Юристи Ario Law Firm просять Вищу раду правосуддя притягти суддю Окружного адміністративного суду Києва до дисциплінарної відповідальності через навмисне затягування справи.
Юристами Ario Law Firm подано скаргу до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді Окружного адміністративного суду м. Києва Олексія Огурцова. Близько 10 місяців суддя без будь-яких підстав затягував вирішення спору, після чого закрив провадження в адміністративній справі, мотивувавши своє рішення тим, що суть даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду. До цього ця сама справа вже розглядалась у цьому cамому суді двічі. Також двічі її розглядав Київський апеляційний адміністративний суд і одного разу – Вищий адміністративний суд України. Окрім цього, очевидно, наспіх готуючи ухвалу, суддя припустився помилки, випадково назначивши одну зі сторін спору «померлою», переплутавши пункт частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства (чинного на той момент).
Хронологія подій: з чого все почалося
У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва була відкрита справа за позовом ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» до приватного нотаріуса Віти Чорнєй за участю третьої особи – ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк». Зокрема, позивач просив суд:
- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Віти Чорнєй про держреєстрацію, в результаті чого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15674,5кв.м., що належить ВАТ “Готельний комплекс “Либідь” – за ПАТ “Перехідний банк “РВС БАНК”;
- визнати нечинним та скасувати рішення цього нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, що належить ВАТ “Готельний комплекс “Либідь” за ПАТ “Перехідний банк “РВС БАНК”;
- а також зобов’язати зазначеного приватного нотаріуса вилучити всі вищезазначені записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з Державного реєстру іпотек, а також з Єдиного реєстру заборон.
Слід звернути увагу на те, що ця справа знаходиться у провадженні Окружного адміністративного суду з 16 жовтня 2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2016 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року було скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Пізніше, 26 жовтня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв ухвалу і задовольнив клопотання третьої особи – ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК» – щодо закриття провадження у справі, пославшись на юрисдикцію. Проте ця ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 була скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року з ще одним направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, адже предметом позовних вимог у даній справі є оскарження рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та порядку держреєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Тобто апеляція визнала публічно-правовий характер цього спору.
7 грудня 2016 року Окружний адміністративний суд м.Києва (суддя О.П. Огурцов) прийняв справу до провадження з призначенням справи до розгляду.
9 жовтня 2017 року суддя Олексій Огурцов своєю ухвалою закрив провадження в адміністративній справі, знехтувавши рішенням Київського апеляційного адміністративного суду і роз`яснивши, що розгляд цього спору належить до юрисдикції господарського суду.
Позиція юристів
Фактично 10 місяців було витрачено на те, щоб побачити слабку позицію судді, який замість того, щоб ухвалювати конкретні рішення, по суті відсторонився від справи. Слід розуміти, що предметом розгляду є первісно заявлені вимоги, які вже розглядалися цим самим судом. Позивач під час нового розгляду не змінював ані предмет позову, ані його підстави, не уточнював його вимоги, аби в суду з`явилися підстави закрити провадження, – зазначила юрист Ario Law Firm Олена Диннік. – Ба більше, суд першої інстанції безпідставно послався на постанову Верховного Суду України у справі, предметом позову у якій була вимога про оскарження пунктів рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки. Цим рішенням суддя начебто обґрунтував компетенцію адміністративних судів, оскільки правовий висновок постанови не стосувався спірних правовідносин сторін, всупереч вимог ч.1 ст.2442 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначає сторона захисту інтересів ВАТ «Готельного комплексу «Либідь», під час первісного розгляду справи у суді першої інстанції і пізніше – під час апеляційного оскарження – позивачем неодноразово письмово надавалися пояснення щодо неправомірності застосування відповідачем (приватним нотаріусом) положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень; щодо неповноти заповнення заяв, поданих третьою особою, а саме ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК». Зокрема, у матеріалах реєстраційної справи відсутні номер реєстраційної справи, не відображені дані щодо особи, яка від імені юридичної особи звернулася до нотаріуса за вчиненням реєстрації. І головне: вказана реєстраційна дія була вчинена без нотаріальноЇ дії при наявності чималих обтяжень у реєстрі щодо цього готельного комплексу. На переконання юристів, це лише посилює позицію позивача у доказуванні неправомірності дій нотаріуса.
Аргументованість та міцну позицію наших доводів підтверджує і відповідь Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України про те, що нотаріальні дії щодо будівлі готельного комплексу, не вчинялися, а за результатами перевірки встановлено, що дії нотаріуса, направлені на державну реєстрацію речових прав, здійснено з порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Ми неодноразово звертали увагу судді Огурцова на постійні безпідставні спроби третьої особи ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК» уникнути розгляду цієї справи по суті, заявляючи клопотання про закриття провадження, – говорить старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий.
Як можна побачити з дій судді О.П. Огурцова, суд першої інстанції в порушення ухвали, винесеної апеляцією, не мав наміру розглядати по суті адміністративний спір, тримаючи справу у своєму провадженні з грудня 2016 року та поверхнево аналізуючи наявні матеріали справи, у тому числі, й копії реєстраційної справи. Готуючи повний текст ухвали, суддя послався на п.5 ч.1 ст.157 КАС України, яка передбачає підставу для закриття провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва… , а не як зазначив суд, «якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (застосовуючи при цьому п.1 ч.1 ст.157 КАС України).
Дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва можна розцінювати як умисне грубе цілеспрямоване порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції та виведення цієї категорії адміністративних спорів з компетенції адміністративних судів, а разом з тим й призвело до незаконної відмови в доступі до правосуддя внаслідок відмови в розгляді позовних вимог по суті. Також перебування справи у провадженні зазначеного судді майже рік при наявності в матеріалах справи усіх необхідних документів для розгляду по суті (копій матеріалів реєстраційної справи), свідчить про безпідставне затягування справи. У провадженні Окружного адміністративного суду Києва справа перебуває вже 2 роки, з яких близько 10 місяців вона знаходилася у судді Олексія Огурцова. Невжиття суддею заходів для розгляду позову протягом розумного терміну (у розумінні вимог ст.ст.3, 122 КАС України), на наше переконання є невиправданим зволіканням та порушенням прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Через усе вищевикладене ми вимагаємо притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Сподіваємося на неупереджений та всебічний розгляд нашої скарги Вищою Радою Правосуддя та будемо інформувати про деталі,-підкреслив Юліан Хорунжий.
Висновки коротко: що порушив суддя Огурцов
- Майже рік затягував справу
- Порушив правила щодо підсудності
- Обмежив доступ до правосуддя
- Припустився помилки в ухвалі (фактично оголосивши одну зі сторін процесу “мертвою”).
