Прес-центр

Підписатись на новини

У 2017 році зареєстровано 70 випадків силових захоплень активів агропідприємств. Як протистояти рейдерам? Спеціально для ЛІГА.net аналізувала юрист Ario Law Firm Наталія Швець.

Аграрне рейдерство залишається однією з найболючіших проблем в нашій країні. Кількість випадків незаконного захоплення фермерських господарств зростає з кожним роком. Результат 2017 року – 70 силових захоплень активів агропідприємств: вдвічі більше, ніж за весь 2016-ий. І це при тому, що держава почала робити реальні кроки з протидії аграрному рейдерству.

В першу чергу мова йде про аграрні штаби, ініційовані Мін’юстом. Штаби – це майданчики на базі облдержадміністрацій, де збираються представники всіх профільних державних органів. До складу штабу входять представники місцевої влади, Мін’юсту, Нацполіціі, Генпрокуратури і Держгеокадастра – тих органів, які в тісній співпраці можуть оперативно реагувати на незаконні дії рейдерів.

На що слід звертати увагу власнику агробізнесу, щоб звести до мінімуму ризик виявитися жертвою рейдерів?

“Інтелігентне” рейдерство vs силове захоплення

Рейдерські атаки можна розділити на два типи. Перший – це отримання контролю над корпоративною структурою компанії. Другий – встановлення фізичного контролю над активами підприємства. Це може бути силове захоплення землі, елеваторів, посівів на полях, зібраного врожаю на складах, техніки і так далі. Ці процеси можуть відбуватися як одночасно, так і по черзі: один за іншим.

Якщо виходити із судової практики, рейдери можуть отримати контроль над корпоративною структурою компанії за рахунок шантажу, підкупу, погроз директору або топ-менеджерам. Крім того, можна змінити учасників підприємства шляхом проведення загальних зборів акціонерів або засновників, де з порушенням процедури обираються паралельні органи управління.
Надалі вони можуть вивести майно підприємства, переоформити договори оренди земельних ділянок, підбити дрібних акціонерів на продаж акцій або оформити інші документи в своїх інтересах.
Як захиститися від рейдерів

Щоб зменшити ризик захоплення компанії, слід дотримуватися хоча б мінімальних правил.

По-перше, не слід копіювати статутні документи у колег по ринку. Досить поширене явище, коли компанії “завантажують” статут з сайту тієї чи іншої компанії, яка веде схожу діяльність, і, незначно змінивши текст, залишають його собі. Статут агрокомпанії або будь-якого іншого фермерського господарства повинен бути чітко виписаний під конкретні особливості компанії. Зокрема, в ньому повинні бути чітко сформульовані порядок відчуження часток у статутному капіталі, порядок їх викупу, обмеження на укладення директором підприємств господарських договорів певною сумою, функції і повноваження ревізійної комісії, голови товариства, процедури обрання ради директорів або генерального директора, пред’явлення певних кваліфікаційних вимог до кандидатів.
Якщо чіткість і визначеність у цих питаннях відсутні, ризики втрати контролю над власним підприємством зростають. Більш того, з певною періодичністю потрібно проводити юридичний аудит статуту на відповідність вимогам чинного законодавства України.

Друге, не менш важливе правило – це чітка кадрова політика на підприємстві. Невдала організаційна структура завжди буде слабким місцем в будь-якому бізнесі, а скривджені співробітники можуть стати бомбою уповільненої дії. Невиплата заробітної плати або незаконне, на думку працівника, звільнення можуть обернутися для підприємства позовом до суду. Забезпеченням позову може стати арешт рахунків і активів компанії. Як наслідок, це може паралізувати роботу підприємства. Рейдер може використовувати для атаки на фірму саме цей час.

Третє правило – зацікавленість в розвитку бізнеса з боку дрібних акціонерів. Необхідно створити такі умови, щоб у співвласників не виникало бажання продати свої акції третій стороні.

Дуже важливо постійне спілкування власника або менеджменту компанії з її акціонерами і учасниками.

Як уникнути силового захоплення

Більш жорстка форма рейдерської атаки – отримання зловмисником фізичного контролю над підприємством.

Як зазвичай відбувається силове захоплення? Рейдер отримує сумнівне судове рішення, на підприємстві з’являються хлопці спортивної статури, персонал не може потрапити на робочі місця – фактично здійснюється захоплення підприємства. Невідомі особи заволодівають печаткою підприємства, реєстраційними документами і домагаються внесення змін до реєстрів прав власності на акції, рухоме і нерухоме майно. Основна причина, яка може послужити приводом для подібної атаки, – недосконала робота з договорами оренди земельних ділянок та недосконалість безпосередньо самих договорів оренди. Це стосується, наприклад, непродовження договорів оренди землі із спадкоємцями.

Не можна упускати і той факт, що термін дії договорів оренди може прямо вплинути на збір врожаю. Наприклад, компанія засіяла поле, але на час збору врожаю термін дії договору оренди закінчився. Не виключений варіант, що урожай вже буде збирати інший орендар землі. Щоб уникнути цього, необхідно вести чіткий реєстр укладених договорів оренди земельних ділянок, стежити за термінами їх дії, проводити всі необхідні реєстраційні дії при внесенні змін до договорів оренди.

Варто пам’ятати, що мета рейдера, як правило, не розвиток і діяльність підприємства, а його активи. Щоб уникнути можливих проблем, необхідно диверсифікувати активи компанії. Не слід заводити всі активи на одне підприємство. Як спосіб захисту від рейдерської атаки можна розглянути доцільність створення “дружніх” компаній, які будуть мати на балансі частину майна агропідприємства і вести якийсь один господарський напрямок. Такий поділ значно зменшить ризики рейдерської атаки.

Дуже важливий фактор у зниженні ризику рейдерської атаки – необхідна увага до питання кредиторської заборгованості. Не виключено, що одного разу саме вона стане інструментом, який потенційно може використовувати рейдер.

Крім того, для мінімізації ризику силового захоплення бізнесу варто подбати про створення на підприємстві власної служби безпеки, суворою пропускною системи, а також встановлення жорсткого контролю за документообігом. Необхідно здійснювати постійний моніторинг судових і державних реєстрів на предмет несподіваних судових справ і внесення до державного реєстру відомостей, які не узгоджені з керівником підприємства, проводити повний документальний аудит орендних відносин.

Якщо сталася атака: першочергові кроки

У разі, якщо атака вже сталася, в першу чергу необхідно залучити до проблеми широку громадськість і засоби масової інформації.

Не менш важливий аспект – заручитися підтримкою партнерів по бізнесу і, звичайно ж, негайно звернутися в компетентні органи з письмовою заявою про захоплення підприємства.

Зазначу, що наведені способи захисту від зловмисників ґрунтуються на найбільш поширених помилках власників агробізнесу. Принаймні, це ті помилки, виправляти які за клієнтами нам доводиться найчастіше.

http://www.liga.net/opinion/362773_spastis-ot-reyderov-poshagovaya-instruktsiya-dlya-agrariev.htm

читати далі

Видання «Закон і бізнес» – про роботу, яку провели юристи Ario Law Firm, у гучній справі двох титанів українського шоу-бізнесу.

читати далі

За результатами Всеукраїнського дослідження “50 провідних юридичних фірм України”, яке традиційно проводить видання “Юридична практика”, Ario Law Firm з минулого року піднялась на 10 сходинок, і тепер посідає 58 місце серед майже 140 юридичних компаній України, які взяли участь у рейтингу.

Окрім цього, справа щодо банкрутства  ТОВ “Корон-Агро”, яку супроводжує Ario Law Firm, потрапила до ренкінгу найбільших публічних судових та арбітражних справ у рамках щорічного проекту “Юридичної практики”.

Зазначимо, що рейтинг “50 провідних юридичних фірм України” проводиться вже 20-ий рік поспіль – з 1997 – і є одним з авторитетніших у країні.

У рамках рейтингу “50 провідних юридичних фірм України 2017″, видання”Юридична практика” також опублікувало позиції юридичних компаній, які працюють на українському ринку, згідно з оцінками ULF-2017 (Ukrainian Law Firms – довідник від газети”Юридична практика” для іноземних клієнтів – прим.).

Так, відповідно до результатів ULF-2017, старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий визнаний юристом №1 в Україні у сфері “Банкрутство”. Партнер Ario Law Firm Євген Грушовець увійшов до переліку найвідоміших юристів з кримінального права. Загалом, Ario Law Firm увійшла до ТОП-3 провідних юридичних фірм практики”банкрутство та реструктуризація”.

Весь рейтинг можна подивитися тут: http://top50.com.ua/ru/group/top50/2017

читати далі

Адвокатське об`єднання «ЮФ «Ario» системно підтримує найкращі освітні проекти для молодого покоління правників України. Цього разу партнер Ario Євген Грушовець провів майстер-клас для слухачів Школи реальної юриспруденції – незалежної освітньої платформи, націленої на підвищення професійного рівня юристів-студентів та практиків-початківців. Головна мета проекту – дати можливість талановитій молоді ще на початку кар`єрного шляху отримати необхідні практичні навички, що знадобляться у професії, познайомитися та поспілкуватися з лідерами ринку юридичних послуг.

 

Неможливе можливо: слухачі Школи реальної юриспруденції на прикладі справ партнера Ario Law Firm Євгена Грушовця знайшли відповіді на питання щодо розв`язання власних справ

Так, протягом чотирьох днів найкращі юристи України проводять лекції та семінари для юних представників професії. Партнер Ario Law Firm з кримінальної практики Євген Грушовець розповідав молоді про різноманітні можливості адвоката у представленні потерпілого, ділився секретами того, яким чином адвокат може повністю відповідати очікуванням клієнта. На прикладах з власної адвокатської практики, партнер Ario Law Firm розповідав про особливості кожного етапу захисту клієнта: від самостійного досудового розслідування, підготовчого етапу, отримання тимчасового доступу до необхідних доказів (речей, документів тощо), у тому числі, тих, що містять банківську таємницю тощо.

 

Як шукати необхідну доказову базу, що має першочергово робити адвокат одразу після звернення клієнта, шляхи отримання законного доступу до банківської таємниці, накладення арешту на майно з ініціативи потерпілого: все це та багато іншого ми встигли розібрати зі слухачами Школи реальної юриспруденції. На конкретних прикладах ми разом шукали найефективніші шляхи захисту потерпілого, – розповідає Євген Грушовець. – Основне завдання, яке я ставив перед собою, йдучи навчати молодих правників – це продемонструвати їм, що не існує нічого неможливого. Сумлінна наполеглива праця, віра у свої можливості та вміння, глибокі знання, креативний підхід та навіть почуття гумору у поєднанні можуть перетворити на перший погляд програшну позицію на гучну переможну справу.

 

 

читати далі

Блокування реєстрації податкових накладних (ПН) – одна з найбільш нагальних проблем українського бізнесу, яка продовжує поглиблюватися. Чи є шанси розблокувати, коли це вже сталося та як знизити ризики її блокування у подальшому? Відповіді спеціально для Finance.ua шукала Наталія Швець, юрист Ario.

Щомісяця дедалі більше платників податків скаржаться на безпідставне призупинення реєстрації податкових накладних, що спричиняє низку серйозних наслідків для нормального функціонування бізнесу в подальшому. Наприклад, за відсутності реєстрації ПН покупець не має права на включення суми ПДВ у податковий кредит.
Крім цього, у разі блокування податкових накладних збільшується і адміністративне навантаження на бізнес – підприємцям необхідно подати додаткові документи в податкову для підтвердження операції, пройти процедуру оскарження дій контролюючого органу.

Відсутність реєстрації податкової накладної означає неможливість для покупця скористатися податковим кредитом, який він підтверджує. А для продавця – неможливість зменшення податкового зобов’язання з ПДВ. Лише у разі поновлення реєстрації ПН у покупця виникає право на податковий кредит.

Для розуміння масштабів ситуації: за інформацією Держказначейства, з моменту початку роботи системи блокування – за 5 місяців – було додатково заморожено на ПДВ-рахунках 1,5 млрд грн оборотних коштів компаній.

Розблокувати? Шанси є

Рішення Комісії Державної фіскальної служби про призупинення реєстрації податкових накладних може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після одержання ним рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН.

За результатами розгляду, комісія або задовольняє скаргу і скасовує рішення комісії ДФС про призупинення реєстрації ПН, або залишає скаргу без задоволення, а рішення комісії ДФС – без змін.

Важливо відзначити, що якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається платнику податків протягом строку (10 днів), визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (з 11-го дня + поштовий обіг близько 5 днів).

Задоволення скарги є підставою для реєстрації ПН, але на практиці податкові накладні в такому випадку найчастіше все одно не реєструються. Тому ми рекомендуємо клієнтам у подібних випадках відправляти ще одну скаргу в Державну фіскальну службу на бездіяльність. Після розгляду цієї скарги до ДФС ймовірність того, що ПН з’явиться в реєстрі, збільшується.

У разі відмови комісії ДФС в задоволенні скарги, блокування реєстрації податкової накладної можна оскаржити в судах.
Виходячи з досвіду, відзначу, що при грамотному і коректному складанні позовних вимог юристами, що спеціалізуються на податковому праві, судові рішення на користь платника податку – досить поширене явище.

Підвищити шанс на розблокування допоможе також звернення до бізнес-омбудсмена. Однак таке звернення має відбуватися паралельно з адміністративним або судовим оскарженням.

Знизити ризики блокування можливо

Щоб уникнути блокування реєстрації ПН, я б рекомендувала платнику подати до ДФС інформацію у вигляді таблиці даних платника податків за встановленою формою. Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з електронним цифровим підписом відповідальних осіб.

Електронні формати Таблиці розміщуються в реєстр електронних форм податкових документів. Таблиця може бути сформована і відправлена через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», а також через офіційний веб-портал ДФС України.

Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на свій розсуд може вибрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого стандарту.

В обов’язковому порядку платнику податку одночасно (в день відправки Таблиці) слід подати в державну податкову інспекцію за місцем обліку бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом), доходу від здійснення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування), залишки сировини (найменування) та копії відповідних документів.

Зазначені копії документів і бухгалтерську довідку бажано подати державній податковій інспекції за місцем обліку ще і в електронній формі у форматі PDF (на знімному флеш-носії).

Джерело: https://news.finance.ua/ua/news/-/415828/natalya-shvets-zablokuvaly-reyestratsiyu-podatkovoyi-nakladnoyi-shho-mozhna-zrobyty

читати далі

Юрист Аrio Наталія Швець спеціально для ЛІГА.net проаналізувала одну зі складових судової реформи та виділила ТОП-5 новацій, які здатні вплинути на адміністративні правовідносини і бізнесу, і громадян в Україні.

22 листопада 2017 роки цілком можна назвати історичним днем для України. Президент підписав “Закон про судову реформу”, який вводить нові норми судового процесу. Значення цього і для правової спільноти, і в цілому для всіх громадян важко переоцінити.

Чи стане правосуддя в Україні абсолютно неупередженим, справедливим і відкритим, покаже час. Але те, яку роль в цьому можуть зіграти нововведення процесуальних кодексів, можна оцінити вже зараз. Закон вступає в силу з 15 грудня – з початком роботи нового Верховного Суду.

Юридичній спільноті більш-менш зрозумілі новели законодавства, тому має сенс розібратися, яке значення вони матимуть для кожної сторони процесу адміністративних правовідносин – тобто, потенційно для кожного громадянина України, для кожного суб’єкта підприємницької діяльності, які звернуться до суду в пошуках справедливості.
Проаналізувавши новий кодекс, можна виділила п’ять основних змін, здатних істотно вплинути на якість адміністративного судочинства, і, відповідно, підвищити рівень довіри до судової системи в нашій країні як українців, так і іноземних інвесторів.

Електронний суд: ергономічно і ефективно

Одне з найважливіших нововведень – електронний суд.

Звичайно, не слід очікувати, що цей інститут моментально почне повноцінно функціонувати, але потенційно в процесі розвитку він зможе мінімізувати кількість бюрократичних процедур, знизити зловживання і, що найголовніше, заощадити один з найцінніших людських ресурсів – час.

Щоб подавати документацію і докази за допомогою єдиної Судової інформаційно-телекомунікаційної системи, необхідно буде зареєструвати в ній свої офіційні електронні адреси. Для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, держорганів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання державного і комунального секторів економіки це обов’язково. Для інших – за бажанням.

Зареєструвавши офіційні електронні адреси, особи, які мають відношення до справи, що розбирається, отримуватимуть будь-які документи від суду в електронній формі. При цьому (за заявою), всю документацію також можна буде отримати і в паперовому вигляді. Ті ж, хто подають процесуальні та інші документи, докази, здійснюють інші процесуальні дії в електронній формі, матимуть робити це виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису.

До слова, варто зазначити, що деякі суди в Україні, в тому числі, і ті, які займаються розглядом адміністративних справ, почали запускати систему електронного суду ще до ухвалення нових процесуальних кодексів. Тепер же система зможе стати доступною повсюдно.

Електронні докази: ласкаво просимо в XXI століття

Хто-небудь сьогодні може представити своє життя без мобільного телефону, інтернету? А українська судова система увесь це час, до прийняття нових кодексів, могла.

Поки в світі, який все швидше рухається у бік paperless-діловодства в багатьох сферах, починаючи від грошово-кредитної політики до розвитку хмарних систем зберігання даних і відмови цілих компаній від паперової документації, в судах України до цього часу не існувало єдиної думки щодо можливості приймати електронну інформацію, що має значення для справи, як докази. У кожного регіону країни була своя судова практика в частині того, визнавати чи не визнавати їх. Тепер ця прогалин буде закрита.

Новий кодекс регулює це питання і вводить поняття “електронні докази”. Тобто, тепер інформація в електронній формі, що має відношення до суті справи, – електронні документи, веб-сторінки, текстові, графічні, голосові повідомлення, метадані, бази даних та інше, – може вважатися доказом. Такі дані можуть зберігатися на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах і ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях зберігання даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Впровадження єдиного поняття “електронні докази” може значно полегшити процес доказування.

Нові вимоги щодо доказування – більше справедливих рішень

Серед нововведень: тепер український суд при розгляді справ буде зобов’язаний оцінювати не тільки відповідність і допустимість доказів, але і їх достатність і достовірність. Це здатне зменшити число зловживань і підвищити якість підходу до формування та збору доказової бази.

Разом з тим, згідно з новими нормами, в учасників справи тепер буде можливість як доказ подавати в суд висновок експерта в області права (наприклад, правознавця, професора юриспруденції та ін.) Як в частині застосування аналогії закону або аналогії права, так і змісту норм зарубіжного права відповідно до їх офіційного або загальноприйнятого тлумачення, практики застосування, доктрини у відповідній іноземній державі.

І ще одне дуже важлива зміна для всіх, хто звертається до суду. Тепер позивач до подачі позову повинен буде направляти копії доказів, які будуть подаватися до суду, всім іншим учасникам справи. Таким чином, у сторін під час судових засідань відразу ж з’явиться можливість дати пояснення щодо кожного доказу, яким обґрунтовується позиція тієї чи іншої сторони. І це, в свою чергу, дозволить розглянути спір по суті швидше, без систематичних переносів судових засідань.

Час розгляду справ і якість судочинства

Процес розгляду позовів, апеляційних та касаційних скарг буде збільшений за рахунок збільшення встановлюваних термінів для розгляду справи по суті, подання та розгляду апеляційної скарги, подання та розгляду касаційної скарги.
В цьому аспекті можна виділити як позитивний, так і негативний моменти для сторін процесу. З одного боку, збільшення термінів може позначитися на якості розгляду судом справи, можливості сторони захисту підготувати скарги в суди другої і третьої інстанцій.

Крім того, щодо термінів вводиться норма, що стосується прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення. Для звернень за такими справами встановлюється місячний термін.

З іншого боку, термін розгляду справ буде значно збільшений, що для багатьох учасників процесу може обернутися значним (якщо, наприклад, мова йде про стягнення боргу на користь того чи іншого бізнесу) збільшенням витрат.

Закриті наради сторін з суддями

Якщо ви дивилися іноземні художні фільми, в яких фігурували суди і судові процеси, то, напевно бачили, як судді проводять індивідуальні консультації зі сторонами справи.

Тепер ця норма буде діяти і в Україні, коли врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі загальних і закритих нарад. При цьому сторони мають можливість брати участь в таких нарадах за допомогою відеоконференції. На загальних нарадах повинні бути присутніми всі сторони процесу (або їх представники) і судді. Закриті наради проводитимуться з ініціативи судді з кожною зі сторін. Ця норма може дозволити більш детально прояснити позиції сторін для судді.

Перераховані вище зміни – далеко не всі новації в Кодексі адміністративного судочинства, проте саме ці чинники, на мій погляд, матимуть ключовий вплив на процес якісних змін в адміністративних правовідносинах. А чи стануть ці зміни позитивними, буде залежати від усіх учасників процесу.

Джерело: http://www.liga.net/opinion/361324_novyy-kodeks-administrativnogo-sudoproizvodstva-veter-peremen.htm

читати далі

Ольга Решетнік, радник податкової практики «Ario» спеціально для Liga.Finance аналізувала, якими будуть наслідки після чергового витоку інформації про офшорні інвестиції.

Через півтора року після гучного офшорного скандалу Panama Papers німецьке видання Suddeutsche Zeitung вразило світ не менше сенсаційним розслідуванням, яке за аналогією з першою історією назвали Paradise Papers.

Новий витік даних – 13,4 млн документів (близько 1,4 терабайт) від двох юридичних компаній-офшорних постачальників послуг Appleby і Asiaciti Trust, а також комерційних регістрів 19 податкових гаваней.

У Suddeutsche Zeitung не розкривають джерело витоку і стверджують, що не платили за інформацію. У Appleby, в свою чергу, заявили, що їх зламали і не спростовують опубліковані Suddeutsche Zeitung дані.Як і при розслідуванні панамського архіву, Suddeutsche Zeitung поділився даними з Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (ICIJ) у Вашингтоні. Так, до проекту приєдналися New York Times, Guardian, BBC, Le Monde, La Nacion та інші провідні світові ЗМІ. В цілому – понад 380 журналістів з 96 ЗМІ з 67 країн.

Достовірність документів перевіряли на основі численних джерел – загальнодоступних реєстрів компаній, архівів, судових документів, матеріалів попередніх витоків, особистих контактів з податковими експертами, слідчими і владою.
Райські папери відрізняються від Панамських і за походженням, і за змістом. На відміну від Панамських паперів, у райських документах фігурують не тільки політики, багаті і відомі спортсмени, представники шоу-бізнесу, а й численні транснаціональні корпорації, такі як Nike, Apple, Facebook, Walmart, Allianz, Siemens, McDonalds, Uber і Yahoo.

З опублікованого архіву слідує, що Nike, Apple, Uber або Facebook займаються мінімізацією податків, а всесвітньо-відомі представники шоу-бізнесу та спортсмени, а також перші особи деяких країн вкладають інвестиції в компанії, зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях.

У списку виявилося 13 осіб з оточення президента США Дональда Трампа, королева Великобританії Єлизавета ІІ, радник прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо Стівен Бронфмен, лідер групи U2 Боно, Мадонна, Кіра Найтлі, колишній віце-прем’єр України Валерій Вощевський, топ-менеджер Укртрансгазу Сергій Алексєєнко, екс-нардеп від Партії регіонів Антон Пригодський. Такім чином, було виявлено понад 120 політиків з майже 50 країн.

Формально, власники капіталів не порушують податкове законодавство і діють в рамках закону, але стверджувати, що така законність незаперечна, не зовсім коректно.

Офшор – це система, яка робить багатих багатшими, а бідних біднішими.

Державні бюджети практично в кожній країні світу щорічно втрачають мільярди через юридичні ухиляння від сплати податків. Ця інформація представляє великий суспільний інтерес. Невиплачені податки могли б піти на лікарні, школи, дитячі садки чи поліпшення якості доріг.

До чого готуватися?

Хоча видання вирішило не надавати документи правоохоронцям, щоб уникнути порушень журналістської етики, державні органи і без цього мають у своєму розпорядженні достатньо коштів для розслідування виявлених зловживань. “Послання” “райських документів” цілком просте і прозоре: ні політик, ні велика корпорація, ні той, хто ухиляється від санкцій, ні той, хто ухиляється від податків – не можуть більше бути впевнені, що їх таємниці вдасться зберегти. Що б не відбувалося в темних куточках міжнародного фінансового світу, все може стати відомим у будь-який час. І це, напевно, не останній подібний витік.

Як показує практика, подібні скандали – серйозний важіль тиску на політиків і країни.

Чому перший “злив” стався саме в панамській компанії? Можливо, тому що свого часу Панама відмовилася впроваджувати стандарт CRS (стандарт міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях) і приєднуватися до міжнародного автоматичного обміну інформацією. Через деякий час після цього стався найбільший витік даних юридичної компанії Mossack Fonseca, які розкривають власність представників світової еліти.

І це в черговий раз підштовхує до висновку про неминучість імплементації плану BEPS (Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting), який передбачає глобальну протидію розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.
План вже підтримали країни-учасниці G-20 і ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку, яка об’єднує найрозвинутіші економіки світу). Наша країна також заявила про приєднання до ОЕСР і часткове впровадження плану BEPS.
Світова фінансова система стає все більш прозорою. Економіки всіх країн так чи інакше будуть рухатися в бік детінізації, більшої прозорості та відповідальності власників. Те, що зараз називається витоком, в п’ятирічній перспективі може стати загальнодоступною інформацією. І до цієї нової реальності, яка вже почала змінювати усталений світопорядок, нашому бізнесу слід готуватися сьогодні – не користуватися номінальними агентськими сервісами, відкривати офіси, наймати співробітників і не боятися, що вас почне виводити на “чисту воду” допитливий журналіст або податкова.
Для того, щоб адаптація для кожного конкретного бізнесу, відбувалася безболісно і комфортно, власникам і топ-менеджменту необхідно задуматися про це заздалегідь.

Джерело: http://finance.liga.net/economics/2017/11/15/opinion/55560.htm .

читати далі

“Ми просимо пом’якшити запобіжний захід і відпустити Жанару Ахметову на поруки до завершення екстрадиційної перевірки”, – народний депутат Світлана Заліщук.

читати далі

Команда Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario» продовжує реалізовувати стратегію соціальної відповідальності та у рамках партнерства з UBA Student`s League долучилася до серії Workshops. Перший майстер-клас з податкової практики для студентів -правників провели Наталія Швець, юрист Ario та Ольга Решетнік, радник Ario. Студентам було запропоновано дві практичних гри «Перевірка на підприємстві» та судове засідання, де учасники Workshop поділилися на позивачів та відповідачів.

«Важливо, що студенти розуміють, що практичні навички у цій професії – не менш важливі за бездоганне знання теорії. І наша мета була – максимально наблизити учасників тренінгу до реального стану речей у податковій практиці, а саме до того, з чим ми, як практикуючі фахівці, постійно маємо справу», – розповіла Ольга Решетнік, радник Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario».

Отже, студентам було запропоновано взяти участь у судових дебатах. Тема – застосування Україною міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України. Учасники розділилися на позивачів та відповідачів.

Команда Ario провела майстер-клас з податкової практики для студентів українських Вишів

 

Позивачі представляли інтереси фізичної особи-підприємця, який звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення фіскального органу, який за результатами планової виїзної перевірки встановив порушення вимог Податкового кодексу України. Дебати виявилися дуже змістовними. Кожна сторона навела обґрунтовані аргументи, після чого студентам зачитали реальне рішення суду у цій справі.

Команда Ario провела майстер-клас з податкової практики для студентів українських Вишів

Другу частину майстер-класу студенти були співробітниками підприємства: директором, бухгалтерами та юристами. Ведучі тренінгу перетворилися на інспекторів ДФС, які прийшли до них з перевіркою. Студентам були надані службові посвідчення, наказ та направлення для проведення перевірок. Учасники майстер-класу мали надати правову оцінку документам та прийняти рішення стосовно допуску інспекторів до перевірки.

 

«Учасники проявили гарні аналітичні здібності та гідно впоралися з перевіркою. У них були вагомі аргументи, аби не допускати нас – представників контролюючих органів – на підприємство, при тому, що ми створили достатньо стресову ситуацію з обмеженням у часі. Адже, практика – це не тільки бездоганні знання і можливість застосовувати їх у житті. В реальності це, як правило, робота у непростих умовах, екстремальних ситуаціях і, що не менш важливо, це робота з людським фактором», – підкреслила Наталія Швець, юрист Адвокатського об`єднання «ЮФ «Ario».

Студенти залишилися задоволеними новими знаннями та набутими навичками.

Дмитро, студент 4 курсу Національного університету біоресурсів та природокористування України: «Ми почали вивчати фінансове право. На цей тренінг прийшов, тому що важливо набути якихось практичних навичок у сфері податкового права, дізнатися, як насправді у нас все відбувається, адже в університеті викладається суха теорія».

Анастасія, студентка 3 курсу Інституту міжнародних відносин КНУ ім. т.г. Шевченка: «У мене був досвід у школі – я брала участь у різноманітних олімпіадах з права. З тих пір дуже правові та юридичні завдання. І мені здається ,що коли людина на практиці закріплює теорію, тільки тоді і відбувається та справжня юридична практика, за якою ми приходимо до університету та стаємо юристами. Адже важливо не просто знати цю чи іншу норму. Важливо знати, де і коли її можна застосувати. Податкове право – достатньо складна практика і не кожний готовий йти у цю сферу. Навіть деякі юристи не зовсім розуміють, як це працює, як нараховуються податки, як заповнювати декларації тощо. Тому для мене цікаво отримати саме цей практичний досвід, який потім обов`язково нам стане у нагоді як практикуючим юристам».

Катерина, студентка 2 курсу КНУ ім. Т.Г. Шевченка: «Фінансове право для мене – виклик. Це те, у чому я хочу розібратися, для мене це стане своєрідним досягненням».

Діана, студентка 1 курсу КПІ ім.І.Сікорського: «Цікавлюся усіма галузями права. Вже маю досвід помічника нотаріуса. Також допомагала у суді. Я ніколи не сумнівалася, що буду юристом і отже зараз обираю напрямок, у якому хочу розвиватися у майбутньому».

 

 

 

читати далі

Радник Адвокатського об`єднання “ЮФ “Ario” Кирило Юхно спеціально для Finance.ua проаналізував ситуацію із захистом прав кредиторів в Україні та знайшов три основні причини, через які через які страждають фінансовий ринок, інвестклімат та добросовісний бізнес в Україні.

В Україні захист прав кредиторів залишає бажати кращого. У чому причина? У неефективності державних інститутів, покликаних регулювати відносини в бізнес-середовищі? У законодавстві? Може, в ментальності недобросовісних бізнесменів, які сповідують кредо «борги віддають тільки боягузи»? Спробуємо розібратися.

Причина 1: Правоохоронна система, суди, виконавча служба

Факт – в Україні не працює механізм покарання за борги, так само як і механізм повернення боргів. Тисячі малих і середніх підприємців стикаються з тим, що їхній постачальник не поставив оплачений товар і не повернув передоплату.

Звернення до суду і виконавчої служби не призводять до повернення грошей, боржник просто «кидає» підприємство з боргами і продовжує займатися бізнесом, використовуючи інші фірми.

Заяви в поліцію про притягнення до кримінальної відповідальності за умисне невиконання судового рішення (стаття 382 Кримінального кодексу) або за шахрайство (стаття 190 КК) в 99,99% випадках ні до чого не призведуть, тому що:

а) боржник розповість у поліції, що його «кинули» міфічні треті особи і грошей на рахунку його компанії немає і взяти ніде, і слідчий йому повірить;

б) майно, яким користується боржник та його сім’я у повсякденному житті, ніякого відношення до компанії-боржника не має;

в) простежити рух коштів по рахунку компанії-боржника і далі «по ланцюжку» одержувачів цих коштів у слідчого, нібито, немає повноважень, і це взагалі «банківська таємниця» (а насправді – немає бажання копітко цим займатися) і т. п.

Великий бізнес змушений утримувати власні міні-армії силовиків (офіційні охоронні агентства) і використовувати інші нетипові в цивілізованому світі способи, в тому числі, мати своїх агентів в ключових держструктурах, оскільки сподіватися на суд і поліцію не варто.

Про повну відсутність в Україні ефективної системи виконання судових рішень нещодавно заявив Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Бурмич та інші проти України».

Яка реакція нашого політичного бомонду? Жодної. У Міністерстві юстиції, яке повинно нести відповідальність за виконання судових рішень, навіть не коментують це рішення ЄСПЛ.

Єдиний аргумент Мін’юсту, мовляв, ми ввели інститут приватних виконавців, щоб підвищити ефективність виконавчого провадження. Але за останні півроку лише одиниці приватних виконавців допущені Мін’юстом до професії.

Крім того, найбільші борги (понад 6 млн грн) мають право стягувати виключно державні виконавці.

Тобто, в найближчі кілька років приватні виконавці не зможуть кардинально поліпшити стан справ із виконанням судових рішень.

Дуже шкода, але неприпустимо низький рівень професіоналізму не є перешкодою для заняття високих посад на держслужбі, головне – бути в команді і віддано служити тим, хто тебе поставив.

Причина 2: Законодавство?

На мій погляд, головна проблема українського законодавства – це його невиконання. Починаючи від Конституції, яка закріплює найбільш повний набір європейських стандартів прав і свобод людини в Україні, і закінчуючи передбаченими в законах широкими повноваженнями суддів, держвиконавців, слідчих – у нас достатнє законодавство для наведення порядку.

Закони в Україні приймаються сотнями щорічно. Але збільшення кількості законів не допоможе, оскільки не працює механізм примусу до виконання законів. Навіщо виконувати закон, якщо інші цього не роблять?

Проблема в тому, що зверху вниз по владній вертикалі культивується підхід, який полягає в тому, що перевага віддається не зарплаті за виконання встановлених законом обов’язків, а «подякам» за невиконання цих обов’язків.

І недобросовісному бізнесу це вигідно – умовно кажучи, навіщо повертати мільярди боргів кредиторам, якщо можна роздати мільйони в потрібні інстанції і «закрити питання».

В результаті фінансова система продовжує терпіти мільярдні збитки. А це, в свою чергу, гальмує відновлення кредитування в країні, а відповідно і повноцінний розвиток фінансової системи, пом’якшення бізнес-клімату та зростання економіки України.

Але все ж є і питання, які необхідно змінити в чинному законодавстві. Наприклад, законодавство забороняє іноземним інвесторам вирішувати корпоративні спори, що стосуються їхніх прав на українських підприємствах, в міжнародному арбітражі. До чого це призводить?

Враховуючи високу ступінь недовіри іноземних компаній до українських судів, дуже небагато іноземних інвесторів ризикують вести бізнес в Україні. На наш погляд, логічною є можливість судитися в знайомій тобі юрисдикції, за знайомим правом і в знайомій судовій установі, що має високу репутацію. Однак міжнародні компанії, що бажають заснувати бізнес в Україні, позбавлені цієї можливості.

Банкіри, як правило, скаржаться на прогалини в законодавстві і неможливість вдосконалювати правову базу через небажання нардепів ухвалювати пропоновані фінансовою спільнотою законопроекти. Не секрет, що багато з тих, хто сьогодні має повноваження ухвалювати законодавчі рішення, самі ж і є власниками компаній – великих боржників.

Причина 3: Особливості менталітету і «схеми» на сотні мільйонів

Є версія, що іноземці бояться вести бізнес в Україні і з причини недовіри до українських партнерів. Мовляв, не дотримуються домовленості, обіцянки дуже швидко забуваються і т. п.

На моє глибоке переконання, негативні риси будь-якого менталітету розкриваються в сприятливому для цього середовищі, і навпаки – в державі з сильною правоохоронною та судовою системою не буде місця бізнесменам, які не виконують домовленості та не дорожать своєю репутацією. Точніше, місця знайдуться, але ці місця будуть «не такі віддалені».

А поки що, на жаль, у нашій країні процвітають різні «схеми». Як виглядає процес стягнення боргу з проблемних позичальників в нашій країні?

Термін судових розглядів: від півроку до декількох років. Думаю, причини затягування пояснювати не потрібно. Потім – стадія виконання судового рішення. Точніше, стадія невиконання, як зазначив Європейський суд.

Недобросовісні позичальники часто уникають виконання зобов’язань шляхом відходу в банкрутство з подальшим продажем активів собі ж (іноді на фіктивних аукціонах) або перереєстрації активів на інших пов’язаних юросіб.

Для наочності і розуміння дій «схемників» наведу приклад з безкоштовним заволодінням активами, що перебувають у заставі у державного Укрексімбанку.

Ще в 2007 році банк видав кредит під заставу логістичного центру, розміщеного на 2 га землі під Києвом. Майновим поручителем за кредитом виступило ТОВ “Автодім”.

Кредит повертати ніхто не планував, а ТОВ «Автодім» пішло в банкрутство. Майновий комплекс під Києвом ринковою вартістю понад 100 млн грн у 2014 році без згоди іпотекодержателя – державного Укрексімбанку – був виставлений на торги і проданий в 50 разів дешевше від ринкової вартості на фіктивному аукціоні. Чому фіктивному? Тому що біржа-організатор торгів одразу зникла, оплати не було, в приміщенні, де нібито проводилися торги, ніхто про торги і не чув.

Після цього майно «кочувало» від однієї офшорної компанії до іншої. При цьому майновий комплекс приносив «новим власникам» щомісячний дохід від оренди в розмірі близько 1 млн грн.

Кілька років тривали суди за скасування фіктивного аукціону, за витребування з незаконного володіння цього майна, яке за паперами переїжджало з однієї іноземної юрисдикції в іншу, ділилося і об’єднувалося.

Примітно, що одна з суддів, яка визнала фіктивний аукціон законним і не знайшла підстав вважати порушеними права держбанку, успішно пройшла конкурс у новий Верховний Суд. А де прокуратура? Де поліція? Представники прокуратури ходили в суди, їм вся ця історія відома. І незважаючи на те, що державний банк отримав багатомільйонні збитки – прокуратура не могла завадити перереєстрації майна з одних офшорних шахраїв на інших і на третіх.

Наша команда захищала в суді інтереси ТОВ «Автодім» в особі нинішнього ліквідатора. У результаті ми домоглися справедливості, а Укрексімбанк отримав можливість повернути значну частину з понад 200 млн грн коштів, виданих під заставу присвоєного схемниками майна. Кілька тижнів тому крапку в цій справі поставив Вищий господарський суд України.

На боротьбу за майно і права ліквідатора боржника та заставного кредитора було витрачено 4 роки. Причому результату досягли не лише завдяки роботі юристів, але багато в чому і завдяки журналістам – журналістське розслідування «112 каналу» викликало чималий резонанс, а виявлені факти допомогли переконати суди в неправомірність цієї схеми.

А скільки подібних справ так і не отримують логічного справедливого завершення? Скільки на цьому втрачають кредитори? А держава Україна? Які репутаційні ризики все це несе для інвестиційного іміджу та розвитку бізнесу в нашій країні? Питання, які унаслідок системного небажання окремих осіб міняти ситуацію вже давно перейшли в розряд риторичних.

Джерело: https://news.finance.ua/ua/news/-/414092/kyrylo-yuhno-zahyst-prav-kredytoriv-styagnuty-ne-mozhna-pomyluvaty .

читати далі