушенні прав бізнесу та компенсація заподіяної матеріальної шкоди, зможе в подальшому виправити ситуацію. При цьому слідчий декілька разів подумає, як проводити слідчі дії, щоб не зашкодити бізнесу.
На думку адвоката Дениса Овчарова, зміни до КПКУ, які набрали чинності 7 грудня 2017 року, жодним чином не заважають слідчому проводити обшуки «всюди» і вилучати «все». «Маски зняті, але традиції залишилися ті самі. Крім піару, зміни до КПКУ були спрямовані на акцентування прописних істин, яким повинні були вчити слідчих і суддів ще у вишах», – вважає Денис Овчаров.
За його словами, порушення, допущені на вказаних обшуках, можна використовувати в суді при поверненні майна. «Якщо ж будуть виявлені «важливі» речові докази, то в суді вони, можливо, будуть визнані неприпустимими. За великого бажання можна ініціювати притягнення слідчого та інших осіб, які супроводжували «веселощі» до кримінальної відповідальності, якщо буде доведено факт зловживання службовим становищем і шкоду від нього», – впевнений адвокат.
На його думку, в подальшому багато чого залежатиме від активності потерпілих. «Зазвичай айтішники не люблять «інвестувати» в напад (в оплату роботи адвоката і експертиз). Як показує практика, все закінчується поверненням вилученої техніки, допитами та «обійняшками». А справи щодо фінансування тероризму, як і поширення порнографії – до суду не доходять», – зазначає Денис Овчаров.
У 2017 році правоохоронці подали до судів 118 884 клопотання про проведення обшуків – у 45 разів більше, ніж у 2012-му. Близько 85% таких «прохань» задовольняється суддями
За словами CEO юридичної компанії Axon Partners Дмитра Гадомського, обшуки в Україні давно перетворилися на подобу шкільних медоглядів: вони нікому не потрібні, але їх обов’язково потрібно пройти, бо інакше ніяк не можна. «Правоохоронні органи звели нанівець довіру до них. СБУ, ГПУ та інші не можуть перед обшуком банально погуглити компанію, до якої вони збираються навідатися. Вони не вміють формулювати свої думки здраво, адекватно і публічно пояснювати мету обшуку», – вважає Гадомський.
На його думку, ситуацію може змінити лише глобальне перезавантаження правоохоронної системи. «Я не хочу нікого ображати, в органах є прекрасні люди і відмінні фахівці. Особливо високою є їхня концентрація в кіберпідрозділах. Але всі разом вони являють собою організоване злочинне об’єднання з першочерговим завданням псувати бізнес-клімат. Жодні нововведення КПК не допоможуть змінити культуру і підходи. «МаскіШоуСтоп» – на моїй пам’яті друга ініціатива приструнити бажання правоохоронців обшукувати будь-кого з будь-якої підстави», – резюмує CEO Axon Partners.
Уже після публікації статті адвокат Роман Корченюк повідомив Mind, що компаніям Pillar, Vinconet та Ipan 20 березня повернули все вилучене раніше обладнання.
Джерело: https://mind.ua/publications/20182932-maskishoustop-u-diyi-yak-sbu-vikonue-normi-zakonu