Рішення апеляції щодо керівників банку-банкрута

Червень 13, 2019

В Україні завершився розгляд першої справи щодо керівників збанкрутілих фінустанов під час так званого «банкопаду» 2014-2018 р.р. Команда Ario Law Firm у першій і апеляційній інстанціях захистила інтереси окремих керівників АТ «АБ «Укоопспілка» на суму майже у 77 млн грн у спорі з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що діяв як ліквідатор фінустанови. Північний апеляційний господарський суд своєю постановою залишив без задоволення апеляційну скаргу ФГВФО на рішення Господарського суду м. Києва, який у свою чергу відмовив Фонду у стягненні збитків з колишнього топ-менеджменту банку. Рішення Апеляції днями з`явилось у Єдиному реєстрі судових рішень.

На думку позивача, дії колишнього керівництва фінустанови щодо укладання окремих правочинів стали причиною доведення фінустанови до неплатоспроможності. Так, Фонд гарантування вкладів оцінив збитки на суму майже 77 млн грн і мав намір притягнути колишніх керівників до солідарної майнової відповідальності та стягнути з них вказану суму.

Проте, ще у суді першої інстанції адвокати Ario Law Firm довели, що дії топ-менеджменту банку не могли нанести шкоди фінустанові. Правочини не визнавались судом недійсними; уповноважена особа ФГВФО не визнавала ці правочини нікчемними, а тому позивач не має права стверджувати про протиправність дій керівників банку під час їх укладення. Більш того, під час укладення банком зазначених у позові правочинів, у АТ «АБ «Укоопспілка» працював куратор Національного банку України, який не побачив ризиків у зазначених правочинах. Також ще триває реалізація ліквідаційної маси банку, а тому визначити можливі збитки наразі не можливо.

Щодо наміру Фонду притягнути керівників банку до солідарної відповідальності, то відповідна норма у законодавстві з’явилась набагато пізніше укладання правочинів, а тому адвокати Ario Law Firm переконані, що Закон у даному випадку не має зворотної дії і не може застосовуватись до керівників АБ «Укоопспілка». Окрім того, зазначені в позові ФГВФО особи працювали в банку в різний період, на різних посадах, ухвалювали рішення окремо один від одного та стосовно різних господарських операцій, а тому не можна вимагати стягнення з кожного із 12 відповідачів по 77 млн. грн.

Отже, рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Фондом документально не підтверджено жодного із чотирьох обов’язкових елементів складу цивільного правопорушення: не доведено розмір шкоди, вину осіб, які визначені відповідачами, наявність протиправної поведінки та причинно-наслідкового зв`язку між діями і визначеною Фондом сумою шкоди. Крім того, Господарський суд м. Києва в обґрунтування судового рішення серед іншого спирався на те, що незважаючи на посилання ФГВФО на економічну необґрунтованість, укладення правочинів і порушення процедури укладення, Фонд не подав жодного доказу виявлення правочину нікчемним. Окрім того, щодо закінчення ліквідаційної процедури відсутні правові підстави стверджувати про шкоду, завдану банку.

Північний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів на рішення суду першої інстанції без задоволення, а рішення Господарського суду Києва по цій справі – без змін.

Зокрема, у своїй Постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи ФГВФО про наявність матеріальної шкоди в розмірі майже 77 млн грн не були доведені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, як не було доведено і склад цивільного правопорушення в діях топ-менеджменту банку. Окрім того, позивач не зміг довести і розмір шкоди. Це «в сукупності свідчить про необґрунтованість та недоведеність позивачем своїх позовних вимог до визначених відповідачів, у зв`язку з чим вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 76 929 136,71 грн – задоволенню не підлягає», – сказано у рішенні суду.

«Ми повністю погоджуємося з рішенням Апеляційного суду. Сума, яку начебто не дорахувався Фонд гарантування вкладів фізосіб в принципі не може бути визначена. Наразі триває ліквідаційна процедура банку – продовжується продаж ліквідаційної маси. Це означає, що твердження ФГВФО про неможливість розрахунку з вкладниками фінустанови – не більш ніж припущення, що не має підтвердження фактами, допоки ліквідаційна маса не буде реалізована», – підкреслив один з захисників топ-менеджменту АТ «АБ «Укоопспілка», радник Ario Law Firm Андрій Филик.

Його колега, адвокат Ario Law Firm Сергій Деркач зазначив, що перед введенням у банк тимчасової адміністрації, там працював куратор НБУ, який не виявив порушень при укладенні і виконанні спірних правочинів. І ні тоді, і ні протягом наступних трьох років (2015-2018) підстав вважати правочини нікчемними – не було.

«Куратор від Нацбанку міг обмежити чи зупинити операції, які здійснювалися фінустановою, проте цього не було зроблено. Це свідчить, що порушень при укладанні правочинів не було»,- сказав Сергій Деркач.

Більш детально з обставинами справи можна ознайомитись тут: http://ario.law/press-center/pershe-rishennya-sudu-u-spravi-kerivnykiv-bankiv-bankrutiv/ .

Поділитися:
Коментарі
Всього коментарів: 0