0

17.10.2017

Тіні забутих податків. Міністерство фінансів хоче відмовитися від податку на прибуток. Що взамін?

Тіні забутих податків. Міністерство фінансів хоче відмовитися від податку на прибуток. Що взамін?

Радник податкової практики Ario Law Firm Ольга Решетнік проаналізувала для Finance.ua ініціативу Мінфіну щодо введення податку на виведений капітал.

Розмови про податок на виведений капітал (ПнВК), який має замінити податок на прибуток, нарешті сформувалися в фінальний текст законопроекту. Пропоную розібратися у тому, що можуть означити новації від Мінфіну для бізнесу і чому регулятор вважає, що мільярдні втрати бюджету від цього того варті.

Міністерство фінансів підготувало проект закону, фактично, про заміну податку на прибуток, основна ставка якого на сьогодні становить 18%. Замінити його пропонується податком на виведений капітал. Він буде застосовуватися до нерозподілених дивідендів і прирівняних до них платежів.

Ставки податку на виведений капітал пропонують зробити диференційованими: 15% з операцій з виведення капіталу безпосередньо власникам-фізичним особам та юридичним особам-нерезидентам (дивіденди та інші прямі виплати в грошовій та натуральній формі, навіть якщо вони не оформлені як дивіденди), при цьому ставка податку на доходи та податку на прибуток нерезидентів становитиме 0%, та 20% з операцій, які прирівнюються до виведення капіталу.

Також законопроектом, зокрема, передбачається зміна методологічних підходів оподаткування процентів за користування кредитом, що отримуються у нерезидентів. Платники, у яких сукупний розмір отриманих у нерезидентів кредитів перевищує розмір власного капіталу більше ніж у 1,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність, – більш ніж у 5 разів), вважаються пов’язаними особами з такими нерезидентами і сума таких процентів оподатковується за ставкою 5%.

За ставкою 20% оподатковується сума процентів, що сплачуються нерезидентам, у випадку, якщо такий нерезидент зареєстрований в низькоподатковій юрисдикції та у випадку сплати процентів нерезиденту, якщо сума залучених від нього кредитів (позик) перевищує власний капітал більше ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність, – більш ніж у 5 разів).

При цьому до прирівняних до дивідендів платежів, виплати за якими будуть оподатковуватися за ставкою 20 % включені,зокрема, наступні операції:

  • Безоплатне надання майна неплатнику ПнВК;
  • Інвестиції в статутний капітал неплатників ПнВК (з правом зменшення податку);
  • Виплата роялті в окремих випадках, в сумах перевищення ліміту;
  • Донарахування за ТЦУ;
  • Придбання товарів та послуг у пов’язаних осіб, що використовують спрощену систему оподаткування;
  • Виплата фінансової допомоги неплатнику ПнВК, не повернутої протягом 12 місяців (з правом зменшення податку);
  • Виплати у межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків нерезидентів (в деяких випадках).

Навколо введення податку зараз точиться багато дискусій. Всі розуміють, що реалізація норм законопроекту миттєво призведе до втрат бюджету.

За підрахунками Мінфіну, у 2018 році реалізація цього законопроекту може сформувати втрати держбюджету у розмірі 26,0 млрд грн і 5,4 млрд – з місцевих бюджетів.

З плану виконання бюджету 2017 за січень-серпень, опублікованого Державною казначейською службою, можна побачити, що доходи від податку на прибуток складають 52 038 169 220,38 грн, що становить 10,93 % податкових надходжень і 8,99 % загальних доходів бюджету без урахування міжбюджетних трансфертів.

Є два можливі шляхи компенсації бюджетних втрат: значне підвищення ставок податків і скорочення витрат. Мінфін виступає категорично проти підвищення ставок податків і вважає єдиним шляхом для пошуку компенсаторів скорочення державних витрат і більш ефективне використання бюджетних коштів. Однак, які конкретно статті витрат рекомендовано скоротити, поки що не запропонував.

Тіні стане менше?

Сама ідея податку на виведений капітал для поліпшення інвестиційного клімату в Україні доволі приваблива, і за 5 років, за оцінками Українського Інституту Майбутнього, сукупний обсяг тільки внутрішніх додаткових інвестицій в економіку складе 500-600 мільярдів гривень або $15-20 мільярдів. Інвестиції стануть драйвером зростання економіки України, і додатковий приріст реального ВВП України в перспективі 5 років складе від 0,8% до 1,9% в рік.

Водночас, законопроект містить низку запобіжників від прихованого виведення капіталу, наприклад, через популярну в Україні схему – пов’язаних ФОПів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до ст. 1371 законопроекту, виплата, що здійснюється у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг у неплатника податку – пов’язаної особи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування – прирівнюється до операцій з виведення капіталу, і її пропонується оподатковувати за ставкою 20%. Ця ж стаття містить і інші операції, які прирівнюються до виведення капіталу, і за які платникам податку на виведений капітал доведеться заплатити 20%. Наприклад, стільки доведеться заплатити державі за виплату відсотків за борговими зобов’язаннями суб’єктам, зареєстрованим на юрисдикціях, у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок або подібний чи по суті аналогічний податок) становить 13% або нижче.

Здавалося би, ці та інші норми запропонованого Мінфіном документу – теоретично, повинні перешкоджати мінімізації податків та скоротити тіньові обороти. Але чи зможе наша країна, перебуваючи у тяжкому економічному становищі, гідно зустріти нові виклики? Чи зможе бізнес відмовитися від старих звичок і почати виплачувати дивіденди офіційно, а не виводити через витрати підприємства? Чи зможе фіскальна вертикаль відмовитися від масових перевірок і надуманих донарахувань, повертаючи український бізнес до жахіть податкового обліку за часів Закону «Про податок на прибуток»?

На завершення, хочу відзначити, що ініціатива Мінфіну – це потужний виклик для кожного окремого бізнесу і його власників.

Уберегти бізнес від зайвих претензій фіскалів і витрат на покриття цих претензій зможе лише комплексний підхід до податкового планування, який врахує аналіз контрагентів на предмет відповідності новим вимогам і передбачатиме постійний моніторинг змін до податкового законодавства і нормативно-правових актів.

Допомогти бізнесу впоратися з цим викликом, думаю, зможе інститут податкових консультантів, який набуває популярності.

Ольга Решетнік, радник податкової практики Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario»

Джерело:https://news.finance.ua/ua/news/-/412470/olga-reshetnik-tini-zabutyh-podatkiv-ministerstvo-finansiv-hoche-vidmovytysya-vid-podatku-na-prybutok-shho-vzamin

Найсвіжіші новини одразу у твоїй скринці: