Прес-центр

Підписатись на новини

Після близько 4 років боротьби за майно клієнта – логістичний центр під Києвом, що розташований на 2 га землі, – за сприяння адвокатів Ario Law Firm нарешті перейшов у законну власність ТОВ «Автодом». Відповідні записи є у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А це означає, що нарешті у державного «Укрексімбанку» з`явилася можливість повернути значну частину власних коштів, адже логістичний центр у селі Чайки під Києвом є заставою фінустанови, поручителем якої є ТОВ «Автодом», що знаходиться у процесі банкрутства.

Чотири роки поспіль зловмисники усіма правдами та неправдами намагались незаконно привласнити прибутковий логістичний центр, який приносить близько 1 млн грн доходу на місяць, а потім, коли зрозуміли, що їх шахрайська схема викрита, – просто затягували судові розгляди. Коли і це не спрацювало, вони пішли далі і вчинили спробу підробити судове рішення про витребування майна з незаконного володіння та перереєструвати логістичний центр на третю особу. Усі спроби зловмисників заволодіти чужим майном були зупинені командою Ario Law Firm.

Як все відбувалося: схема на мільйони

Частина 1:суди

У 2007 році державний “Укрексімбанк” видав фармацевтичній компанії ТОВ “Артур-К” кредит, поручителем за яким виступив ТОВ «Автодом». Заставою позики послужив логістичний центр у с. Чайки площею 12 тис кв.м., розташований на 2 га землі. У 2011 році ТОВ “Артур-К” оголосило себе банкрутом, одразу за ТОВ «Артур-К» процедуру банкрутства розпочало і ТОВ «Автодом». Організувавши фіктивний аукціон у 2014 році (що згодом було доведено у суді), і навіть не сплативши 1/40 ринкової вартості (1,17 млн грн) – ціну, за яку було нібито «продано» майновий комплекс, – зловмисники захопили логістичний центр, а АТ «Укрексімбанк» не отримав жодної копійки. Переможцем цих фіктивних торгів стала компанія ТОВ «ТАО 2013»

Щоб застрахувати себе, заплутати сліди і напевно залишити землю з логістичним центром у власному незаконному володінні, зловмисники розділили майновий комплекс на частини і ці частини почали нібито «перепродавати» між офшорними компаніями допоки права на усі 2 гектари з логістичним центром не отримала британська компанія – партнерство з обмеженою відповідальністю «Пьюер Лайф Провіжн».

Зміна ліквідатора у 2015 році ТОВ «Автодом», майно якого було незаконно привласнене, змінило хід справи. Новим ліквідатором була призначена Марія Куделя, яка у першу чергу зацікавлена у проведенні легального аукціону та продажу активів ТОВ «Автодом» за ринковою вартістю.

У лютому 2016 року адвокати Ario Law Firm довели Господарському суду Київської області фіктивність аукціону з продажу логістичного центру і землі у селі Чайки Київської області – суд визнав торги недійсним. І вже у квітні цього ж року Київський апеляційний господарський суд підтвердив рішення суду першої інстанції про недійсність торгів.

За рік – у лютому 2017 року -Господарський суд Київської області ухвалив рішення про витребування майнового комплексу з незаконного володіння «Пьюер Лайф Провіжн», у червні Київський апеляційний суд залишив рішення про витребування у силі і вже у серпні розпочались слухання цієї справи у Вищому господарському суді. Проте жоден з позивачів – представників «Пьюер Лайф Провіжн» не з`явився.

Як можна судити з подальших дій представників «Пьюер Лайф Провіжн», це все робилося з єдиною метою – затягування часу з метою реєстрації майна на третіх осіб, – пояснює один з представників ТОВ «Автодом» (в особі ліквідатора Марії Куделі), радник Ario Law Firm, Андрій Филик.

Річ у тім, що паралельно з цим процесом з`явився ТОВ «ТАО 2013» – переможець аукціону , який був визнаний недійсним і у супереч Закону через 1 рік і 4 місяці подав касаційну скаргу щодо рішення суду про визнання недійсними торгів. Не дивлячись на те, що на оскарження рішення апеляційного суду Законом надається 20 днів, а не півтора роки, ВГСУ прийняв до розгляду цю касаційну скаргу. Відповідно, розгляд справи про витребування логістичного центру і повернення його законному власнику з подальшою організацією знову був поставлений на паузу.

Ми консультувалися з експертами з нерухомості. Цей логістичний центр – дуже прибутковий бізнес, що приносить близько мільйону грн доходів щомісяця. За час, поки центр знаходився у незаконному володінні, він приніс доходів на 35-40 млн грн. Очевидно, чому зловмисники намагалися якщо не виграти процес, то хоча б максимально затягнути його, – розповідає Андрій Филик.

Восени 2017 року адвокати Ario Law Firm повністю захистили інтереси ТОВ «Автодом» в особі ліквідатора Марії Куделі. Вищий господарський суд – відхилив обидві Касаційні скарги – і ТОВ «ТАО-2013», і партнерства з обмеженою відповідальністю «Пьюер Лайф Провіж». Логістичний центр площею 12 тис кв.м, який розташований на 2 га землі під Києвом мав бути повернутий законному власнику.

Частина 2:реєстрація

Вочевидь «Пьюер Лайф Провіжн» було не легко визнати поразку і розпрощатися з прибутковим логістичним центром. Отже вони пішли на кримінальне правопорушення. Особи, які вочевидь діяли в інтересах «британської компанії» підробили ухвалу Вищого господарського суду України (замінивши одне слово, застосувавши недійсний відтиск печатки та підробивши підпис канцелярії ВГСУ), щоб зареєструвати заставне майно державного АТ «Укрексімбанк» на третіх осіб. І якби не постійний контроль Державного реєстру прав на нерухоме майно з боку адвокатів Ario Law Firm, які помітили підробку, майно вже могло би бути зареєстроване на третіх осіб.

Як би ми своєчасно не зорієнтувались, і не зупинили шахрайство ще на етапі початку реєстраційної дії, то це одне замінене слово могло б коштувати ще декількох років судових протистоянь. Звісно ніякої надії на те, що майно може у законний спосіб перейти до зловмисників не має, але затягування судових процесів – одна з найпопулярніших маніпуляцій цих осіб. Якби їм це вдалося, ТОВ «Автодом» не зміг би витребувати з незаконного володіння згадане майно на підставі раніше ухваленого рішення суду, адже в ухвалі йдеться про витребування майна з власності виключно «Пьюер Лайф Провіжн», а не іншої особи, – зазначив Андрій Филик.

Як з`ясувалось, це не перша спроба підробки даних в держреєстрі з боку минулих власників логістичного центру. По усіх цих фактах вже відкрито кримінальне провадження та ведеться досудове розслідування.

Окрім цього, серед жертв цих осіб окрім ТОВ «Автодом», «Укрексімбанку» міг би опинитися і нотаріус, адже за умови реєстрації ним заставного майна державної фінустанови на нових незаконних власників, йому б загрожувало до 5 років позбавлення волі, не кажучи про втрату професії.

Happy end
Багаторічна історія шахрайства з заставним майном держбанку завершилася лише на початку 2018 року, коли весь поділений на частини логістичний центр з землею був нарешті зареєстрований на законного власника. А це означає, що тепер потенційно АТ «Укрексімбанк» зможе повернути вагому частину своїх коштів, якщо майновий комплекс буде реалізовано на прозорому легальному аукціоні за ринковою вартістю.

 

читати далі

ARIO LAW FIRM – традиційно підтримує Всеукраїнську правничу школу з питань банкрутства, яку регулярно проводить Ліга студентів Асоціації правників України. Цьогорічна, V Школа відбудеться у Хмельницькому 3-4 березня. ARIO LAW FIRM – екслюзивний партнер Школи.

читати далі

Кількістю випадків, пов`язаних з квартирними аферами, сьогодні навряд чи можна кого-небудь здивувати. За останні років 10-15 мало хто зі ЗМІ не розповідав про різноманітні схеми та оборудки з нерухомістю. Проте, серед таких історій, жертви – це зазвичай обдурені інвестори, покупці тощо.

читати далі

Ключові нововведення Закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” (Законопроект №4666), ухваленого Верховною Радою у вівторок, 6 лютого 2018 р., – в ексклюзивному коментарі старшого партнера ARIO LAW FIRM Юліана Хорунжого інформаційній агенції “Інтерфакс-Україна”:

читати далі

Уявіть ситуацію. Ви працюєте в офісі і раптом у вас виникла термінова необхідність придбати певне канцелярське приладдя. Куди ви підете за ним: у найближчу крамницю, що знаходиться у сусідній будівлі чи будете витрачати час, аби поїхати  в інший район чи  взагалі у сусіднє місто? А якщо ці товари, що вам необхідні, продаються лише в єдиному магазині, адже ваше містечко – невелике з населенням менше 20 тис чоловік? Здавалося б, риторичні та досить дивні питання. Тільки не для мера міста Скадовськ Олександра Яковлєва. Бухгалтер міськради Скадовська та перший заступник мера протягом двох років купили на потреби мерії штемпель, подушку для штемпеля і фарбу – на загальну суму 1167 грн. Покупки було здійснено у найближчій до мерії крамниці, з метою зекономити час і кошти міськради. Та коли виникла «політична доцільність», закупка канцтоварів працівниками виконкому, стала ідеальним приводом для спроби розправитися над улюбленим мером скадовчан: законно обраному міському голові Скадовська його опоненти намагаються через суд заборонити бути мером.

Портрет корупціонера?

Олександра Яковлєва було обрано скадовчанами  мером у 2015 році. Два роки, які він є очільником міста, Скадовськ, за словами самих жителів, дійсно розвивається. При цьому, до 2015 року Яковлєв ніколи не займався політикою. Він був вчителем інформатики, а також вів підприємницьку діяльність. Зокрема з 1996-го року був власником крамниці, що спеціалізується на канцелярському приладді (ТОВ «Аттіка»).

Те, що Олександр займався бізнесом, він ніколи не від кого не приховував і одразу ж після обрання на посаду мера, корпоративні права у бізнесі передав дружині. Це, за словами самого ж Яковлєва – загальновідомий у місті факт. Окрім цього, депутати Скадовської міської ради були обізнані про належність у його дружини прав у ТОВ «Аттіка», що підтверджується рішенням Скадовської міської ради №155 від 13.04.2016 “Про розгляд актів службового розслідування від 24.03.2016 року стосовно міського голови Яковлєва О.Ю. та секретаря міської ради Сокольчука О.М.”.

Крамниця «Аттіка» з 1996 року знаходиться за адресою м.Скадовськ, вул.Гагаріна, 68, Скадовська міська рада розташована зовсім поруч – за адресою вул.Гагаріна, 63. Навряд чи, ситуація, коли прямо тут і зараз знадобилося певне канцелярське приладдя, може викликати подив. Так само навряд чи викличе подив той факт, що  у разі виникнення такої ситуації, співробітник швидко сходить у найближчу крамницю, щоб не витрачати зайвий час на пошук товарів містом.

Саме так і вчинила бухгалтер Скадовської міської ради, та заступник Яковлєва. Зокрема, тричі у 2016-2017 роках бухгалтер купувала штемпельні подушки та оснастку для печатки на загальну суму 427 грн, та один раз, ще у грудні 2015 року –  другий місяць після початку роботи на новій посаді,  перший заступник голови  витратив на потреби міської ради  – 740 грн. для закупівлі фарби та супутніх матеріалів для фарбування центральної міської сцени. Усі витрати були оформлені офіційно та сплачені міською радою. Все придбане – використане для потреб мерії.

Цікаво, що один із депутатів Скадовської міської ради – Ольга Бутенко-повідомила поліції про зацікавленість міського голови та виводі коштів з міського бюджету через його дружину при закупівлі канцтоварів! І це при тому, що за роки зайняття посади міського голови усього було закуплено канцтоварів на cуму майже 100 тис грн, з яких лише на 1167 грн – у крамниці дружини Олександра Яковлєва. Тобто близько 1%.

6 грудня 2017 року до Скадовського районного суду Херсонської області з Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшли протоколи про вчинення Олександром адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією за ознаками правопорушень, передбачених ч.3 ст. 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».

28 грудня 2017 року цей суд виніс постанову, якою визнав Яковлєва  винним у вчиненні адміністративного правопорушення, зобов`язав стягнути з нього штраф у розмірі 6800 грн та позбавити його права обіймати посаду Скадовського міського голови терміном на один рік.

Юридичні аспекти політичної репресії

Олександр Яковлєв балотувався на посаду міського голови від фракції «Самопоміч». За останній час  Олександр Яковлєв – далеко не перший наш клієнт від цієї політичної сили у регіонах, якого намагаються безпідставно відсторонити від посади. Цей випадок, як і попередні – у Запоріжжі та Миколаєві –  має усі ознаки політично  вмотивованої справи. Складені проти мера Скадовська чотири протоколи про адмінправопорушення за фактами закупівлі на суму 83 грн., 126 грн., 218 грн. та 740 грн. і рішення суду в частині відсторонення від посади через закупівлю канцтоварів є явно необґрунтованими та непропорційними, – зазначив один з адвокатів Олександра, радник Ario Law Firm Кирило Юхно. –  Всупереч вимогам закону суд не встановив, в чому полягав реальний конфлікт інтересів. Невже заміна оснастки на печатці міської ради на суму 83 грн. чи придбання двох штемпельних подушок для потреб бухгалтерії на суму 126 грн. суперечить інтересам міської ради? Крім того, всупереч закону суд не обґрунтував чому характер цього “кричущого” правопорушення не дозволяє міському голові залишатись на своїй посаді. Окрім цього,  згідно з чинним на той момент Законом «Про державні закупівлі», електронні закупівлі мали б проводитися, якщо  сума товарів складала би понад 50 тис грн.

Як сказав юрист, чинне законодавство не передбачає правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності міського голови під час дій, які були зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення Олександра Яковлєва.

Для міського голови діє спеціальна стаття, що визначає правила врегулювання конфлікту інтересів, однак ця стаття закону не визначає орган, який він мав проінформувати у ситуації, коли бухгалтер та перший заступник купували канцелярське приладдя на потреби міської ради, – каже адвокат.

У своїй постанові Скадовський районний суд зазначив «… у даному випадку у Яковлєва О.Ю. виник майновий та немайновий приватний інтерес, у тому числі зумовлений сімейними стосунками з Яковлєвою Т.В., та полягав у особистій зацікавленості в отриманні для дружини додаткових матеріальних благ у вигляді доходу від підприємницької діяльності через ТОВ “Аттіка…».

Проте, суд не пояснив, у чому полягає суперечність між приватним інтересом Олександра Яковлєва та його службовими повноваженнями.

Оплачені Скадовською міською радою канцелярські товари були закуплені за ринковими цінами і були належної якості, вони були потрібні міській раді. Якби це було не так – це би встановили і правоохоронні органи, і суд. Окрім цього, у місті просто немає альтернативного постачальника для деякого канцелярського приладдя, яке було тоді придбано. У нас є свідки, які зможуть надати відповіді на усі ці питання і ми проситимемо апеляційний суд заслухати свідків, – підкреслив пан Юхно.

Карають – за економію

Справа проти Яковлєва виглядає абсурдною не лише через юридичні аспекти. Погляньмо на суть закупівлі, які закидають міському голові Скадовська. Його підлегла бухгалтер, якій керівник не вказував, де, що і за скільки купувати – придбала канцелярське приладдя у найближчій до будівлі мерії крамниці. Та важливим фактом є те, що деякі з придбаних товарів (штемпельні подушки) взагалі більше ніде в Скадовську не продаються. Відтак, щоб знайти альтернативного постачальника цього приладдя, не пов`язаного родинними зв`язками з мером Скадовська, необхідно було б замовляти службовий транспорт та їхати до Херсону.

Водій міської ради Олександр Верещак мав би сісти до службової «сімки» (ні, не БМВ-сімки, як ви могли подумати, а до ВАЗ-2107), і їхати за 100 кілометрів до Херсону. При витраті 9 л/100 км бензину А-95 при ціні останнього нехай 25 грн/л, вартість штемпельної подушки для мерії зросла би на «якихось» 450 гривень. І це тільки вартість пального.

Іншими словами, Олександра Яковлєва намагаються покарати за те, що його підлегла зекономила кошти міської ради!

Фарба для свята

Окремої уваги заслуговує закупівля матеріалів для фарбування міської сцени.

Не перейматимемо на себе роль тлумачів, і надамо витяг з пояснювальної записки першого заступника міського голови Грищенка Олександра Вікторовича «як є»:

“Під час підготовчих робіт до святкування нового, 2016 року, у грудні місяці (2015 р.) виникла необхідність придбання матеріалів — фарби, розчинника, шліфувальної стрічки для обробки поверхні конструкції сцени, яка була змонтована на центральній площі міста. 22 грудня 2015 року я звернувся до магазину “Муравей” – ФОП Яковлєва Т.В., що розташований за адресою, Торговий провулок б.5 в м. Скадовськ, за вказаними матеріалами, які мені було видано разом із накладною та рахунком на сплату. Матеріали я передав працівникам, які виконували роботи, а документи мав передати в бухгалтерію, але не зробив цього у зв’язку з високою зайнятістю в кінці 2015 року. Пізніше, мені зателефонували з магазину і нагадали про несплату рахунку, я попросив представника магазину підготувати новий пакет документів та надати його до бухгалтерії міської ради для здійснення оплати. Згодом бухгалтерія мені повідомила про проведення оплати”, – йдеться у пояснювальній записці пана Грищенка, заступника пана Яковлєва.

І де тут бодай натяк на корупцію міського голови Скадовська?

Чого чекати

Зрозуміло, що Олександр Яковлєв оскаржив рішення Скадовського районного суду. Розгляд апеляційної скарги відбудеться 30 січня 2018 р. о 13:30 в Апеляційному суді Херсонської області.

Справді, на договорах про придбання канцелярських товарів стоять підписи Олександра Яковлєва, і пан Яковлєв визнає, що підписував ці документи. Проте в цьому, як свідчать факти – немає порушення закону. Тому Олександр Яковлєв не визнав і не визнає ніякої вини у вчиненні адміністративних правопорушень. Ми наполягатимемо на скасуванні постанови суду першої інстанції та закритті цієї, м’яко кажучи, помилкової справи, – сказав Кирило Юхно.

Як вже зазначалося, діяльність мера Скадовська в цілому має високий рівень схвалення з боку містян, отже абсурдність цієї справи викликала обурення серед скадовчан. Усього за 10 днів  було зібрано 1152 підписи на підтримку Олександра Яковлєва (додаємо сканкопії аркушів із підписами).

Політичне полювання: під прицілом Скадовськ

Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ Політичне полювання: під прицілом Скадовськ

 

читати далі

Фігуранти справи щодо заступника голови Запорізької облради продовжують виконувати договори і після висунутої прокуратурою підозри – будівельні роботи з благоустрою парку у Мелітополі тривають. При цьому, директор парку в Мелітополі, який визнав себе частково винуватим в укладанні фіктивної угоди, буквально через тиждень після «визнання провини» уклав з цією ж підрядною компанією декілька додаткових угод до основної угоди та перерахував сумарно близько 2 млн грн.

У справі Владислава Марченка – нові факти. Сторона захисту заступника голови Запорізької обласної ради звернула увагу на те, що вже після того, як директор КП «Мелітопольський міський парк культури і відпочинку ім. Горького» нібито визнав свою провину в укладанні фіктивних договорів з підрядною компанією ПП «Т.О.К.», їхня співпраця продовжувалася. Тобто, ДОГОВОРИ НЕ БУЛИ І НЕ Є ФІКТИВНИМИ, оскільки виконуються обома сторонами – одна виконує роботи, інша за них сплачує, прийнявши належним чином.

Про це стало відомо з відповіді ПП «Т.О.К.» та доданої до неї документації на адвокатський запит. Після висунення підозри та затримання Владислава Марченка на рахунок ПП «Т.О.К.» з боку Мелітопольського парку декількома платежами було перераховано близько 2 млн грн, у той час як до цього, з вересня 2017 року усього було перераховано менше 500 тис грн. Зокрема серед документації, наданої ПП «Т.О.К.» на адвокатський запит, є декілька додаткових угод до так званих «фіктивних» договорів та накладні про їх виконання. Окрім цього, сторона захисту упевнилася в цьому із виписки руху коштів ПП «Т.О.К.».

Ми отримали накладні за підписом директору парку у Мелітополі щодо прийому робіт (дивіться додані сканкопії). Окрім цього, особливо «пікантним» для директора парку залишається факт переказу майже 2 млн грн після того, як він нібито визнав свою провину в укладанні так званих «фіктивних договорів» з ПП «Т.О.К.». Не зрозуміло, чим у такому разі очільник парку ім. Горького у Мелітополі буде обґрунтовувати ці платежі у подальших судових розглядах, – сказав Владислав Грищенко, один з адвокатів Владислава Марченка, радник Ario Law Firm.

Він також звернув увагу і на невідповідність заяв та дій прокуратури про нібито зупинений злочин щодо змови між Владиславом Марченком, його братом, директором мелітопольського парку та директором підрядного підприємства, яке займається благоустроєм парку.

Окрім того, що в нас є докази, які були наведені суду щодо безпідставності підозри (зокрема мова йде про витяг з електронної системи ProZorro про проведення тендерів, фотодокази про виконані роботи у парку в Мелітополі на момент затримання Владислава тощо), ми отримали також і документи, які підтверджують переказ грошових коштів на рахунок ПП «Т.О.К.» від Мелітопольського міського парку культури і відпочинку ім. Горького, зроблених вже після затримання Владислава Марченка. Отже, якщо на думку прокурорів це є злочином, яким чином могло вийти так, що зі згоди директора парку, який до цього розкаявся у власних «помилках» були укладені нові додаткові угоди та здійснені оплати робіт з благоустрою парку, – сказав Владислав Грищенко, – Виходячи з отриманої документації від підрядника – компанії «Т.О.К.», – прокуратура не зупинила на їхню ж думку «злочинну діяльність» між ПП «Т.О.К.» та КП «Мелітопольський міський парк культури і відпочинку ім. Горького», що свідчить лише про відсутність складу злочину.

Він також впевнений, що цей факт стане додатковим аргументом на користь Владислава Марченка і вкотре продемонструє слабку позицію прокуратури у судовому процесі.

Детально з обставинами справи заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка можна ознайомитися тут: http://ario.law/press-center/marchenky-vs-prokuratura-peremagayut-braty/ .

Злочин, якого не було Злочин, якого не було

читати далі

Юристи Ario Law Firm просять Вищу раду правосуддя притягти суддю Окружного адміністративного суду Києва до дисциплінарної відповідальності через навмисне затягування справи.

Юристами Ario Law Firm подано скаргу до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді Окружного адміністративного суду м. Києва Олексія Огурцова. Близько 10 місяців суддя без будь-яких підстав затягував вирішення спору, після чого закрив провадження в адміністративній справі, мотивувавши своє рішення тим, що суть даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду. До цього ця сама справа вже розглядалась у цьому cамому суді двічі. Також двічі її розглядав Київський апеляційний адміністративний суд і одного разу – Вищий адміністративний суд України. Окрім цього, очевидно, наспіх готуючи ухвалу, суддя припустився помилки, випадково назначивши одну зі сторін спору «померлою», переплутавши пункт частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства (чинного на той момент).

Хронологія подій: з чого все почалося

У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва була відкрита справа за позовом ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» до приватного нотаріуса Віти Чорнєй за участю третьої особи – ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк». Зокрема, позивач просив суд:

  • визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Віти Чорнєй про держреєстрацію, в результаті чого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15674,5кв.м., що належить ВАТ “Готельний комплекс “Либідь” – за ПАТ “Перехідний банк “РВС БАНК”;
  • визнати нечинним та скасувати рішення цього нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, що належить ВАТ “Готельний комплекс “Либідь” за ПАТ “Перехідний банк “РВС БАНК”;
  • а також зобов’язати зазначеного приватного нотаріуса вилучити всі вищезазначені записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з Державного реєстру іпотек, а також з Єдиного реєстру заборон.

Слід звернути увагу на те, що ця справа знаходиться у провадженні Окружного адміністративного суду з 16 жовтня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2016 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року було скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Пізніше, 26 жовтня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв ухвалу і задовольнив клопотання третьої особи – ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК» – щодо закриття провадження у справі, пославшись на юрисдикцію. Проте ця ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 була скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року з ще одним направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, адже предметом позовних вимог у даній справі є оскарження рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та порядку держреєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Тобто апеляція визнала публічно-правовий характер цього спору.

7 грудня 2016 року Окружний адміністративний суд м.Києва (суддя О.П. Огурцов) прийняв справу до провадження з призначенням справи до розгляду.

9 жовтня 2017 року суддя Олексій Огурцов своєю ухвалою закрив провадження в адміністративній справі, знехтувавши рішенням Київського апеляційного адміністративного суду і роз`яснивши, що розгляд цього спору належить до юрисдикції господарського суду.

Позиція юристів

Фактично 10 місяців було витрачено на те, щоб побачити слабку позицію судді, який замість того, щоб ухвалювати конкретні рішення, по суті відсторонився від справи. Слід розуміти, що предметом розгляду є первісно заявлені вимоги, які вже розглядалися цим самим судом. Позивач під час нового розгляду не змінював ані предмет позову, ані його підстави, не уточнював його вимоги, аби в суду з`явилися підстави закрити провадження, – зазначила юрист Ario Law Firm Олена Диннік. – Ба більше, суд першої інстанції безпідставно послався на постанову Верховного Суду України у справі, предметом позову у якій була вимога про оскарження пунктів рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки. Цим рішенням суддя начебто обґрунтував компетенцію адміністративних судів, оскільки правовий висновок постанови не стосувався спірних правовідносин сторін, всупереч вимог ч.1 ст.2442 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначає сторона захисту інтересів ВАТ «Готельного комплексу «Либідь», під час первісного розгляду справи у суді першої інстанції і пізніше – під час апеляційного оскарження – позивачем неодноразово письмово надавалися пояснення щодо неправомірності застосування відповідачем (приватним нотаріусом) положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень; щодо неповноти заповнення заяв, поданих третьою особою, а саме ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК». Зокрема, у матеріалах реєстраційної справи відсутні номер реєстраційної справи, не відображені дані щодо особи, яка від імені юридичної особи звернулася до нотаріуса за вчиненням реєстрації. І головне: вказана реєстраційна дія була вчинена без нотаріальноЇ дії при наявності чималих обтяжень у реєстрі щодо цього готельного комплексу. На переконання юристів, це лише посилює позицію позивача у доказуванні неправомірності дій нотаріуса.

Аргументованість та міцну позицію наших доводів підтверджує і відповідь Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України про те, що нотаріальні дії щодо будівлі готельного комплексу, не вчинялися, а за результатами перевірки встановлено, що дії нотаріуса, направлені на державну реєстрацію речових прав, здійснено з порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Ми неодноразово звертали увагу судді Огурцова на постійні безпідставні спроби третьої особи ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК» уникнути розгляду цієї справи по суті, заявляючи клопотання про закриття провадження, – говорить старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий.

Як можна побачити з дій судді О.П. Огурцова, суд першої інстанції в порушення ухвали, винесеної апеляцією, не мав наміру розглядати по суті адміністративний спір, тримаючи справу у своєму провадженні з грудня 2016 року та поверхнево аналізуючи наявні матеріали справи, у тому числі, й копії реєстраційної справи. Готуючи повний текст ухвали, суддя послався на п.5 ч.1 ст.157 КАС України, яка передбачає підставу для закриття провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва… , а не як зазначив суд, «якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (застосовуючи при цьому п.1 ч.1 ст.157 КАС України).

Дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва можна розцінювати як умисне грубе цілеспрямоване порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції та виведення цієї категорії адміністративних спорів з компетенції адміністративних судів, а разом з тим й призвело до незаконної відмови в доступі до правосуддя внаслідок відмови в розгляді позовних вимог по суті. Також перебування справи у провадженні зазначеного судді майже рік при наявності в матеріалах справи усіх необхідних документів для розгляду по суті (копій матеріалів реєстраційної справи), свідчить про безпідставне затягування справи. У провадженні Окружного адміністративного суду Києва справа перебуває вже 2 роки, з яких близько 10 місяців вона знаходилася у судді Олексія Огурцова. Невжиття суддею заходів для розгляду позову протягом розумного терміну (у розумінні вимог ст.ст.3, 122 КАС України), на наше переконання є невиправданим зволіканням та порушенням прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Через усе вищевикладене ми вимагаємо притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Сподіваємося на неупереджений та всебічний розгляд нашої скарги Вищою Радою Правосуддя та будемо інформувати про деталі,-підкреслив Юліан Хорунжий.

Висновки коротко: що порушив суддя Огурцов

  • Майже рік затягував справу
  • Порушив правила щодо підсудності
  • Обмежив доступ до правосуддя
  • Припустився помилки в ухвалі (фактично оголосивши одну зі сторін процесу “мертвою”).

Подано скаргу на суддю Подано скаргу на суддю Подано скаргу на суддю Подано скаргу на суддю
Подано скаргу на суддюПодано скаргу на суддюПодано скаргу на суддюПодано скаргу на суддю Подано скаргу на суддю

читати далі

Адвокат Ario Law Fim подав скарги до Печерського райсуду Києва на генпрокурора Юрія Луценка та посадових осіб Генеральної прокуратури за бездіяльність очільника прокуратури та невнесення його підлеглими кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зокрема, мова йде про ігнорування клопотання та заяв на ім`я генпрокурора, які були подані 10 січня 2018 року Владиславом Грищенком, радником Ario Law Firm та одним з адвокатів заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка. Адвокат звернувся до Генеральної прокуратури через вчинення процесуальних дій в рамках кримінального провадження та вчинення кримінального правопорушення слідчими при затриманні Владислава та Марка Марченків. Аргументацію можна прочитати тут: http://ario.law/press-center/podano-zayavu-pro-zlochyn-slidchogo/ .

Більше тижня тому, а саме 10 січня 2018 року генпрокурору Юрію Луценку було направлено клопотання про передачу кримінального провадження для подальшого розслідування за підслідуваністю до Національного антикорупційного бюро України. Згідно з ст. 218 та ст.220 КПК України, саме генеральний прокурор уповноважений на вчинення таких процесуальних дій. І відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту слідчий чи прокурор має розглянути у термін не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав, – зазначив Владислав Грищенко.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. З моменту надання клопотання (з 10.01.2018) до сих пір не отримано ані відповіді про результати розгляду, ані копії постанови про прийняте процесуальне рішення, а також ніякої інформації про хід і результати розгляду.

Це свідчить про бездіяльність генерального прокурора і нездійснення ним процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України термін. Сторона захисту Владислава Марченка наполягає на тому що така бездіяльність є незаконною, порушує права нашого клієнта і підлягає оскарженню у визначений законом спосіб, – підкреслив Владислав Грищенко.

Адвокат просить суд визнати неправомірною діяльність Генерального прокурора України та зобов`язати Юрія Луценка невідкладно розглянути клопотання від 10 січня 2018 року про передачу кримінального провадження за справою Марченка за підслідністю до НАБ України та повідомити автора клопотання про результати його розгляду у визначенний Законом термін.

Окрім цього, Владислав Грищенко подав ще дві скарги до Печерського райсуду Києва на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури, які не внесли відомості про кримінальне правопорушення у ЄРДР. Зазначимо, що заяви про вчинення кримінальних правопорушень слідчими ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області (при затримані Владислава та Марка Марченків) також були подані безпосередньо до ГП 10 січня 2018 року Владиславом Грищенком.

При затримані братів Марченків слідчі грубо порушили норми українського законодавства – зокрема ч.1 ст.208 КПК України про те, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді затримати підозрювану у вчиненні злочину особу лише, якщо її застали безпосередньо під час вчинення злочину, одразу після вчинення злочину або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що підозрювані втечуть з метою ухилення від відповідальності. Жодний з цих факторів не був наявний і це було доведено у суді першої та другої інстанції. Тобто Владислава та Марка Марченків протизаконно було позбавлено волі протягом двох днів, а отже було порушене їхнє право на свободу та особисту недоторканність. У цьому ми вбачаємо склад злочину, передбачений ч.3 ст.371 КК України, – повідомив адвокат Владислав Грищенко.

Він підкреслив, що згідно відмітки приймальні громадян Генеральної прокуратури, вказані заяви з додатками отримані 10.01.2018 та попри це вони досі не з`явилась у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, що суперечить ч.1 ст.214 КПК України, згідно з якою слідчий має протягом 24 годин з моменту подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР. Адвокат просить суд визнати неправомірною діяльність посадових осіб Генеральної прокуратури та зобов`язати їх невідкладно внести відомості про кримінальні правопорушення, що викладені у заяві, до ЄРДР.

Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора Адвокат ARIO подав до суду на генпрокурора

 

читати далі

Старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий розповів слухачам Legal High School про новели корпоративних договорів

Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm, прочитав слухачам Школи корпоративного права та M&A Legal High School лекцію, присвячену новелам регулювання корпоративного управління і корпоративних договорів. Він назвав три базові нормативні акти, які реформують корпоративне управління: чинний Закон № 1983-VIII «Про підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», проект Закону № 4470 «Про корпоративні договори», прийнятий парламентом, але ще не підписаний Президентом України, і законопроект № 4666 «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», прийнятий в першому читанні.

Говорячи про зміни в законодавчому регулюванні корпоративного управління, Юліан Хорунжий виділив наступні ключові пункти:

  • зміна правил гри з «істотними» пакетами акцій;
  • впровадження механізмів squeeze-out і sell-out;
  • впровадження ескроу-рахунків.

Старший партнер Ario Law Firm детально проаналізував, які питання можуть бути врегульовані в корпоративному договорі і які новели вносить проект Закону № 4470. Зокрема, до предмета корпоративного договору буде належати визначення порядку голосування на загальних зборах учасників, узгодження придбання і/або продажу акцій , визначення обставин, при настанні яких сторонам треба утриматися від відчуження акцій (часток). Спікер звернув увагу, що в корпоративному договорі можна буде також передбачити умови (або порядок визначення умов), на яких учасники товариства мають право або зобов’язані придбати чи продати частки в статутному капіталі товариства, й умови, при настанні яких такі права або обов’язки виникають.

Положення корпоративного договору не можуть суперечити законодавству», — підкреслив Юліан Хорунжий, додавши, що порушення корпоративного договору не може бути підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів (на думку лектора, це істотний недолік законопроекту).

Водночас відповідальність учасника за порушення встановлюється безпосередньо в договорі. Однією з можливих санкцій може бути примусова передача частки до господарського товариства.

Коментуючи роль корпоративних договорів для суспільства, Юліан Хорунжий зазначив, що цей правовий інструмент дозволяє компанії мінімізувати негативні наслідки в разі виникнення конфлікту між її учасниками.

Джерело: https://lhs.net.ua/starshyi-partner-ario-law-firm-iulian-khorunzhyi-rozpoviv-slukhacham-legal-high-school-pro-novely-korporatyvnykh-dohovoriv/

читати далі

Багатогодинні допити, два поспіль засідання суду, прес-брифінги, що завершилися близько десятої вечора. Таким для братів Марченків став четвер 11 січня 2018 року. Протягом доби захист братів та вони самі доводили слідству і суду необґрунтованість висунутих підозр і відсутність підстав задовольняти скарги і клопотання прокуратури.

Марченки VS Прокуратура: перемагають брати

У четвер, 11 січня 2018 р. пізно ввечері завершилось засідання Апеляційного суду Харківської області щодо Владислава Марченка, заступника голови Запорізької обласної ради. Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокуратури Харківської області і відмовився відправляти Владислава на час досудового розслідування за ґрати. Більше того! Було частково задоволено апеляційну скаргу захисту Владислава та пом`якшено умови його домашнього арешту, що раніше обрав суд першої інстанції. Відтепер Владислав Марченко матиме можливість залишати власну квартиру з 10.00 до 14 .00 поточної доби для виконання своїх депутатських повноважень. За декілька хвилин до початку засідання у справі заступника голови Запорізької облради цей же суд виніс рішення по його брату – Марку Марченку. Скарга прокуратури по ньому (прокуратура також вимагала взяти Марка під варту) також залишилась без задоволення, Марк залишився під домашнім арештом.

У притул до початку засідань Апеляційного суду завершився тригодинний допит Владислава Марченка у прокуратурі Харківської області. Як зазначили адвокати політика, слідство було здивовано відкритою та конструктивною позицією підозрюваного. Марченко-старший та його захист запевнили, що попри  відверту політичну вмотивованість справи, мають намір максимально сприяти слідству.

На мій погляд, слідчий не очікував на таку позицію Владислава, адже вона була повністю відкритою. Він продемонстрував повне сприяння. Надалі ми будемо послідовно і якісно доводити абсурдність пред`явленої підозри. Але основне, що на сьогоднішній день залишається не зрозумілим у кримінальному провадженні – це те, на якій підставі саме прокуратура Харківської області займається розслідуванням справи. Наразі сторона захисту направляє це провадження у конструктивне русло. Вважаю, ми обов`язково побачимо позитивний результат, – розказав після допиту один із захисників Марченків, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець.

Ми донесли до слідчого свою позицію щодо нашого бажання всіляко сприяти слідству у тому, щоб воно врешті решт з`ясувало хто і яку роль відігравав у так званому розкраданні коштів і чи було взагалі це розкрадання коштів. Але попри сумніви щодо справедливості слідства, Владислав Марченко дав повні відповіді на всі питання, які поставив слідчий. І це при тому, що деякі питання не співвідносилися з оголошеними братам підозрами”, – доповнив колегу ще один з адвокатів Владислава та Марка, радник Ario Law Firm Владислав Грищенко.

І брати Марченки, і їх адвокати впевнені  –  підозри, що були висунуті, не є обґрунтованими, а прокуратура Харківської області взагалі не мала права займатися цією справою. До речі, адвокат Владислав Грищенко напередодні подав відповідні заяву та клопотання на ім`я генпрокурора України щодо вчинення кримінального та процесуального правопорушення слідчими. Власне, як видно з результатів, суд прийняв до уваги доводи адвокатів і відмовив прокуратурі відправити братів за  ґрати.

В судах інтереси Марка та Владислава Марченків представляли адвокати Ario Law Firm Євген Грушовець та Владислав Грищенко, а також адвокати з Запоріжжя Сергій Барбашин та Іван Черкашин.

Нижче наводимо аналіз адвокатів Ario Law Firm хронології ключових подій у справі братів Марченків і роз’яснення, чому прокуратура отримує поразку за поразкою у судових «батлах».

Хронологія

21 грудня 2017 року Прокуратура Харківської області разом з СБУ Києва провела у Запоріжжі масштабні обшуки, в результаті яких було затримано заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Марченка та його брата Марка. Братів підозрюють у розкраданні коштів з місцевого бюджету шляхом проведення фіктивних тендерів. Зокрема, їх звинувачували по ч.5 статті 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» у привласненні понад 87 млн грн, виділених на будівництво дев`яти спортивних майданчиків у Запоріжжі та благоустрій парку у Мелітополі.  За аргументами сторони обвинувачення – будівельні роботи не проводилися взагалі.

Проте, 23 грудня  2017 року Червонозаводський  районний суд м. Харкова відмовив у задоволенні клопотання прокуратури про 60 діб тримання під вартою обох братів з можливістю внесення застави у розмірі 87 млн грн для кожного та обрав для обох запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

28 грудня 2017 року цей же Червонозаводський  районний суд м. Харкова відмовився відсторонити Владислава Марченка з посади заступника голови Запорізької облради.

11 січня 2018 року Апеляційний суд Харківської області залишив обидві скарги прокуратури без задоволення та частково задовольнив апеляційну скаргу адвокатів Владислава Марченка замінивши його запобіжний захід з домашнього арешту на частковий домашній арешт задля забезпечення можливості виконання його депутатських обов`язків. Прокуратура  вимагала взяти обох братів під варту.

Після розгляду апеляції адвокат Владислав Грищенко зазначив, що український суд після старту судової реформи почав демонструвати позитивні тенденції.

Суд послідовно відмовляє стороні, аргументи якої є необґрунтованим і навіть якщо цією стороною є прокуратура. Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у клопотанні щодо арешту братів Марченків чи внесення фантастичної застави, потім обґрунтовано відмовив у відстороненні Владислава з посади заступника голови Запорізької облради, а сьогодні Апеляційний суд не тільки залишив без задоволення скаргу прокуратури щодо тримання братів Марченків під вартою, а й суттєво пом’якшив умови домашнього арешту Владиславу», – сказав він.

Чому справи братів Марченків можна вважати безпідставними?

Послідовно і аргументовано адвокати доводили у судах різних інстанцій безпідставність підозр прокуратури щодо братів Марченків. Більше того – серед їх аргументів була і неправомірність дій правоохоронних органів.

Стисло наводимо аргументацію адвокатів Євгена Грушовця та Владислава Грищенка щодо безпідставності підозр до братів Марченків.

  • Прокуратура закидала Марченку-старшому зловживання владними повноваженнями. Обов’язки Владислава Марченка визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Ніякий нормативний акт: ні Конституція України, ні Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» – не надають йому жодних владних повноважень. В той же час, Владислав Марченко є не лише заступником Голови Запорізької обласної ради, але й очолює фракцію об’єднання «Самопоміч» в обласній раді.
  • Прокуратура у своїй підозрі стверджує, що Марк Марченко підробив тендерну документацію.При цьому, прокурор сам надав суду витяг з електронної системи ProZorro про те, що ці тендери проводились. Яким чином можливо підробити ці дані – не відомо. Отже, підозра необґрунтована.
  • У підозрі Марку Марченку зазначено про те, що вони спільно з Владиславом начебто розробили злочинну схему, завдяки чому були виділені гроші на будівництво 9 спортивних майданчиків у місті Запоріжжі, а роботи взагалі не виконувалися. Захистом були наведені докази того, що сім з дев`яти спортивних майданчиків фактично здані в експлуатацію. По двом іншим тривають планові роботи. Планово проводяться роботи і з благоустрою парку у Мелітополі. Стверджувати про те, що роботи взагалі не виконані – це стверджувати, що підозра абсолютно не обґрунтована.
  • На оснащення міста Запоріжжя спортмайданчиками по факту кошти виділялися не з обласного бюджету, а міського, і було виділено не 84 млн грн, а близько 60 млн грн.  Область мала виділити 2,7 млн грн лише на реконструкцію парку у Мелітополі, проте наразі фактично виділено приблизно 500 тис грн, що також було доведено суду. Але Владислав Марченко взагалі не мав повноважень розпоряджатися міським бюджетом Запоріжжя. Він є заступником голови обласної ради.
  • Прокурор у підозрі стверджує, що дві компанії, підконтрольні Марченку Марку виграли тендери на суму (як він зазначає) 87 млн грн і після отримання цих коштів з бюджету, вони були переведені у готівку. Проте сам же прокурор надав суду першої інстанції і сторона захисту надала слідчому судді документи із системи ProZorro, де чітко видно, що переможцями на торгах були не тільки дві зазначені компанії, а й інші. Суду були надані (з боку захисту) і платіжні документи та інформація про те, що на фінансування і у Запоріжжі, і у Мелітополі виділено сумарно приблизно 63 млн грн. Проте прокурор стверджує, що на сьогодні з них вже вкрадено більше 87 млн грн. В аргументації обвинувачення страждає не лише логіка, але й банальна арифметика.
  • Експертизу ані проектно-кошторисної документації, ані будівельно-технічних робіт прокуратура не проводила. Отже жодного доказу скоєння Владиславом та Марком Марченками кримінального правопорушення не було надано. І взагалі фактично не встановлено, що це правопорушення було вчинено будь-ким іншим.
  • У прокуратури Харківської області не було підстав проводити слідчі дії у цьому кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України це кримінальне провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України. Адже Владислав Марченко є депутатом обласної ради, а його посаду заступника голови обласної ради віднесено до другої категорії посад місцевого самоврядування. Та й інкримінована сума свідчить про підслідність провадження виключно НАБ України. Оскільки Марку інкримінується вчинення того самого кримінального правопорушення, то провадження в цілому має розслідувати НАБУ. Крім того, прокуратурою Харківської області порушено принцип територіальності, передбачений ст. 218 КПК України – кримінальне правопорушення, нібито вчинене у місті Запоріжжя, запорізькими посадовцями, і жодним чином не пов`язане із Харківською областю.
  • Слідчим Харківської прокуратури було порушено ч.1 ст. 208 КПК України, коли він прибувши до квартири, де проживає Владислав Марченко, незаконно позбавив його свободи та особистої недоторканності. За  вимогами ч.1 ст. 208 КПК, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді затримати підозрюваного у вчинені злочину лише за умови, якщо особу застали безпосередньо під час вчинення злочину або замаху, одразу після вчинення злочину (за наявності необхідних доказів). У протоколі затримання слідчий зазначив, що підставою для затримання Владислава Марченка (у власній квартирі о 9.50 ранку) стало нібито те, що «продовжуються вчинятися дії щодо привласнення бюджетних коштів». Аналогічна підстава стосувалася і затримання Марка Марченка, який (за його заявою під час судового засідання) в момент початку затримання та обшуку – спав у ліжку. Про вчинення представником прокуратури кримінального правопорушення було подано заяву до Генеральної прокуратури.
  • Щодо опублікованих «плівок ГПУ» з нібито зафіксованими розмовами та перепискою Марченків, то у ході засідання сам представник прокуратури визнав, що записи не долучені до справи через відсутність експертизи та легалізації записів.

Висновки

І брати Марченки, і їх адвокати вважають справу заполітизованою, адже прокуратура (яка взагалі не повинна розслідувати цю справу), так і не змогла надати не тільки жодних аргументованих доказів причетності Владислава та Марка Марченків до злочину, але і взагалі доказів того, що подія злочину взагалі відбулася. В той же час, оголошені підозри та обраний щодо Владислава Марченка запобіжний захід (навіть попри пом’якшення Апеляційним судом) завдають репутаційної шкоди йому як лідеру опозиційної до влади «Самопомочі» і обмежують можливості Владислава здійснювати свої обов’язки як депутата Запорізької обласної ради, заступника голови обласної ради і лідера фракції «Самопомочі».

Менше ніж за місяць суд має переглядати запобіжний захід. Адвокати сумніваються, що наступного разу у прокурора будуть більш аргументовані докази будь-якої провини братів.

читати далі