ВС і земельний мораторій – що далі?

Лютий 8, 2019

Видання Інтерфакс-Україна звернулося до партнерів і радників відомих юридичних фірм з проханням прокоментувати можливість і наслідки перегляду Великою Палатою Верховного Суду раніше висловлених позицій Верховного Суду України щодо земельного мораторію. Від Ario Law Firm на питання відповідали старший партнер, адвокат Юліан Хорунжий і радник, адвокат Кирило Юхно.

Інтерфакс-Україна пише, що Верховний суд може змінити правову позицію з питань мораторію на продаж землі

Касаційний цивільний суд просить Велику палату Верховного суду (ВП ВС) відступити від висновку Верховного суду України щодо застосування перехідних положень Земельного кодексу, які встановлюють мораторій на продаж сільгоспземель.

Як повідомляється на сайті судової влади України, ВП ВС розгляне справу за позовом першого заступника Костянтинівській місцевої прокуратури Донецької області до фізособи і ТОВ “Агрофірма” Коровай “, а також до третіх осіб про визнання договору міни земельної ділянки між агрофірмою і приватною особою недійсним. При цьому договір міни земельними ділянками між ТОВ “Агрофірма” Коровай” та фізособою був визнаний законним судами першої та другої інстанції у 2018 році.

Причиною перегляду позиції ВС стало рішення ЄСПЛ від 22 травня 2018 з справі “Зеленчук і Цицюра проти України”, яким ЄСПЛ визнав, що мораторій порушує право власності власників на сільськогосподарські земельні ділянки (паї), оскільки позбавляє їх можливості розпорядитися землею в обсязі, визначеному, зокрема, Конституцією України.
ЄСПЛ зазначив, що неодноразово продовжуючи дію і змінюючи зміст мораторію, держава проявила непослідовність у своїх законодавчих діях і викликала стан “правової невизначеності”, при якому воля законодавця незрозуміла для тих, кому адресований закон, оскільки при кожному продовженні земельного мораторію уряд не обумовлював його скасування настанням якихось чітких змін в земельних відносинах.

При цьому ЄСПЛ зазначив, що мораторій перекладає непропорційно багато проблем на власників земельних паїв, при цьому аграрний бізнес (орендарі землі) страждає від мораторію дещо менше.

Оскільки зазначеним рішенням ЄСПЛ визнав, що введений в Україні мораторій порушує Конвенцію про захист прав людини і основних свобод і Конституцію України, то власники земельних ділянок (паїв) отримали право звертатися до судів України з позовними заявами про відшкодування шкоди, заподіяної земельним мораторієм.

Як пояснила агентству “Інтерфакс-Україна” радник юридичної фірми “Астерс” Анжеліка Лівицька, сам Верховний суд (новий Верховний суд – ІФ) вважає, що існують підстави для відступу від раніше викладеної Верховним Судом України правової позиції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, в яких було викладено висновок про те, що земельна ділянки можуть бути предметом договору міни тільки в контексті міни “паю на пай”.

Вона зазначила, що судовий спір агрофірми “Коровай” щодо міни земельних ділянок стосується оскарження можливості укладення договору міни в контексті мораторію, а не купівлі-продажу земельних ділянок, так як саме договір міни був оскаржений прокуратурою. Тому юрист передбачає, що позитивне рішення ВП ВС може стати підтвердженням законності укладення договорів міни земельних ділянок, “але це не має відношення до вирішення питання можливого продажу земель сільськогосподарського призначення.

“Договір міни і договір купівлі-продажу – це різні за правовою природою договори”, – сказав вона.

Партнер практики вирішення спорів юридичної фірми “Василь Кісіль і Партнери” Олег Качмар уточнив, що в даний час колегія суддів Касаційного цивільного суду, який розглядає справу агрофірми “Коровай”, вирішила передати його на розгляд Великої палати, оскільки вважає за необхідне відступити від укладення Верховного суду України, сформульованого в прийнятих ним в 2014-2016 рр. рішеннях у справах щодо обміну земельних ділянок за схемою “пай на пай”, оскільки вважає, що справа містить виняткову правову проблему.

“Це ще зовсім нічого не означає, оскільки Велика палата може і не прийняти справу до розгляду і повернути справу колегії, якщо прийде до висновку, що немає ніяких підстав для передачі справи на розгляд”, – сказав він.

У той же час юрист прогнозує, що якщо ВП ВС прийме справу до розгляду, “вона може відступити від попереднього висновку про можливість обміну земельних ділянок тільки по так званій схемі “пай на пай”, але не у зв’язку з прийнятим ЄСПЛ рішенням у справі “Зеленчук і Цицюра проти України”, а скоріше тому, що в прийнятих в 2014-2016 рр. рішеннях Верховний Суд України, на мій погляд, безпідставно звузив зміст положення про виключення з мораторію до обміну тільки земельними ділянками, які були виділені в натурі з земельних часткою “.

“Якщо Велика палата приходить до висновку, що дія мораторію не поширюється не тільки на обмін земельними ділянками за схемою “пай на пай”, але і на обмін іншими земельними ділянками, в тому числі і на міну паю в кілька гектарів на земельну ділянку в кілька соток, то не виключено, що таке рішення може серйозно сколихнути ринок і викликати хвилю нових договорів міни земельними ділянками сільськогосподарського призначення “, – вважає юрист.

У той же час, якщо Верховний суд погодиться з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що укладений сторонами договір міни земельними ділянками який суперечить мораторію, то Верховний суд повинен буде змінити мотивацію їх рішень, інакше абсолютно нелогічним буде посилання судів на рішення ЄСПЛ у справі «Зеленчук і Цицюра проти України».

“У будь-якому випадку, я не схильний вважати, що Верховний суд зробить висновок, що укладений сторонами договір міни суперечить законодавству (мораторію), але оскільки мораторій порушує права власників сільгоспземлі (паїв) розпоряджатися землею, то Верховний суд врахує рішення ЄСПЛ у справі “Зеленчук і Цицюра проти України” і відмовить у позові саме на цій підставі. Це було б занадто відповідально для Верховного суду”, – сказав він.

У свою чергу партнер юридичної компанії ILF Олексій Харитонов вважає, що незважаючи на рішення ЄСПЛ, “зміна підходів до мораторію на відчуження сільгоспземель була лише питанням часу”.

“У контексті даної судової справи, Верховний суд повинен розглянути питання законності договору міни земельної ділянки між фізичною та юридичною особами з грошовою доплатою, який, на думку прокуратури, був укладений, щоб приховати реальний договір купівлі-продажу. Прокуратура вважає такий договір недійсним в силу мораторію. Передача справи на розгляд Великої палати свідчить про намір Верховного суду відступити від існуючої правової позиції з питань дії мораторію і змінити її “, – сказав він.

Юрист зазначив, що сам по собі факт передачі справи на розгляд Великої палати відкриває ринок сільгоспземель, “але свідчить про те, що ми знаходимося на порозі змін в мораторії”.

“Такі справи є поштовхом і, врешті-решт, змусять законодавців врегулювати питання ринку земель сільгосппризначення”, – сказав А.Харитонов.

Зі свого боку старший юридичної фірми Ario Law Firm Юліан Хорунжий підкреслив, що останнім часом практика ЄСПЛ набирає все більшої ваги в українському судочинстві, тому можна припустити, що ВП ВС врахує рішення ЄСПЛ і підтримає рішення суду першої та апеляційної інстанції, “особливо, з огляду на той резонанс, який спостерігався в юридичних колах після прийняття ЄСПЛ рішення у справі “Бурмич та інші проти України”, яким ЄСПЛ констатував неспроможність України як держави забезпечити дотримання принципу верховенства а права в сфері виконання судових рішень”.

У той же час він зазначив, що “якщо матеріали свідчать про надмірності тягаря для фізичної особи, в розумінні практики ЄСПЛ, то ВП ВС з урахуванням практики ЄСПЛ визнає такий обмін законним, по суті, для певних категорій громадян і угод буде відкритий ринок землі сільгосппризначення”.

Ю.Хорунжий також вважає, що ВП ВС при вирішенні справи, може врахувати рішення ЄСПЛ, в якому суд зазначив, що якщо держава необґрунтовано затягує з прийняттям Закону про ринок землі, то з часом це може призвести до ситуації, коли присудження компенсації “постраждалим” може стати виправданим.

“Якщо такі позови придбають повторюваність, то ЄСПЛ може почати присуджувати громадянам і юрособам, які через дії мораторію не можуть здійснити продаж землі, справедливу компенсацію, яку держава змушена буде виплачувати”, – сказав він.

У той же час, за словами Ю.Хорунжого, якщо ВП ВС підтвердить дію мораторію, але відповідний закон про ринок землі не буде прийнятим, “це призведе до мультиплікації заяв до ЄСПЛ, що, в свою чергу, призведе до значного навантаження на бюджет в внаслідок задоволення відповідних заяв до ЄСПЛ, а це потенційно мільярди євро “.

“Крім цього, після недавнього наведеного рішення ЄСПЛ, чергова нездатність держави виправити системний недолік може привести і до більш негативних наслідків, а саме до призупинення членства України в Раді Європи”, – вважає він.

При цьому радник Ario Law Firm Кирило Юхно висловив думку, що до остаточного зняття мораторію та повноцінного відкриття ринку сільгоспземель не відбудеться, не дивлячись на те, що в кожній конкретній справі суди, враховуючи позицію ЄСПЛ і індивідуальні обставини, зможуть фактично “легалізувати” продаж окремих земельних ділянок під виглядом обміну нерівнозначних ділянками.

Проте, вважає К.Юхно, покладатися на судові рішення при здійсненні транзакцій з сільгоспземлями не є виходом ні для осіб, які здійснюють держреєстрацію права на землю в результаті угод обміну, і для потенційних інвесторів в такі об’єкти.

“Остаточне слово повинна сказати Верховна Рада, ухваливши закон про ринок землі, який і покладе кінець мораторію. Незважаючи на політичну кон’юнктуру, вибори президента і Верховної Ради, в кінці 2019 може скластися найбільш сприятлива ситуація для ухвалення такого закону”, – резюмував юрист.

Оригінальний текст новини Ви можете прочитати за посиланням http://sub.interfax.kiev.ua/rus/tape/295612444 .

Поділитися:
Коментарі
Всього коментарів: 0